Іван Андрусяк – Панночко з блакитними очима

Панночко з блакитними очима,
Панночко з блакитними сльозами,
Як мені хотілося навчитись
Бути з вами і не бути з вами.

Як мені хотілося, повірте,
На вітрах проворно пелехатих
І вдихати вас, немов повітря,
І, немов повітря, видихати.

Але ви – не ви. Як у люстерці,
Роздвоїлись викриво й лукаво.
Ви одна спинилися під серцем,
Інша ви пішли собі небавом.

І тепер в неходжену завію,
Охопивши голову руками,
Я один голублю власну мрію,
Інший я зорію вслід за вами.

Роздвоїло. Стерпло. Загірчило.
Келих ночі. Крапелька отрути.
Панночко з блакитними очима,
З вами чи не з вами. Чи… не бути?

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Іван Андрусяк – Панночко з блакитними очима