Іван Андрусяк – Іслам
Якби я був старосвітським турком
І вірив би в автоматичну міграцію
Із продірявленого невірними тіла
В серай
Мабуть не бруднив би тоді стопи
Перед призовною комісією
Аби
Той скотина фельдшер
Вивчивши мої сліди на картоні
Встановив плоскостопість
А про серце навіть не згадував
Бо хто мені тут може гарантувати серай
Мудрагелі рекрути
Чи придурочні клерки
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- Іван Андрусяк – Одинадцятилітній закоханий Клякса плакса Чого плачеш Моя мила поїхала далеко І вже ніколи її не побачу А скільки тобі років Одинадцять Фе такий великий і плачеш Ні я ніколи не плачу Навіть коли розіб’ю коліно Але сьогодні Мене дуже болить серце В такому віці серце Так пане справді серце Я завеликий щоб плакати Але замалий щоб кохати […]...
- Іван Андрусяк – я уявляв собі смерть не такою Я уявляв собі смерть не такою Наївно вірив Що нестямний оргазм страху Рвучко жбурне мене Поза межі болю А насправді все чую Все бачу Але ж достоту мертвяк Ні застогнати Ні затремтіти Ані рухнутися Ніби просяклий страхом і терпінням Став персонажем баєчки Про доктора тульпа І лиш доходяга студентик Длубається мені в мозку якоюсь хріновиною […]...
- Іван Андрусяк – вітер Вітер Навздогад гортає Твоє волосся Так Як вогонь Сторінка за сторінкою Повільно пожирає Книгу І мені тоді Дуже хочеться тебе Погладити Я навіть не боюся Обпекти пальці Боюся лишень Що в моїй долоні Залишиться дрібка Попелу...
- Іван Андрусяк – Любов Роби лиш так щоб не було дитини Роби лиш так щоб не було дитини Це неіснуюче немовля Як більмо в оці нашої любові Купуємо йому пелюшки В аптеках і тютюнових крамницях Разом з поштівками із зображенням гір і озер Дбаємо про нього більше Ніж якби воно існувало І все ж таки … ааааа… Плаче нам […]...
- Іван Андрусяк – Предтеча 1. Набридло дертися в пресвітери Бо на пораненій горі Виписують дражливі літери Архістратиги комарі А інші версії заказані Тому ховайся в рукавах Бо крізь твоє гебрейське казання Зростає прерійна трава І не зітхнути цими горами І не розгледіти з вікон Як над окрушинами хворими Витає прерійний дракон 2. Може здатись на котячу милість І заночувати […]...
- Іван Андрусяк – Я помираю вас Я помираю вас. Така печаль. Така зоря над віком перестане. Говорить Бог: Прости мені, Іване, Прости мені за те, що я мовчав. Я все прощу, бо нині я помер. Я довго знав, що буду жити довше. І чорний плащ облизує підошви, І чорний місяць перерізав нерв. Я все прощаю. Я запам’ятав, В яку породу мозок […]...
- Іван Андрусяк – тризна острова втята в страх Тризна острова втята в страх Знову з бруньок вилазять оси І якийсь шолудивий птах У сокири подушне просить Знову корчаться дні слуті І жадота співає зрана Аспарагуса чорну тінь Під портретом гудеріана Знову ялові павуки Обзиваються на приманку Консервованої руки Що відчинена до світанку Знову губи вусатих ям Заворушились вайлувато Може завтра прийде саддам Власні […]...
- Іван Андрусяк – Кат Кажуть що кат Працює тепер без фрака І навіть без маски (хіба що в парижі але тут без) Він одягнутий звично А звично це Сіробуромалинововсмужку Жалюгідні смаки Провінційних піжонів Бурмочуть про кризу театру А навіть цю виставу зіпсували Коли мене вішатимуть Кат має бути у фраку...
- Іван Андрусяк – ніч як вікно на схід мокра і довга Ніч як вікно на схід мокра і довга Плакати треба вміти сказав професор Я не збираюся з вами складати договір Я лише хочу щоб ви не чіпали весел В блисках епохи вода ні вашим ні нашим Кожен безсмертний сьогодні нагадує прищ Я утікаю подалі від цих відображень Але не чую як в мене всмоктався кліщ […]...
- Іван Андрусяк – Розповідь ката Найсмішніше те що вони дивуються Не один рік пожили серед блатних Мусили б хоч трохи розуміти звідки ноги ростуть А тут не вірять Як то з мене будуть Здирати шкіру Не може бути щоб мені Викололи очі Вибачте це мене мають Спалити живцем Тоді жахаються Вилупивши очі белькочуть якусь нісенітницю Доки Раптом не пригадають Імена […]...
- Іван Андрусяк – Панночко з блакитними очима Панночко з блакитними очима, Панночко з блакитними сльозами, Як мені хотілося навчитись Бути з вами і не бути з вами. Як мені хотілося, повірте, На вітрах проворно пелехатих І вдихати вас, немов повітря, І, немов повітря, видихати. Але ви – не ви. Як у люстерці, Роздвоїлись викриво й лукаво. Ви одна спинилися під серцем, Інша […]...
- Іван Андрусяк – Каїн (фрагменти з поеми) * (заспів) Яворова річейка Золота кладойка Зійди свароже Ясен стежиною Тай до господойки Калачі медові Терпке вино Куштуй свароже Трути ялової Зілля пекучого М’яка подушейка Білейка постіль Воснеси свароже Гілку шипшини На світел престол * Доки лебідка гралася небо захмарило Доки небо захмарило земля змарніла На чотири сторони світу лицем повернусь Відшукаю ознаки півночі на […]...
- Іван Андрусяк – Ніч довгих ножів Знайомий сержант мав рацію 4 вагони довгих ножів Завезено сьогодні на станцію 5 вантажівок усю ніч З товарного двору возили їх в місто Білою крейдою хтось позначив Усі костьоли й каплиці У жидівському барі під папугою Молодики цілий день грали в кості У таку жару цілий день грали в кості Не знімаючи піджаків Якийсь надокучливий […]...
- Іван Андрусяк – оберігати білий всесвіт сну White guardians of the universe of sleep… Оберігати білий всесвіт сну Оберігати як нетлінну славу Що обійшла з тобою цілий світ Кохана (щастя таїну відкрити Її очам засліпленим світами; І її серце в шепоти вгорнувшись Недовідому радість відгадало) Потойбіч подиху цвітуть нічні сонця Красу цю зачудований мандрівець Приніс домів, і сон назвав він часом І […]...
- Іван Андрусяк – Вкраїнські поети 1. Продихаєш від снігу Маленьке чорне око Уздриш На солоному троні Сидить брова А під оком Ходять панове в чорному Витаються – слава – кому – кому – слава Моляться На кінчик носа На жовту бородавку бюсту Мовляв Я так люблю Мою три крапки убогу Що Навіть Під бюстом Вологу висушу А під бюстом в […]...
- Іван Андрусяк – Колискова Спи моя кохана засинай Все минеться навіть ніч минеться Голосом пролившись через край Тінь моя до тебе доторкнеться Пригорнувшись втомленим крилом До твоїх ласкавих оченяток Тінь моя освячена теплом Буде біля тебе засинати Будуть кучерявитись зірки І моя ласкава колискова То відпустить то пригорне знову І не відпускатиме віки Неймовірно легко уночі Жити нам що […]...
- Іван Андрусяк – Копняки Він прийшов сюди в справах Але в перших же дверях Зустріли його копняком Він усміхнувся Це здалось йому навіть дотепним Спробував зайти ще раз Копняк Вирішив піднятися на другий поверх Але рухнув додолу звалений копняком Чемно притих в коридорі Копняк До дверей копняк На вулицю знову копняк Тоді він запрагнув хоча б Патетичної смерті І […]...
- Іван Андрусяк – Вчусь ходити Подолати закон тяжіння Було нелегко Але думав що коли я нарешті стану на ноги Всі вхилятимуть передо мною голови А вони – в морду Не розумію Але героїчно силкуюся зберегти рівновагу Дурень кажуть мені жалісливі (найбільші негідники) По життю треба повзати повзати І тоді я лягаю долілиць Вип’ячую задницю вгору І пробую як янголя Від […]...
- Іван Андрусяк – Цнота Пройшов крізь блакитну залу де пили вино І крізь смарагдову де грали в покер Пройшов через жовту залу де палили опіум І крізь чайну кімнату де жували пейот Заходив також до пурпурної кабіни Темної як труна Дійство у ній бридке і розкішне Аж після опівночі Наситившись кольорами по вінця Наважився вийти на вулицю Однак навіть […]...
- Іван Андрусяк – дискусія з поетом Як передати запах в поезії… Це мабуть надто складно Але для того щоб вірш справді пахнув І рима І ритм Мусять буяти як медова поляна А кожен вигин мелодики Має тремтіти як пелюстка троянди Що пропливає над садом Він говорив би так дуже довго Але я його перебив Винеси будь ласка он те відро Воно […]...
- Іван Андрусяк – Вирок поезії Андрієві Охрімовичу Я останній прозаїк блідих поколінь Я останній пророк мегаполісу Де червоною ниткою в календарі Інтроспекція власного голосу Де питають мене і питаюся я А ніхто відповісти не пробує Де колеги від генія до холуя Замасковані чорною робою Розтроюджений мульками менталітет Патетична бравада липова Якщо кожен четвертий на світі поет То нема ні одного […]...
- Іван Андрусяк – я себе посеред ікони на дерево проміняв Я себе посеред ікони на дерево проміняв І ніч прилипає до горла холодним вологим лезом Вони справді кожної ночі підбирають мені імена І я прикриваю ними свій фіолетовий безум Легше терпіти муку вона виглядає старшою Її благородні стегна прикриті траурним шовком Я привітаю кожного кому дорога ця лажа Доки його в підземному не проковтне тусовка […]...
- Іван Андрусяк – звірям Wild (at our first) beasts uttered human words… Звірям (першого разу) ми людську мову принесли – другого разу каміння співало як птиці чудесні – Але зоряна пустка настала таке наше третє пришестя У голові його, дитино Знайдеш серце (розтрощене) У серці його, мейбл Знайдеш ліжко (насправді) У ліжку його, сибілло Знайдеш повію (заложниця) А в […]...
- Іван Андрусяк – на ліктях вже не мозолі На ліктях вже не мозолі На ліктях п’яти На золотисто-жовтім тлі Зринаєш п’ятим У першого в блідій руці Курмей зов’ялий А під проваллями синці Сліпих конвалій У другого на рукаві Пов’язка-промінь І місяць усмішки кривий На вістрі коми Погнутий судорожжю слів Корозій жестів Не може третій ув імлі Очей отверзти І я у плетиві-гіллі Мовчу […]...
- Іван Андрусяк – осінь вечір пора вмирати Осінь вечір пора вмирати Голос кришиться на вітру Сон раптовий як алігатор Підкрадається угору Теплий місяць до ока липне Над повіками нависа Відчувати жага велика Червоніти їдка краса Осінь вечір пора безлика І нікого щоб застеріг Що немає на світі лиха Зрозумілішого за сніг Одержимішого за листя Присоромлене до гілок Правильнішого особисто І вірнішого за […]...
- Іван Андрусяк – над косовом сміється білий сип Тарасові Мельничуку Над косовом сміється білий сип Яка заангажована принада А ти його прийми і вознеси Рожденний акы азъ во чреві ада Це алергія на звіриний крик Загубленого колеса в баюрі Це плаче серед паші вільний бик Сопе коняка загнана в алюрі І я сопу і сохнуть три хрести І під кущем похована корова І […]...
- Іван Андрусяк – є місце де вода не приживається Є місце де вода не приживається Гаряча цвіль не втримує слова Як чорний танець гордого китайця Його печаль по череву сплива Є місце твору – ген аж поза титрами Коли фуршетом зафіксують шок Поети повипалювали титули На голих грудях відданих жінок Їм легко плисти – їм потятим хвилею Уже ніяка мрія не страшна Коли їх […]...
- Іван Андрусяк – Саломея (поема) Ми цілу ніч садили сад, Який не розцвіте. Тарас девдюк Один На кручу виходили Як листки по одному І біліли дівчата в руках І терпіли відбір А коли закінчився Лиш я залишилась лежати Буркун волосатий Ти мав одинокі пальці Між ними Як між іконами хтось Прокладав погляди І тремтів постом Але мама казали Що ти […]...
- Іван Андрусяк – який милий і мудрий фацет Який милий і мудрий фацет Не з показних мудрагулів А таки справді мудрий Одразу видно Щоз доброго тіста Уважний і ввічливий Навіть вираз його лиця Видає легке зусилля Вуст Аби делікатніше й вишуканіше говорити зо мною Очей Аби уважніше і люб’язніше Слухати мене Тааак… Направду не міг не плюнути йому В морду...
- Іван Андрусяк – добра людина Мы рады б жить в согласье И совете, Да обстоятельства не таковы Бертольд Брехт Над річкою з вудкою Сидить добра людина З синіми очима старої вівці У вічній течії В масному намулі хвиль Поплавок бринить тихше ніж серце Благословенна хвиля Яка не вертається Він тиха людина В 17 років Зашнурований в цісарські строї В альпах […]...
- Іван Андрусяк – димом теменним андрійку Андрієві Кокотюсі Димом теменним андрійку Осінь і праліс і просто Вилити в проріз вікон Озера синій простір Листям стелити кволим Брами і брили змоклі Ободом ніби коливом Горлом ловити окрик Світом слутим андрійку Вернуться і наспіють Врізати під лінійку Звивисте тіло змія Покотом жити нині Зимне чоло накривши Місяць від пуповини Відмежувати віршем Тільки на […]...
- Іван Андрусяк – Гортанні крики божевільних Гортанні крики божевільних. Сухотні стіни. Сивий страх. І гостра музика весільна. І запах спирту на губах. Між ними – це не ти! – у танці Втолочуєш у землю біль. Вельон на золотистій таці Несуть три дружки не тобі. Це не вельон, а лікарняний, Слізьми крохмалений халат. Не вір! Зірви квітастий бант, Неначе бинт ілюзій п’яних. […]...
- Іван Андрусяк – слід на коліні – оздоба Слід на коліні – оздоба Слід у повітрі – листя Ліній твоїх ніоба Падає прямовисно В пружну хвилину мурахи Н розриває а Не порахує бахур Вкраплених в синє ар- -тикулів пікадора Вибулого на дні Лікеру тиша хвора Смерть віддає мені Жовте життя торочить Ниткою іудей Біла палата ночі Сплюснута до грудей Палець – вологий тренер […]...
- Іван Андрусяк – витинання на схилах гробів Витинання на схилах гробів Все потроху – і місяць і віжки Птах на прив’язі до голубів Вибирає тварину пішки Неповторність потвори (не за гончарем) – Розгортання із білого в поле Я накрию тебе як сухий очерет Що колотиме а не вколе Розпромінення вальсу на двох і на трьох (сепаратну зорю вітайте) Може вийде на всніжений […]...
- Іван Андрусяк – Троянда для Піночета Я не доріс до розмови про плаху Сервус озерам які прогоріли Пане диктаторе осінь це бахур Що відгризає душу від тіла Каплю диктує – плодяться зливи Крону диктує – корінь зів`ється Курва, народ наш безмежно щасливий В парнокопитному ворку провидця Може в якомусь темнім провансі Кулю зліпити можуть по троє Ми ж пережили струси і […]...
- Іван Андрусяк – на синій світ птахів злетяться інші На синій світ птахів злетяться інші Так само ще неторкані птахи І хтось мені перелистає вірші Немов перелистає тельбухи Розріже пальцем губи дерев`яні Заговори чи не заговори А тільки простір зовсім іншим стане Від праведної слави і хули Яйцеголові множаться творіння Немислимо кого або чиї І гадина пролущиться з насіння Для того аби знищити її […]...
- Іван Андрусяк – дівчина знає м`ясо зійшло з води Дівчина знає м`ясо зійшло з води Холод зайнявся за нами і вкрився бризом Холод як пава кигиче устань і йди Але щоночі зринає патруль над безом Мислимо вийти разом з кожного викупу Мислимо пити воду якої нема Хай забере мене з ночі ця біла вивірка Вона не поставить крапку над обома Крові сьогодні замало навіть […]...
- Іван Андрусяк – здається ми перестаємо слухати Здається ми перестаємо слухати Такою безневинною печаль Скрадається вкороченими звуками В яких живого імені не жаль Код бездоріжжя: ребра і вино Триматися як поручень на кризі За те що доручити не дано Своїй останній невмирущій книзі За те що бог під ребрами зійшов Гаряче лезо а кістки холодні За те що не розсмоктується шов У […]...
- Іван Андрусяк – Отруєння голосом 0. В їдкім повітрі слів відлунює вода Самотній шансоньє порипує в шамоту Відвідайте цей храм тут вичавлять роботу І бездоганний джез набухне на вівтар І з випарів лайна до бога як до поту Покірно ніби пан позеленіє дар У витривалу млость вимощує радар Шалених шанців жил заслужену підлоту Є вищий сурогат не пійло а політ […]...
- Іван Андрусяк – Ad Hominem (поема) 1. Причетно рубали ліс Виступали з полону як Пересушені храми а Корчі не сохли росли Далі росли ширше і Ширше і терпіти їх було Важче ніж сонцю Важче ніж Магомета А тоді прийшли чорні Люди і дихали димом і Казки про змія горинича не Лякали навіть дітей бо Діти вмирали швидше ніж Народжувались казки А […]...
Образ матерi в творах т шевченка.