Іван Світличний – Моя свобода
Свободу не втікати з бою,
Свободу чесності в бою,
Любити те, що сам люблю,
А не підказане тобою,
Свободу за любов мою
Хоч і накласти головою,
А бути все ж самим собою, –
Не проміняю на твою,
Ліврейську, жебрану, ледачу,
Вертку, заляпану, як здачу,
Свободу хама й холуя.
Несу свободу в суд, за грати,
Мою від мене не забрати –
І здохну, а вона – моя.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Іван Світличний – Тюрма Ми серцем голі догола. Т. Шевченко В тюрмі, за гратами, в неволі Мені приснилася… тюрма. Але не ця. Ні грат нема, Ні варти. І всього доволі. І світ – ідилія сама. І люди – стовпище моголів З кокардами, а серцем голі: Кричать, а мова в них німа, Полуда очі заступила, На світ їм глянути несила, […]...
- Іван Світличний – Шевченко Люблю Отчизну я, Но странною любовью. М. Лєрмонтов У мене дивна. Не прикрюся, коли я знов Не догодив вам. І байдуже, чи мій дантес Любов ту визнав. Вітчизна – це не хтось і десь, Я – теж Вітчизна. Не раб нікому й не слуга На побігеньках, Я ласки не запобігав І в неї, неньки. І […]...
- Іван Світличний – Провина Великий гріх на серці я ношу. В. Стус Я винен, браття. Всі ми винні. Наш гріх судитимуть віки За беріїв, за Соловки, За чорні, зганьблені, злочинні Перегвалтовані роки, За куці істини нізчимні За те, що унтери причинні Нам кастрували язики, За довбані в катівнях ребра, За реабілітанські жебри, За небо гратами рябе,- Судіть менезнижки, cудіть […]...
- Іван Світличний – Парнас І враз ні стін, ні грат, ні стелі. Хтось невидимий ізбудив Світ Калинцевих візій-див, Драчеві клекоти і хмелі, Рій Вінграновських інвектив, Чаклунство Ліни, невеселі Голобородькові пастелі І Стусів бас-речитатив. Парнас! І що ті шмони й допит? Не вірю в будень, побут, клопіт – В мізерію, дрібнішу тлі. Вщухає суєтна тривога. І в небесах я бачу […]...
- Іван Світличний – В. Стусові У нас нема Зерна неправди за собою Т. Шевченко Коли твій вистражданий злочин – Твоя окрадена любов, Тоді нехай в чаду обмов Ганьблять тебе ганьбою збочень, Відступництва, і зрад, і змов, – Той чорний суд тобі ніпочім. І ти в пусті й холодні очі, Як в прірву, глянеш знов і знов. І будуть глузи, глум, […]...
- Іван Світличний – Н. Світличній У світі пошесті і змору, Німотності і глухоти, Де мудрі муштрою менти Лінчують душі без розбору, – Там пісня, витвір висоти, Свободи й пружного простору, Шугнула вільним птахом вгору, У вир! У небо! У світи! Ривком відчаєного тіла Роковано залебеділа В святій готовності офір, Та, браконьєрським залпом в небо Підтята – легендарний лебідь, – Упала […]...
- Іван Світличний – Випадковий сонет Я – випадок. Я із закону випав І впав у винятковість, як у сон. Але не любить винятків закон. Хоча – хіба це вибрик? виклик? випад? І все ж я, випаденець, під замком Сиджу собі, некондиційний виплід, Складаю іспит на циганський випіт (Колись би вже… .. корова язиком). Бо що як всі захочуть випадати? Хто […]...
- Світличний Іван – Біографія Іван Олексійович Світличний (20 вересня 1929, с. Половинкине, Старобільський район, Луганська область – 25 жовтня 1992, Київ) – літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору 1960-1970-их років, репресований. Лауреат державної премії України імені Т. Г. Шевченка. Брат Світличної Надії Олексіївни. Походить Іван Світличний із селянської родини. до школи пішов у с. Половинкиному […]...
- Духовна драма Шевченка Іван Світличний Іван Світличний ДУХОВНА ДРАМА ШЕВЧЕНКА Кохайтеся, чорнобриві. Та не з москалями, Бо москалі – чужі люде, Роблять лихо з вами. Коли цю моральну сентенцію, що нею починається Шевченкова “Катерина”, вважати лейтмотивом поеми, ідеєю, що організовує поетичну структуру твору, тоді мало важить, як витлумачуватимуться інші мотиви та образи: в усіх випадках трагедія Катерини не переростає рамок […]...
- Боги і Наволоч Іван Світличний Іван Світличний БОГИ І НАВОЛОЧ Хто з нас, поклонників і шанувальників поетичного таланту Михайла Стельмаха, читаючи його величезну епопею з життя українського села, разом з тим не мріяв: а що, якби М. Стельмах, з його талантом і авторитетом, створив щось подібне з життя сучасного, сказав своє вагоме слово про наше наболіле і пекуче! Певна річ, […]...
- Нові Поезії (неперіодичне видання так званої Нью-Йоркської групи) Іван Світличний Іван Світличний “НОВІ ПОЕЗІЇ” (неперіодичне видання так званої Нью-Йоркської групи) Певне, кожному емігрантові, духовно зв’язаному з вітчизною, доводиться нелегко. Але поетові, що вже за своїм фахом не може не жити думами і сподіваннями свого народу, очевидно, вдесятеро важче. Традиційний тип поета-громадянина на еміграції, мабуть, взагалі неможливий. Але навіть поет, що уникає публіцистично-громадянських мотивів, але не […]...
- Іван Андрусяк – Вирок поезії Андрієві Охрімовичу Я останній прозаїк блідих поколінь Я останній пророк мегаполісу Де червоною ниткою в календарі Інтроспекція власного голосу Де питають мене і питаюся я А ніхто відповісти не пробує Де колеги від генія до холуя Замасковані чорною робою Розтроюджений мульками менталітет Патетична бравада липова Якщо кожен четвертий на світі поет То нема ні одного […]...
- Іван Вовчок – Кінець? Невже дійшов я до кінця?- Закінчилась дорога під ногами, Як не довершена картина у митця, Я малював її безсонними ночами. В кінці дороги вершник показався Окутаний пітьмою і вогнем, Він в мене своїм поглядом врізався І аж зливався у ночі з конем. Той вершник – смерть, як ви вже здогадались, Прийшов забрати дух мій в […]...
- Дійсна й удавана свобода (за романом М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) У критиці існує багато припущень щодо того, що є основою роману “Майстер і Маргарита” М. Булгакова, яка ідея домінує в цьому шедеврі. Деякі вважають, що це боротьба добра і зла, світла і пітьми, інші пишуть про віру і безвір’я, істину і справедливість, треті стверджують, що це роман про любов і творчість, про свободу дійсну і […]...
- Врубелівський етюд – драч Іван Він мав печальні всевидющі очі – В орбітах диких голубі дива. В них світ буденний, темний і порочний На полотні празничним оживав. Він суть пізнав. Він розтинав основу, Відкинувши ледачу простоту, І барви дихали п’янким болиголовом, І бризки сонця стигли на льоту. Війнуло смутком зранених конвалій З очей ним не породжених Купав, І, ніби демон, […]...
- Вольность и свобода в лирике А. С. Пушкина Мировоззрение великого русского поэта А. С. Пушкина сформировалось под влиянием событий, которые волновали русское общество начала XIX века. Будущий поэт стал свидетелем победы русского народа над Наполеоном в Отечественной войне 1812 года. А завязавшаяся еще в годы учебы в Царскосельском лицее крепкая дружба поэта с лучшими людьми эпохи, выступившими впоследствии против самодержавно-крепостнического строя, способствовала тому, […]...
- Твір на тему: Свобода як невід’ємна складова людського життя У світі існує лише одна річ, без якої не зможе прожити жодна людина. Це свобода. Можна бути неймовірно багатим, талановитим, мати безліч друзів, приятелів або навіть керувати цілою країною, але без волі неможливо радіти життю по-справжньому, відчувати всю його повноту та багатогранність. Лише свобода робить людину дійсно щасливою, бо вона надає особистості право вибору, якусь […]...
- Твір на тему: Свобода. Закон Думки відомих письменників 1. Г. Сковорода. Найяскравішим віршем на цю тему є “De libertate”, у якому поет і філософ порівнює свободу зі злотом і проголошує, що й саме “злото” “проти свободи воно лиш болото”, прославляючи Богдана Хмельницького як батька вольності. І життя самого поета – приклад свободи від усіх принад світу, не випадково на своєму могильному камені він […]...
- Свобода для тих, хто готовий платити (За твором “Дорогою ціною”) Втікаючи разом з героями очеретами від пожежі в непроглядних плавнях, пливучи на хиткому плоту стрімкою рікою, сидячи в окопах, відчуваючи запах пороху, вогкої землі й загірної свободи, мимоволі почуваєшся, ніби у голлівудському пригодницькому блокбастері з тією лиш різницею, що на відміну від шедеврів кінематографу, створюваних бурхливою уявою й розхитаною психікою їх режисерів (на зразок Спілберга) […]...
- Свобода поэта Понятие свободы практически не менялось, но постоянно обогащалось новыми толкованиями в процессе жизни поэта. В лицейский период она виделась держащей в руке “кубок пуншевой” на дружеском собрании, противопоставляющей себя малейшей попытке ограничить свободу лицеистов. Но под этим бездельем скрывалась тайна “святого братства” – возможность свободно высказывать свои мнения. Вырвавшись из ненавистных тогда стен, юный поэт […]...
- Іван Франко – “Ви плакали фальшивими сльозами… “ Ви плакали фальшивими сльозами Над моєю недолею, жаліли Мене, махали жалісно руками, Та помогти мені не вміли й не хотіли. “Жаль бідного! З дороги марно збився І згиб! Ми се згори вже добре знали! Дурний був, за пусту роботу, бач, вчепився. І ось куди його фантазії загнали!” А другі, ще милосердніші, бистро Здвигаючи плечима, промовляли: […]...
- Любовь и свобода в жизни героев ранних романтических произведений М. Горького Рубеж XIX-XX вв. – это время значительных перемен в российской истории, время острейших противоречий и споров о судьбах отечества. Одним из главных вопросов, занимавших в то время умы и сердца представителей передовой общественности, был вопрос о свободе и равенстве. Эта тема нашла свое отражение во многих произведениях литературы того времени, нашла отклик у многих писателей, […]...
- Микола Хвильовий – “Моя золота береза… “ Моя золота береза Зажурно дивиться в вогку імлу. О, де ви, де ви, зелені плеса Моїх розпорошених дум? Вчора доходив до тропіка І в палкучих просторах запалював душу, А сьогодні я, кучерявий хлопчик, До льодового океану рушив. Собакою буду верещати, Ніби гицель мене в неминучі обценьки. Я пручатимусь – не хочу за грати, Не хочу! […]...
- Іван Франко – “Вни плакали фальшивими сльозами… “ Вни плакали фальшивими сльозами Над моєю недолею, жаліли Мене, махали надо мнов руками, Но помочи мені не думали й не хтіли. “Жаль бідака! З дороги марно збився І згинув, ми то наперед сказали, Що згине! дурень, за пусту вчепився Роботу, й ось де го фантазії загнали!” А, другі, ще милосердніші, сумно Покивуючи головами, кажуть: “Підмовили […]...
- Ірина Саковець – Навчи мене грати мелодію тиші, навчи Навчи мене грати мелодію тиші, навчи, І слухати неба кантату, Де гори настромлюють сонце з рудої парчі, А ніч накриває агатами. Де в дзеркалі озера можна побачити сни Соколів із люльки модрини, Навчи мене грати на вітряній чистій струні, Літати з птахами мандрівними. І знову відчути свободу на колір і смак, Терпку та надмір волошкову, […]...
- Твір на тему: Що таке свобода? (Твір міркування з елементами цитування) Людина завжди у всі часи прагнула до свободи. Тільки розуміння свободи у всіх різне. Я думаю, що свобода – це, в першу чергу, свобода від забобонів. Забобони обмежують здібності людини, оскільки в більшості випадків засновані на помилкових знаннях і виводах. Свобода – це свобода вибору. Людина винна сама вибирати, де йому вчитися і працювати, де […]...
- Сочинение на тему: Что такое свобода. Свободен ли я? (сочинение-рассуждение) Что такое свобода. Свободен ли я? (сочинение-рассуждение) Человек всегда во все времена стремился к свободе. Только понимание свободы у всех разное. Я думаю, что свобода – это, в первую очередь, свобода от предрассудков. Предрассудки ограничивают способности человека, так как в большинстве случаев основаны на ошибочных знаниях и выводах. Свобода – это свобода выбора. Человек должен […]...
- Что такое свобода (по стихотворениям М. Ю. Лермонтова “Парус”, “Тучи”, “Три пальмы”) (1 вариант) Мне очень нравится читать стихотворения М. Ю. Лермонтова. В них нет навязчивой поучительности, жалостливости, слезливости, зато не занимать внутренней силы, мощи, мятежа, стремления действовать. Читая произведения поэта, понимаешь, что понятия честь, родина, свобода для него не просто слова. Так что же такое свобода в понимании М. Ю. Лермонтова? Свободны ли были зеленые хранительницы оазиса из […]...
- Свобода и необходимость в “Войне и мире” Л. Н. Толстого и “Очарованном страннике” Н. С. Лескова Продолжая наше странствие по топям и просекам, среди леса одеревеневших событий мы не можем подчас уловить, заметить нечто, что направляет нас. Все мы странники в этом мире, были и останемся таковыми до самого последнего дня нашей жизни. Любя, ненавидя, страдая, мы совершаем свое паломничество на Земле, но редко кто осмеливается взглянуть на два-три события вперед, […]...
- Что такое свобода (по стихотворениям М. Ю. Лермонтова “Парус”, “Тучи”, “Три пальмы”) (2 вариант) Михаил Юрьевич Лермонтов оставил неизгладимый след в русской поэзии. Он не умел и не хотел скрывать свои мысли, маскировать чувства. В его стихотворениях звучат мужество и грусть, жажда свободы и ощущение ее недостижимости, предчувствие утрат, любовь к родине и родной природе. Художественный мир Лермонтова насыщен пафосом свободы. Жизнь самого поэта омрачала память о декабрьском дне […]...
- Іван драч – Тихий етюд Що несеш мені в тихому імені, В зливі кіс, перевитій, важкій? Що нашепчуть вуста твої стримані Несповитій тривозі моїй? Чи над каннами над пломенистими, Де я пісню твою перестрів, Знов розсиплешся аметистами З-під холодних і зламанних брів? Що з твоїми словами невмілими, Хто їх трунком гірким напоїв?.. І біжать між березами білими Білі руки в […]...
- Леся Українка – “Уста говорять: “він навіки згинув!… ” “Ти не хтів мене взять… “ Ти не хтів мене взять, полишив мене тут на сторожі, Ти мені заповідав скрасити могилу твою В білий мармур, і плющ, і криваві осіннії рожі, Ти мені заповідав носити жалобу мою Так, як носять в легендах царівни мовчазні, хороші. Довго ждать мені, друже, ще мармур не тесаний твій, Ще немає на чому повитись плющу жалібному, […]...
- Іван Андрусяк – Вкраїнські поети 1. Продихаєш від снігу Маленьке чорне око Уздриш На солоному троні Сидить брова А під оком Ходять панове в чорному Витаються – слава – кому – кому – слава Моляться На кінчик носа На жовту бородавку бюсту Мовляв Я так люблю Мою три крапки убогу Що Навіть Під бюстом Вологу висушу А під бюстом в […]...
- Іван Андрусяк – Подячна молитва з докором Ти не сотворив мене сліпим Дякую Тобі Господи Ти не сотворив мене горбатим Дякую Тобі Господи Ти не сотворив мене сином алкоголіка Дякую Тобі Господи Ти не вразив мене водянкою мозку Дякую Тобі Господи Ти не сотворив мене гаркавим калікою ліліпутом епілептиком гермафродитом конем мохом і ніякою іншою флорою і фауною Дякую Тобі Господи Але […]...
- Іван Франко – Якби знав я чари, що спиняють хмари Якби знав я чари, що спиняють хмари, Що два серця можуть ізвести до пари, Що ламають пута, де душа закута, Що в поживу ними зміниться отрута! То тебе би, мила, обдала їх сила, Всі би в твоїм серці іскри погасила. Всі думки й бажання за одним ударом. Лиш одна любов би вибухла пожаром, Обняла б […]...
- Микола Вінграновський – Як світле сниво, як плавба Як світле сниво, як плавба Легкої хмари, як левкої Вночі під хатою в спокої, Мені ти є, моя журба. Ні, не журба. Ти не вона. Я знаю смак журби-зажури, Її єдині в світі мури, Коли ні висоти, ні дна. Ти не вона. Ти є мій сум. У миготливості щодення Ти є мені оте імення, Яке […]...
- Володимир Лучук – Цвіркунець В мураві Побіля хати Цвіркунець, Малий скрипаль, Вчивсь на скрипці Грати, грати – І згубив смичка… Шу-кай!...
- Іван Франко – Пісня будущини Знов час прийде, коли з погорди пилу Ти отрясешся й ясною звіздою Засяєш людям, і підуть з тобою, Серця твою почують давню силу. Знов час прийде, до найтяжчого бою, Остатнього, за правду й волю милу Ти поведеш народи і прогнилу Стару будову розвалиш собою. І над обновленим, щасливим світом, Над збратаними, чистими людьми Ти зацвітеш […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Ars poetica II, 4 Мистецтво поезії II, 4 Захоплений дітвак, Захоплений красою, Один із тих бурлак, Які живуть росою. Захоплений до краю, Мов барва в рожі згусла. Нічого більш не маю, Лишень кедрові гусла. Для Нього хочу грати, Рукою в гусла бити. Сто струн, мов срібні грати, Що ними кедр обвитий. Час задзвенить у тр`уну, Пригорне Бог мене І […]...
- Іван Франко – Я не тебе люблю, о ні Я не тебе люблю, о ні, Моя хистка лілеє, Не оченька твої ясні, Не личенько блідеє. Не голос твій, що, мов дзвінок, Мою бентежить душу, І не твій хід, що кождий крок Відчути серцем мушу. Не ті уста, з котрих вже я Не вчую слова ласки, Не вид, в котрім душа твоя Виднієсь вся без […]...
Вічні цінності у творах довженка.