Іван Андрусяк – Ніч довгих ножів

Знайомий сержант мав рацію
4 вагони довгих ножів
Завезено сьогодні на станцію
5 вантажівок усю ніч
З товарного двору возили їх в місто
Білою крейдою хтось позначив
Усі костьоли й каплиці

У жидівському барі під папугою
Молодики цілий день грали в кості
У таку жару цілий день грали в кості
Не знімаючи піджаків

Якийсь надокучливий єгомосць
Подарував мені липовий довгий ніж
Уночі виглядатиме ніби справжній
Але тут же й облаяв
Ти боягуз і задуже нервовий
І глянув так ніби плюнув

У місті труб

єрихонських більше аніж клаксонів
І всього лиш кілька буржуїв мають авто
Зате на дахах труби архангельські
По 4 на кожному

Бог з’являється скрізь
Але ніяк не впливає
На перебіг подій
Він для цього занадто розумний

Малиновський ні про що не хоче слухати
У своїм помешканні
Не кращому від кролятника
Він ставить термоядерні досліди

На випадок чого Ковальські
Спалили свій гобелен
Оленя гнаного крізь вогняні кущі
Він був вартнішим за усі візії сальвадора далі
(що також брехня)
Цей шедевральний олень
Цей фейєричний олень
І цей гураль у капелюшку

із зірочкою

Циганові все одно
Бо циган не має нічого
Крім дружини дітей і точила
І всіх тих речей котрі можуть бути його
Так само як і когось іншого
Сів циган посеред майдану

Ножі гострити
Ножі гострити
Кличе

Вискочили два кеглярі з бару
Які ножі щооооо…
На кого ножі… га…
Злякався цаган
Признався
Бачив як новий місяць
Срібні намистини сіяв
Щораз менші
Щораз менші
Перешукали увесь майдан
Срібних намистин не знайшли

До найшикарнішої кав’ярні
Де збирається цвіт
Чорно-каратового рицарства
Увійшов ніж
Але на нього ніхто не звернув уваги
Кельнер підійшов до нього так як і до людини
Маленьку каву бовкнув той
А на бісквіт йому вже не вистачило
Він нудився цілий вечір

За всіма столиками
Говорили про ціни на довгі ножі

А якщо нагадати що рефрент П.
(він працював на сортуванні довгих ножів)
Багатодітний і віддавна перетворений в таргана
(див. у Кафки)
Купив автомобіль величезне чорне сонце
І знову став схожий на людину
(каже стукнув себе по лобі
Й прокинувся)
Що перламутрові овочі
Ховатимуть (тссс… )
У матках багатих жінок
Заскочених незвичайністю ситуації
І в поетів
Тих гівнюків
Що псують папір нечленороздільними белькотаннями
Тих мудаків
Які не доросли до шаленства

Якщо усе це візьмемо до уваги
То
Безперечно
Сержант мав рацію

Але дайте мені краще помешкання
І я почеплю в ньому портрет президента
Дайте мені ділянку за містом
І я стану змовником в ім’я короля
Але помешкання розподіляють демократи
(вони кажуть демократи це жахливо)
А в уряді зелені
Монархісти позбавлені спадку

Клячі старорежимні проте
Не без впливів
(коли длубаються в зубах)
Отож одним кажуть так іншим сяк
І ходять в моєму дерев’яному одязі

Ні це не самотронія
Мені насправді потрібні
Помешкання і город

4 вагони довгих ножів
2 тонни жидівського золота
Я боягуз і задуже нервовий
Жидівське золото не для мене

Це нічого що той молодик у френчі є чортом
А оцей старець з сопілкою святим
Це нічого не означає напередодні ночі довгих ножів
Це взагалі нічого не означає
Ані цієї ночі
Ані наступної
Хіба в логіці

Усі кельнери чорти
Отож
Кожен кельнер є чортом
А до Б
Має таке ж відношення
Як віл до карети
Або
Перина до вітряка

Люблю дивитися як когось б’ють
Хоч сам не рвуся до бійки
Тут гахнули щойно одного
З вуст і з носа
Червона
Фонтаном била
Думав що це во славу
Побіг крізь усе місто заквічаний
Во славу волав

Во славу

Але примчало службове авто
І все скінчилося
І гарячий брук ніби губка
Всмоктав і кров
І спогад про ліричного бевзя
З розбитим носом

Кривоніс чи Криворіг
Менший за злодійське псевдо
Ще хлопченям
Видряпався на фігуру Бога Отця
Щоб вирвати йому з долоні
Золоте яблуко
Але яблуко виявилося гіпсовим
І Кривоніс перестав вірити в диво

Тож якби жидівські перстеники
Виявилися гіпсовими
Чи відвернуло б це ніч довгих ножів?

Зрештою ножі не мають бути
Вживані лише супроти жидів
Про це говорити марно
Бо ножі взагалі не будуть вживані
Бо вагони стоять на станції
Вантажівки перевозять хіба меблі
Урядникові просто пощастило
Уперше в житті повному самозречень
А хлопцям подобається грати в кеглі
Просто подобається грати в кеглі
І
Тиша
Тииишшааа…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Який твір франка мене вразив.
Ви зараз читаєте: Іван Андрусяк – Ніч довгих ножів
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.