Іван Багряний – дівчині
В час вечірній, час печальний
Я Тебе чекаю в храм мій –
У кімнаті сонця сальви
І махорки тиміям…
Ти прийди, моя далека,
Через хащі вечорові, –
Обернись хоч в тінь лелеки
І розправ крилаті брови,
Підніми очей зіниці,
Підведи до сонця профіль…
Ну, чого кричать так птиці,
На хрести чіпляють строфи!?
Над Собором, як на релі,
Звуть вони Тебе юрбою, –
Архітектора Растреллі
Посилають за Тобою.
Посилають…
Голуб сизий –
Голуб сизий тихо тужить…
У кімнаті сонця ризи,
І
Сонця ризи…
– Сонце, сальви!
Сонце, танок!! – Ти прийшла!
Розмальована, як мальва, –
Квіти, золото і шлак…
На плече коса, – ой, леле! –
Смуток сходить над бровою…
І Растреллі, і Растреллі
Йде, мов джура, за Тобою.
Ти усіх отак манила,
Неприречена нікому, –
У стрічках од скоростріла
І в диму пороховому.
Нецілована, незнана,
Недоклична – й все кохана,
Полум’яна й все похмура…
Вірний кінь слідом, як джура.
Мить прийшла, і мить відплила
Провела лиш тінь знайому:
… У стрічках од скоростріла…
…
Пропливла на сизім тлі
Й знову канула в імлі.
… … … … … … … ..
Вибухає ніч громами,
І земля дрижить у дзвоні.
За любов ми йшли фронтами,
Серце кинувши під коні.
Гомін… Буря… Коні… Тіні…
Передзвони. Перегули…
В далині розбитій, синій,
Там ми молодість забули.
Розімчали коні серце,
Рознесли його степами,
Аж під хмари в буйнім герці
Стала молодість стовпами.
Коні… Тіні… Передзвони.
Перегуки. Канонада…
Хтось підкови срібні ронить.
Погасає…
Тоне…
Пада…
Догорає, догорає
Синій вечір десь за краєм.
Обернулась, не сказала
І не сказана пропала.
І немає…
Поховав в далекій рудні.
Придавили зір повіки.
Діти буднів, діти буднів
Розвіталися навіки.
За любов у громі криці
Загубивсь твій ніжний профіль…
Ну, чого кричать так птиці,
На хрести чіпляють строфи!?
Путь далека. Путь нелегка.
Непроглядна. Недоклична.
Загубилась тінь лелеки…
Беатріче… Беатріче!..
В час вечірній, час печальний
Я Тебе чекаю в храм мій. –
У кімнаті сонця сальви
І махорки тиміям…
1925
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Іван Багряний – Перепілка в житі – радість Перепілка в житі – радість. В пшеницях волошки – смуток. Ворон з ріль – печаль. Гей, ти, коню, вибий іскру! Вибий іскру! Кинь утому! На звороті, на крутому, Нам не личить жаль. Погоріла синь – на грози. Посмутніла даль – на сльози. Миготить – на кров. Друже, друже! Геть з журбою! Народились ми для бою. […]...
- Іван Багряний – Колискова Маленькому АНдРІЄВІ КИТАСТОМУ присвячую. А… А… А-а-а! А-а… А… А… Ходить місяць і зоря Через гори і моря, – Це ж до нашої дитини Ходять гості з України: Ясен місяць і зоря Через гори і моря… Через гори і моря – Ясен місяць і зоря… А-а! А-а-а! А… А… А… А-а! Лю-лі-лю! Я дитя своє […]...
- Іван Багряний – Вандея Лю Мартиновській То не сонце затріпало крилами І упало в пісок золотий… Гей, і правду сказати несила мі, А збрехати… А ти… . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . І На зорі прокричали когути… На зорі проскакали […]...
- Іван Багряний – Гуляй-Поле Лежить Гуляй-Поле в крові і в сльозах, Потоптане, смертю розоране, В бомбових кратерах і черепах, В гільзах, В ожугах, В м’язах, В трісках… І навіть не крячуть ворони – Жахаються круки, минають здаля, – Шкіриться жаско, смердить земля. Смердить і душить фосфором і тротилом, Паленим м’ясом і динамітом… І вже не збагнеш тут, де ж […]...
- Гуляй-Поле – Багряний Іван Лежить Гуляй-Поле в крові і в сльозах, Потоптане, смертю розоране, В бомбових кратерах і черепах, В гільзах, В ожугах, В м’язах, В трісках… І навіть не крячуть ворони – Жахаються круки, минають здаля, – Шкіриться жаско, смердить земля. Смердить і душить фосфором і тротилом, Паленим м’ясом і динамітом… І вже не збагнеш тут, де ж […]...
- Іван Багряний – Цукроварня (Поема про чотирьох) Товаришам присвячую. Вона сьогодні дим пуска безбожно в небо синє… За вісовою – бурти… бурти… скирти… далина… Розлито спів широкий, золотий, осінній… Сьогодні осінь упилась червоного вина. За буртами підводи з сел, – стодзвонно руча хмара… Заставлено возами всеньку путь. Крізь вісову – на брутто, тару… Тпру!.. На брутто лізе тара… І сонце б’є копитами… […]...
- Іван Багряний – Золотий бумеранг В орбіті сонця Альма Матер Маршрутом зоряних фрегатів В етері з гуготом летить Крізь цілий ряд тисячоліть… Ані на мить, Ані на цаль Не схибивши, невтомно ходить – Космічний еліпсис виводить І разом з сонцем гне в безодні Непередбачену спіраль. З яких же воль? Якого бога? І з примхи дьявола якого? Куди й по що […]...
- Іван Багряний – AVE MARIA Рям і протестантам, Всім, хто родився рабом – і не хоче бути ним, Всім скривдженим, і зборканим, і своїй бідній матері Крик свого серця присвячую. Автор ДРУЖЕ МІЙ ЛЮБИЙ! Прошу – не називай мене поетом, бо це мене жорстоко ображає. Не іменуй мене поетом, друже мій, бо поети нині – це категорія злочинців, до якої […]...
- Іван Багряний – Антон-Біда – Герой Труда (Розділ №6) Привіт, привіт, привіт, привіт, Усім, кого я втратив! Дістав Антон п’ятнадцять літ З “приколкою”, мій брате! За щож?! Та ще й “приколку” теж? А так, За здорово живеш. Прощай донбас і Ромодан! Пішов етап на Магадан. О, як списать те все Біді, Коли усі слова бліді! Я знаю, будуть мастаки, Що скажуть, рими не такі, […]...
- Іван Багряний – Антон-Біда – Герой Труда (Вступ) В Берліні сталася біда – Стряслась беліберда… Шпигун, фашист і емведист, І сталінський поет, З’єднавши свій докупи хист, Створили “Комітет”, – Щоби на “родіну” ішов Мерщій Антон Біда, Бо плаче там за ним Хрущов… Така беліберда! І розіслали “Бюлетень”; Я прочитав – біда! Не бюлетень – “тєнь на плєтєнь”, Така беліберда! І найчудніше номер вдавсь […]...
- Іван Багряний – Антон-Біда – Герой Труда (Розділ №1) Привіт, привіт, привіт, привіт, Товаришу і брате! Та й лавреатові привіт. Привіт, лауреате! Бо ти лиш парій, ти гелот, В’язниці власної “оплот”. В країні горя й страхоти Багато є таких як ти: З своєї волі – й не диши! Що кат накаже, те й пиши! Тому, хоч жалиш, як змія, Та все ж злоби не […]...
- Іван Багряний – Антон-Біда – Герой Труда (Розділ №5) Привіт, привіт, привіт, привіт, Товаришу і брате! Та й лавреатові привіт. Привіт, лауреате! О, лавроносний рачколаз! Хотів би ж я уздріти раз Який ти б був, коли б тебе Взяло на цундру У-Ге-Бе. Але тебе це обійшло. То ж слухай З іншим як було. І знай: Не зло в словах оціх. Не хочу я щоб […]...
- Іван Багряний – Антон-Біда – Герой Труда (Розділ №7) Багато літ – Аж двадцять п’ять! – Плотили ми Ясак, І п’ятирічок, як проклять, Творили “чудеса”. І кожен свій гіркий п’ятак На “ПОЗИКИ” несли, – Тобто плотили знов я с а к Вперед на двадцять літ, – Для того, щоб були у нас І танки, й літаки, Щоби могутніми були, Мовляв, Робітники. Щоби, мовляв, ота […]...
- Іван Багряний – Антон-Біда – Герой Труда (Розділ №2) Привіт, привіт, привіт, привіт, Товаришу і брате! Та й лауреатові привіт. Привіт, лауреате! Бо ти всього лиш “шут-горох”, Царя нового “скоморох”. В ганьбу таку тебе затіг Московський “пряник” і “батіг”. Та за кривляння те смішне – За хліб “шута-гороха” – Ніхто тебе не розіпне, – Хто ж судить “скомороха”! Йому і так далась ганьба. Хто […]...
- Іван Багряний – Антон-Біда – Герой Труда (Розділ №8) Учвал до фінішу жену, Стинаючись душею, – Спішу скінчити цю страшну Діпівську “Одиссею” Бо як не встигну хоч як-будь, То добрі люди не дадуть. Відомо ж, що настав за час Для “недостріляних” у нас: Сьогодні – тут, А завтра… – Бач! – Услід, як дух, повзе стукач, За “стукачем” – якийся “сват”, За “сватом” – […]...
- Іван Багряний – Антон-Біда – Герой Труда (Розділ останній) “Великий тато” дуба дав, Хоч був і несмертельний. Та тільки ж він заповідав Всій братії безчельній, – Як “дєло честі”, Як всього Секрет “благоустройства”, Як “дєло слави” і, того, Ну, “доблєсті й геройства”, Як першу справу на роду: В п і й м а т ь! В п і й м а т ь т […]...
- Іван Багряний – Телефон Телефон мій уночі Застрибав, дзеленьчучи. Я схопився з ліжка скоро: “Хто говорить? Хто говорить?! Хто шумить, не ждучи дня?!” “С л о н е н я!” “А-а, це ти, моє маля! Звідкіля ж ти, Звідкіля?” “Ви простіть, як завиню, – Я із Африки дзвоню. Хочу я трубу для Тата, Чи не можна там дістати? Тато […]...
- Рідна мова – Багряний Іван М о в о р і д н а! Колискова Материнська ніжна мово! Мово сили й простоти, – Гей, яка ж прекрасна Ти! Перше слово – крик любови, Сміх і радість немовляти – Неповторне слово “М а т и” – Про життя найперше слово… Друге слово – гімн величний, Грім звитяг і клекіт орлій, – […]...
- Іван Багряний – Рідна мова М о в о р і д н а! Колискова Материнська ніжна мово! Мово сили й простоти, – Гей, яка ж прекрасна Ти! Перше слово – крик любови, Сміх і радість немовляти – Неповторне слово “М а т и” – Про життя найперше слово… Друге слово – гімн величний, Грім звитяг і клекіт орлій, – […]...
- Іван Багряний – Антон-Біда – Герой Труда (Розділ №3) Привіт, привіт, привіт, привіт, Товаришу і брате! Хай вибачає той “пііт”, – Нема й часу гадати Чи я згубив, чи я знайшов, Що лавреата обійшов. Люблю красу, Та брак часу! Спішу, Пишу, Товаришу, – Як я прибув у Ромодан! Яких я бачив Громадян!.. І О, ромоданний шлях старий! О, Богом даний Краю мій! Неначе хто […]...
- Іван Багряний – Антон-Біда – Герой Труда (Розділ №4) Привіт, привіт, брати мої, Окремо Й всі у масі! А надто ті, що десь там є В далекому донбасі, Що там лупають антрацит… Привіт, Привіт, Привіт, Привіт! Бажаю щастя для краян І – сто процентів понад плян! А кому треба, то й сот п’ять, Щоб було чим Штани латать. Туди ж забіг і наш Антон… […]...
- Іван Багряний – Казка про лелек та Павлика-мандрівника Летіли лелеки У краї далекі. Мають крилечками Помежи хмарками, Ой, та й попід небесами. Жили – не тужили, – З Павликом дружили. Самі полетіли, Павлика лишили, Тяжко ж його зажурили. Не летіть, лелеки, У краї далекі! Будемо гуляти, Разом зимувати, – Є в мене санки і лещата. Є в мене рушниця І шабля-сестриця, Є і […]...
- Тигролови (дуже стисло) скорочено – Багряний Іван Дихаючи полум’ям і димом, летів на схід дракон. У вагонах-коробках він віз тисячі людей на каторгу. Інколи спецешелон зупинявся, і тоді сам начальник поїзда біг і перевіряв, чи на місці арештований Григорій Многогрішний. Коли приїхали на місце, до океану, виявилося, що арештант утік, і сотні вигнанців з вітчизни пораділи за свого мужнього товариша. Цим же […]...
- Багряний Іван – Тигролови (дуже стисло/скорочено) Дихаючи полум’ям і димом, летів на схід дракон. У вагонах-коробках він віз тисячі людей на каторгу. Інколи спецешелон зупинявся, і тоді сам начальник поїзда біг і перевіряв, чи на місці арештований Григорій Многогрішний. Коли приїхали на місце, до океану, виявилося, що арештант утік, і сотні вигнанців з вітчизни пораділи за свого мужнього товариша. Цим же […]...
- Іван Багряний – Тигролови (Стислий переказ, дуже скорочено) Іван Багряний Тигролови (Стислий переказ) Дихаючи полум’ям і димом, летів на схід дракон. У вагонах-коробках він віз тисячі людей на каторгу. Інколи спецешелон зупинявся, і тоді сам начальник поїзда біг і перевіряв, чи на місці арештований Григорій Многогрішний. Коли приїхали на місце, до океану, виявилося, що арештант утік, і сотні вигнанців з вітчизни пораділи за […]...
- Іван Вовчок – Я покохав тебе миттєво Я покохав тебе миттєво, У туж хвилину як зустрів. І все здалося несуттєво, Так за тобою я шалів. Забилось серденько частіше І закрутилось в голові, Мій голос став чомусь тихіший, Симптоми добавлялися нові Коли дивилась – я відводив погляд, Втікав коли хотіла підійти, Ніяковів, як була поряд, Бо іншого кохала ти. Болить душа і серце […]...
- Іван Багряний – Біографія Становлення Народився 19 вересня (2 жовтня) 1907 року в селі Куземині в сім’ї муляра Павла Петровича Лозов’яги. Мати майбутнього письменника – Євдокія Іванівна Кривуша – походила із заможного селянського роду із села Куземинбіля Охтирки. У сім’ї, крім Івана, виховувалися також син Федір і дочка Єлизавета. У шестирічному віці почав навчатися в церковнопарафіяльній школі, потім закінчив […]...
- Іван Багряний – Тигролови “Тигролови” – пригодницький роман з автобіографічними елементами Івана Багряного, написаний 1944 року як “Звіролови”, згодом перероблений і виданий 1946 року під назвою “Тигролови”. Сюжетна канва роману побудована навколо двох постатей – Григорія Многогрішного і майора НКВС Медвина. Їх двобій – це боротьба Людини із світом пітьми і пекла. Автор, як очевидець, змальовує страшні картини знущання […]...
- Іван Багряний – Огненне коло “Огненне коло” має підзаголовок: “Повість про трагедію під Бродами”. 1944 року на Львівщині біля міста Броди в бою з Червоною Армією загинуло близько чотирьох тисяч вояків дивізії СС “Галичина”. До цього часу ми не знаємо всієї правди про військові формування в Україні за часів війни. Більшовицька пропаганда усіх їх називала зрадниками, фашистськими прислужниками. Зараз нам […]...
- Тигролови – Багряний Іван (скорочено) (1907- 1963) ЧАСТИНА ПЕРША Розділ перший дракон Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра, вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон. Не з китайських казок чи тибетських храмів – він летів із дивної пекельної країни людоловів. Гнав над безмежжям Уралу, через хащі Сибіру, мимо понурого Байкалу, через дикі кряжі Забайкалля, Становий […]...
- Іван Багряний – Тигролови (СКОРОЧЕНО) ІВАН БАГРЯНИЙ ТИГРОЛОВИ (СКОРОЧЕНО) ЧАСТИНА ПЕРША Розділ перший Дракон Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра, вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон. Не з китайських казок чи тибетських храмів – він летів із дивної пекельної країни людоловів. Гнав над безмежжям Уралу, через хащі Сибіру, мимо понурого Байкалу, через дикі кряжі […]...
- Тигролови скорочено – Багряний Іван (1907- 1963) ЧАСТИНА ПЕРША Розділ перший Дракон Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра, вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон. Не з китайських казок чи тибетських храмів – він летів із дивної пекельної країни людоловів. Гнав над безмежжям Уралу, через хащі Сибіру, мимо понурого Байкалу, через дикі кряжі Забайкалля, Становий […]...
- Іван Багряний і його прозова спадщина Моя душа від. природи – Це душа поета і митця. І. Багряний Іван Багряний залишив нам велику спадщину – твори різних жанрів: романи, повісті, публіцистику. Більшість з них написані за межами рідного краю і дійшли до нас вже після того, як на Україні з’явилися перші паростки демократії. Серед спадщини найбільшої популярності здобули романи, які почали […]...
- Іван Андрусяк – Колискова Спи моя кохана засинай Все минеться навіть ніч минеться Голосом пролившись через край Тінь моя до тебе доторкнеться Пригорнувшись втомленим крилом До твоїх ласкавих оченяток Тінь моя освячена теплом Буде біля тебе засинати Будуть кучерявитись зірки І моя ласкава колискова То відпустить то пригорне знову І не відпускатиме віки Неймовірно легко уночі Жити нам що […]...
- Іван Андрусяк – так вітражі кохаються – колись Так вітражі кохаються – колись Вуста закрию виторгую очі І теплий погляд снігу на обочі Як мізансцена викотиться вниз Так з пастки п’ють вуаль або вино Чорніючи над лісом безпорадним І дерево неначе доміно Заплутається в сітях аріядни Так виживаю мила – озарінь Весела маска кришиться додолу І запах що вміщається в стодолу Тоненький і […]...
- Іван Багряний – Тигролови (Характеристика твору) Характеристика твору Івана Багряного “Тигролови” Першим великим твором І. Багряного був роман “Звіролови” (1944; 1946 р. перевидано вже під назвою “Тигролови”). Цей твір він написав за 14 днів, перебуваючи в Західній Україні. Спершу його було надруковано у львівському журналі “Вечірня година” в 1944 р. Місцеві вчителі рекомендували своїм вихованцям прочитати цей роман. Невдовзі його було […]...
- Oй ти, дівчино, з горіха зерня… – Франко Іван Oй ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – для мене […]...
- Іван Франко – Ой ти, дівчино, з горіха зерня Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – для мене […]...
- Іван Багряний – Тигролови (АНАЛІЗ) Аналіз твору Івана Багряного “Тигролови” 1946 р. Літературний рід: епос. Жанр: пригодницький роман. Тема: зображення трагічної долі людини-особистості в радянському тоталітарному режимі. Головна ідея: перемога добра над злом; за будь-яких обставин кожен передусім має бути Людиною. Головні герої: Григорій Многогрішний (молодий український інже-нер-авіатор); родина Сірків: Наталка, Гриць та їхні батьки – Денис Сірко й Сірчиха; […]...
- Іван Багряний – Біографія (СКОРОЧЕНО) Іван Багряний Справжнє прізвище – Лозов’ягін (1906-1963) Народився 2 жовтня 1906р. в м. Охтирці на Полтавщині у родині сільського робітника-муляра. Навчався у вищій початковій школі, з 1920р. – у ремісничій профтехшколі, звідки перевівся в Краснопільську художньо-керамічну. У 1924р. вступив до Охтирської філії організації “Плуг”. У 1925р. під псевдонімом Полярний надрукував свою першу книжку оповідань “Чорні […]...
Творчість олеся гончара у світовому контексті.