Іван Франко – Не знаю, що мене до тебе тягне
Не знаю, що мене до тебе тягне,
Чим вчарувала ти мене, що все,
Коли погляну на твоє лице,
Чогось мов щастя й волі серце прагне
І в груді щось метушиться, немов
Давно забута згадка піль зелених,
Весни і квітів, – молода любов
З обійм виходить гробових, студених.
Себе я чую сильним і свобідним,
Мов той, що вирвався з тюрми на світ;
Таким веселим, щирим і лагідним,
Яким я був за давніх, давніх літ.
І, попри тебе йдучи, я дрижу,
Як перед злою не дрижав судьбою;
В твоє лице тривожно так гляджу, –
Здаєсь, ось-ось би впав перед тобою.
Якби ти слово прорекла мені,
Я б був щасливий, наче цар могучий,
Та в серці щось порвалось би на дні,
З очей би сліз потік полявся рвучий.
Не знаємось, ні брат я твій, ні сват,
І приязнь мусила б нам надокучить,
В житті, мабуть, ніщо нас не сполучить,
Роздільно нам прийдеться і вмирать.
Припадком лиш не раз тебе видаю,
На мене ж, певно, й не зирнула ти;
Та прецінь аж у гріб мені – се знаю –
Лице твоє прийдеться донести.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Агнеса Цвіт – Ніхто тебе із мене не викине Ніхто тебе із мене не викине. не змусить забути. Як щось неважливе, як невдалу сцену із фільму, Де герої обережно і пильно знову стають на горло /чи то на граблі/ щоб ламало ще довго, Щоб горіло ще довго. і не згасало. Ніхто тебе із мене не витіснить. ніхто не зможе. Навіть ті. які щоночі тебе […]...
- Я не знаю які в тебе очі Я не знаю, які в тебе очі, Ти мені не снився ні ночі. Згибу губ твоїх я не знаю – Чи солодкі, та чи ласкаві?.. А ти також мене не знаєш. Та колись ми зустрінемось в квітні, Розійдуться над нами хмари І цвістимуть для нас квіти. Віриш, віриш?! Колись так буде, Поцілунком палатимуть губи, Диким […]...
- Богдана Лапченко – Мій тату, я тебе не знаю Мій тату, я тебе не знаю, А як же хочеться мені Забрать тебе із того Раю І оселити на землі! До тебе сісти на коліна І говорити про усе: Яка любов бува незмінна, Коли у грудях не пече, Як сонце сходить на світанку І як роса в траві блищить. А ти подуй на мою ранку. […]...
- Дарина Брильова – Не знаю тебе Не знаю тебе. І чути про тебе не хочу! Не думай, що залишив мені безліч ран. Нестерпно бувало дивитись в нахабні очі, Й ще гірше щовечора гратись в самообман. Ти навіть і згадки, не те що віршів не вартий! Всередині в тебе нічого святого нема. Ніяких сцен. Ні скандалів, ні просто сварки.. Я тільки скажу […]...
- Іван Франко – Я не тебе люблю, о ні Я не тебе люблю, о ні, Моя хистка лілеє, Не оченька твої ясні, Не личенько блідеє. Не голос твій, що, мов дзвінок, Мою бентежить душу, І не твій хід, що кождий крок Відчути серцем мушу. Не ті уста, з котрих вже я Не вчую слова ласки, Не вид, в котрім душа твоя Виднієсь вся без […]...
- Ірина Мажорських – Я знаю, що більше тебе не побачу Я знаю, що більше тебе не побачу. Життям переведені колії. Не бійся, сьогодні уже не заплачу, Забуті усі меланхолії. Тремтить неминучість у стінах вокзалу, І сонцем перон закривавлений. Пробач, що колись я про все це змовчала, А зараз час шансів позбавлений. Я знаю! Я більше тебе не побачу. Цей погляд такий обрікаючий. За все несказанне […]...
- Іван Франко – N. N. (“Виступаєш ти чемно, порядно… “) Виступаєш ти чемно, порядно І говориш розумно і складно, І лице твоє гарне та ясне – Заглядиться дівча не одно, – Та мене щось відтручує власне, І смутить, і тривожить воно. Все здається мені, що налитий Ти сльозами і кров’ю селян, Що людською ти кривдою ситий, Що твій батько – дерун і тиран, За життя […]...
- Дмитро Павличко – “Не знаю, хто мене зробив орлом… “ Не знаю, хто мене зробив орлом, Хто кігті дав і дзьоб тяжкий, мов лом, Хто наказав летіти в темну хлань, В безодню, повну стогону й волань… Як Прометей, прикута до скали, Біліла жінка в кублищах імли. І загуділо в дебрі кам’яній: “Лети до неї й вирви серце їй!” Я зрозумів, що обрано мене На діло […]...
- Іван Франко – Сікстинська Мадонна Хто смів сказать, що не богиня ти? Де той безбожник, що без серця дрожі В твоє лице небесне глянуть може, Неткнутий блиском твої красоти? Так, ти богиня! Мати, райська роже, О глянь на мене з свої висоти! Бач, я, що в небесах не міг найти Богів, перед тобою клонюсь тоже. О бозі, духах мож ся […]...
- Іван Франко – “Відцуралися люди мене!..” Відцуралися люди мене! Сей та той надійде і мине! Тільки боязно скоса зирне… Чи бояться ті люди мене? Я блукаю, мов звір серед гір, Серед шуму вулиць містових, В серці чую слова, мов докір: “Ти проклятий один серед них!” Самотою ходжу я, мов блуд, З горем в серці нестерпно важким… Всі знайомі минають, ідуть – […]...
- Іван Франко – “Весно, ох, довго ж на тебе чекати!..” Весно, ох, довго ж на тебе чекати! Весно, голубко, чому ж ти не йдеш? Чом замість себе до вбогої хати Голод і холод, руїну і страти В гості ти шлеш? Бач, уже май зачинаєсь! О маю, Чом же мерцем ти приходиш на світ? Пусто і мертво по полю, по гаю, Лиш олов’янії хмари вкривають Весь […]...
- Іван Франко – Ой ти, дівчино, з горіха зерня Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – для мене […]...
- Oй ти, дівчино, з горіха зерня… – Франко Іван Oй ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – для мене […]...
- Іван Франко – “Не покидай мене, пекучий болю… “ Не покидай мене, пекучий болю, Не покидай, важкая думо-муко Над людським горем, людською журбою! Рви серце в мні, бліда журо-марюко, Не дай заснуть в постелі безучастя – Не покидай мене, гриже-гадюко! Не дай живому в домовину класться, Не дай подумать ані на хвилину Про власну радість і про власне щастя, Докіль круг мене міліони гинуть, […]...
- Іван Франко – Не надійся нічого Як ти могла сказати се так рівно, Спокійно, твердо? Як не задрижав Твій голос в горлі, серце в твоїй груді Биттям тривожним не зглушило ті Слова страшні: “Не надійся нічого!” Не надійся нічого! Чи ти знаєш, Що ті слова – найтяжчая провина, Убійство серця, духу і думок Живих і ненароджених? Чи в тебе При тих […]...
- Леся Українка – “О, знаю я, багато ще промчить… “ О, знаю я, багато ще промчить Злих хуртовин над головою в мене, Багато ще надій із серця облетить, Немов од вихру листячко зелене. Не раз мене обгорне, мов туман, Страшного розпачу отрутнеє дихання, Тяжке безвір’я в себе, в свій талан І в те, що у людей на світі є призвання. Не раз в душі наступить […]...
- Іван драч – Без тебе світ – це тьмавий морок Без тебе світ – це тьмавий морок. Без тебе не біжить вода. Без тебе кожен камінь – ворог, Подушка каменем тверда. Без тебе сонце – повне ночі, Без тебе ночі – без кінця, Для тебе ж ночі я доточую, Для тебе місяця – вінця. Без тебе небо – повне криги, Стоять в душі самі льоди, […]...
- Іван Франко – Олі Коли часом на вулиці побачу Вдову убогу, сиротя мізерне, Що к мені руку простяга жебрачу, В німім благанні очі к мені зверне, Тремтить в лахмітті, босе, на морозі, Сльотою бите й гордуванням ситих, – Огнем на серце капають ті сльози, Той жаль голодних, нищих і невкритих. І думаєсь мені: “Недовго, може, Коли мене важка прийме […]...
- Дмитро Загул – “Я лиха не знаю, не знаю недолі… “ Я лиха не знаю, не знаю недолі! Утіха у мене сестрою! Гуляю, співаю, як пташка на волі, А смуток – далеко за мною… Най плачуть каліки, сліпці слабосилі! Най плачуть п’яниці при чарці! Най плачуть тоті, кому цвіти не милі! Най плачуть похилені старці! Не нам, молодим, по кутках сумувати! Нам доля всміхається з раю! […]...
- Тіна Карабанович – Роздягни мене Роздягни мене… Тонко й ніжно До струни… Обніми мене навічно Серед вітрів І чиїхось листів… Залиш мені на спомин… Не сонце, А море твоє… Потім роздягну я тебе- Легко без шуму… По нитках, Бо знаю навіки… Є в венах й думках… Якщо підеш ти, Залишаюсь я- Твоя струна срібная…...
- Іван Франко – Човен Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна, Мов дитя, цікава, шепче і розпитує вона: “Хто ти, човне? Що ти, човне? Відки і куди пливеш? І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?” І повзе ліниво човен, і воркоче, і бурчить: “Відки взявся я – не знаю; чим прийдеться закінчить Біг мій вічний – […]...
- Іван Франко – “Лице небесне прояснилось… “ Лице небесне прояснилось І блиском розкоші займилось, Надії рум’янцем паліє – Мені в тюрмі аж серце мліє. Нараз в безмірному просторі, Мов парус на далекім морі, Маленька хмарка виринає І звільна, стиха надпливає. Щось в ній мутиться і трепече, Немов у серце молодече Ввірветься думка сумовита, Тривоги хмаркою вповита. Та промінь сонця гнеть зцілує З […]...
- Єлизавета Замана – У мене до тебе, щось не писане раніше У мене до тебе, щось не писане раніше Й не читане тобою досі. Це не якийсь там відомий Ніцше – Це я, така ж чужа тепер, як осінь… І ТИ не збагнеш, що все це тобі Написано, прочитано, проплакано… Ми разом були лиш на небі, А на землі ми навіки нарізно… Неба мало, хоч і […]...
- Дмитро Павличко – “Були ми в натовні. Не знаю, як це сталось… “ Були ми в натовпі. Не знаю, як це сталось, Що люди роз’єднали нас. Тебе за руку Тримав я міцно, та лиця твого не бачив. Почувши раптом крик, я випустив долоню; Можливо, ти від болю скрикнула? даремно Я намагавсь тебе знайти в тісняві. Люди На мене почали недобре поглядати, Бо я хапав за руки їх. А […]...
- За що люблю – питаєш ти мене За що люблю – питаєш ти мене А я не знаю, що сказати Бо люблю не за щось, а всю тебе. Люблю я твої карі оченятка, Якими дивишся на мене. Люблю усмішку бездоганну Яку даруєш ти мені. Люблю твій голосочок чути Яким я насолоджуюсь щодня. Люблю я твої губки цілувати, Люблю в тобі усе…...
- Герасим’юк Василь – І кінь тебе поніс через потік І кінь тебе поніс через потік. Для тебе ліжник на коня накинув Панашко. Він коня твого зарік На воду й камінь, блискавки і глину. І кінь пішов на воду, І поніс Тебе через потік. І ліг на воду Узір барвистий ліжника. І ліс Осінній розірвав його зі споду. Ти глянула у воду: Не стає Одної […]...
- Іван Франко – Три долі З таємної безодні небуття Маленьку іскорку, людськую душу Покликано до земного життя, На земні радощі, на земную катушу. Вона летить, мов зірка тая, Що з неба в безмір улітає, – Та ось спинилась на момент; В півшляху три богині-долі Її стрічають, щоб по волі Їй на дорогу дать презент. І мовила одна: “душе щаслива, Даю […]...
- Павло Тичина – Не знаю і сам я, за що так люблю Не знаю і сам я, за що так люблю Безщасную тую Вкраїну мою? За що так кохаю? І що у їй є? – Нещасний народ, його гірке життє: Темнота та голод… Ох, ліпше мовчать! За що ж так любити, за що так кохать? Не знаю, не знаю! – але я люблю, І сили свої всі […]...
- Іван Франко – Раз зійшлися ми случайно Раз зійшлися ми случайно, Говорили кілька хвиль – Говорили так звичайно, Мов краяни, що нечайно Здиблються з-за трьохсот миль. Я питав про щось такеє, Що й не варт було питать, Говорив щось про ідеї – Та зовсім не те, не теє, Що хотілося сказать. Звільна, стиха ти, о пані, І розсудно річ вела; Ми розстались, […]...
- Іван Франко – Рідне село І знов я бачу тя, село моє родинне, Як бачив тя тоді, коли життя дитинне Плило, немов малий потічок серед трав, Що в’єсь несміло між дрібними камінцями. Дрібних утіх і я тут зазнавав, Задля дрібних гризот лице росив сльозами. Тоді цікаво ще на світ я поглядав, Не знав, що далі там, за твоїми хатками, За […]...
- Іван Франко – Чого являєшся мені Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені Усні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із […]...
- Іван Франко – Поезія В житті, мов на шляху, лиць сотні стрічаєш, Та в поспіху їх безучасно лишаєш. Часом лиш попадесь лице характерне, Що взір поневолі до себе приверне. Зирнеш, заговориш і стиснеш за руку – Найближча хвилина приносить розлуку. Та довго ще в тямці відтіль і відсіль Не раз визирає приязний профіль. Та де з ким тісніше злучив […]...
- Пробач мене Побач!!!!!! Пробач мене Пробач, що увійшла в твоє життя, Пробач, що було так нежданно. Пробач мені ті почуття Пробач, що їх віддала лиш для тебе Пробач, що у думках я маю лиш тебе Пробач, що не забуду Пробач мене, моє життя, Пробач за все що було! Пробач і мрії ті мої Пробач, хоч нездійсненні. Пробач, […]...
- Іван Вовчок – Я покохав тебе миттєво Я покохав тебе миттєво, У туж хвилину як зустрів. І все здалося несуттєво, Так за тобою я шалів. Забилось серденько частіше І закрутилось в голові, Мій голос став чомусь тихіший, Симптоми добавлялися нові Коли дивилась – я відводив погляд, Втікав коли хотіла підійти, Ніяковів, як була поряд, Бо іншого кохала ти. Болить душа і серце […]...
- Іван Андрусяк – і в зашморгу до тебе долечу І в зашморгу до тебе долечу Перетин звуків зрине на прицілі Про білі вежі я в дитинстві чув А котрі з них залишилися цілі Я знаю ти ніколи не була Царівною на пальцях чингісхана Накриє захід сура бездиханна А ти для тої сури замала Переласкавши грона мужиків І первородних царенят зронивши Почуєш як за гоном […]...
- Іван Франко – Пісня і праця Пісне, моя ти сердечна дружино, Серця відрадо в дні горя і сліз, З хати вітця, як єдинеє віно, К тобі любов у життя я приніс. Тямлю як нині: малим ще хлопчиною В мамині пісні заслухувавсь я; Пісні ті стали красою єдиною Бідного мого, тяжкого життя. “Мамо, голубко! – було налягаю. – Ще про Ганнусю, шумильця, […]...
- Катерина Кочетова – Заховай мене у обійми і не відпускай Заховай мене у обійми і не відпускай, З насолодою буду вслухатись у твоє мовчання, Що тобі мене мало, на мить усе ж забувай, Бо твій погляд і так найщирішим стане зізнанням. І пробач мене за розмови, що ти обминав, Адже в світі не все пояснити можна словами. Ти від серця до серця на відстані шлях […]...
- Катя Гуйван – Вистигло ліжко після Тебе Вистигло ліжко після Тебе. Я сягаю руками неба. Чи без Тебе мені щось треба? Я не знаю. Бо я без Тебе. Синім маревом очі плутались. Так, між нами: усе минається… Що ж для вічності залишається? Щоб “невидимі” в душу втрутились?! Нам без вірності виживається… Але… Хтось з НАС трахається, хтось кохається… Липень 2013р. автор: Катя […]...
- Євген Маланюк – Знаю – медом сонця Знаю – медом сонця, ой Ладо, В твоїм древнім тілі – весна. О моя степова Елладо, Ти й тепер антично ясна. А між нами простір – гураганом. Хоч вдихнуть, хоч узріть тебе де б… Половецьким хижацьким ханом Полонив тебе синій степ. Десь там квітнеш вишневим цвітом, Десь зітхаєш в веснянім часу, А мені ти – […]...
- Крістік Хрустік – Так, я дивитимусь на тебе Так, я дивитимусь на тебе І відчуватиму твоє тепло Мені нічого більш не треба, Аби ти і щастя тут було. У тебе такі неймовірні очі І погляд твій мене заполонив. Я не відчеплюся допоки Не скажеш ти все, що хотів. Я так надіюсь, що ти зрозумієш, Що я пишу це лиш єдиному тобі. Ти полюбому […]...
Твір на тему ким і яким бути.