Караюсь, мучусь, але не каюсь – життєве кредо Тараса Шевченка, поета, людини, революціонера-демократа
Караюсь, мучусь, але не каюсь – життєве кредо Тараса Шевченка, поета, людини, революціонера-демократа
“Караюсь, мучусь, але не каюсь” – під цими словами може підписатися кожна мужня людина альтруїстичних переконань, яка здатна на боротьбу і муки в ім’я щастя для всіх.
І така стійкість, мужність, принциповість не дається людині з народженням. Все це виховується і гартується протягом життя. Яскравим прикладом формування такого життєвого кредо є доля і життя Т. Г. Шевченка.
Жорстоко знущалася над ним мачуха, але малий Тарас
У того ж таки дяка
Гарненько вкраду п’ятака…
… Куплю паперу аркуш, і зроблю
Маленьку книжечку; листками
Та візерунками з квітками
Кругом листочки обведу
І списую Сковороду.
Інший дяк, хіромант, глянувши на ліву долоню хлопця, заявив, що художника з нього ніколи не буде. Гірко було Тарасові це чути, але не відступився – шукав іншого вчителя. Тяжко карався (і стусанів за-знав, і різок) козачок пана Енгельгардта за те, що змальовував картини, які висіли у панських покоях. Але знову ж таки не
І в особистому житті не щастило юнакові: загинула, занапащена паном-офіцером, його подруга дитячих років, його перша любов Оксаночка, відібрали у нього іншу дівчину, до якої відчув тепло в душі, покоївку гликеру. Але і тут не каявся.
Отож протягом всього життя гартувалася у ньому оця здатність каратись, мучитись, але не каятися, не відступати, не йти на компроміси. Таким він був як людина, таким став і як письменник, художник, революціонер-демократ.
1844 року у поемі “Сон” Шевченко дошкульно висміяв царів і царизм.
Цариця у цьому творі “мов опеньок засушений, тонка, довгонога”, цар – опухлий від похмілля, “аж посинів”, як ведмідь, що виповзає з барлогу і починає мордобій тощо. До речі, на мордобої тримається, на його думку, увесь царизм. Через рік Шевченко пише другу велику сатиричну поему – “Кавказ”, де Росія постає “тюрмою народів”, а Прометей – філософським образом, що закликав народ до активної дії і до віри у перемогу над самодержавством.
Все сильніше і відвертіше звучить у його творах протест проти існуючого ладу. Але одна лише творчість не задовільняє Шевченкову потребу у боротьбі проти ненависного устрою, він все активніше долучається до політичної революційної діяльності. 1846 року Шевченко вступає до таємного Кирило-Мефодієвського товариства.
За це поет був засланий в Оренбурзькі степи, у каторжну солдатчи ну, але і тут він мріє “потримати в руках святопомазану чуприну” і проголошує:
Бодай кати їх постинали
Отих царів – катів людських!”
(Поема “Царі”)
Саме у засланні Шевченко обирає за гасло ці слова – “караюсь, мучусь, але не каюсь”.
Ще 1845 року в “Заповіті” Шевченко закликав кайдани порвати і “вражою злою кров’ю волю окропити”, а 1859 року одразу після повернення із заслання він пише:
… громадою обух сталить,
Та добре вигострить сокиру,
Та й заходиться вже будить
Хиренну волю.
(“Я не нездужаю… “)
Тоді ж він пише “Ісаія. Глава 35”, сповнену оптимізму поезію, де докладно змальовуються мрії поета про те, якою має стати Україна, за яку саме її долю треба боротися – за країну, в якій не буде ні поневолення, ні національного гноблення, ні знущання над людьми.
Хіба така мрія була не вартою жертв?
Отже, щойно звільнений, хворий і зовсім старий у свої 43 роки поет і борець Шевченко не каявся, не корився, не зламався, бо карався і мучився, щоб здобути ліпшу долю для інших – не лише для себе – і не розкаявся в цьому до останнього подиху. Тому і безсмертний він. таких людей не забувають.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Караюсь, мучусь, але не каюсь” – життєве кредо поета-громадянина Т. Шевченка Якось до мене потрапили вірші грузинського поета В. Гапріндашвілі. Читаючи їх, я звернула увагу, на вірші, присвячені Тарасу Шевченку, і запам’ятала одну строфу: Не вмре повік твоє святе ім’я! Йому, як сонцю, вічно пломеніти! І буде пісня зроджена твоя, Мов океан розбурханий, гриміти. Так, стільки буде жити людина на землі, скільки будуть пам’ятати ім’я Великого […]...
- “Караюсь, мучуся, але не каюсь… ” (Тарас Шевченко) Отче наш, Тарасе всемогущий, Що створив нас генієм своїм, На моїй землі, як правда, сущий, Б’ющий у неправду, наче грім. (Д. Павличко “Молитва”) Батьком, Генієм, Пророком, Предтечею називають його. А мені найближчим є оте аж дуже народне – Кобзар. Хіба можна знайти більш відповідне “звання”, яке висловлювало би глибоку шану людей до того, кого вважали […]...
- Любов поета до рідної землі (за поезіями Тараса Шевченка) Тарас Шевченко виріс серед квітучої української природи. Навіть для зарубіжних мандрівників українська земля була напрочуд дивною. Вони із захопленням писали про те, що лісів, озер, пасовиськ було неміряно, що в лісах водилася різна птиця, багато звірини, можна було збирати дикий мед, а в озерах та річках кишіла риба. Україна завжди була благодатним краєм – найкращі […]...
- Роздуми про життєве призначення людини в поезії Т. Г. Шевченка “Минають дні, минають ночі… “ Роздуми про життєве призначення людини в поезії Т. Г. Шевченка “Минають дні, минають ночі… “ Кожного дня ми ставимо собі питання: для я чого живу, який слід залишиться після мене? Хтось мріє про славу і почесті, а інший хоче спокійного життя та тихої старості. Цікаво, чи думав Тарас Шевченко, що стане своєрідним символом української нації, […]...
- Правда як життєве кредо Платона Ангела (за п’єсою О. Коломійця “Дикий Ангел”) Я хочу правді бути Вічним другом І ворогом одвічним злу. В. Симоненко Правда була єдиним порадником у житті головного героя п’єси “Дикий Ангел” О. Коломійця – Платона Ангела. Правдою він жив, у любові до правди виховував своїх чотирьох дітей. Платон Микитович Ангел раз і назавжди обрав собі за життєві принципи правду і працю. Цим принципам […]...
- “Жити хочу! Геть думи сумні!” Життєве кредо Лесі Українки Найширше, всенародне визнання Леся Українка здобула як поетеса, її ім’я увійшло в свідомість багатьох поколінь як символ мужності й боротьби. У творчості кожного письменника важливо визначити два головні аспекти: зміст і характер написаного та місце і роль його в історії літератури. Для аналізу творчості Лесі Українки це особливо суттєво, бо за ідейно-художнім змістом та значенням […]...
- Життєве кредо Олега Ольжича у вірші “Господь багатий нас благословив” Життєве кредо Олега Ольжича У вірші “Господь багатий нас благословив” Олег Ольжич – син відомого українського поета Олександра Олеся (справжнє прізвище – Кандиба) – прославився як поет, публіцист, вчений-археолог, історик, громадський і політичний діяч. Після 1923 року він живе і працює в еміграції в Берліні, Празі, викладає в Гарвардському університеті Америки. У творчому доробку письменника […]...
- Життєве і творче кредо Ліни Костенко Ліна Костенко з тих поетів, які здатні крізь вселюдське бачити національне, а крізь національне прозирати вселюдське. В. Брюховецький Ліна Костенко ніколи не дивилася на історію як на іконостас. Історія для поетеси завжди є чинником, що допомагає пізнати істину. Це ключ до розуміння сучасного, її не можна змінити, трагічні помилки минулого не можна виправити, як не […]...
- Життя Тараса Шевченка – це подвиг, перед яким я схиляюсь Життя Тараса Шевченка – це подвиг, перед яким я схиляюсь Твори геніальних поетів ніколи не бувають прочитані до кінця. Що більше пізнаєш справжнього Шевченка, то більше в його творах знаходиш незвіданого. Його феномен залишається до кінця не пізнаним. А чари його слова, мені здається, не будуть розгадані ніколи. Такою самою мірою, як і загадка його […]...
- Нескореність (Після знайомства зі щоденником Тараса Шевченка) Поети – як діти: душа – відкрита, почуття – до людей щирі й трохи по-дивному наївні. Вони так беззахисно йдуть до людей, так щиро промовляють рядками своїх поезій, що хочеться їх і їхнє слово захистити від буденності й бруду. Ми кажемо: “Ліричний герой поезії… ” А я не можу відокремити ліричного героя від особистості поета, […]...
- Звернення до Кобзаря (Після знайомства з творчістю Тараса Шевченка) Уже стільки про Вас сказано, стільки написано, що моє слово до Вас буде лише моїм бажанням показати, що Ви для мене – це мірило мого власного сумління та бажання довести своє право на самобутність і особистість. Я маю особисту думку щодо багатьох питань сучасності і, зокрема, щодо Вас і Вашої творчості. Мені дуже жаль, що […]...
- Іду душею до Тараса (Моє ставлення до Тараса Шевченка) Іду душею до Тараса (Моє ставлення до Тараса Шевченка) Учителю, стою перед тобою, Малий, вчарований до німоти. Хто ще умів любити так, як ти, Хто кликати умів ще так до бою, Кого ще так боялися кати! Так звучить вірш Дмитра Павличка “До Франка”, але ці слова відтворюють і моє ставлення до Т. Г. Шевченка. Справді, […]...
- Заповіт нащадкам (за поезіями Тараса Шевченка) Заповіт – це висловлення останньої волі людини. Заповіт митця – ліричний твір, в якому той висловлює своє бажання не лише особистого, а й громадського, суспільно-політичного характеру. Тарас Шевченко мріяв бачити Україну вільною і незалежною. У картинахмріях він малює повну єдність чарівної природи і життя ї’ї трударів. У поезії “І виріс я на чужині” поет, мріючи […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє України Де б він не був, куди б не закинула його тяжка доля, він завжди повертався до своєї рідної України, линув до неї своєю душею, до її “степів широких”, до її заквітчаних, мов чарівна дівчина, сіл, до найдорожчого для нього – до Дніпра. Він скрізь бачив її, рідну матір-Україну. І ніякі поневіряння не могли вбити ту […]...
- Україна і українці в творчості Тараса Шевченка У мальовничому куточку нашої України, на Чернечій горі, спить вічним сном наш незабутній Тарас Шевченко. Внизу несе свої води могутній Дніпро, а з гори видно і “лани широкополі”, і милу його серцю Україну. Як мріяв, як заповідав… Майже все своє життя він прожив за межами Батьківщини, але ніколи її не забував. Не забував він і […]...
- Безсмертні думки поета (за поезією Т. Шевченка) Серед великого за обсягом творчого спадку Т. Шевченка дрібні ліричні поезії є безумовно перлинами поетичної творчості У них він висловив усі свої страждання, поневіряння, найпотаємніші думки. Чимало коротких поезій мають назву “думка” або “думи мої”. Цим автор підкреслює своє особисте в поезії, своє наболіле, що так і проситься на папір нехай і “сумними рядами”. Цілий […]...
- Як би склалася доля малого Тараса Шевченка в наш час Тарас Григорович Шевченко – великий син українського народу, гордість і слава його. Один із найталановитіших і найвидатніших письменників світу. Відомий він і як художник, а передусім – як полум’яний борець за щастя знедоленого українського народу. Важким і тернистим був шлях народного співця. Народившись у кріпацькій родині, він змалку, ще в батьківській хаті “бачив пекло”, “роботу […]...
- Значення і світова слава Тараса Шевченка РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Значення і світова слава Тараса Шевченка Шевченко – основоположник нової української літератури. Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Тенденції народності й реалізму були вже властиві […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє рідного краю Мрії Тараса Шевченка про майбутнє рідного краю У кожної людини є щось своє, найсвятіше, у душі. Для неї воно настільки величне, що навіть думкою не осягнути. Таким було ставлення до рідної землі неперевершеного Поета від Бога Тараса Шевченка. Кобзар безмежно любив і своїх пращурів, і своїх сучасників, і майбутнє покоління роду українського. Та любити, щиро […]...
- Незабутні сторінки поеми Тараса Шевченка “Гайдамаки” Незабутні сторінки поеми Тараса Шевченка “Гайдамаки” Передусім звертає на себе увагу вступ до поеми. Та й не один, а два. У них даються міркування про історію гайдамацького руху, про ті джерела, до яких звертався Шевченко, створюючи поему. Але особливе значення, по-моєму, в цих вступах мають рядки-роздуми про українську мову, літературу. Шевченко стверджує, що він пише […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє Доля рідного народу, його духовне надбання були для Тараса Григоровича Шевченка метою його життя. Ціла епоха говорила про себе його словами від імені народу. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле, надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух, пам’ять. Т. Г. Шевченко для нас більше, ніж великий […]...
- Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка “Сон” і “Кавказ” Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка “Сон” і “Кавказ” Усе має свій початок. І хоча сьогодні неможливо сказати, хто першим почав складати пісні, проте ми знаємо автора першого в українській літературі сатирично-політичного твору – це Тарас Григорович Шевченко, а сам твір, відповідно – поема “Сон”, написана 1844 року. Через рік великий Кобзар знову […]...
- Героїчне минуле українського народу в творчості Тараса Шевченка І. Т. Г. Шевченко – видатний український поет. 1. Дитячі захоплення Т. Шевченка (цікавиться славним і героїчним минулим українського народу – розповіді старого діда Івана). 2. Т. Шевченко – художник (думками лине на рідну Вкраїну, згадує часи колишньої слави її вільнолюбивих захисників; з’являється задум створити ілюстрований альбом “Живописна Україна”, до якого увійшли малюнки “Дари Богданові […]...
- Інтимна лірика Тараса Шевченка Інтимна лірика Тараса Шевченка Всі ми знаємо, що Тарас Григорович Шевченко присвятив усе своє життя служінню рідній Україні та боротьбі з її пригноблювачами. Він постає для усіх насамперед поетом-борцем. За блискучим зображенням героїчного минулого та страждань поневоленого безправного народу часом можна не помітити “іншого Шевченка” – тонкого лірика, якому не чуже усе людське, у тому […]...
- Образи ватажків гайдамацького руху в поемі Тараса Шевченка “Гайдамаки” Образи ватажків гайдамацького руху в поемі Тараса Шевченка “Гайдамаки” Поема Тараса Шевченка “Гайдамаки” змальовує картину селянського повстання 1768 року, відомого в історії під назвою Коліївщина, приводом до якого були знущання конфедератів над населенням Правобережної України. Почавшись у районі Чигирина, воно швидко поширилося майже на всю Київщину і частково на Поділля й докотилося до Умані. На […]...
- Тема материнства в поемі Тараса Шевченка “Наймичка” Одним з найзворушливіших образів у шевченковій творчості, зокрема у великій книзі “Кобзар”, є образ матері. Не можна поминути ті чуйні, ласкаві слова, якими наш безсмертний Шевченко ушанував матір, ту просту селянську жінку, яка своєю щирою ласкою тільки й загоювала страждання дітей серед неволі й злиднів. Сам він у дитинстві тільки й зазнав щастя, доки жива […]...
- Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Поряд з величними постатями героїчних борців, народних месників, поряд з історичними діячами визвольного руху у творчості Т. Г. Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою і чистотою образ трудящої жінки-матері, сестри, дівчини, коханої. “Такого полум’яного культу материнства, – писав М. Г. Рильський, – такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки […]...
- Твір на тему: Твір-роздум. Звертаюся до Вас… (після ознайомлення з творчістю Тараса Шевченка) Твір-роздум. Звертаюся до Вас… (після ознайомлення з творчістю Тараса Шевченка) Уже стільки про Вас сказано, стільки написано, що моє слово буде лише моїм бажанням показати, що Ви для мене – це мірило мого власного сумління і бажання довести своє право на самобутність і бути особистістю. Я маю свою особисту думку щодо багатьох питань сучасності і, […]...
- Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (за творами Тараса Шевченка) Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (за творами Тараса Шевченка) Кріпак за походженням, Шевченко все життя прагне до знань. Різних вчителів посилала йому доля на життєвих шляхах (від школи п’янички-дяка до Академії Мистецтв). Ще в дитинстві, ледве опанувавши грамоту, він захоплюється творами Сковороди: … куплю паперу аркуш, і зроблю Маленьку книжечку; хрестами […]...
- Романтичний характер ранньої творчості Тараса Шевченка Романтичний характер ранньої творчості Тараса Шевченка Літо 1840 року було вирішальним у житті Тараса Шевченка. Вийшла його перша книжка поезій – “Кобзар”. Критичні відгуки були різними, їх було багато, та всі вони зійшлись на визнанні великого поетичного хисту Шевченка. І справді, навіть перші його романтичні поеми “Тополя”, “Причинна”, “Тарасова ніч” – це чудові, художньо довершені […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Тараса Шевченка) Титан Прометей – це герой давньогрецької міфології. Але він став улюбленим персонажем з творів світового мистецтва (літератури, живопису), перетворившись у символ невичерпних сил народу, його стійкості у боротьбі проти ворогів, ставши символом жертовності в ім’я перемоги світла, правди і розуму. Яскравим доказом цього є прекрасна поема Т. Г. Шевченка, ця огненна сатира на загарбницьку колоніальну […]...
- Аналіз вірша Тараса Шевченка “Заповіт” Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн. “Заповіт” Тараса Шевченка є бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського. Літературознавець Г. Нудько писав, що хоч поштовхом до написання вірша була тяжка хвороба автора, проте “причини, […]...
- Образ України у творчості Тараса Шевченка Образ України у творчості Тараса Шевченка “Я так люблю Мою Україну убогу, Що прокляну святого Бога, За неї душу погублю!” / Т. Шевченко / Він був сином мужика і став володарем у царстві духу. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам […]...
- Любов до Батьківщини в поезії Тараса Шевченка (За віршами “Сонце заходить, гори чорніють… ” та “І виріс я на чужині… “) З дитячих років Великий Кобзар глибоко співчував людському стражданню. Чуйна й людяна дитина, він переймався нещастями покривджених. Ще юнаком Тарас жадібно вслухався в сумні оповіді про минуле українського народу, про кривди, які чинили над ним, про його одвічний душевний біль. Вже в зрілі роки, перебуваючи в засланні, Тарас Шевченко написав хвилюючий вірш “І виріс я […]...
- Я не засуджую традицій (роздуми над “Катериною” Тараса Шевченка) Я не засуджую традицій (роздуми над “Катериною” Тараса Шевченка) Реалістична соціально-побутова поема “Катерина” Т. Шевченка посідає серед його ранніх творів особливе місце. Цей лірично-епічний твір – схвильована і хвилююча розповідь про горе та поневіряння збезчещеної селянської дівчини. Поема містить численні ліричні відступи-роздуми, у яких поет висловлює свої думки й почуття з приводу життя Катерини та […]...
- Дружба народів у творчості Тараса Шевченка Дружба народів у творчості Тараса Шевченка Усі ми знаємо Тараса Григоровича Шевченка як українського народного письменника, справжнього патріота своєї нації. Майже усе написане ним було присвячене Україні, яку поет змальовував з великою любов’ю. Його заклик “Свою Україну любіть” проходить червоною ниткою через усю його творчість, так само, як мотив ненависті до поневолювачів рідного народу. Але […]...
- Жіночі образи у творчості Тараса Шевченка Сучасну українську культуру важко уявити без творчої спадщини Кобзаря – великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Саме він перетворив українську літературу на явище всесвітньої літератури. У його творчості найвиразніше проявилося те, що потім стало важливим, провідним для передових українських письменників другої половини XIX – початку XX століть – народність і реалізм. Творчий геній дозволив Кобзареві […]...
- “Заповіт” Тараса Шевченка. Чи виконуємо ми його? Зі свого власного, нехай поки що незначного життєвого досвіду я зрозумів, що всі люди справді дуже різні. І це не банальна фраза, а правда життя. Кожна людина прагне різного, має свої заповітні мрії, таємні сподівання та бажання. І не так вже легко розібратися в них комусь сторонньому, майже неможливо збагнути людську душу. Часом – навіть […]...
- Життєвий вибір поета-патріота (за поезією Т. Шевченка “Минають дні, минають ночі… “) Вірш “Минають дні, минають ночі” увійшов до збірки Тараса Шевченка “Три літа”. Ця збірка стала новим етапом у творчості змужнілого поета, який багато пережив і передумав і назавжди розпрощався із юнацькими мріями та сподіваннями. Після чотирнадцятилітньої розлуки з Україною Шевченко побував у рідних місцях і вжахнувся тому, що побачив. Страждання покріпаченого народу боляче вразили поета […]...
- Розкриття глибокого патріотизму і ненависті до гнобителів в образах Яреми, Гонти і Залізняка (поема “Гайдамаки” Тараса Шевченка) Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет. Він був сам вихідцем з народу, а тому йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі його страждання. Зазнавши на собі нелюдського ставлення панів, знущання, катування, Тарас Григорович все своє життя присвятив служінню ідеї визволення трудящих, його твори – це твори критичного реалізму. У кожному слові, у […]...
Біографія олекси стороженка.