Іван Андрусяк – депресивний синдром

Оксані

1.

Жовтий вечір. Оранжеві свічі.
Кварта вицвілого вина.
Ти вина моя перша і вічна.
Ти єдина моя вина.

По дорозі безпечної долі,
По дорозі битого шкла
Я несу тебе, вірну і голу,
Не втираючи осінь з чола.

Ти мовчиш. Ти повинна мовчати.
З-під зачинених мертво очей
Тихо сочиться страх дитинчати
І повільно по щічці тече.

Нам назустріч виходить карета.
Стигле ложе постелено в ній.
О наївні химери поета!
О безпомічна цнота надій…

2.

Нам сьогодні повільно безладно невлучно
Говорити

мовчати і знов говорити
І спиратись на часу тоненьке поруччя
І затяжно останню цигарку палити

Потім знову мовчати мовчати мовчати
Доки нерви не стверднуться сіткою дроту
І ховати в очах нуклуїдні карати
Чи то крові чи сліз чи наруги чи поту

Членувати думки на потерті скрижалі
На свавільні листівки на мудрі рулони
І самотньо довершувать психоаналіз
Голубого дощу на роздвоєне лоно

Ми повинні багато ми довго повинні
Забувати про щастя під вітром вишневим
І кусаючи губи криваві аж винні
Роздягати очима стару королеву

Королева підходить спокійно панове

/> Під сорочкою білою кості зелені
Нумо гордо дивімось а нум гонорово
Говорімо про сексу пориви шалені

Говорімо… та ні стоїмо як дерева
І останнім зусиллям ковтаємо муку
Супокійно підходить бліда королева
Для цілунку сухотну протягує руку

3

Ідеш і бачиш
Колючі груди
Ідеш і бачиш
Голос білявого хлопця
В червонім кашкеті
Ідеш і бачиш
Дорогу яка не веде

Котяться з неба
Розпечені персики
Меркне

Маліє

Жовта гора
Спертися ліктями
Поглядом спертися
Впасти долілиць
Пропасти
Пора

Лежиш і чуєш
Тріпоче камінь
Лежиш і чуєш
Солодке вологе тепле
Котиться зліва
Лежиш і чуєш
Усмішку винного

Я винен
Вина моя
Стиснена в правій руці
Я винен у тому що я не подібен на себе
Я винен у тому
Що горобці
Склювали усіх без винятку
Зебрів

Смугасті
Китиці
Кити
Кентаври
Круг

Мене
Круг
Тебе

Смугасте цунамі
Заливає таврію
І
Залишає
Смугасті дебрі

Дерево сходить
Заходить дерево
Сонце ворушиться
Сон червоніє
Де Ти Господи
Янголи де ви
Озовися
Діво Маріє…

4.

Ви такі ж як і я
Наївні
Ви такі ж як і я
Довірливі
На бантинах спите
Як півні
І встаєте щоранку
З півнями

А мені залишилось
Спинитися
На четвертій сходинці
Знизу
Усміхнутися
Помолитися
І вдягнути чернечу ризу…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір на тему на річці.
Ви зараз читаєте: Іван Андрусяк – депресивний синдром
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.