Ірина Зінковська – Пам’яті мого брата Олега

Хіба буває в світі більшим біль,
Коли навіки йде дитина?..
І до могилки буднями неділь
Веде протоптана стежина.

Там серед квітів і вогню свічок
Десь загубились сміх і втіха.
Заплуталось вузлом поміж стрічок
У наших душах чорне лихо.

Мій Боже, він такий ще молодий!!!
В такі роки живуть, кохають…
У Тебе, Господи, наш син – живий…
Хай в небо лине вічна пам’ять.

Присипана квітками матіол
Ота протоптана стежина.
Хіба буває більшим біль, ніж той,
Коли батьки ховають сина?..


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Я аналіз.
Ви зараз читаєте: Ірина Зінковська – Пам’яті мого брата Олега
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.