Іван Андрусяк – Легко, ніби помахом крила
Назарові Кардашу
Легко ніби помахом крила
Намалюєш голову на таці
Чи німфетку в еротичнім танці
Доки не облущиться кора
Зі старого явора край лона
Край осиротілих шамотінь
Пензель фарби і букет півоній
І покірна жінка ніби тінь
… одірвися контури затерті
Гусне лімфа плаче немовля
Одою любові або смерті
Місяця гойдається петля
Явори порубано на дрова
Жовтий пес на згарищі блює
Голову івана богослова
Служниця до кави подає
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Іван Андрусяк – Любов Роби лиш так щоб не було дитини Роби лиш так щоб не було дитини Це неіснуюче немовля Як більмо в оці нашої любові Купуємо йому пелюшки В аптеках і тютюнових крамницях Разом з поштівками із зображенням гір і озер Дбаємо про нього більше Ніж якби воно існувало І все ж таки … ааааа… Плаче нам […]...
- Іван Андрусяк – слід на коліні – оздоба Слід на коліні – оздоба Слід у повітрі – листя Ліній твоїх ніоба Падає прямовисно В пружну хвилину мурахи Н розриває а Не порахує бахур Вкраплених в синє ар- -тикулів пікадора Вибулого на дні Лікеру тиша хвора Смерть віддає мені Жовте життя торочить Ниткою іудей Біла палата ночі Сплюснута до грудей Палець – вологий тренер […]...
- Іван Андрусяк – проповідуєш безвість Проповідуєш безвість як ніч проповідує спрагу Місце скрипу води оповите нічийним дощем Споконвічна гора з-під каміння просочує брагу А до кого та брага до кого та спрага тече На покатих прогалинах висяться тіні мужичі Ідол мозку липкий витирати крило об штани Був ти падким на простір так само як падким на звичай Тільки місяць забувся […]...
- Іван Андрусяк – нині тебе ще приймає земля Нині тебе ще приймає земля Нині ще піт на подушках не вистиг Ми поспішаєм на бал з корабля Подарувати труну з аметистом Хай то не перстень а тільки труна Хай завелика але ж бо навіки Зовсім не шкода коштовного нам Каменя котрий прикрашує віко Пляшечку бренді розлиєш на трьох Тихо поставиш на стіл бутерброди Грайте […]...
- Сергій Жадан – Ніби і не знав її Ніби і не знав її. Всю ніч Сніг летить – розмірено і вбивчо, І дерева дивляться в обличчя, Не відводячи своїх облич. Ніби вилітаючи з країв, Де було захолодно й затісно, Входить поночі в порожнє місто, Кинуте надвечір без боїв. І вона говорить: “Не дивись”. І тримаєш марну обіцянку. І розплющиш очі на світанку, І […]...
- Іван Андрусяк – оберігати білий всесвіт сну White guardians of the universe of sleep… Оберігати білий всесвіт сну Оберігати як нетлінну славу Що обійшла з тобою цілий світ Кохана (щастя таїну відкрити Її очам засліпленим світами; І її серце в шепоти вгорнувшись Недовідому радість відгадало) Потойбіч подиху цвітуть нічні сонця Красу цю зачудований мандрівець Приніс домів, і сон назвав він часом І […]...
- Іван Андрусяк – кирпата безодня розплющує губи Кирпата безодня розплющує губи Сміється і плаче над погарлм неба Сплелися до танцю Венера і Врубель Під білих колон гомеричний молебен Під місячний мармур ввіходжу останнім Ворушаться пальці в кулак захололі А ви залишаєтесь еллінська панно За вічним бар’єром мітичної долі...
- Іван драч – Крила Новорічна баляда Через ліс-переліс, Через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, Кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, Кому – фотонні ракети, Кому солі до бараболі, Кому три снопу вітру в полі, Кому пушок на рило, А дядькові Кирилові – крила. Був день як день, і раптом – […]...
- Іван Андрусяк – Мазепа Насті Гречанівській Беладонна – мумія на двох Степ укрив і степ не переоре Бог укрив – хай покорує бог Піднебіння що на жінку хворе Витисне короткий ніби сік Голос череватого паперу Розкидає дзвони по росі І церкви роздмухує як пера Паросток (це кореня плебей) Не поможе чайкою об камінь Нащо ж я визбирував тебе З […]...
- Андрій Малярик – Життя ніби потяг Життя ніби потяг, зупинка під назвою зрада Тут люди жорстокі, тут править тваринний інстинкт. Стосунки – пусте, як про соняшник пісня й балада, Життя – одні сльози, ридання, душевний брейринг. Життя – то є щастя, сумні і веселі хвилини, Хтось впав, хтось піднявся, всміхнувся і далі пішов. Для когось життя – це майбутнє його Батьківщини, […]...
- Іван Андрусяк – над косовом сміється білий сип Тарасові Мельничуку Над косовом сміється білий сип Яка заангажована принада А ти його прийми і вознеси Рожденний акы азъ во чреві ада Це алергія на звіриний крик Загубленого колеса в баюрі Це плаче серед паші вільний бик Сопе коняка загнана в алюрі І я сопу і сохнуть три хрести І під кущем похована корова І […]...
- Іван Андрусяк – димом теменним андрійку Андрієві Кокотюсі Димом теменним андрійку Осінь і праліс і просто Вилити в проріз вікон Озера синій простір Листям стелити кволим Брами і брили змоклі Ободом ніби коливом Горлом ловити окрик Світом слутим андрійку Вернуться і наспіють Врізати під лінійку Звивисте тіло змія Покотом жити нині Зимне чоло накривши Місяць від пуповини Відмежувати віршем Тільки на […]...
- Оксана Боровець – Там, де у когось крила, у тебе – лікті “добре б зараз знову опинитися у себе вдома і щоб війна скінчилася. Але у тебе більше немає домівки. Спочатку треба виграти війну, Раніше цього додому не повернешся.” © Ернест Хемінгуей, “По кому подзвін” Там, де у когось крила, у тебе – лікті. Там, де хребти у інших, у тебе – криця. Сплять на порозі равлики […]...
- Іван Андрусяк – Колискова Спи моя кохана засинай Все минеться навіть ніч минеться Голосом пролившись через край Тінь моя до тебе доторкнеться Пригорнувшись втомленим крилом До твоїх ласкавих оченяток Тінь моя освячена теплом Буде біля тебе засинати Будуть кучерявитись зірки І моя ласкава колискова То відпустить то пригорне знову І не відпускатиме віки Неймовірно легко уночі Жити нам що […]...
- Іван Андрусяк – Троянда для Піночета Я не доріс до розмови про плаху Сервус озерам які прогоріли Пане диктаторе осінь це бахур Що відгризає душу від тіла Каплю диктує – плодяться зливи Крону диктує – корінь зів`ється Курва, народ наш безмежно щасливий В парнокопитному ворку провидця Може в якомусь темнім провансі Кулю зліпити можуть по троє Ми ж пережили струси і […]...
- Іван Андрусяк – Копняки Він прийшов сюди в справах Але в перших же дверях Зустріли його копняком Він усміхнувся Це здалось йому навіть дотепним Спробував зайти ще раз Копняк Вирішив піднятися на другий поверх Але рухнув додолу звалений копняком Чемно притих в коридорі Копняк До дверей копняк На вулицю знову копняк Тоді він запрагнув хоча б Патетичної смерті І […]...
- Іван Андрусяк – діагноз Офелії Обліт завершених птахів На полі батька або духа Червона сонця потерюха Згортається в несупокій На горло саду покарай На тінь зелену на карету На золотих підніжках в лету Перегортається цей край Карбідом жовтого жалю Перегортає датська осінь Довкруж акустики доносів Хтось тихо виплюне люблю Хтось черепом означить порт Де сарана дрімає в сотах Убивство діда […]...
- Іван Андрусяк – стільки крику в цих птахів Стільки крику в цих птахів Що нікому й не повіриш Врятуватися зумів Тільки бог в одежі звіра Місто скресло з пелюшок І нікого не сховало Перерізав греблю шов Та чомусь води замало Ніби прісна а проте Відмивається погано Бог прощатися прийде І нікого не застане...
- Іван Андрусяк – це розчавлені арфи Пам’яті Любові дручків Це розчавлені арфи – есенція ладану з мороком Де на лобі кайлом поцілунок воскресе Заїжджають планети – одна за одною – по мокрому І зшиває їх мізкі сумний потойбічний професор Це тікають в портрети огорнуті ковдрою прірви Де на струнах завис побілілий шматок язика То Небесний Бухгалтер визбирує шкалки дзеркал І оранжеві […]...
- Іван Андрусяк – це не вічне як птах і вода Це не вічне як птах і вода Не дозволене мохом і реріхом Кучерявого сліду руда Просувається ламаним берегом Так повинно маліти життя З попелюшки на унцію попелу Недоконане передчуття Ніби крик відрізаючи зопалу Так повинна прийти і піти Кожна лінія саду господнього Не довідавшись ти чи не ти Стерегти і не втратити жодного...
- Іван Андрусяк – це дуплаве свято генералів Це дуплаве свято генералів Нині тут забава навпаки Голови на плечах догорають Ніби розцяцьковані свічки Падають посоловілі звізди В келихи з отруєним вином Господи тобі не все одно Випити чи знов на небо вішати Доливай і не важливо скільки Не доп’єм то най ковтає чорт А солдати лазять по маківках Не запалених іще свічок Сірники […]...
- Іван Андрусяк – З дитячих ігор і забав Коли тобі стане аж занадто нудто Заведи собі янголятко і дідуся Грайся так Підстав дідусеві ногу Хай гримнеться мордою об асфальт Янголятко опусить голівку Подаруй дідусеві 5 копійок Янголятко підніме голівку Розбий дідусеві каменем окуляри Янголятко опусить голівку Звільни дідусеві місце в трамваї Янголятко підніме голівку Вилий дідусеві на голову помиї Янголятко опустить голівку Скажи […]...
- Іван Андрусяк – вимірювати запахом чи кроком Вимірювати запахом чи кроком Своє безумство зважишся чи ні Шкалу ридань як пута за пророком Карби перегортають водяні Розсердитись не стане зволікань Втекти не встигнеш лишиться забути Та ж катові котрий таврує длань Ні грама не пролиється цикути Я постелю скорботу край чола Нехай живе обом на розговіння Казали що безумство це бджола Не мучтеся […]...
- Іван Андрусяк – Панночко з блакитними очима Панночко з блакитними очима, Панночко з блакитними сльозами, Як мені хотілося навчитись Бути з вами і не бути з вами. Як мені хотілося, повірте, На вітрах проворно пелехатих І вдихати вас, немов повітря, І, немов повітря, видихати. Але ви – не ви. Як у люстерці, Роздвоїлись викриво й лукаво. Ви одна спинилися під серцем, Інша […]...
- Іван Андрусяк – Каїн (фрагменти з поеми) * (заспів) Яворова річейка Золота кладойка Зійди свароже Ясен стежиною Тай до господойки Калачі медові Терпке вино Куштуй свароже Трути ялової Зілля пекучого М’яка подушейка Білейка постіль Воснеси свароже Гілку шипшини На світел престол * Доки лебідка гралася небо захмарило Доки небо захмарило земля змарніла На чотири сторони світу лицем повернусь Відшукаю ознаки півночі на […]...
- Іван Андрусяк – Франко. 1916 Це небо ніби гиргалиця з рук Розлазиться в потріскані судини А ми його збирали і садили На полі брані свій порожній звук Не молотом не ломом не кайлом Не помелом на коло вітрогону Ми просто утекли від забобону В останнє недоступне ремесло Ми голосно вдягнули самоту Шахтарських брухтом завтрашньої маски Регіно поверни мене будь ласка […]...
- Іван Андрусяк – такий конклав: ніхто не помирав Такий конклав: ніхто не помирав Усі хто міг добралися уплав А хто не вмів той дошукався броду Вода загусла як від слів коран Гірке повидло з непокритих ран Губилося на жовті нігті глоду Місцями простір лився через край Липким теплом відригувався чай І спазми підкрадалися до горла Усі живі то нащо цей похід Короткий ліс […]...
- Іван Андрусяк – в оправі озера неначе В оправі озера неначе В чужій державі риби й риби З обвалу піняться гарячі Нічних істот підшкірні глиби І тінь пророцтва випадкова З ламкої водорості ніби З якоїсь донімої мови Задихано руйнує німби І порскає в нудотний плин Безахисне волосся мозку Яка різниця нащо плив Важливий тільки проріз маски Дірки для ока і для сну […]...
- Іван Андрусяк – так буває вічно і ніколи Так буває вічно і ніколи Сонний дим на землю опада Золотих хмарин ламкі околи Сонця кров солом’яно-руда Так перетинаються і терпнуть Ніби виливаються з юрби Голосів подаленілі верби Поцілунків темні голуби Так живуть як до життя прирослі Дні і ночі солоду і крил І роса для них пелюстки носить І осанну лебедить ковил І ніхто […]...
- Іван Андрусяк – З циклу “Води” 1. І цей рубець До серця мурахи Де крихітка теплого меду В згустку смоли Ти відпустила його у сад Ти знала висохнуть крильця на сонці Ворсинками вкриються пальці Скорчені для тятиви І тільки з кмину Сочилась живиця Тонка Як приручений світ у печері І цей рубець Під крилом кажана Стрілу вигойдує Хризантема і він Помруть […]...
- Іван Андрусяк – Саломея (поема) Ми цілу ніч садили сад, Який не розцвіте. Тарас девдюк Один На кручу виходили Як листки по одному І біліли дівчата в руках І терпіли відбір А коли закінчився Лиш я залишилась лежати Буркун волосатий Ти мав одинокі пальці Між ними Як між іконами хтось Прокладав погляди І тремтів постом Але мама казали Що ти […]...
- Чи може людина мати крила? (за поезіями “Чайка на крижині”, “Крила”) Поява поезій “Чайка на крижині” та “Крила” пов’язана з перебуванням поетеси Ліни Костенко в Польщі, зокрема в порту міста Щецин, та міркуваннями про смисл життя людини, її призначення на землі. Лірична героїня спостерігає за красою Одри, кораблями біля причалів. Наступає весна, ламається крига. На одній із крижин жінка побачила чайку: Крига буйно ломилась у відкриті […]...
- Іван Андрусяк – осінь вечір пора вмирати Осінь вечір пора вмирати Голос кришиться на вітру Сон раптовий як алігатор Підкрадається угору Теплий місяць до ока липне Над повіками нависа Відчувати жага велика Червоніти їдка краса Осінь вечір пора безлика І нікого щоб застеріг Що немає на світі лиха Зрозумілішого за сніг Одержимішого за листя Присоромлене до гілок Правильнішого особисто І вірнішого за […]...
- Іван Драч – Крила (новорічна казка) ІВАН ДРАЧ КРИЛА (Новорічна казка) Через ліс-переліс, через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, кому – фотонні ракети, Кому – солі до бараболі, кому – три снопи вітру в полі, Кому – пушок на рило, а дядькові Кирилові – крила. Був […]...
- Іван Андрусяк – звірям Wild (at our first) beasts uttered human words… Звірям (першого разу) ми людську мову принесли – другого разу каміння співало як птиці чудесні – Але зоряна пустка настала таке наше третє пришестя У голові його, дитино Знайдеш серце (розтрощене) У серці його, мейбл Знайдеш ліжко (насправді) У ліжку його, сибілло Знайдеш повію (заложниця) А в […]...
- Іван Андрусяк – ми до дерева глузду себе присилили Ми до дерева глузду себе присилили аббасе Сіль текла бородою але не до рота текла Ми ридали навскач ми покірно сміялися басом Ми чекали на біса а в гості прийшов абдулла Перед снігом тепер стоїмо ніби перед амвоном І коліна болять і болить під ногами земля Ми чалми поскидали на купу ми бачили коней Що […]...
- Іван Андрусяк – якщо тобі прийде на присмерку зими If in begining twilight… Якщо тобі прийде на присмерку зими (так як приходить сніг серед німого світу) Хтось супокійний дух хтось привид неземний У самоту немов у велич оповитий – Хтось золотисто весь (усюдисущий над Безмовністю) живий жахливо сильно дивно Як милосердя зір як гострота принад Хтось наче-він-вона подібний невловимо (повірити чи ні) так безперечно […]...
- Герасим’юк Василь – Ніби я пропав у цих полях Ніби я пропав у цих полях… Що, крім них, – вітри и небесні скали? Хто у кому? Де попропадали? Більше – в глині? в вітрі? в небесах? На лужках, купальських бережках, А в снігу від хати і до хати – Відспівати, відколядувати – Цвітом відцвісти чи цвіллю стати Хоч би на пісних, на колядках....
- Іван Андрусяк – добра людина Мы рады б жить в согласье И совете, Да обстоятельства не таковы Бертольд Брехт Над річкою з вудкою Сидить добра людина З синіми очима старої вівці У вічній течії В масному намулі хвиль Поплавок бринить тихше ніж серце Благословенна хвиля Яка не вертається Він тиха людина В 17 років Зашнурований в цісарські строї В альпах […]...
- Іван Андрусяк – Повернення в Галапагос 1. Ошалілий комівояжер На блідій долоні короваю Вибирає з двох великих жертв Ту котра пелюстки обриває Лементом зачаєним – ад’ю! – По столу почаївської площі Він піде у лаю – малаю Скуштувати в реготі всенощнім Відспіває магнетичний хор На пастелізовані тополі Половінь вдягне йому капор Аби він возрадувавсь в капорі 2. Зріднився кров’ю з містом […]...
Порівняльна характеристика єзопа і крилова.