“Кінці” і “начала” життєвого шляху великого поета (за творами В. Стуса)
Арешти, допити, тюрми, заслання… Страшні віхи життя Василя Стуса.
Вірші “На колимськім морозі калина” і “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує” написані Василем Стусом під час відбування несправедливого покарання. Надовго відірваний від рідної землі, від батьківщини, поет у далекій Колимі шукає хоч якесь нагадування про Україну. І раптом серед безгоміння, безлюддя, де “тільки сонце, і простір, і сніг”, перед очима поета – калина. Але на колимськім морозі вона не червона, як в Україні, а схожа на руді сльози. Як і де міг
Далека рідна сторона гріла його серце, яке “котилося кульпокотьолом у ведмежий барліг”. Скільки душевного щему, невимовної розпуки у цьому коротенькому вірші, якою безмірною, жорстокою і чужою здавалася ув’язненому поетові оця чужинецька земля, на якій зійшлися кінці і начала його життя.
Читаючи цей твір, мене не полишає думка:
Усе попереднє життя Стуса було лише підготовкою до цього останнього шляху на Голгофу, на ту високу гору, на яку треба підняти свій хрест і з якої видно всі страждання рідної землі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Народе мій! До тебе я ще верну” (за творами В. Стуса) Є люди, що не вміють жити легко, безтурботно, тому що мають чутливу натуру та совість. Будь-яке зло, будь-яка несправедливість руйнують їх спокій, заперечують благополучне існування. Усе це перетворюється у справжню життєву драму, якщо така людина – митець, а обставини її життя зовсім несприятливі для творчості. Життєве кредо Василя Стуса виключало компроміси з усім, що вважав […]...
- Вибір життєвого шляху героями роману П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У житті кожної людини обов’язково бувають моменти, коли треба зробити вибір. Іноді йдеться про дріб’язкове: іграшку, одяг, страви. А колись – про серйозніші речі: професію, вчинок, ставлення до людини… Від чого тоді залежатиме вибір? Мабуть, від виховання, від совісті, від наявності чи відсутності таланту, вміння розуміти життя і людей. Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, […]...
- Характеристика творчого шляху Василя Стуса Збірки віршів: “Круговерть” (1965), ” Зимові дерева ” (1965), “Веселий цвинтар” (1971), “Час творчості” (1972), “Палімп – сести” (1986). Збірка ” Зимові дерева ” побачила світ за кордоном, у Брюсселі. Наступну збірку поет називає “Веселий цвинтар”, у якій посилюються гротескові мотиви, що зумовлюється погіршенням громадського й творчого становища поета, а також духовною й політичною ситуацією […]...
- “Просто не любив я печальних лиць, бо любив сміятися”. Огляд життєвого та творчого шляху Остапа Вишні I. Початок літературної біографії О. Вишні. (Про початок своєї літературної біографії гуморист згадував так: “Перебуваючи в Кам’янці на Поділлі, написав фейлетон про Денікіна й поніс у “Робітничу газету”. Секретарював там Хомик. Прочитав, сказав: “Добре”. І не надрукував. Потім я поніс свій фейлетон до “Народної волі”. Редактор (небіжчик Часник) узяв, прочитав, сказав: “Добре”. І не надрукував. […]...
- Соціальні передумови обрання Чіпкою негідного життєвого шляху в романі П. Мирного ” Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (1 варіант) Панас Мирний – видатний український письменник – залишив свій помітний слід у реалістичній українській літературі, збагативши її чудовими творами, в яких розглядаються актуальні проблеми українського села кінця XIX ст. Одним із таких творів є соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, написаний П. Мирним у співавторстві з братом І. Біликом. У центрі роману образ […]...
- Трагічні суперечності життєвого і творчого шляху М. Горького Особистість Максима Горького – яскравий приклад трагедії людини і письменника. В усі часи стосунки між митцем і суспільством могли розвиватися тільки у двох напрямках. Це могла бути боротьба і протистояння владі, або відхід митця від світу і його орієнтація на внутрішні переживання. Історія людства знає мало прикладів, коли справжній великий художник творить не на догоду […]...
- Соціальні передумови обрання Чіпкою негідного життєвого шляху в романі П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (2 варіант) Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, який в одній з перших редакцій мав назву “Пропаща сила”, – твір однієї ідеї. На цю думку наводить уже назва твору. Що це за пропаща сила? Чому воли не ревуть, коли ясла повні? Роман – спільна праця Панаса Мирного (Панаса Рудченка) та його брата Івана Білика (Івана Рудченка). […]...
- Мотиви жертовності, вірності матері-Україні в поезії В. Стуса Життя В. Стуса – мов спалах яскравої зірки на небі. Різниця тільки в тому, що зірка після спалаху (як нам здається) падає вниз і зникає у безвісті, а життя і творчість поета лишаються вічними і безсмертними. Як вічна і його синівська любов до України, до свого народу: Народе мій, до тебе я ще верну, Як […]...
- Наше життя – театр абсурду (за творами Василя Стуса) Тепер ніхто не скаже, коли саме до Василя Стуса прийшло розуміння того, що правда і справедливість, про які трубили на кожному кроці, були насправді облудою, кривдою та свавіллям розбещених можновладців. За їхніми амбіціями (і це добре розумів Стус!) ховалося зверхнє ставлення до людей, люта ненависть В демократії. Чолом мудрого, далекоглядного і відчайдушного українця Василь Стус […]...
- Символічність назви збірки В. Стуса “Палімпсести” Збірка “Палімпсести” – це четверта книга поезій Василя Стуса, яку, за іронією долі, уклав не автор, а слідчі Київського КДБ. Це вони заарештували поета і забрали твори, які були записані на різноманітних зшитках паперу. Назву “Палімпсести” Василь Стус дав збірці уже потім. Палімпсести – це тексти, які пишуться на не вибіленому від попередніх написів пергаменті […]...
- Витоки ліричного світосприйняття В. Стуса Одного з визначних українських поетів Василя Стуса ще мало знають на батьківщині, значно краще – у діаспорі. Політичний в’язень радянського режиму, він відомий зараз скоріше всього як борець за національну та політичну незалежність України, за свободу її громадян – свободу совісті, самовираження. Надруковано було тільки кілька його ранніх віршів. А далі тиша, арешти, табори, знов […]...
- Мотиви лірики Василя Стуса Мотиви лірики Василя Стуса Тема України проходить майже через усі поезії В. Стуса. Хоч би що він не писав: про свою дружину й сина, про себе й свою самоту, про дроти Мордовії чи сопки Колими, про життя і смерть – завжди і скрізь, названа чи не названа, стоїть за цим постать утраченої Батьківщини. Україна – […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса (3 варіант) “А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі”, – писав Стус у поезії “За літописом Самовидця”. Але Україна ніколи не була далеко від поета, вона завжди жила у душі митця. Любов до рідної країни була метою його існування. У своїх творах Василь Стус порушував багато різноманітних тем, але тема любові до рідного краю, […]...
- Своєрідна сила мистецького таланту В. Стуса I. Благодатна пора 60-х років XX століття. (Саме ця благодатна пора породила плеяду талановитих українських поетів – І. Драча, Л. Костенко,.Д. Павличка, В. Симоненка, В. Стуса. Саме вона багато в чому визначила і шлях їх естетичних пошуків, тематико-проблемне наповнення літературних творів.) II. У Стуса ліричний герой – він сам. (Думи, вболівання, переконання, духовні пошуки, розпачі, […]...
- Розуміння Павлом Грабовським ролі поета і поезії в суспільстві I. Павло Грабовський – поет-борець (поет із шляхетною натурою, що не мирився з неправдою і суспільним злом; багато років провів у в’язницях та засланнях за межами України; перший з українських письменників був висланий царським урядом до Сибіру за бажання визволити Україну з-під національного та соціального гніту). II. Погляди П. Грабовського на роль поета і поезії […]...
- Драма поета і драма особистості (за твором В. Сосюри “Червона зима”) В. Сосюра – поет, народжений буремною епохою 20 років XX століття. І ця епоха, з її складнощами і мінливостями, не пройшла повз творчість поета. “Червона зима” – це поема про громадянську війну в Україні, про поета та його участь у подіях тих років. Тому поема багато в чому автобіографічна. Ліричний герой, як і молодий В. […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса (1 варіант) Україна, її доля, її майбуття – головна тема творчості видатного українського поета В. Стуса. Про що б поет не писав, чи то про матір, чи то про сина, дружину, самотність свою у чужих краях – він пише про рідну землю, згадуючи її з ностальгією. В одному з листів до Андрія Малишка він писав: “Я визнаю, […]...
- Роздуми поета над своїм майбутнім (за баладою “Човен”) (1 варіант) Прощай, мій покою, пускають у море! І, може, недоля і лютеє горе Пограються з човном моїм. Є. Гребінка Ці рядки молодий поет написав, стоячи на порозі нового життя. Позаду була гімназія, а попереду-бурхливий Петербург. Що чекає там його, сина відставного офіцера? Як зустріне холодна столиця хлопця, який народився серед мальовничих краєвидів Полтавщини? “Як човнові море, […]...
- Безсмертні думки поета (за поезією Т. Шевченка) Серед великого за обсягом творчого спадку Т. Шевченка дрібні ліричні поезії є безумовно перлинами поетичної творчості У них він висловив усі свої страждання, поневіряння, найпотаємніші думки. Чимало коротких поезій мають назву “думка” або “думи мої”. Цим автор підкреслює своє особисте в поезії, своє наболіле, що так і проситься на папір нехай і “сумними рядами”. Цілий […]...
- Ціна патріотизму – смерть в ім’я народу України. Огляд творчості В. Стуса Кожен вірш В. Стуса – це крик серця, що б’ється пораненим птахом у грудях поета. Його душа не в змозі миритися з несправедливістю, а уста не мовчать: вони говорять мовою палких віршів. Не злякали вірного сина України ні заслання, ні гулагівські табори. Із сорока семи років життя В. Стус двадцять три провів у неволі, але […]...
- Особливості поетичної мови В. Стуса Василь Стус як поет невіддільний від свого покоління – покоління В. Симоненка, І. Драча, М. Вінграновського. Те ж саме гостре відчуття людського болю і кривд народу, така ж сама потреба поразки й справедливості, характерна для всього покоління поетів-шістдесятників. А звідки ж черпав свої творчі сили, поетичну наснагу юний поет Василь Стус? Безумовно, зразками довершеності стиля, […]...
- Василь Стус – Терпи, терпи Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, Сталить твій дух – тож і терпи, терпи. Ніхто тебе з недолі не врятує, Ніхто не зіб’є з власної тропи. На ній і стій, і стрій – допоки скону, Допоки світу й сонця – стій і стій. Хай шлях – до раю, пекла чи полону – Усе пройди і […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) (1 варіант) Можна впевнено сказати, що життя Лесі Українки – це подвиг. Поетесі довелось рано зустрітися з нещастям, яке підкралося до неї у вигляді страшної хвороби і зробило з неї фізично слабку людину. Та мужня жінка не здавалася. Палка любов до Вітчизни, віра в народ – цілющі джерела, з яких брала вона життєві сили. Наймогутнішою зброєю поетеси […]...
- Глибока любов поета до рідної землі Щирий син свого народу, І. Франко палко любив Батьківщину, присвятив служінню Вітчизні все життя. Це підтверджує уся його творчість. Свою віддану любов до рідної землі змалював І. Франко у вірші “Моя любов”. Поет милується красою Вітчизни: Вона так гарна, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. Але не стільки […]...
- Мотиви жертовності в поезії Василя Стуса Листопадової неділі 1989 року в рідній українській землі впокоївся вимучений тюрмами й таборами поет Василь Стус. Поруч на Байковому кладовищі було поховано побратимів поета – Олексу Тихого і Юрія Литвина. Вони повернулися в рідну землю, щоб хоча цим запізнілим трагічним поверненням розбудити громадську совість, показати неминучість гіркого каяття за вчинену несправедливість, щоб на мить пригасити […]...
- “Всесвіт наш – це дивна казна” (за творами П. Тичини) Вже у першій збірці поезій “Сонячні кларнети” (1918 р.) П. Тичина показав себе як поет-лірик, поет-романтик, закоханий у природу і навколишній світ. Його вірші – це твори талановитого поета, людини, яка любить і розуміє музику, відчуває красу природи. Маючи ще й художній хист, П. Тичина своїм пером, наче пензлем, малює поетичні картини природи. Так у […]...
- Туга за рідним краєм у поетичних творах В. Стуса (3 варіант) Забутий, скований путами неправди, він жив, мріючи про рідну землю – знедолену, закуту в кайдани. Таку, як був він сам. І крізь колимські морози линула його душа до рідної України, яка завжди ввижалася йому ненькою, та на той час була мачухою. Хто “він”? Він – Василь Стус, поет-патріот, який витримав усі незгоди життя заради щастя […]...
- Трагедія поета-вигнанця в ліриці Євгена Маланюка (2 варіант) Життя Євгена Маланюка – приклад того трагічного існування викинутого за межі рідної землі українського поета, свідомого громадянина, що не потрібний виявився Батьківщині саме тоді, коли потребував віддати всю свою долю їй. Тому лірика поета – болючий монолог емігранта-вигнанця, закоріненого в рідній землі. Портрет емігранта накреслює Євген Маланюк в “Сонетах про Орлика” – керівника козацької еміграції […]...
- Стійкість і незалежність поетичних переконань В. Стуса Стійкість і незалежність поетичних переконань В. Стуса Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів двадцятого століття. Він широко відомий в Україні та за її межами. Поет вражає своєю відвагою і самозреченням, стійкістю і незламністю, з якими він виступав за високі ідеали добра і справедливості. Навіть у неволі він свято вірив у національне […]...
- Поема Лесі Українки “Давня казка”: порівняльна характеристика образів поета і лицаря Бертольда Леся Українка – мужня, волелюбна людина, яка завжди вірила в перемогу робітничого класу над експлуататорами. Вона любила сій народ і високо цінувала його прагнення бути незалежним. З цією темою в поемі тісно пов’язана проблема ролі поета в житті народу. Народній співець живе серед людей, він знайшов собі вірних друзів та однодумців. Його пісні висловлювали думки […]...
- Незламність поета у важких випробуваннях (3 варіант) Життя і творчість Василя Стуса, одного з найвизначніших українських поетів XX століття, схоже на спалах – короткий і яскравий. Сьогодні його ім’я мало відоме в Україні, багато людей його взагалі не чули. І це не дивно, адже довгий час воно замовчувалося, творчість була заборонена. Трагічно склалася доля Василя Стуса. Запальний, нетерпимий до будь-якої неправди, поет […]...
- Герасим’юк Василь – Неправда, що деспот засліпить поета Неправда, що деспот засліпить поета, Й поета, який прикривав Криваву стіну, як барвиста верета, Бо в того поета у грудях трепета – Він душу чужу вколисав. Невже не посмів ну хоч раз, ненароком У день зазирнути живий, Почути прокляття за маршовим кроком? Продажний поет може бути пророком Лише у вітчизні своїй....
- Сходинки великого таланту (життя і творчість Павла Тичини) Ти будеш жити не в ганебнім зреченні – В залізній мові, в залізнім реченні, – Такі слова написав про Павла Тичину інший поет. Усі роки радянської влади Тичина був визнаним поетом. Його твори регулярно друкувалися, він мав найвищі державні нагороди і літературні премії, сім разів обирався депутатом Верховної Ради, був міністром освіти України у тяжкий […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) (4 варіант) Поему “Давня казка” Леся Українка написала у 1893 році. Цей твір Іван Франко оцінив як найкраще з усього, що створила Леся Українка до 1898 року. В поемі поетеса висвічує постійну для неї тему – місце поета в суспільному житті. Сюжет поеми розгортається в плані протиставлення двох соціально протилежних сил. З одного боку, виступають трудящі і […]...
- Поезія, близька моєму серцю (за творами Володимира Сосюри) Володимир Сосюра – це глибинно-бентежний Березень і замріяно-прозорий вересень Української поезії. М. Стельмах Коли перечитую спогади сучасників Володимира Сосюри про нього, я бачу перед собою постать людини, що не вміє кривити душею ні перед іншими, ні перед собою. Вся творчість поета є сповіддю ніжної та бентежної душі, що вміла жити лише в постійному пошуку істини […]...
- Життєвий подвиг поета Павла Грабовського Павло Арсенович Грабовський… Ім’я цього поета-борця стоїть поряд із іменами поетів-мучеників, слово яких кликало на боротьбу за найсвітліші ідеали людства. Про нього кажуть, що він поет “шевченківської долі”, бо всім своїм життям і поетичним словом служив своїй Україні. Тридцять вісім років життя подарувала йому доля, двадцять із них – це переслідування, тюрми, заслання. Ще в […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно… “) (2 варіант) В. Стус називав П. Тичину “феноменом доби”. Так, цей поет є одним з найталановитіших митців, що прославляли Україну. “У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина… Кожне слово складається із змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й передавати П. Тичина”, – писав про нього П. Панч. Тому багато […]...
- Мужня муза Василя Стуса Народе мій, до тебе я ще верну, Як в смерті обернуся до життя Своїм стражденним і незлим обличчям. В. Стус Василь Семенович Стус… Це ім’я довго замовчувалося: непотрібне воно було владі. Трагедія В. Стуса – один із тисяч кривавих злочинів сталінізму в його брежнєвських формах. Увесь творчий доробок письменника присвячений Україні. Любов до неї у […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно… “) (1 варіант) Українська земля завжди була багата на таланти. Та й не могла ця розкішна земля, на полях якої зростали щедрі врожаї, а сади буяли плодами, не народжувати талановитих дітей. Безсмертний кріпак Шевченко, ім’я якого золотими буквами назавжди вписане в історію України; Великий Франко, незламна Леся Українка, лагідний Олесь, мужній Стус… Усі вони різні, але всіх об’єднує […]...
- Вияв синівської любові до батьків, рідної землі (за творами “Батьківське поле”, “Від серця поклонюсь”) (2 варіант) У віршах “Батьківське поле” та “Від серця поклонюсь” поет Микола Сингаївський оспівує своїх батьків, їх любов до праці. Це прості сільські трударі. Вірш “Батьківське поле” пройнятий любов’ю до рідної землі, наче “батьківське поле за ясенем” потом. У вірші оспівується вічна праця трударя-хлібороба, найсвятіша і невмируща. Бо хліб – це святиня, це символ трудової честі, звитяги […]...
В сміливих щастя завжди є.