Кацай Олексій – Вогнептах

Де зорі блищать мов облізлий той хром
Де хмари із обрієм скуті
Воруше пташина вогненним крилом
Щоб темряву з неба здмухнути

Не в змозі злетіти мабуть що від ран
А може ще дуже зарано
Проте вже минуле зникає і нам
Лишає лиш пасма туману

І вже розпросталися крила у світ
Проміння лийнувши убоки
І вже борюкання вітриську та віт
Імлистий порушує спокій

О це борюкання о ця боротьба
Невпинна і непозичима
Туди де по колу йде шкапа-доба
З зав’язаними вдень очима

Туди і тому кому вітер в степах
В обличчя не дме дме у спину
Де шмарки розвезені по щоках
Надбання сновиди єдине

А ну ж чоловіче до тих що не сплять
Верни і планету і тіло –
Руїнницька сила прадавніх заклять
Не має уранці вже сили

Дивись як важкий вогнептаха політ
Пантрує прискалене око
Бо знає що й ти наче антиболід
Здійнятися в змозі нівроку

Й стає зрозуміла відмінність подій
Які всі зовуть боротьбою –
Якщо мла зі світлом провадить двобій
Людина сама із собою.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Кацай Олексій – Вогнептах