Іван Сочивець – Нечиста сила
Іван СОЧИВЕЦЬ
Нечиста сила
Давненько це було. Чоловік їде з ярмарки. Їде й радіє, бо добре телицю продав і собі накупив, чого тільки треба. Уже ось і Козероги. До свого села кілометрів з десять лишилося. Тільки спека – дихати нічим.
“Скупаюся”, – подумав чоловік. Зупинив коней на обочині дороги, роздягнувся геть-чисто та й поліз у воду.
Тільки-но встиг відійти від берега, аж чує, щось гуде на шляху. Оглянувся – грузовик куряву зняв. А коні полохливі. Як зірвуться з місця, як заторохтять возом.
– Тпру! Тпру! – закричав
Але коні, звернувши зі шляху, помчали через поля прямісінько до чужого села. Уже й не видно їх.
Біжить по сліду чоловік голий-голісінький, а в полі люди працюють. Хто розігнеться, побачить, то тільки заверещить та й, що є духу, тікає.
– Нечиста сила з озера вискочила! – репетують перелякані.
– Яка там нечиста сила, – уговтують переляканих розсудливі. – Видно, божевільний з лікарні втік.
А чоловік того не чує, біжить, висолопивши язика. Коні, він знає, не пропадуть, а ось штани з воза загубляться: біда. Там у кишені гроші за телицю. Та
Влетів у село, та схаменувся: як же на люди показатися? Став біля першого ж двору, затулився руками, а голову через огорожу вистромив.
– Тітко! – побачив він жінку біля хати, – продайте штани. Хоч які-небудь.
– А ти що за один? – поцікавилася тітка.
– Приїжджий, – видавив із себе чоловік.
– Нема в мене мужиків у домі, то й штанів нема, – відповіла тітка.
– То хоч спідницю продайте, а краще позичте. На якусь годину, – благав чоловік.
Жінка засміялася, покрутила пальцем біля скромні і мовила іронічно:
– А може, тобі фартух дати?
– Дайте, тіточко, дайте! – зрадів чоловік.
Тітка таки змилостивилась, знайшла старенький фартух та й несе чужому дивакові. Підійшла до штахет та як глянула – та так і присіла, ніби підкошена.
– Чортяка. Серед білого дня явився, – прохрипіла і випустила з рук фартух.
Це і врятувало чоловіка. Сяк-так прикрившись, він добрався до центру села. А там люди тримали його коней. По тому, що було на возі, вони догадалися, в яку халепу потрапила людина. Хто сміявся, хто співчував, а чоловік одне благав:
– Ви ж хоч нікому з Лебедівки не розказуйте про цей випадок. Бо земляки проходу не даватимуть.
Люди поклялися, що мовчатимуть. Аж, видно, хтось-таки не втерпів. Бо в Лебедівці про цю пригоду і досі знають всі. Від старого до малого.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Павло Глазовий – Нечиста сила НЕЧИСТА СИЛА Що є краще в цілім світі Як жінкі співучі, Що одержали від Бога Голоси блискучі! Але ж скільки треба вчитись Та трудитись треба, Щоб засяяв діамантом Той дарунок неба, Щоб лунало, щоб звучало Чисто й бездоганно Те контральто чи сопрано, Чи меццосопрано! Як виходила на сцену Молода майстриня, То здавалося : спустилась Із […]...
- Іван Сочивець – Любіть, дітки, Україну Іван Сочивець ЛЮБІТЬ, ДІТКИ, УКРАЇНУ – Добре, що впіймала тебе, Іванку. Сядь! Поговорити треба. – Мамо, знов те саме будете втовкмачувати. Я знаю. – Те, але не те. Май терпіння. Мати на погане не наставлятиме. Тільки на добре – Ми вже все зрозуміли, мамо. Я і Марійка. – Все, та не все. У мене, дітки, […]...
- Могутня сила вірша І. Франка “Каменярі” І. Я. Франко – наш геніальний поет, який оспівував людину, її силу. Вірш “Каменярі” часто називають поемою. І це не випадково. Твір дійсно виходить за межі вірша не стільки своїм обсягом, скільки значущістю поставлених проблем. Змальовуючи збірний образ закованих каменярів, їх невимовно тяжке становище, автор указує й нате, що дає змогу знести цей “страшний тягар”. […]...
- Меланка – Народна драма МЕЛАНКА НАША МЕЛАНКА ГОСПОДИНЯ Наша Меланка господиня, На ополонці ложки мила. Приспів: Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я! 1 На ополонці ложки мила, Ложку, тарілку упустила. Ложку, тарілку доставала, Шовковий фартух замочала. – Ой повій, вітре, сюди-туди, Висуши фартух та й із води. Повій, вітроньку, крізь ворота, Висуши фартух краще злота. Ой повій, […]...
- Дмитро Загул – “В моїй груді дужа сила… “ В моїй груді дужа сила В’ється, б’ється, пресь надвір. Вже ростуть легенькі крила, Щоб летіти на простір. Я окроплю їх росою, Змию з себе бруд і пил І полину ген до бою! Є відвага, доста сил! Не страшні мені кайдани, Не ляка лиха судьба! Йду боротись з ворогами! В мене втіха – боротьба. Я добуду […]...
- Іван Франко – “Незрячі голови наш вік кленуть… “ Незрячі голови наш вік кленуть, В котрім, говорять, перед правом сила, А чесній думці перетяті крила, А правду й волю, як звіра, женуть. Та що ж то – право? Право – се лиш сила, А сила – право, се закон природи. В житті лиш сила ломить перешкоди, До лету вгору розпускає крила. Та що ж […]...
- Володимир Винниченко – Краса і сила Уже перша збірка творів Винниченка “Краса і сила” (1906) виділялася в тогочасній прозі своєрідною, не традиційною манерою письма. Головною рисою оповідань, що увійшли до неї (“Краса і сила”, “Заручини”, “Голота” та ін.), була сувора реалістичність – аж до використання натуралістичних прийомів. Ці твори відзначаються колоритністю малюнка, динамічністю розповіді, в якій значне місце належить діалогам, котрі […]...
- Сила народу в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині (за повістю “Захар Беркут”) Від дорослих ми часто чуємо: “Гуртом і батька легше бити”. Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність – це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка “Захар Беркут” зображено, як єдність, […]...
- Сила мистецтва і живої природи, що облагороджує, в казці Г. К. Андерсена “Соловей” Ганс Крістіан Андерсен відомий усім дітям світу. Разом із добрим чарівником Оле-Лукойє він розповів нам десятки добрих, мудрих і красивих казок. Від нього ми довідалися про маленьку північну країну Данію, де жив письменник, про ельфів і тролів, про малюсіньку Дюймовочку й сумну Русалочку. Ми побували навіть у палаці китайського імператора, де змагались у мистецтві співу […]...
- Своєрідність образів першої збірки творів В. Винниченка “Краса і сила” В. Винниченка подарувала нам Кіровоградшина, про яку сам письменник згадує, як про край розлогих степів і неквапливих людей, які повагом пересуваються степовими дорогами на возах, погейкуючи на волів. Саме цей край наснажив митця вітром свободи, героїчним духом минулого, що позначився і на його долі, і на його творчості. Уже першими своїми творами В. Винниченко заявив […]...
- Потерчата (скорочено) – Королів-Старий Василь Дячиха Євпраксія поралася біля печі. Вона гнівалася, що дяк Оверко десь затримався й вечеря вже перестояла. Підкинула до печі дрова й задрімала. Чекав на господаря й домовик, який любив веселого та говіркого дяка. Дяк Оверко пішов ще вдосвіта до сусіднього села на храмове свята й досі не повернувся, хоча вже смеркало. Домовик виплигнув на хату, […]...
- Твір на тему: Сила… (Твір роздум) Всі ми знайомі з таким поняттям, як сила. Сила може бути фізичною, вона визначає рівень фізичної підготовки кожного з нас. Але окрім сили фізичною, існують інші поняття, як сила характеру, сила духу, сила волі та інші. Сила – з цим маленьким словом пов’язана безліч чеснот і пороків, помилок і істин, радощів і бід. З одного […]...
- Микола Хвильовий – Тіні В серпанках вечори проходять біля вікон, За пічкою квилить сіренький смуток. … Сьогодні дико… … Тіні, падають тіні. Свист нагая Тьєра, Хлопці! Скоріш на коні! Коні! Коні! Коні! Жах. Зав’юшилось обличчя кров’ю … на ярмарці колись. Чого ж ти, ніч, не сплянтувала брови? Чого? Темно, в голубих проваллях мряка, Я казками снити захотів, А небо […]...
- Надія Ковалюк – А слово – то найбільша в світі сила А слово – то найбільша в світі сила, Йому ніколи не скінчиться строк. Воно людині обпікає крила, І водночас – підносить до зірок. Буває тихим, наче шелест листя І голосним, як ухкання сови. Буває, як сльоза, криштально-чистим, І руйнівним, як спалахи грози. Буває – закарбується на серці, Що вже не змиє течія років. Буває – […]...
- Сила любові (за казками Г. К. Андерсена) Письменник Г. К. Андерсен затверджував, що казки – “блискуче, краще в світі золото, те золото, що блищить вогником в дитячих очках, дзвенить сміхом з дитячих вуст і вуст батьків”; письменник з чарівним зором, під поглядом якого найпрозаїчніші речі перетворюються на казку: олов’яний солдатик, уламок пляшки, уламок штопальної голки, комірець, срібна монета, м’яч, ножиці і багато […]...
- Іван Липа – Брехайло та Помагайло Іван Липа БРЕХАЙЛО ТА ПОМАГАЙЛО Iде селом Брехайло, іде, підскакує, сюди й туди позирає, де б кращу роботу собі знайти. А робота його не легка: щоб за спасибі можна було поїсти, попити та ще й збрехати. Коли зирк – жінки редьку ріжуть. Воно як тут і було. Шур, шур – наблизився близесенько, вершу роззявило, губами […]...
- Іван Франко – Вічний революціонер DE PROFUNDIS Вічний революцйонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю,- Він живе, він ще не вмер. Ні попівськiї тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ […]...
- У чому сила художньої літератури як виду мистецтва У чому сила художньої літератури як виду мистецтва У нашому житті література відіграє визначну роль. З дитинства до похилого віку людина живе нібито у взаємодії двох світів – повсякчасної дійсності та художньої літератури. У літературних образах і подіях ми намагаємося виявити повсякденне, звичне, а от реальні стосунки ми часто будуємо на прикладах ідеальних героїв і […]...
- Твір на тему: Знання – сила У тому, що знання – сила, ми переконуємося на кожному кроці. Вранці прокидаємося, бо задзвонив будильник. Хіба без знань можна було створити його? У ванній кімнаті вмикаємо світло. Хіба можна було без допитливого людського розуму знайти вміле використання електричній енергії? Споліскуємо лице, чистимо зуби, користуємося водою. Звідки взялася вода? Звичайно ж, із водогону. Не одне […]...
- Сила характера Катерины в драме А. Н. Островского “Гроза” В Катерине видели мы протест против Кабановских понятий о нравственности, протест, доведенный до конца. Н. А. Добролюбов Пьеса Островского была написана в 1859 году, во время подъема революционного движения масс, в эпоху, когда личность вставала на борьбу за свое раскрепощение. “Гроза”, по мнению Н. А. Добролюбова, “самое решительное произведение Островского”, так как в ней показан […]...
- Чарівна сила таланту (життя і творчість Євгена Гуцала) Понад тридцять років творчості Євгена Гуцала – це поєднання яскравого літературного таланту і синівської любові до України. Визначальними рисами його характеру були дитяча вразливість душі, доброта, порядність, відсутність заздрості до інших літераторів. Євген Гуцало народився 14 січня 1937 року на Вінниччині в сім’ї вчителя. Дитячі роки майбутнього письменника припали на воєнні та голодні повоєнні роки. […]...
- Викривальна сила байок С. Олійника (1908-1982) Народився в с. Пасицели Одеської області. Закінчив Одеський педагогічний інститут. Брав участь у Другій світовій війні. Працював журналістом в Одесі, Києві. Займався політичною діяльністю. Письменник-гуморист, сатирик. Автор збірок “Мої земляки” (1947), “Наші знайомі” (1948), “Дорога дама” (1954), “Здоровенькі були” (1958), “В ім’я добра, заради зла” (1978), ” 3 книги життя” (1978) та ін. Твори […]...
- Сила и слабость человека в понимании М. Горького (“Старуха Изергиль”, “На дне”) (2) Во все века человек стремился к познанию своего “я”. Одна из основных, может быть, главных целей искусства – раскрытие этой тайны. Открыть человеку глубины его души, сделать его лучше, сильнее – в той или иной степени этого добивается каждый писатель. Особенно это свойственно русской литературе с ее глубочайшими нравственно-философскими корнями. Проблему добра и зла, силы […]...
- Сила и слабость человека в понимании М. Горького (“Старуха Изергиль”, “На дне”) Во все века человек стремился к познанию своего “я”. Одна из основных, может быть, главных целей искусства – раскрытие этой тайны. Открыть человеку глубины его души, сделать его лучше, сильнее – в той или иной степени этого добивается каждый писатель. Особенно это свойственно русской литературе с ее глубочайшими нравственно-философскими корнями. Проблему добра и зла, силы […]...
- Сила женского характера в рассказе А. П. Платонова “Песчаная учительница” До 1921 года Андрея Платонова в литературной среде знали как поэта и журналиста, но в конце 1921 года в его судьбе произошел резкий поворот: он отказался от журналистики и перешел на работу в Воронежское губернское земельное управление, где прослужил до 1926 года. Свое решение Платонов объяснил так: “Засуха 1921 года произвела на меня чрезвычайно сильное […]...
- “Пісне Остапом, та сила велика!” (За оповіданням Р. М. Рільке”Пісня про Правду”) У давні часи у Південній Русі мешкала цікава людина. За фахом це був швець, а звали його Петро Якимович. Здавалось, що ж тут цікавого? А те, що Петро Якимович писав ікони. Мистецтво іконописця цінувалося у всі часи. У Петра Якимовича був талант. “Коли стомлюється від однієї ікони, він переходить, тричі перехрестившись, до другої”. Сама віра […]...
- Сила и слабость человека в понимании М. Горького (“Старуха Изергиль”, “На дне”) (1) Проблема силы и слабости человека в литературе занимает не последнее место. Сама трактовка этих понятий зачастую у разных писателей неоднозначна. Горький столкнулся с этими вопросами рано. Сам прошедший непростой и тяжелый жизненный путь, он задавался вопросом преодоления человеком обстоятельств. В разные времена волновавшая человечество проблема самопознания для Горького была прежде всего, проблемой того, как сделать […]...
- Чи є сила, що протистоїть пузирям? (за комедією І. Карпенка-Карого “Хазяїн”) У комедії “Хазяїн” видатний український драматург І. Карпенко-Карий показав “дику, страшенну силу” великих капіталістів-землевласників, які так розкрутили “хазяйське колесо”, що воно придавило сотні і тисячі людей, прирекло їх на підневільне, рабське існування або примусило плазувати, пристосовуватися (як це трапилося з Феногеном, Ліхтаренком, Зеленським). Хто не зрозумів тієї системи, той був безжалісно роздавлений, знищений, як, наприклад, […]...
- “Купец – сила… ” (По роману “Фома Гордеев”) Купец в государстве первая сила, Потому что с ним – миллионы! М. Горький Алексей Максимович Горький в романе “Фома Гордеев” рисует широкую картину жизни “хозяев” этого мира. Перед читателями проходит галерея портретов купцов-капиталистов: Игната Гордеева, Анания Щурова, Маякина. Правдиво и талантливо Горький показал безжалостное и страшное лицо капитала. Говоря о первоначальном накоплении денег, автор показывает […]...
- Сила любви (по новелле О’Генри “Дары волхвов”) (2 вариант) В новелле О’Генри “Дары волхвов” автор превозносит великую силу любви на примере случая из жизни одной молодой пары. Делла и Джим, выбирая друг другу подарки на Рождество, жертвуют самым ценным, что у них есть. Они живут небогато, “не то чтобы вопиющая нищета, но красноречиво молчащая бедность живет в их доме”. Денег в семье нет, поэтому […]...
- Мечта – могучая творящая сила (По повести-феерии А. Грина “Алые паруса”) Древние греки говорили, что желание уже само по себе творит. Сила желания, мечты способны перевернуть жизнь и изменить человека. Александр Грин силой своей мечты создал целый мир, в котором живут отважные, чистосердечные мужчины, поэтичные и прекрасные женщины, где у моря стоят города с чудесными именами – Лисе, Зурбаган. Грин знал силу мечты и силу любви. […]...
- Твір на тему: Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була Упродовж багатьох віків наш народ переживав злети й падіння, славу й гніт, але дух спрямований був на одне – бути вільним. XX століття принесло найскладніші випробування. Після незначного періоду відродження 20-х років відразу почався сталінський терор. Українців “пакували” в спецпереселенські вагони та відправляли невідь куди. І тужили мільйони людей, наповнюючи плачем нескінченні простори Сибіру. Як […]...
- Пузир – дика, страшна сила (за п’єсою “Хазяїн”) Головний герой п’єси І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – це мільйонер-землевласник Терентій Гаврилович Пузир, людина смішна і одночасно страшна. Визначальною рисою в характері Пузиря є ненаситна жадоба до збагачення. Нею й породжені такі його риси, як безчесність, несправедливість, Жорстокість, некультурність, честолюбство, скупість. Він страшний у своїй зажерливості, у хижацьких методах, наживи. Мета всього життя “хазяїна” – бариші, […]...
- Сила волі до життя пораненого воїна в оповіданні “Воля до життя” (2 варіант) О. Довженко в своєму оповіданні “Воля до життя” змалював звичайних людей у екстремальній ситуації. Основою цього оповідання було саме життя воєнних років. Головний герой твору – звичайний боєць Іван Кармалюк. Важко поранений, він усіма силами намагається вижити: незважаючи на біль, затискає розірвану артерію, бореться з газовою гангреною, навіть коли вже майже не має пульсу. Зрозумівши, […]...
- Сила людського характеру (за оповіданням Джена Лондона “Жага до життя”) Кажуть, що сила людського характеру безмежна. Та чи справді людина, яка опинилась в екстремальній ситуації, може бути витривалою, стійкою духом? Я вважаю, що може. Чудовий приклад цьому – оповідання видатного американського письменника Джека Лондона “Жага до життя”. Герой оповідання, повертаючись додому після вдалих пошуків золота, переживає цілу низку різноманітних почуттів. Вони передусім стосуються його фізичного […]...
- Слабкість та сила народів в історії людства (за баладою “Вересовий трунок”) Гідна смерть краща за ганебне життя. Тацит Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах. Долорес Ібарурі Англійський письменник Роберт Льюїс Стівенсон – засновник англійського романтизму – улюбленець підлітків. Його твори зачаровують молодь, бентежать душу, спонукають до мрій та сміливих і мужніх вчинків. Стівенсон народився в Шотландії і любив свою батьківщину. У баладі “Вересовий трунок” із […]...
- Сила волі до життя пораненого воїна в оповіданні “Воля до життя” (1 варіант) Друга світова війна – страшний і героїчний період в історії нашого народу. У своєму оповіданні “Воля до життя” О. Довженко розкриває психологію людини у незвичайних обставинах. “Людина на війні – це воля, – стверджує армійський хірург, – є воля – є людина! Нема волі – нема людини! Скільки волі, стільки й людини”. Це твердження ілюструє […]...
- Сила любви (по новелле О’Генри “Дары волхвов”) (4 вариант) Издавна знакома людям чудесная сила любви: она исцеляет больных, делает несчастных счастливыми, наделяет человека удивительной способностью совершать чудеса и подвиги. Любовь не нужно искать далеко, она живет совсем рядом с нами, иногда яркая и безудержная, а иногда светлая и тихая, которую не всегда заметишь сразу. Мне кажется, именно такое чувство обрело покой в крошечной каморке […]...
- “Сила влияния нравственного выше всяких сил… ” (Н. В. Гоголь) Природа дала человеку в руки оружие – интеллектуальную и моральную силу, но он может пользоваться этим оружием и в обратную сторону; поэтому человек без нравственных устоев оказывается существом самым нечестивым и диким… Аристотель Нравственные проблемы рассматривались во многих произведениях писателей Х1Х века. Законы нравственности вечны, они являются основой поведения человека. Вопросы влияния нравственного на людей […]...
- Іван Франко – Гімн (Вічний революцйонер… ) Іван Франко ГIМН Замiсть пролога Вiчний революцйонер – Дух, що тiло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Вiн живе, вiн ще не вмер. Нi попiвськiї тортури, Нi тюремнi царськi мури, Анi вiйська муштрованi, Ні гармати лаштованi, Нi шпiонське ремесло В грiб його ще не звело. Вiн не вмер, вiн ще живе! Хоч […]...
Рильський поезія любов чи ни анализ.