Істина людини – те, що робить її Людиною (за казкою Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”)

Відомий французький письменник весною 1943 року опублікував один з найпоетичніших творів, який підводить до своєрідного підсумку творчих шукань художника – казку “Маленький принц”. Андре Моруа писав: “Ця дитяча книга для дорослих має багато символів, і символи прекрасні, тому що вони здаються водночас прозорими і туманними. Головна гідність твору мистецтва в тому, що він виражає, незалежно від абстрактних концепцій”.
Як у кожній казці, у “Маленькому принці” розповідається про дивні і фантастичні події. Маленький мешканець далекої планети після мандрів астероїдами потрапляє на Землю. І хоча Земля прекрасна, та його владно кличе до себе рідна планета, на якій росте випещена ним, Маленьким принцем, прекрасна Троянда.
Та у казці приховані, як це часто буває у Екзюпері, його глибокі роздуми про світ, про людей, про майбутнє планети. “Я не хочу, щоб мою книгу читали просто, заради забави”, – зізнавався письменник, націлюючи читача на серйозне ставлення до сприйняття “Маленького принца”.
Саме ця серйозність зумовлює появу тих глибоких і важливих думок, які не можуть не прокинутись у головах дорослих, які теж колись були дітьми.
“Є таке тверде правило, – казав мені після Маленький принц. – Встав уранці, умийся, наведи порядок на своїй планеті. Неодмінно треба кожен день прополювати баобаби, якщо їх уже можна

відрізнити від трояндових кущів: молоді паростки у них майже однакові”.
Цінна сама по собі щирість, яку дарує світові дорослих Маленький принц: турбуйся про порядок на планеті, звільняй її від сил, які загрожують зруйнувати твою колиску. І це першочергове завдання, яке не можна відкладати. Це повсякденна робота тих, хто не згубив не тільки чистоту свого власного дитинства, але і любов до тих маленьких принців, що мешкають на нашій планеті.
Так у дитячій казці народжується пафос відповідальності за долі близьких, рідних нам світів, який дозволяє говорити про “Маленького принца” як про один з кращих і актуальних творів сучасної літератури.
Мандри Маленького принца чужими планетами знаходять особливий сенс і тому, що на жодній із планет він не знайшов щастя. Його владно кличе крихітна, загублена в космічних далях невелика планета, на якій живе його Троянда.
Важко робити якісь висновки, та ностальгічна туга Маленького принца за своєю планетою не може не викликати асоціацію: Земля – дім землян. І хоча людство намагається розкрити таємницю космічної далини, туманних галактик, чужих зірок, воно завжди буде повертатися до своєї колиски з особливою радістю. Бо дім людський є тільки дім земний.
Мудрість змії полягає в розумінні того, що “серед людей теж самотньо”. Мудрість Маленького принца і дорослого льотчика, з яким зустрівся Маленький принц, інша: серед людей не може бути самотньо, якщо людські серця горять світлим вогнем любові до всього навколишнього, якщо любов до ближнього не затьмарена ненавистю, деспотизмом і неосвіченістю тиранів. І цю чисту любов неможливо знайти очима, її “шукати треба серцем”.
Головне у казці полягає в тому, що Маленький принц лише тоді відкриває свої таємниці, коли людина знаходить у собі те прекрасне, що глибоко заховане в ньому чи заснуло в його серці під тягарем “дорослих” років. Збудити це згасле чи заснуле прекрасне в дорослій людині, примусити її пильніше вдивитися у світ, щоб світ цей зробити кращим, – такий задум “Маленького принца”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Аналіз поеми сон.
Ви зараз читаєте: Істина людини – те, що робить її Людиною (за казкою Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”)