Іван Андрусяк – Середньовічні візії
1.
Допоки цих филистимлян
Лисиці не усіх спалили
Допоки крутиться земля
І меч архангела гаврила
Подібен гострому хресту
Пора не виходити з дому
Тобі печернику старому
Дано корону і фартух
І тліють єретицькі мощі
І голосно смієшся ти
Лисиці також хрестоносці
Коли штахетові щити
2.
О недоречна прадавня буколіка
Казка приречена
Доброго вечора черепе йорика
Доброго вечора
Кава застигла дитя ненароджене
Криком заходиться
Вухо ван гога у небі порожньому
Як богородиця
Вже
Не філософського
Радо виводить хвалу пеліканові
Хор березовського
3.
Графине
Вашої руки
Не дочекати сателіту
Доісторичні павуки
Плетуть останню сіть завіту
Дуель скінчилась восени
Я стятий шаблею бродяги
І зброєносець сатани
Зриває з жердок наші стяги
Не відчиняйте вікна в сад
Шепочуть птахи плачуть пальми
Крокує дикий азіят
До вашої святої спальні
4.
Шамани сплять
Шаманам сниться
Не андалузький гордий герб
Твоя червона колісниця
На тлі малоросійських верб
Наворожили і неначе
Вся кров злилась
Сушені крила кажанячі
Позаторішній кал сови
Сімнадцяте ребро тритона
І пригорілі таргани…
З твого лицарського загону
Лишились вірні три струни
І гриф
Над голови злітає
І попід вербами в ставі
Німої риби буйна зграя
І поцілунки неживі
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Іван Андрусяк – взуття душі Взуття душі – ночівля чинбаря (віддерти слово відмочити горло) А відьмою на босий чин бояр І день іде і ніч іде і голо (не вісімнадцять) знаком терезів Розбити небо вирячене в тебе Це недоосінь мила ці антени Я ображав але не зобразив Не стер на пальцях липову кору Голів ребристих вицвілих притонів Продовжую зривати давню […]...
- Іван Андрусяк – це потреба бути – все одразу Це потреба бути – все одразу Сплюснути розпечене лице Нидіти хворіти псоріазом Пахнути дешевим ялівцем Вибирати з кожного по жмені Солі порятунку і жінок І стирати звивини шалені Доки не зачинено шинок Осене таке твоє ристалище Чорна і коричнева сльота Статися допоки все не сталося Здатися допоки самота І не хлібом – синьою вервечкою Безконечних […]...
- Іван Андрусяк – прощання смислу – вирок і пророцтво Прощання смислу – вирок і пророцтво Словам не доторкнутися до слів Допоки губи вимочивши оцтом Не заговориш: істина – в землі Її прозорих крил тонка рослина Ще проростає зрошена в собі А ти живеш допоки біль нахлине Прокинешся – на те вона і біль І погляду розтуленим огромом Зриваєш листя кроплених дощів Не знаючи що […]...
- Іван Андрусяк – в оправі озера неначе В оправі озера неначе В чужій державі риби й риби З обвалу піняться гарячі Нічних істот підшкірні глиби І тінь пророцтва випадкова З ламкої водорості ніби З якоїсь донімої мови Задихано руйнує німби І порскає в нудотний плин Безахисне волосся мозку Яка різниця нащо плив Важливий тільки проріз маски Дірки для ока і для сну […]...
- Іван Андрусяк – Вертеп 1. Його душа Бліда так само Не вміє очі відвести Від одержимої осанни Напівзабутих палестин Над ними червлять кучеряві Дими запічних веремій Над ними також – Боже мій! – Хрести виблискують триглаві Душа у пазусі таїть Ціанистого слова калій А він на тятиві стоїть Неначе праведник на палі 2. Вистигне земля вчорашня Порозходяться навіки Оержимі […]...
- Іван Андрусяк – ми до дерева глузду себе присилили Ми до дерева глузду себе присилили аббасе Сіль текла бородою але не до рота текла Ми ридали навскач ми покірно сміялися басом Ми чекали на біса а в гості прийшов абдулла Перед снігом тепер стоїмо ніби перед амвоном І коліна болять і болить під ногами земля Ми чалми поскидали на купу ми бачили коней Що […]...
- Іван Андрусяк – Усмішка горлом Це спів розрізаної шиї Фістула тиха але щира Впились червоним розімліли Пухнасті чорні груди ночі Це спів розрізанорї шиї Попід огризками дзеркал Співає як хлюпоче з крана Прибита ковдрою до рани Неначе парус голова І ти повір їй бо вона Всміхається кривавим горлом...
- Іван Андрусяк – нас зостанеться двоє Нас зостанеться двоє І життя золоте І настояна хвоя Наші сни обплете За дощами і димом Як безодня тонка Разом з нами ітиме Кучерява ріка За птахами і вітром Буде вітер і птах Тонкоокого світу Течія золота Попід зоряним роєм Де обійм сповиття Нас зостанеться двоє І почнеться життя...
- Іван Андрусяк – не протерти потолами цю траву Не протерти потолами цю траву Не стелити попід ребра як верету Я нагадую зістарену сову Що впивається на покидьках бенкету Я занадто цим потворам потурав Трубадурив анемійне безголов’я Підмішаю у вино дванадцять страв Випиваю за чумне своє здоров’я Понадкушую весільні калачі Та й пошвендяю корчами в каземати А назавтра позлітаються сичі З-під трави мене по […]...
- Іван Андрусяк – парадокси розмножень звичайні як дріт Парадокси розмножень звичайні як дріт Червоніючи світ обростає пилком Та западину тіла не винести вбрід Ні веслом розпанаханим ні язиком Фарба злущена з диму і риби цвітуть І регоче примарна дружина ріки Але подумки з ночі надточують путь Під моє простирадло холодні зірки А як стане зальотна спокуса твоя Розбивати плафони місити пласти Я губами […]...
- Іван Андрусяк – синієш синім плачеш босим Синієш синім плачеш босим Дітей годуєш волохатих Допоки братися за розум На припічку чужої хати Миром казали – так і нині Опока сиплеться із глини І не чекаючи пришестя Життя триває проти шерсті І з платонічної мороки Як з глини що зійшла і стала Шістнадцять олов’яних кроків До вироку або до слави Вошивий замах на […]...
- Іван Андрусяк – Шевченко Я зашкодив сатані і тепер діла пропащі Із кумедних валунів обізвався дикий пращур Перестріне на валу і гаркаво засміється Гляньте юному ослу чорна жриця віддається Я забуду прорости на задвірках сеї мови Де літаючи кроти будуть свідками єгови Де повітряні шари як модерні одаліски Де у прихистку чадри верховодять голі мізки Але хай живуть усі […]...
- Іван Андрусяк – звитяжці станули живими Звитяжці станули живими А сіль зійшла і все зійшло І не вміщалося жало Щоб виправдовувати ними Оселя ближче до тепла До грижі в мозку (до презумпції) Попід деревами просунутись І випити – оце хвала Оце гидота (чир і блаж Кобіт захланних ремигання Котів сорочинці) загальний Шинок повітря – куля й раж І замах з вірою […]...
- Іван Андрусяк – не з учених криниць Не з учених криниць на площах Не з полотен в диму нічному Ти визбируєш світ як мощі Перманентного іподрому Ласки вкритих блідою шкірою Недоторкані вийдуть в сад Я губами тебе вимірюю Кожну матрицю дописав Кожний волос погнутий змучено В тремі виходу поза круг Не перейдуть сліди за учнями Відображенням під кору Ламко слухати риб на […]...
- Іван Андрусяк – який милий і мудрий фацет Який милий і мудрий фацет Не з показних мудрагулів А таки справді мудрий Одразу видно Щоз доброго тіста Уважний і ввічливий Навіть вираз його лиця Видає легке зусилля Вуст Аби делікатніше й вишуканіше говорити зо мною Очей Аби уважніше і люб’язніше Слухати мене Тааак… Направду не міг не плюнути йому В морду...
- Іван Андрусяк – Мій день Зранку біжу до суду Найперше пропоную свої послуги Череваням та їхнім коштовним самицям Обсмикую піджачок і підлещуюся Лжесвідка не потребуєте Потім власники нерухомості Вироджена фауна класу середняків Легенько неначе кельнер Торкаю їх за плече І шепчу на вухо Лжесвідка не потребуєте Гримають на мене з відразою Осляче єство з них так і пре Нарешті мужики […]...
- Іван Андрусяк – Предтеча 1. Набридло дертися в пресвітери Бо на пораненій горі Виписують дражливі літери Архістратиги комарі А інші версії заказані Тому ховайся в рукавах Бо крізь твоє гебрейське казання Зростає прерійна трава І не зітхнути цими горами І не розгледіти з вікон Як над окрушинами хворими Витає прерійний дракон 2. Може здатись на котячу милість І заночувати […]...
- Іван Андрусяк – якщо рясніють – дай їм отрока Якщо рясніють – дай їм отрока Якщо візьмуть – переживи Цей степ загублений у потемку Важливіший від голови Безчестя – то вершина мрії (суха як падаль висне мла) З єрусалиму до марії Спокуса босою прийшла Одягне гачі до схід сонця Порозпинає пирії Життя – це вигадка масонська Візьми її заріж її...
- Іван Андрусяк – Вчусь ходити Подолати закон тяжіння Було нелегко Але думав що коли я нарешті стану на ноги Всі вхилятимуть передо мною голови А вони – в морду Не розумію Але героїчно силкуюся зберегти рівновагу Дурень кажуть мені жалісливі (найбільші негідники) По життю треба повзати повзати І тоді я лягаю долілиць Вип’ячую задницю вгору І пробую як янголя Від […]...
- Іван Андрусяк – звірям Wild (at our first) beasts uttered human words… Звірям (першого разу) ми людську мову принесли – другого разу каміння співало як птиці чудесні – Але зоряна пустка настала таке наше третє пришестя У голові його, дитино Знайдеш серце (розтрощене) У серці його, мейбл Знайдеш ліжко (насправді) У ліжку його, сибілло Знайдеш повію (заложниця) А в […]...
- Іван Андрусяк – гортанний – в захід – аспера Гортанний – в захід – аспера Перистий – в проріз – лист Від патоки до пастора Інкубуси сплелись Перетин слова з променем Вирощує церкви Горбатого до повені Виводять з голови До негра як до пристрою Підключимося ще Населення не приросту А простору рече Уже стирає курява Корону й ширину І свастика накульгує На ніженьку єдну […]...
- Іван Андрусяк – це дуплаве свято генералів Це дуплаве свято генералів Нині тут забава навпаки Голови на плечах догорають Ніби розцяцьковані свічки Падають посоловілі звізди В келихи з отруєним вином Господи тобі не все одно Випити чи знов на небо вішати Доливай і не важливо скільки Не доп’єм то най ковтає чорт А солдати лазять по маківках Не запалених іще свічок Сірники […]...
- Іван Андрусяк – Облога Василеві Герасим’юку 1. Якщо ніхто якщо нікого Якщо нікому доведеш Що вороги пливуть до бога Як поцілунки на манеж Що королям на цілий вечір Розтасувати короля Що скатертиною предтечі Живе і крутиться земля Де золоченою травою Кошлатих воїнів шляхи А хто вернувся за тобою Того замінимо ніким Переживемо хвилі сонні На прю до вежі меч […]...
- Іван Андрусяк – димом теменним андрійку Андрієві Кокотюсі Димом теменним андрійку Осінь і праліс і просто Вилити в проріз вікон Озера синій простір Листям стелити кволим Брами і брили змоклі Ободом ніби коливом Горлом ловити окрик Світом слутим андрійку Вернуться і наспіють Врізати під лінійку Звивисте тіло змія Покотом жити нині Зимне чоло накривши Місяць від пуповини Відмежувати віршем Тільки на […]...
- Іван Андрусяк – вода і дощ – істоти невмолимі Вода і дощ – істоти невмолимі Жива їх сіль і мова їхня рання Потрапили такими молодими Оскомами на наші поїдання Заходьте в дім а в домі ні краплини Заходьте в сад надокучати осам Заходьте в дно насипано людини По горло там по гору там по осінь Нас не минути пізно бути просто Стирати букви вгризені […]...
- Іван Андрусяк – канцерогенний сад крізь мармур і нейлон Канцерогенний сад крізь мармур і нейлон Розстелює тобі циганські простирадла І жовтопалий день як глина за селом Розчинений для нас меж простору і падла Ми жертвами були ми випали з зерна Розшитий мохом плащ і грива з реп’яхами Кульгавий термопіл старенька сарана Як листя восени довкола нас літали Ми ніжними були крізь піну проростань Ми […]...
- Іван Андрусяк – Отруєння голосом 0. В їдкім повітрі слів відлунює вода Самотній шансоньє порипує в шамоту Відвідайте цей храм тут вичавлять роботу І бездоганний джез набухне на вівтар І з випарів лайна до бога як до поту Покірно ніби пан позеленіє дар У витривалу млость вимощує радар Шалених шанців жил заслужену підлоту Є вищий сурогат не пійло а політ […]...
- Іван Андрусяк – сплітаються пальці сплітаються очі і голови Сплітаються пальці сплітаються очі і голови На стоптаний пляц виповзають картаті слова А ми залишаємось голими голими голими Ключиця сідниця коліно кулак голова Ховаємо очі за висхлими бляклими плівками Ховаємо в жмені маленьких драглистих синів А ви не приходите згорблений відчаєм лікарю Лиш тихе тремтіння повільно повзе по струні Проколює сонце дротинами променів гострими Понуре […]...
- Іван Андрусяк – я I… Я Ніколи Жодної речі Не вгадував (на Віть всесвіту) міг би Так не цілком можливо Найменший немов найкращий (майже невидимий де єси там єси) тут єси Кармінного горла дому найти Хішого який дійсно його (як і думка що три сві Ти випереджує) Хто всеви Дяще Око...
- Іван Андрусяк – Кат Кажуть що кат Працює тепер без фрака І навіть без маски (хіба що в парижі але тут без) Він одягнутий звично А звично це Сіробуромалинововсмужку Жалюгідні смаки Провінційних піжонів Бурмочуть про кризу театру А навіть цю виставу зіпсували Коли мене вішатимуть Кат має бути у фраку...
- Іван Андрусяк – Надія Якщо нам усе це вдасться здійснити І всі ці сонця які ми плекали У вазонахкамерних бесід І келійних думок Таки зійдуть над обрієм І нам не треба буде самим говорити Що ми геніальні Бо це про нас скажуть інші І німби Барвисті німби … ех що тут гадати Хлопці якщо нам усе це вдасться Ну […]...
- Іван Андрусяк – Я помираю вас Я помираю вас. Така печаль. Така зоря над віком перестане. Говорить Бог: Прости мені, Іване, Прости мені за те, що я мовчав. Я все прощу, бо нині я помер. Я довго знав, що буду жити довше. І чорний плащ облизує підошви, І чорний місяць перерізав нерв. Я все прощаю. Я запам’ятав, В яку породу мозок […]...
- Іван Андрусяк – Іслам Якби я був старосвітським турком І вірив би в автоматичну міграцію Із продірявленого невірними тіла В серай Мабуть не бруднив би тоді стопи Перед призовною комісією Аби Той скотина фельдшер Вивчивши мої сліди на картоні Встановив плоскостопість А про серце навіть не згадував Бо хто мені тут може гарантувати серай Мудрагелі рекрути Чи придурочні клерки...
- Іван Франко – “Незрячі голови наш вік кленуть… “ Незрячі голови наш вік кленуть, В котрім, говорять, перед правом сила, А чесній думці перетяті крила, А правду й волю, як звіра, женуть. Та що ж то – право? Право – се лиш сила, А сила – право, се закон природи. В житті лиш сила ломить перешкоди, До лету вгору розпускає крила. Та що ж […]...
- Іван Андрусяк – вітер Вітер Навздогад гортає Твоє волосся Так Як вогонь Сторінка за сторінкою Повільно пожирає Книгу І мені тоді Дуже хочеться тебе Погладити Я навіть не боюся Обпекти пальці Боюся лишень Що в моїй долоні Залишиться дрібка Попелу...
- Іван Андрусяк – Гамлет Коли запіли треті півні І помінялись вартові Принц гамлет по тугім коліні Рукою лагідно провів Він плащ одкинувши ласкає Точених м’язів барельєф У замку пахне мертвяками І принц зі смертю заграє Стовуха кожна потороча Кинжал тут тишу пристеріг Будити лихо принц не хоче І в дзеркалі ховає сміх...
- Іван Андрусяк – Любов Роби лиш так щоб не було дитини Роби лиш так щоб не було дитини Це неіснуюче немовля Як більмо в оці нашої любові Купуємо йому пелюшки В аптеках і тютюнових крамницях Разом з поштівками із зображенням гір і озер Дбаємо про нього більше Ніж якби воно існувало І все ж таки … ааааа… Плаче нам […]...
- Іван Андрусяк – Гуцули Ми лишилися там, де осінній туман. Нас ніколи нема. Нас давно вже не буде. І Говерла-гора, і гора Піп-Іван Обернулися в будень, У будень, у будень… ПорозПисаний Камінь свавіллям імен, За якими пітьма, за якими провалля. Ми лишилися там, де простуджений день – Як розсерджений кальвін. Нам кричить вже не горлом а раною світ, Але […]...
- Іван Андрусяк – диктатор Я диктатор і можу собі дозволити все Палити вішати мордувати У всіх на очах гвалтувати Найцнотливіших жінок і дівчат Дарувати повіям брильянтові забавки Тоді коли нарід жере коржики з висівок Говорити своїм міністрам А поцілуйте мене точнісінько в задницю І знімати штани посеред зали сойму Вони ж ідіоти лише радітимуть з цього Вечорами лелію плани […]...
- Іван Андрусяк – Казанова Джузеппе казанова Якому так заздримо Не був ані надто багатим Ані надто сильним А його епоха Знала мужчин так само красивих А то й красивіших за нього Але був гречний Чуйний Галантний І завше добивався Хоч іноді міг би й не добиватися Своєї цілі Отож якщо хочеш Бути таким як він Здобувай жіночі серця І […]...
Картина сніданок катерини білокур.