Іван Андрусяк – поцілований кожною буквою

Поцілований кожною буквою
Розчленованих твоїх слів
Я терплю в мене губи попукали
Є сусальна жара в землі

Є потреба випити зайвого
Розчахнутися серед трав
Є шалена потреба заднього
Щоб не вилаяв щоб зібрав

Місяць стер наші пальці об порох
Ворожбу поділити встиг
Розділю тебе нині порівну
По келішку кожному з них

Дам потриматись дам пригубити
Кожен порух повториться тричі
Діва кара як діва обида
За тобою закриє вічі

А коли з дев`яти дзеркал
В тебе випорсне мозок білий
Здогадаєшся ці клавіри
Не відмиє жодна ріка

Ви зараз читаєте: Іван Андрусяк – поцілований кожною буквою