Катя Гуйван – Ти знаєш

Related posts:

1. Катя Гуйван – Пронизливим вітром Пронизливим вітром В обійми Твої упасти І щастя украдене зовсім У когось не красти А просто і легко забрати собі як належне… Бо Ти – моє щастя! Бо Ти мені треба! І значення снів Вже не зовсім правдиві і щирі Бо сьогодні мені Як ніколи вдихається вільно. У затягнутім вирі Ми з Тобою незримі. Ми […]...
2. Катя Гуйван – душа заплуталась в душі Душа заплуталась в душі Через тенета кілометрів, Кордонів, слів і кабелів, Крізь купу снів і почуттів І відірвалась від землі. Душа втопилася в Твоїй І розчинилася зимою, Пробігши кров*ю до основи Матеріальності подій. Дозволила напитись мрій І задихнутися від втоми, І обійняти Всесвіт Твій. Душа торкнулася Тебе Коли Ти спробував заснути, Не згадуючи все забути […]...
3. Катя Гуйван – Акорди ночі знов наперекір Акорди ночі знов наперекір Шумлять, хвилюють, плутають думки. Я наодинці в жменях темноти Шукаю те, що ще туманить зір, Виказуючи межі правоти. Вдихнувши морок павутинних міст Повіриться мені в реальність дій. В конкретність і досяжність підлих мрій. Бо я чомусь вбачаю в Тобі зміст, А не у тих, що кажуть мені “стій”… На філігранних межах […]...
4. Катя Гуйван – долоні в долоні Долоні в долоні Упали натомленим димом Опалого листя. Мені би порвати цю відстань Навмисно І впасти Тобі на порозі СвітАнковим інеєм, Холодними хвилями, Зимними, Срібними І щось шепотіти про правду І вічність опісля, Як вдариться погляд об скелі обіймів пекучих, Що зробить цю осінь Тобі і мені невагомою. Ти будь мені комою До біса вагомою, […]...
5. Катя Гуйван – Сиджу й напиваюся правдою тиші Сиджу й напиваюся правдою тиші. Ці ночі дешеві без сну інадії. Та дівчинка Надя – Вмирає остання. Незаймана Віра – давно не незаймана. А Люба? З когорти, що зникли без імені. Всі вікна вже вимиті І навстіж відчинені. Ти чуєш?! Прости мені Що я не та… перша… Що я не остання. Я – безпосередня… . […]...
6. Катя Гуйван – Скажи, де засинає Сьоме Небо? Скажи, де засинає Сьоме Небо? В чиїх долонях спить, як немовля? В чиїх очах втопає серед дня? А потім… з ким не спить посеред ночі, Повторюючи імена пророчі, Як мантри рокові до забуття? І кого з зорей горне знов до себе? Скажи мені, що треба мому Небу? Скажи мені, яке у нім життя? Чи є […]...
7. Катя Гуйван – Шукай мене у стінах переходів Шукай мене у стінах переходів, В мовчанні людних площ і вітражів. Бо треба, щоб Ти просто зрозумів, Що все до Тебе – то лише свобода Аби могти знайти Тебе без слів. Аби могти відкрити усі двері І зняти вікна із віконних рам, І знати, що Ти є не на папері, Не у постелі, як з […]...
8. Катя Гуйван – Я Тебе малював ____________________________________д. В. Я Тебе малював, Як малюють заплакані очі У уяві своїй Образ ніжний, жіночий. Образ той, що сполохує Вінця до дна в чаші ночі. Я тебе малював – Ніби світ обійняв, Бо світились тоді у Тобі верховенства пророчі. Ти була ніби марево зірване З пагонів снів журавлиних, Що росою напилися жадібно похабцем з літом. […]...
9. Катя Гуйван – Випалюй мене смолоскипами Випалюй мене смолоскипами Безмовними, Безликими. Гарячими іскрами хмелю, На чорній шовковій постелі. Глуши всі думки мої криками, Закривши за відчаєм двері. Вимірюй мене лабіринтами Забутими, Холодними. Що в Тобі шукають лиш виходи, Заклавши гранітом всі входи, Що зводяться до Твоїх цвинтарів, В яких Ти покоїш розмови, Що стали Тобі болем істини. Вічністю… Викреслюй мене порізами […]...
10. Катя Гуйван – Ловити зорі змерзлими долонями Ловити зорі змерзлими долонями Десь на даху дев’ятого… Забутого. Я знаю скільки було непочутого. Нам би на мить так солодко заснути би В обіймах один одного… Та боляче Ми шумимо собі чужими скронями. Маршрутками. Думками. Перемовами… Аби забути, що ми були хворими Руками перемов осінніх сутичок І дотиками ніжності. Розлючено Воює чайник в опустілих кухнях. […]...
11. Катя Гуйван – Вистигло ліжко після Тебе Вистигло ліжко після Тебе. Я сягаю руками неба. Чи без Тебе мені щось треба? Я не знаю. Бо я без Тебе. Синім маревом очі плутались. Так, між нами: усе минається… Що ж для вічності залишається? Щоб “невидимі” в душу втрутились?! Нам без вірності виживається… Але… Хтось з НАС трахається, хтось кохається… Липень 2013р. автор: Катя […]...
12. Катя Гуйван – Розбиті чашки складені у пазли “Ми вибираємо не випадково один одного. Ми вибираємо лише тих, що вже існують в нашій підсвідомості.” З. Фрейд Розбиті чашки складені у пазли І реставровані насильно іншими. Мої оргазми – Твої оргазми Й не мають значення Безпечні рішення. Ми були разом в проектах вічності. То було свято Крізь призму грішності. То було з нами… Думками. […]...
13. Катя Гуйван – Від злості розболілась голова Від злості розболілась голова. Мовчить народ, політики і преса. Мовчать пташки, що знялись в піднебесся. Тепер і я. Мовчу тепер і я. Скажіть мені, ну що це за життя, Коли плюндрують діти Рідну Землю?! Коли вже Крим належить ввесь до Кремлю! Коли держава є, державності нема!!!...
14. Катя Гуйван – Не пий з щербатих чашок Не пий з щербатих чашок. Не дивись у розбите дзеркало. Там Я. Не шукай срібні обручки на правих безіменних, І не озирайся в натовпі. Там теж Я. Не цілуй чужих в зап’ястя І не виловлюй дим “ментолових”, Бо це в мені. Не підходь до краю даху, Порушуючи мій простір. Я ж там… Не шукай Моїх […]...
15. Катя Гуйван – Тримай мене, коли я на межі Тримай мене, коли я на межі Безумства, Що пов’язане з Тобою. Тримай мене! А то я упаду. Я зникну, спопелюся, Пропаду Без рук Твоїх, Без нашого “сьогодні”. Тримай мене! На щастя чи біду Я вірю в НАС Ще більше ніж у Тебе. Минає час. Думки ідуть в “запас”. Стабільно лиш одне: Чи Моє Небо Ще […]...
16. Катя Гуйван – Вдихати дим і видихати відчай Вдихати дим і видихати відчай, Блокуючи все в пачку сигарет. Цей світ для мене більше не секрет. Цей світ – лише перегук протиріччя… Скажи, де ми? І доки ми – не ми Подекуди ліковані брехнею?! Цей злочин. Ця стаття… І за статтею Лиш грати і підкуплені кати… Скажи, де час?! де продана мета, Що ще […]...
17. Катя Гуйван – Воюй в мені дешевими цигарками Воюй в мені дешевими цигарками. Світанками. Коханками. Останками Завітреного “дядька джека” В склянці. Чугунними думками рано вранці, Чого мені не так, якби хотілося… Чи ми то МИ? Чи щось між нас розбилося, Потріпаною кішкою майнуло 13-го в п’ятницю. Сяйнула Холодна пристрасть кінчиками вій… Не плачу я. Так думати не смій… Я просто в перемовах застережень… […]...
18. Катя Гуйван – Ти ніколи не питаєш мене Ти ніколи не питаєш мене, Але я Хочу… Варити ту довбану каву Саме тому Тобі а не цьому “котромусь”, що спить сьогодні поряд. Хочу… Вилікуватися від безсоння Тобою І зав*язати з “тимчасовими психотропними”. Хочу… Кохати Тебе і кохатися з Тобою, Бо не пам*ятаю, як то… коли Взаємно… Хочу… Мати силу тримати Тебе долонями Напханими світлом […]...
19. Катя Гуйван – Засинати в обіймах Твоїх Засинати в обіймах Твоїх… Чи буває щось справді ніжніше? Ще ніжніше, ніж всі мої вірші, Що Тобі я кидаю до ніг?! Цілувати долоні Твої І в собі зачинятись від світу, Щоби раптом Тебе не згубити Й заховати від поглядів злих… Прокидатися в магії снів І реальність на двох поділити… Більше поглядів не попелити Обійнявшись під […]...
20. Катя Гуйван – Якби мені на мить в Твої долоні Катя Гуйван – Якби мені на мить в Твої долоні Якби мені на мить в Твої долоні, На долю віку, чи на чтверть хвилини… Не знати і не відати провини За те, щоб цілувати Твої скроні… … Аби на волі у Твоїм полоні… Серпнень 2013р...
21. Грушовська Катя – це знаєш так дивно Це знаєш так дивно : з ребрами зшитими очима зав’язаними Сідаєш в маршрутку що мовби повинна бути додому Не дивишся вперед не думаєш а разом з тим Долонями тишу черпаєш черпаєш втому Дерева пливуть і ти пливеш поміж цими деревами п’яними -я пташка я гусінь мурашка я риба справді- Хоч це і до біса дивно […]...
22. Катя Гуйван – котрастний душ – контрастні почуття Котрастний душ – контрастні почуття. Міцні цигарки і пляшки горілки. Мене не забере бешкетна білка!!! Мене і так пошарпує життя… Бо я Тебе… без Тебе я не Я!!! Без Тебе світ зачовганий, німий, Що випирається долонями у очі. І я немов в пеленах позолочі Невбачу краю, коли скажеш “стій”, Бо Ти заводиш тим, що знову […]...
23. Катя Гуйван – а в Тернополі знов обіцяють примарні дощі А в Тернополі знов обіцяють примарні дощі… Я одну за одною… Тобою… Собою… Зимою Замотавшись у шарфи й плащі По підмерзлих калюжах Ми разом з юрбою Пробігаємо наскрізь в шаленому ритмі… Вночі Відкриваються вікна із пАчками нових початих… І горнята щербаті Цокотять черепками, Шукаючи правди в душі… А її для обох, за відвертість, Нема звідки […]...
24. Юрій Іздрик – А знаєш – буде ще спокій А знаєш – буде ще спокій Хоч в це вже не надто віриться І – правда – буде ще біль Хоч цього вже явно задосить І ночі будуть і дні І море всілякої лірики Й можливість піти світ за очі Не зловживаючи досвідом А ще – похідні від опію Попіл нейронів синапсів Залишмо для світу […]...
25. Катя Гуйван – Сьогодні всі Сьогодні всі Без вийнятку курці Дешевих, непояснених емоцій. Бо в кожнім тілі, як на тій сороці Із мультика, Навішані разці Сережок, біжутерій на шнурку… І купа Недолугих наворотів У формах шмаття Й засобах звязку. Як добре, що я більше не курю. Серпень 2013р....
26. Катя Гуйван – душа махне собі “на душу” 300 грам Душа махне собі “на душу” 300 грам І упаде у тілі без свідомості… Без сумніву в думках і їх прозорості Лиш тіло утрясе весь той бедлам І знов запАлить в стані невагомості… А як допАлить три чи, може, п*ять Поштучно видихаючи напруження… Душа завжди раба свого “одужання” І очі, що від неї пломенять Покажуть всім […]...
27. Катя Гуйван – Розчинятися в грішному місті Розчинятися в грішному місті І бродити по вулицях киснем, І дешевими недопарфумами, Чадним димом цигарок підкурених. І Тебе обіймати опісля, Як замовкнуть останні генделики А в них клерки і їхні портфелики Попакуються в свої машинки, Що не кинули ані копійки На ковточок чого-будь для бармена Врахувавши, що це буде правильно… А пізніше хтось вступиться парами, […]...
28. Катя Гуйван – В душі пахне м’ятою В душі пахне м’ятою. В думках все обірвано… Ми були невільними… Ми стали невірними… Тепер все за гратами… В душі пахне м’ятою… Нам більше не байдуже На сказані видумки… Думки – то є вигуки… А ми – швидше, вибрики… Все сказане – вигідно… Несказане – байдуже… В очах синя плутанка… В руках – тільки дотики… […]...
29. Катя Гуйван – А душі догорають в тишині А душі догорають в тишині Навпомацки У пожовтілих стінах Стікають з них прожиті вітражі Відмучених, Забитих, Наболілих Миттєвостей В чужі пейзажні дні. Ті душі обривають всі слова І залишаються із ними наодинці, Щоб По краплинці, По піщинці Запхати їх кудись без вороття На дно. Назавжди. Сльози і вино Розштурхують розбиті ними весни. Воскресни!!! – Крикне […]...
30. Катя Гуйван – Всі речі набувають простоти Всі речі набувають простоти Торкаючись твоїх заспАних рук. Слова – то звук! Лише безглуздий звук, Що виписаний з серця, де вже Ти Просяк наскрізь. І не оглух Мій стриманий до болю організм, Що І-ою ганятиме тепер Твої думки Клітинами у снах. До біса страх!!! Хай котяться під три чорти Всі ті, що перед підлістю в […]...
31. Таня-Марія Литвинюк – Що ти знаєш про неї? Що ти знаєш про неї? Ім’я і невпевнені рухи? Їй щоночі сняться моря – і болять у тобі океани. Чорно-біла любов її – клавіші фортепіано. А сама вона схожа на зиму, душа її – грудень. Що ти знаєш про неї? Погляд лякливого звіра? Вся свобода її – сховатися в слові “назовсім”. А у неї до […]...
32. Крістік Хрустік – Я ж ніколи не плачу, ти знаєш Я ж ніколи не плачу, ти знаєш… Я ж сильна і не вмію ламатись. І коли в моє серце ножі ти пускаєш, Про свій біль не дозволю дізнатись. Я ж ніколи не зможу любити, Бо немає його в світі цьому… Мою душу, як скло, можна легко розбити, Розкидавши уламки по світу земному… Я вся повна […]...
33. Христина Маховських – Знаєш, а зараз це вже не так і страшно Знаєш, а зараз це вже не так і страшно Прокидатись серед ночі і думати: почалось, Сни про тебе не дають спати, І на пусту голову лити воду. Адже, це так просто – словами мовчати Коли чекаєш якого-небудь пояснення. Коли хочеш прогнати втому, А програєш найслабшому. А йому одному На тебе начхати. Адже, ти так живеш, […]...
34. Тесса Колейс – Ти знаєш Ти знаєш, Адже не важливо, в якому ми статусі: Коханці, вороги, друзі, перші зустрічні; Ми вибухнули та горіли в одному градусі, Дотліваючи, розпалися холодні, але мічені. Ти знаєш, Адже можливо у мене в горлі терпне. Та лиш твоє життя мені дорожче космосу. Погана звичка – кохати натщесерце, Відчайдушно роздираючи обійми Хроноса. Ти знаєш, Приходь до […]...
35. Володимир Сосюра – Чи знаєш ти світання в полі Чи знаєш ти світання в полі Або в задуманих садах, Коли од щастя мимоволі Сіяють сльози на очах? Щебечуть птиці, вітер лине, Немов дитинства дальні дні, І кожна квітка і стеблина До тебе тягнуться в півсні. А ти ідеш. На небокраї Яка краса огнів сія! Й разом з природою співає Душа закохана твоя. І тільки […]...
36. Надя Ковалюк – Ти знаєш, мам Ти знаєш, мам… Любов для мене – сіль, Розріджена дощем і тихим болем, Вона в долонях, як бджолиний рій, Що вабить медом, а насправді – коле… Вдягала з Ним намисто із зірок, Крильми любові пеленала небо. До щастя, мамо, впала я за крок, За мить єдину до воріт Едему. Якби хтось знав, де саме упаде […]...
37. Марта Тарнавська – Ти не знаєш Так до болю, до болю тужно, Так безмежно, жагуче жаль, Хоч і небо ясне-головокружне, І хоч дзвенить-співає зелена даль. Бо не знаєш ти, що саме в цю мить Вітер вістку нам приніс, Що востаннє вже так серце тремтить, І більше не треба сліз. Ти не знаєш, що розстання це час, Що холоне в жилах кров, […]...
38. Стеша Виноградова – знаєш, хороший Знаєш, хороший, а я вечорами холодними і пустими, Коли синьо-прозорим інеєм покривались стіни, А в сусідній квартирі у когось стікала слина По грудях і стегнах, як показник бажання, Я покірно складала руки й за тебе молилась. і рани, Всі рани, тобою безжально нанесені, вражена, Я сиділа сама і гоїла тими молитвами. і зневажена Я чекала, […]...
39. Стеша Виноградова – ти знаєш, з тобою недобре Ти знаєш, з тобою недобре Без тебе погано І що тепер? На зміну холодному небу Приходить сонце, Та не завжди. Без тебе навчуся Я вкотре шепочу: “в мені ти вмер” У тебе свої кольори Своя королева Та в старості жодна Не дасть води. Бо королеви такі, Їм довіку падати в ноги. Вона полишає тебе І […]...
40. Олена довганюк – Ти знаєш, як важко без тебе? Ти знаєш, як важко без тебе? Наскільки потрібен мені? В присутності твоїй потреба, Тобою наповнені дні. Як погано без тебе буває Як серце без тебе болить… І сум як мене покидає, Як голос твій чую умить. Авжеж, ти, напевно все знаєш, Про що я, буває, мовчу, Та уваги, на те, не звертаєш Про що я […]...