Іван Андрусяк – чия то гою праща несповита

Чия то гою праща несповита
Чия по світу лань пустелю п’є
Нехай до жита докульгає свита
На неї в московита дружба є

Не язиком то каменем прилиже
Дізнатися чи зиждеться душа
А те що залишилося понєже
То братику схоластика й олжа

А свити свита справити не слічна
Прокльон дається раз і поготів
Провина – пуповина – канонічна
З-під древка недоношених життів

Була вона чи тільки приверзлася
Про це й боян давно вже не рече
Сердезі тихо мріється на пласі
Як би на пласі побувати ще

Тож зладиться лобами лан хрестити
І внадиться керманич при губі
А житу що – воно як завше жито
Якому не прощають голубів


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Розповідь мій улюблений міфологічний герой.
Ви зараз читаєте: Іван Андрусяк – чия то гою праща несповита
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.