Іван Андрусяк – якщо тобі прийде на присмерку зими

If in begining twilight…

Якщо тобі прийде на присмерку зими

(так як приходить сніг серед німого світу)
Хтось супокійний дух хтось привид неземний

У самоту немов у велич оповитий –

Хтось золотисто весь (усюдисущий над
Безмовністю) живий жахливо сильно дивно
Як милосердя зір як гострота принад

Хтось наче-він-вона подібний невловимо

(повірити чи ні) так безперечно ніби
Німотно звідусіль росте планета мертвих
Все більшає однак усе маліють глиби:
До наче-він-вона почезнути і стерти

Разом з лицем землі

– і привид каже “вмреш”

“о як приємно” мій шепоче привид теж


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Аналіз твору слово о полку ігоревім.
Ви зараз читаєте: Іван Андрусяк – якщо тобі прийде на присмерку зими