Іван Липа – У невідому путь

Related posts:

1. Життя – це боротьба (за притчею І. Липи “У невідому путь”) Притча Івана Липи “У невідому путь” – це, по суті, філософія життя. Написана вона для тих, “хто сам кермує власним життям”. Героїня притчі – черепаха, яка народилася у мальовничій долині серед очерету, де повно поживи, де тепло і затишно. Лежи собі і грійся на сонечку, час від часу ласуй комахами, яких цілі рої кружляють над […]...
2. Іван Липа – Мати Іван Липа Мати На скелі сиділа згорблена молода мати, втупивши погляд униз, в глибоке провалля, в темряву. Вітер рвав її волосся, сонце сушило вуста, та вона того не відчувала. Туга велика відбилась у неї на виду. Вона стисла груди руками, щоб утишити бурхливі удари турботного серця. Іноді здригалась і аж корчилася з болю. Так сиділа […]...
3. Іван Липа – Живі свідки Іван Липа ЖИВІ СВІДКИ Оповідання Червоний край неба догорає, а вже зі сходу летять на землю темні сумерки. Великий, як море, став почорнів, затушувалися довгі тіні дерев, стихли в природі голоси, кожна рослина завмирає… Усе загортається в темряву й засипає-Крякнув у небі чорний ворон, упав на верхів’я старого дуба та й занишк. Ще вітри злегка […]...
4. Іван Липа – Близнята Іван Липа БЛИЗНЯТА Одна дуже вбога жінка народила двох синів близнят. Якось уночі, коли діти спали в колисці, вона задумалася над їх долею і зажурилася. Жінка сиділа у тяжкій задумі, як раптом біля неї з’явилася людська тінь і запитала: – Чого ти хочеш просити у Долі для своїх дітей? Мати здригнулася… Глянула на тінь, що […]...
5. Іван Липа – Брехайло та Помагайло Іван Липа БРЕХАЙЛО ТА ПОМАГАЙЛО Iде селом Брехайло, іде, підскакує, сюди й туди позирає, де б кращу роботу собі знайти. А робота його не легка: щоб за спасибі можна було поїсти, попити та ще й збрехати. Коли зирк – жінки редьку ріжуть. Воно як тут і було. Шур, шур – наблизився близесенько, вершу роззявило, губами […]...
6. Микола Хвильовий – На цвинтарі Цвинтар. Шелюга. Хрести. Братерський спокій Тут. Цитьте! Прислухайтесь! По сходах угору все вище і вище, Неначе сама невидима доба, На темне підбанне високе горище Теленькати лізе дзвонар. … І раптом – Гармати, тріск кулеметів І вереск в блакить: – Нема неба, Нема! Єсть – Бороть-ба!....
7. Іван Липа – Біографія Липа Іван Левкович (літературні псевдоніми – Петро Шелест, Іван Степовик, * 24 лютого 1865, Керч – † 13 листопада 1923, Винники біля Львова) – український громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар. Біографія Співзасновник таємного товариства “Братство тарасівців”. У 1917 р.- український комісар Одеси, член ЦК Української партії соціалістів-самостійників. У 1919 р.- міністр віросповідань […]...
8. Липа Іван – Біографія Липа Іван Левкович (літературні псевдоніми – Петро Шелест, Іван Степовик, 24 лютого 1865, Керч – † 13 листопада 1923, Винники біля Львова) – український громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар. Співзасновник таємного товариства “Братство тарасівців”. Український комісар Одеси (1917), член ЦК Української партії соціалістів-самостійників, міністр віросповідань УНР (1919). За материнською лінією (Ганна Житецька) […]...
9. Близнята (скорочено) – Липа Іван В однієї бідної жінки народилися сини-близнята. Якось уночі мати сиділа над колискою дітей і думала про їхню долю. Раптом біля неї з’явилася людська тінь і сказала, щоб жінка попросила у долі для своїх дітей усе, що хоче. Мати побажала, щоб діти не знали бідності, були щасливими й принесли щастя іншим: один – сучасним людям, інший […]...
10. Іван Липа – Близнята (СКОРОЧЕНО) Іван Липа Близнята (СКОРОЧЕНО) В однієї бідної жінки народилися сини-близнята. Якось уночі мати сиділа над колискою дітей і думала про їхню долю. Раптом біля неї з’явилася людська тінь і сказала, щоб жінка попросила у Долі для своїх дітей усе, що хоче. Мати побажала, щоб діти не знали бідності, були щасливими й принесли щастя іншим: один […]...
11. Катерина Кочетова – Кілометри, що ми подолали, залишать наш слід Кілометри, що ми подолали, залишать наш слід, Знов небесна блакить нагадає мені твої очі, А розмови про Львів приховають, де зараз Схід, Повернутись із мрій ми ще довго, напевно, не схочемо. Вже потроху привчаєш мене до своїх “нових” рис, Тож до свого портрету чимало ще домалюєш. В твою думку вслухаюсь тоді, коли ти мовчиш Й […]...
12. Іван Багряний – Колискова Маленькому АНдРІЄВІ КИТАСТОМУ присвячую. А… А… А-а-а! А-а… А… А… Ходить місяць і зоря Через гори і моря, – Це ж до нашої дитини Ходять гості з України: Ясен місяць і зоря Через гори і моря… Через гори і моря – Ясен місяць і зоря… А-а! А-а-а! А… А… А… А-а! Лю-лі-лю! Я дитя своє […]...
13. Павло Тичина – Ви знаєте, як липа шелестить Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана спить… Ви чули ж бо: так липа шелестить. Ви знаєте, як сплять старі гаї? Вони все бачать крізь тумани. Ось місяць, зорі, солов’ї… “Я твій” – десь чують дідугани. А солов’ї!… Та ви вже знаєте, як […]...
14. Семенко Михайль – Село без місяця Я не люблю села без місяця. Зимою ночі пусті й страшні. В кімнаті нудно. Я не знаходжу собі місця. Бачу якісь потвори уві сні. Почуваю, що ця запльована річ – Місяць глупий і обезпоезений – Зосередковує всі благання в безтямну ніч. І коли зрештою з’являється – Видається такий заспокоюючий і помпезний. Гарно – так приблизно […]...
15. Критика “Ви знаєте, як липа шелестить… ” Тичина Вірш ” Ви знаєте, як липа шелестить… ” написаний 1911 року. Це період становлення майбутнього поета як особистості: минув рік навчання в Чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю Чернігівщини. Ця поезія засвідчила неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш спочатку не належав до жодної збірки, згодом входить до “Сонячних кларнетів”. Це шедевр інтимно-пейзажної лірики. Темою вірша є […]...
16. Микола Вінграновський – Над Чернівцями вороняччя Над Чернівцями вороняччя, Над Чернівцями голуби, І поетичним щастям плаче Михайла погляд голубий, І сміх, і шепіт серцю милий, Гуцулки погляд чорнокрилий, Як птича тінь, небесна тінь! Під небом зустрічі й розлуки Карпатських вин таємні руки Нам загойдали далечінь. І час гойдається, і гори, І день, і ніч, і щастя, й горе – Чи не […]...
17. Дмитро Павличко – “Живу, як той гірський потік… “ Живу, як той гірський потік, На спокій – ні хвилини. Іскрюсь від кременя в бігу, Туманюся від глини… Спадаю дзвінко з темних скель У плесо, повне гулу. Від крові пурпурним стаю, А чорним – від намулу. Та відновляється в мені Невигасна й воскресна Мого кохання чистота, Як та блакить небесна. Прояснює в мені любов, Як […]...
18. Іван Вовчок – Цієї ночі місяць був у повні Цієї ночі місяць був у повні, А я сидів на березі ріки. На теми всякі думав – на любовні, І кидав камені в зірки. Цієї ночі місяць був у повні, А я не спав – не спала мабуть й ти. Бо в голові думки гріховні. Хоч спалені давно у нас мости. Цієї ночі місяць був […]...
19. Детальний Аналіз “Ви знаєте, як липа шелестить… ” Тичина ” Ви знаєте, як липа шелестить… ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: інтимно-пейзажна лірика, Жанр: ліричний вірш. Мотиви: вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя від почуття першого кохання; гімн коханню, радості буття, що невіддільне від природи. Віршовий розмір: […]...
20. “Ви знаєте, як липа шелестить… ” аналіз вірша Літературний рід : епос Жанр : ліричний вірш або елегія Вид лірики : інтимна та пейзажна Провідний мотив : світле й радісне почуття кохання весняної ночі. Тема : Показ кохання через призму кольорів природи; вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних почуттів кохання. Ідея : Возвеличення найкращіх людських почуттів Художні […]...
21. Павло Тичина – Ви знаєте, як липа шелестить… (Характеристика твору) Характеристика твору Вірш написаний 1911 року і, за деякими джерелами, є першим друкованим віршем Павла Тичини. 1911 рік – це лише період становлення майбутнього поета як особистості, рік навчання в Чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю Чернігівщини. Проте вірш засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш не належить до жодної збірки, лише пізніше входить до збірки […]...
22. Аналіз вірша Павла Тичини “Ви знаєте, як липа шелестить… “ Павло Тичина Вірш написаний 1911 року і, за деякими джерелами, є першим друкованим віршем Павла Тичини. 1911 рік – це лише період становлення майбутнього поета як особистості, рік навчання в Чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю Чернігівщини. Проте вірш засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш не належить до жодної збірки, лише пізніше входить до збірки […]...
23. Іван Андрусяк – добрий психіатр Спочатку все було так Як я й сподівався Побої Льодяний душ Смердюча компанія натхненних Чорноробів з провінції Аж ось прийшов добрий психіатр Він не задавав зайвих питань І не знущався На довжелезних мотузках Про які ми могли тільки мріяти Він досхочу дозволив Літати понад городами І нам було дуже добре А лікар ще й підбадьорював […]...
24. Іван Драч – Вивантаження граніту ІВАН ДРАЧ ВИВАНТАЖЕННЯ ГРАНІТУ Сивий, аж замислений, крихкий на пругах Граніт кострубатий до пальців липне. Шпурляю – і він гоготить в ногах, Влягаючись тілом в земні заглибини. Рожевий, смугастий – в променях мліє. В кожнім кристалі вогні полискують – І падас сонце направо й наліво Верткою мигливою блискавкою. На іскри дробиться, вщухає, тихне. Полами витрем […]...
25. Іван Андрусяк – за димом за струпом невидимі інші стихії За димом за струпом невидимі інші стихії Хорує над хором розгорнута кара нудьги Учора сказали вертайте голоблі на київ Сьогодні мовчали у степ розгортайте сніги І дні непокірні як прісні водойми довкола Понуро і довго блукають лякають бредуть Вдягати попруги заучено мимрити ролі І коней пускати в заплаву коли проростуть Безбожної тварі надихано в пору […]...
26. Перший сніг (скорочено) – Герасим’юк Василь Притишив кров. Притишив крок. І вищі стали гори. Йде перший сніг, Немов пророк, В якого серце хворе. Як важко дихати йому! Як свіжо доокола! Ступає у порожню тьму Нога різьблена, гола. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Поетична картина першого снігу викликає у поета зовсім інші, незвичні для нас асоціації. Він йому здається пророком, який […]...
27. Іван Драч – Балада про соняшник В соняшника були руки і ноги, Було тіло, шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу, і рвав у пазуху гнилиці, І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі, Щоб вилити з вуха воду, І раптом побачив сонце, Красиве засмагле сонце,- […]...
28. Антонич Богдан-Ігор – Схід сонця Страшне вино ночей доспілих По вінця в черепі хлюпоче. Буджуся сонний, неспокійний, І місяць чавить мої очі. Та раптом чую: вище, тонше, Стрункіше дзвонить ясна синь. Драконе місяцю, загинь! Ось білий бог ізходить – сонце. 11 березня 1936...
29. Микола Вінграновський – Що робить сонце уночі Що робить сонце уночі, Коли у лісу на плечі Тоненька зіронька сидить, – Що робить сонце? Сонце спить. Що робить місяць по ночах, Коли земля йому в очах, Земля, ромашка і вода, – Тоді він сонце вигляда. Що роблять сонце й місяць вдвох, Коли в снігах біліє мох, На сіножать сніги сніжать І снігурі в […]...
30. Іван Андрусяк – текст як відмазка Текст як відмазка – живеш і листаєш Мнешся понуро з ноги до ноги Старість не радість І радість не старість Все що зосталось Крила й борги І не відріжу й не відворожу І не поставлю слухати Де Вечір колише білу сторожу І загорожу білу пряде Так і залишусь листом осиним Криком совиним привидом Чи Тим […]...
31. Твір на тему: Липа Біля нашого будинку росте липа. У червні-липні дерево вкривається напівзонтиками запашних жовтуватих суцвіть. У кожному – три-п’ять квіток з приквітками. У давнину липень називали липцем. Назва вкоренилася в українській мові. Один з найпоширеніших у нашій країні видів – липа серцелиста. Завдяки широкому листу вона у два-три рази більше виділяє кисню, ніж інші породи....
32. Липа Юрій – Біографія Юрій Іванович Липа ( 5 травня 1900, м. Одеса – † 20 серпня 1944, с. Шутова, Яворівський район, Львівська область) – громадський діяч, письменник, поет, публіцист, лікар, автор української геополітичної концепції, один з визначних ідеологів українського націоналізму. Молоді роки. Родина Батьком Юрія був видатний український письменник, лікар і борець за самостійність України Іван Липа – […]...
33. Микола Вінграновський – Відпахла липа Відпахла липа, білим цвітом злита, І з літа покотилася гроза. Ти виглядаєш іншого вже літа, Тобі ж цього я ще не доказав… Ще пахне хвиля яблуком і тілом, І сушить голову за цвітом своїм мак… Ще нам не все з тобою дохотіло. Прощатися нам ніяк і ніяк- Ще сміх наш вогкий, сльози не солоні, Роки […]...
34. Коротко про “Ви знаєте, як липа шелестить… “ (1911) Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: інтимна. Провідний мотив: світле й радісне почуття кохання весняної ночі. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про твір. Неабияку майстерність виявляє поет, щоб передати в кількох граціозних строфах настрій молодої людини, її замріяність, глибоке почуття (П. Хропко). Риторичні запитання й оклики, звернені до читача, ніби зближують його з […]...
35. Олександр Олесь – Заходить сонце Праворуч – сонце і пожежі! Палають гір високих вежі, Палають хвилі вогняні, І хмари в димі і огні. Ліворуч – сиза казка ночі, Чиїсь ласкаві ніжні очі, Чиїсь зітхання, шелест, шум, І тихий стогін, тихий сум. Ліворуч – місяць ллє проміння, І на воді горить каміння… Ліворуч – місяць іскри ллє, Мов в небі золото […]...
36. Сніжана Біла – Стигле яблуко падає долі розгойдує тишу Стигле яблуко падає долі розгойдує тишу. В свою рідну галактику сонце під вечір піде. І під небом нічним обережно я тіло полишу, – Зникну безвісти в ніч – літо знову пусте… Ще ніколи під зорями я не любила самотність. Жаль, що місяць-Нарцис своїм сяйвом мене осліпив. Він так схожий на Тебе, далекий, і геть одинокий […]...
37. Іван Андрусяк – Я помираю вас Я помираю вас. Така печаль. Така зоря над віком перестане. Говорить Бог: Прости мені, Іване, Прости мені за те, що я мовчав. Я все прощу, бо нині я помер. Я довго знав, що буду жити довше. І чорний плащ облизує підошви, І чорний місяць перерізав нерв. Я все прощаю. Я запам’ятав, В яку породу мозок […]...
38. Іван драч – Соняшний етюд Де котиться між голубих лугів Хмарина ніжна з білими плечима, Я продаю сонця – оранжові, тугі, З тривожними музичними очима. Ось сонце віри, чисте і просте, Ось сонце міри з віжками на храпах, Ось сонце смутку, звідки проросте Жорстока мудрість в золотих накрапах. І переливно блискотять сонця Протуберанцями сторч головою. Беріть сонця – кладіть мені […]...
39. Іван Андрусяк – Предтеча 1. Набридло дертися в пресвітери Бо на пораненій горі Виписують дражливі літери Архістратиги комарі А інші версії заказані Тому ховайся в рукавах Бо крізь твоє гебрейське казання Зростає прерійна трава І не зітхнути цими горами І не розгледіти з вікон Як над окрушинами хворими Витає прерійний дракон 2. Може здатись на котячу милість І заночувати […]...
40. Леся Українка – У путь Хвилини йдуть, Пора у путь! Прощай, рідний краю! Вже хутко я піду. Тут долі не маю, – На чужині знайду. Шукатиму долі в далекій стороні! Вперед! прагну волі, у світ пора мені! Бо літа не ждуть… Пора мені в путь! Прощай, товариство, родино-рідна! Прощай, моя люба дружино смутна! Я, може, навіки іду в чужий край… […]...