Іван Андрусяк – погляд дерева покруч


Погляд дерева покруч – за ласку дарують дукати
За труну самота за вогонь чикатіловський сплін
Причаїлась задуха в легенях маленької хати
Де ночуємо порізно Він або я або Він

Облітають лані благально доліплені з воску
Крига слів розкололась бо там уже інший газда
Ми плекаємо зустріч під білими нігтями мозку
Та сліди під порогом постійно змиває вода

Я люблю Його мовчки люблю Його немічну маску
Його тінь під очима і німба вологий синець
Я Його проклинаю як млосний язичницький жрець
І як дурень тубілець жеру Його тіло на паску

Так форелі в судинах минають лягають на дно
Так новітні мерці обзираються що за потвора
Я щодругої ночі навщент роздираю вікно
Аби хата вдихала повітря споруджене вчора

Та приходять дерева і втупивши очі в софіт
Подарують за ласку дукати сантими тіролі
Я начхав на цю маску начхав на нудні Твої ролі
Обійми мене Боже і хай заокруглиться світ



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір опис літнього лісу.
Ви зараз читаєте: Іван Андрусяк – погляд дерева покруч