Іван Франко – “Ой, що в полі за димове?..”

Ой, що в полі за димове?
Чи то вірли крильми б’ються?
Ні, то доля грядки копле,
Красу садить, розум сіє,
Примовляє, приспівує:
“Сходи, красо, до схід сонця,
Ти, розуме, – спозаранку!
Рости, красо, до пояса,
Ти, розуме, вище мене!
Іди, красо, поміж люди,
Ти, розуме, громадами!
Не дайсь, красо, тому взяти,
Хто ти хоче світ зв’язати;
Не дайсь, красо, тому в руки,
Хто тя хоче в пута вкути!
А як впадеш у неволю,
То розплинься слізоньками,
То засохни без розплоду!
Ти, розуме-бистроуме,
Порви пута віковії,
Що скували думку людську!
Двигни з пітьми люд робучий,
Двигни з пітьми – та до мене!
Розхитай в нім ясні думи,
Розрости бажання волі,
Виплекай братерську згоду,
Поєднай велику силу,
Щоби разом, дружно стала,
Щастя, волі добувала!”

23 іюня 1880


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Шевченко вірш тече вода з під явора.
Ви зараз читаєте: Іван Франко – “Ой, що в полі за димове?..”