Кацай Олексій – Миттєкрай

У венах кров застигла наче в дроті мідь
І мармуровим світлом лиця оповиті
Завмерлі навіки по різні боки миті
Себе знайшовши врешт у всесвіті століть

Не міст брукований а невагома мить
Краї миттєвості єднає і у світі
Немає сил її утримать а графітті
Слідів і досі неословлених мовчить

То ми закам’янівши брилами корунду
Зійшлись думками біля урвища секунди
Щоб дослідити мозку широчінь на злам

В лабораторіях майстернях та молельнях
З’єднались вічності гармонія пекельна
І часу нашого божественний бедлам.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Сочинение на тему почему я люблю балет.
Ви зараз читаєте: Кацай Олексій – Миттєкрай
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.