Кацай Олексій – Магнітні джунглі


Зо шлаку тут сонця
І місяці
Не круглі
А в металевій млі
Дзвенять магнітні джунглі

Тут кожен промінь мов сталева нить
Бринить в іділії геометричній
Крізь котру ртутна річка
Цебенить
Бездушно наче той процес хімічний

І ніч немов лискучий антрацит
І механічно до пульсару серця
Насильство йде
Із довбнею в руці
А умовляння
З лазером крадеться

Навкруг немає теплих душ людських
Лиш з мочарів іржавої нірвани
Вздовж невидимих
Ліній силових
Безживні аж ламкі дроти-ліани
Довкіл скафандру
Павутиння тчуть
Затягують в копалини могили
Дзеркальні квіти де в пітьмі ростуть
Де в дзеркалах живе нечиста сила

Це гра на смерть
А не лукавий блеф
Я в тому зовсім не вбачаю зиску
Що мене тягне до жаских дерев
І чавить об чавунні стовбуриська

В скафандру небезпеці
Плюскотить
Свинцевих почуттів непримиренність
Цю шкаралущу
Людоньки трощить
Аби свою відчути незнищенність

І трощив я
Від часу
Надтвердий
Думок і захисних костюмів панцир
А джунглів монстр
Електрохвильовий
Спостерігав як у скаженім танці
Магнітів полюси
Йшли шкереберть
Як я слабезний голий та упертий
Вже воскресав відчувши серцем смерть
І гинув як упевнений в безсмерті

Босоніж як до волі йшов світів
Трав лезами поранившись без ліку
І як назустріч хтось мені летів
У вуха втиснувши залізні пальці крику

– Зруйнуйте ці сонця
І місяці
Не круглі
Де в металевій млі
Дзвенять магнітні джунглі



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Морально етичні проблеми зачарована десна.
Ви зараз читаєте: Кацай Олексій – Магнітні джунглі