Іван Андрусяк – витинання на схилах гробів

Витинання на схилах гробів
Все потроху – і місяць і віжки
Птах на прив’язі до голубів
Вибирає тварину пішки

Неповторність потвори (не за гончарем) –
Розгортання із білого в поле
Я накрию тебе як сухий очерет
Що колотиме а не вколе

Розпромінення вальсу на двох і на трьох
(сепаратну зорю вітайте)
Може вийде на всніжений людом торг
Герметично звихнений данте

І з твоїх балухатих гвалтівників
Одночасно забризнуть соки
Чотирнадцять облич на дубовий стіл
Спокій


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Моральна краса і духовна велич людини.
Ви зараз читаєте: Іван Андрусяк – витинання на схилах гробів
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.