Іван Непокора – Господи може я запізнився?

Related posts:

1. Микола Вінграновський – Може бути Може бути, що мене не буде, Перебутній час я перебув, Але будуть світанкові губи Цілувати землю молоду. І моєю літньою судьбою На Поділля, Галич і на Степ Карим оком, чорною бровою Ти мене у серці понесеш. Погойдаєш, вигойдаєш, вивчиш І на вік і на єдину мить Біля себе, вічна і всевишня, Знов научиш жити і […]...
2. Іван Непокора – Замість оберега носив у кишені каштани Замість оберега носив у кишені каштани: Це ж ти про нього розповідала? Як ти довідуєшся про такі речі І звички стількох людей? Де їх вичитуєш? Навчи і мене Випереджати всі будильники Пам’ятати стільки і тільки деталі Відчитувати кольори Якими вони попереджають Одне одного про дощ І про танці на даху вночі Навчи і мене За […]...
3. Василь Стус – Господи, гніву пречистого Господи, гніву пречистого Благаю – не май за зле. Де не стоятиму – вистою. Спасибі за те, що мале Людське життя, хоч надією Довжу його в віки. Вірою тугу розвіюю, Щоб був я завжди такий, Яким мене мати родила І благословила в світи. І добре, що не зуміла Мене од біди вберегти....
4. І як їй потім то все поясню? – Іван Непокора І як їй потім то все поясню? Як пояснити Що Буває осінь Буває потяги спізнюються Коханці вирішують взяти шлюб Вороги За для спільного зиску Ідуть на компроміси Синоптики виявляється помилилися І те Що мжичить І те Що туман Так і повинно бути Як пояснити Що Немає випадкової любові Є Випадковий секс Випадкові знайомства Випадкова музика […]...
5. Ольга Анцибор – Господи, я дякую тобі Господи, я дякую тобі За твоє святе благословення, Дав мені ти сльози у журбі, І кохання дав як одкровення. Ти створив мене таку не схожу На подруг моїх і на людей Врівноважених як день погожий, Чи похмурих, як сльотавий день. У моїм житті-калейдоскопі Змінюється все, як круговерть, Сльози й сум розвіються, як попіл, Щастям серце […]...
6. Іван Непокора – Крамничка на розі Крамничка на розі Де завжди можна купити щось і для тебе Рамку для фотокартки Чорнильну ручку чи записник Якусь дрібничку Щось таке Що двоє котрі любляться Дарують одне одному Розумієш про що я? Є краса до якої ніколи не звикнути Є межа за якою завжди птахи І завжди болить Є речі про які двоє воліли […]...
7. Іван Непокора – Cтавиш платівку і вимикаєш світло Cтавиш платівку і вимикаєш світло Докурюючи останню на нині цигарку Лягаєш поруч Тепла і стомлена Десь кажеш дощить Десь кажеш уже осінь І ті У кого осінь П’ють вино Діляться яблуками й новинами Отримують листи і рахунки за світло Любляться якось стриманіше Бачаться рідше бачать більше Мерзнуть П’ючи на балконі ранкову каву Мерзнуть Чекаючи на […]...
8. Іван Андрусяк – Подячна молитва з докором Ти не сотворив мене сліпим Дякую Тобі Господи Ти не сотворив мене горбатим Дякую Тобі Господи Ти не сотворив мене сином алкоголіка Дякую Тобі Господи Ти не вразив мене водянкою мозку Дякую Тобі Господи Ти не сотворив мене гаркавим калікою ліліпутом епілептиком гермафродитом конем мохом і ніякою іншою флорою і фауною Дякую Тобі Господи Але […]...
9. Тарас Шевченко – Та не дай, господи, нікому Та не дай, господи, нікому, Як мені тепер, старому, У неволі пропадати, Марне літа коротати. Он піду я степом-лугом Та розважу свою тугу. “Не йди,- кажуть,- з ції хати Не пускають погуляти”....
10. Павло Мовчан – “Іржавіють ключі від нашої господи… “ Іржавіють ключі від нашої господи, Де всі кутки злились у спільний день відходин, Де черствіють шибки і струхлявілі сходи Ведуть лише униз і трухлявіють вниз. Забулося, зійшло по пагорбі дощами, Скрипучим берестком закрилося за нами: Ні відступити вбік, ні глянути назад, Все скаламутив геть раптовий снігопад. Тому-то й виступа іржа нам на долонях І утіка […]...
11. Христина Головко – Жінка може усе стерпіти Жінка може усе стерпіти, відмовитись від вартостей, Єдине, за що жінка може убити – за те, що вбивають її дітей! Жінка усе може забути, стати новою як білий лист, Єдине, що жінка не може не чути – це плач дитини й нагайки хлист, В жінки можуть усе забрати, знищити і розтовкти, Та жінку ніколи не […]...
12. Дмитро Загул – Може, й так Може, й так. Я не справдив надій І малого гуртка… Але знаю: В праці важкій Не скривила рука. Може, й так. Я одсталий для вас, – Віра моя замала… Але знаю: Любов до пригноблених мас В моїм серці росла і цвіла. Може, й так. Помилявся, схибив, Згайнував, змарнував свій час… Але руки свої Потом солоним […]...
13. Трагическая судьба народа во второй мировой войне (По рассказу К. Воробьева “Это мы, Господи”) Кровью сердца написана повесть К. Воробьева “Это мы, Господи” – еще одна страница, самая кошмарная и бесчеловечная, из летописи второй мировой войны. В этом произведении мы видим новый трагический лик войны – плен. Мои друзья утверждают, что в плену были разные люди: мужественные находили силы бороться, устраивали побеги; слабые узники покорились и ждали своей участи, […]...
14. Леся Українка – “То, може, станеться і друге диво… “ To, може, станеться і друге диво Євангельське? Прийду, як Магдалина, Тобі віддать остатнюю послугу, І саме в ту хвилину, як у тузі Я буду гірко плакать, що навіки Тебе втеряла, – раптом я побачу, Що ти воскрес і просіяв від слави Життя нового і нових надій. І я впаду в нестямі на коліна, І руки […]...
15. Світлана Кошель – Більше нічого, що може мене зруйнувати Більше нічого, що може мене зруйнувати, Знищити та відродити в наступний похід. Ніби свобода лиш там, де поламані грати. Ніби лиш там, де є захід – дорога на схід. День мій прийде і подарує вчорашній Присмак покусаних вуст і солоних ідей. Я у високій, прозорій, довершеній башті. Більше нічого. Нікого. Нізвідки. Ніде....
16. Оксана Осовська – Може, буває на світі любов без печалі Може, буває на світі любов без печалі – Радість чиясь досягає постійних висот, І рівновага приность плоди небувалі – Рай на Землі. А в раю не буває турбот! Мабуть, у небі чиємусь є сонце барвисте – Майже розумне, що знає про міру і межі! Ніжну веселку малює над дахом, над містом, Пестить обранців своїх і […]...
17. Іван Андрусяк – Цнота Пройшов крізь блакитну залу де пили вино І крізь смарагдову де грали в покер Пройшов через жовту залу де палили опіум І крізь чайну кімнату де жували пейот Заходив також до пурпурної кабіни Темної як труна Дійство у ній бридке і розкішне Аж після опівночі Наситившись кольорами по вінця Наважився вийти на вулицю Однак навіть […]...
18. Рецензия на повесть К. Д. Воробьева “Это мы, Господи!” Война… Это страшно… Мы знаем и слышали о ней много, но нам, детям послевоенных лет, не осознать до конца, что такое война. Однако ясно одно: война – ад, “мясорубка”, перемалывающая человеческие жизни, коверкающая людские судьбы. Не дай нам, Господи, когда-либо столкнуться с войной лицом к лицу… О Великой Отечественной войне написано много книг. Среди них […]...
19. Марта Єременко – Кожен шукає те, що може зустріти Кожен шукає те, що може зустріти. Ось і вона видивляється в нічному небі боліди, Запаковує в ящик горілку, тютюн і отруту, Замальовує коди на пачках, а як не може, заліплює брудом. Вона ходить по вулицях застелених лепехою, Носить в кишенях пляшки зі святою водою, Чи радше, порожні. Її мучить щоночі спрага, Самовпевненість, кістка на пальці […]...
20. Аналіз поезій “Господи, гніву пречистого… “ У вірші автор говорить про власну силу й незламність: “Де не стоятиму – вистою”. Він показує свою непідвладність обставинам, непорушність принципів за жодних умов. Тільки так можна зберегти моральну повноцінність. У Богові та матері Стус бачить духовних провідників, котрі визначають внутрішнє обличчя людини. Адже для двобою з державою смерті потрібна незаплямована душа. Сила народжується у […]...
21. Павло Мовчан – “Що може віщувать про плід тернова квітка?..” Що може віщувать про плід тернова квітка? Оголеність стебла не змінюється в звук. На грубих чагарях лежить легка намітка, Заплутавши в собі бджіл золотий ланцюг. І просторінь крихка розкрилася в незнане, Покірно ведучи свій погляд, щоб збагнуть, Чом неодмінно в цих мережах тонкотканних Доцільність а чи лад присутні мають буть? Цвіте? Нехай цвіте. Само все […]...
22. Тема войны в повести К. Воробьева “Это мы, Господи!..” Предметом своей литературы К. Воробьев сделал личный, исключительно трудный, не укладывающийся в рамки обычных человеческих горестей, жизненный опыт. Этот опыт, помноженный на опыт людей, которые, как и сам Воробьев, жили под тяжестью выпавших на их долю неслыханных испытаний, осмыслил и перевел в русло литературы автор военной прозы. Над повестью “Это мы, Господи!..” он работал еще […]...
23. Іван Світличний – Шевченко Люблю Отчизну я, Но странною любовью. М. Лєрмонтов У мене дивна. Не прикрюся, коли я знов Не догодив вам. І байдуже, чи мій дантес Любов ту визнав. Вітчизна – це не хтось і десь, Я – теж Вітчизна. Не раб нікому й не слуга На побігеньках, Я ласки не запобігав І в неї, неньки. І […]...
24. Микола Вінграновський – Канни Канни цвітуть над морем… Канни – червоні чайки! Зором своїм червоним Палахкотять над морем, Наче вони не канни – Квіти червоноброві, Наче з моєї крові Мною загублені рани; Наче до мене в жили Прагнуть улитись кров’ю, Наче вони не дожили Зненавистю і любов’ю!.. Ні! Не мої ви рани! Вперше я стрівся з вами! Ви мені […]...
25. Чи може жінка бути незалежною? (За творами О. Кобилянської) Тема жінки – одна з провідних тем творчості Ольги Кобилянської, вона проходить червоною ниткою крізь усю художню спадщину письменниці. Уперше ця тема могутньо зазвучала в творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка. Вони писали про тяжку долю жінки-кріпачки, жінки-матері. А Ольга Кобилянська об’єктом свого художнього дослідження обрала жінку-інтелігентку, яка страждала не від давнього “кріпацького” лиха, а […]...
26. Іван Андрусяк – Копняки Він прийшов сюди в справах Але в перших же дверях Зустріли його копняком Він усміхнувся Це здалось йому навіть дотепним Спробував зайти ще раз Копняк Вирішив піднятися на другий поверх Але рухнув додолу звалений копняком Чемно притих в коридорі Копняк До дверей копняк На вулицю знову копняк Тоді він запрагнув хоча б Патетичної смерті І […]...
27. Краткое содержание Это мы, Господи! – Воробьев Константин Дмитриевич Это мы, Господи! Краткое содержание повести Лейтенант Сергей Костров осенью 1941 г. попадает в плен. Продержав пленных несколько дней в подвалах разрушенною Клинского стекольного завода, их, построенных по пять человек в ряд, конвоируют по Волоколамскому шоссе. Время от времени раздаются выстрелы – это немцы пристреливают отставших раненых. Сергей идет рядом с бородатым пожилым пленным – […]...
28. Тільки краса може збудити життя серця (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Багато випробувань випало на долю нашої країни протягом всього її існування. Але однією з найстрашніших подій став голодомор тридцять третього року. У світовій історії не було зафіксовано голоду, подібного тому, що пережила Україна. За підрахунками вчених, ця трагедія прирекла на смерть від голоду більше восьми мільйонів людей. А в тих, хто вижив, назавжди залишаться в […]...
29. Чи може людина мати крила? (за поезіями “Чайка на крижині”, “Крила”) Поява поезій “Чайка на крижині” та “Крила” пов’язана з перебуванням поетеси Ліни Костенко в Польщі, зокрема в порту міста Щецин, та міркуваннями про смисл життя людини, її призначення на землі. Лірична героїня спостерігає за красою Одри, кораблями біля причалів. Наступає весна, ламається крига. На одній із крижин жінка побачила чайку: Крига буйно ломилась у відкриті […]...
30. Що, на думку Камю, може врятувати людство від чуми і від зла взагалі? Що, на думку Камю, може врятувати людство від чуми і від зла взагалі? Розповідаючи про історію боротьби з чумою в місті Орані, Альбер Камю використовує чуму як універсальну метафору зла в усіх його проявах та існуваннях. Письменник попереджає, що може будь-якого часу настати такий день, “коли чума розбудить пацюків і поганить їх здихати на вулицях […]...
31. Іван Андрусяк – істинно кажу тобі – зима Істинно кажу тобі – зима Так і час переступає тричі І нікого вічного нема Нині понад нами чоловіче Все воно з-під немочі росло І кришились хмари на дорогу Мислити – останнє ремесло Ми його прощатимемо богу Скрипти на старий пісенний лад – Мушлю чи пістоля чи трембіту На півсвіту глянути назад І переконатись на півсвіту […]...
32. Перебийніс Петро – Чорні очі кари Чорні очі карі, Тіні мовчазні… Що мене чекає В тій далечині? Цідиться крізь мене Тиша польова. Дідичу кремезний, Грішна голова! М’ята перем’ята, Шабля – сторчака. Профіль азіята. Посвист канчука. Над солончаками – Очі навскоси. Що мене чекає? Господи, спаси!...
33. Стеша Виноградова – знаєш, хороший Знаєш, хороший, а я вечорами холодними і пустими, Коли синьо-прозорим інеєм покривались стіни, А в сусідній квартирі у когось стікала слина По грудях і стегнах, як показник бажання, Я покірно складала руки й за тебе молилась. і рани, Всі рани, тобою безжально нанесені, вражена, Я сиділа сама і гоїла тими молитвами. і зневажена Я чекала, […]...
34. Твір на тему: Григорій Сковорода (чим багатий мій народ, якими скарбами він може поділитися з іншими) Григорій Сковорода давно вже став символом мудрості українського народу. Про великого філософа України сказано і багато, і замало водночас. Він був у всьому незвичайною людиною. За спогадами його сучасників, одягався він охайно, але просто. Їжу вживав виключно рослинну та ще молочні продукти, і то раз на день після заходу сонця, м’яса й риби зовсім не […]...
35. Чим може привабити читача сонет А. Рембо “Моя циганерія” Чим може привабити читача сонет А. Рембо “Моя циганерія” Воля – принадне, чарівне, багатогранне слово. Більшість людей сказали б, що прямують до неї, але не всі знають (хоч відчувають і здогадуються): вона викликає страх – і не просто священне трепетання чи боязнь незвіданого, а страх позбутися спокою, з яким воля не сумісна. Воля – це […]...
36. То, може, правий Кальдерон: життя – це тільки сон? (за твором П. Кальдерона “Життя є сон”) КАЛЬДЕРОН ПЕДРО (1600-1681) Іспанський драматург XVII ст., якому належать 120 комедій (трагедій), 80 п’єс у жанрі “ауто сакраменталь” (“священнодійство”) та багато інтермедій. Хоча всі п’єси створені на основі сюжетів, які були написані раніше, все ж авторська індивідуальність яскраво помітна: Кальдерон вибудовує нову композицію, доповнює монологи і діалоги персонажів яскравими метафорами і ліричними сторінками. Кальдерон був […]...
37. Твір на тему: Усяка нація може і повинна вчитися в інших Ці слова К. Маркса особливо актуальні в XXI столітті, коли меж для інформації, культури, науки і технологій не існує. Створюються різні об’єднання країн: СНД, Європейський Союз, країни Тихоокеанського регіону, країни Балтії, країни Чорноморського басейну і т. п. Для економічного і культурного співробітництва, для взаємодопомоги з багатьох питань. Для того, щоб учитися в інших. Тарас Шевченко […]...
38. Іван Андрусяк – Усмішка горлом Це спів розрізаної шиї Фістула тиха але щира Впились червоним розімліли Пухнасті чорні груди ночі Це спів розрізанорї шиї Попід огризками дзеркал Співає як хлюпоче з крана Прибита ковдрою до рани Неначе парус голова І ти повір їй бо вона Всміхається кривавим горлом...
39. Іван драч – Чому ти серце, все болиш частіш? Чому ти серце, все болиш частіш? Пора б тобі вже бути бронзовіш, А ти кипиш, од муки розпанахане, Вогонь горить буйніш – не тихне і не тахне. Я чую, як в мені у золотім вогні Жар-птиця фенікс зводиться на дні, Як бавить пір’я, як поводить оком І в кожні пологи разить електрошоком. До краю розшматовує […]...
40. Іван Андрусяк – за розкішним притоном За розкішним притоном брудної як світ арагви Тінь стола одинока чи попіл загублених магів Жовте право на вітер де бритва на спомин ягве Утікає із лаку як з ножен в яких комахи Відкладаючи яйця прилипли жінки і пальці Розімкнути вечерю а далі не шкло не шкалка Деревій і вода пережовані як скитальці І душа помаранчі […]...