Микита Годованець – Гедзі

ГЕДЗІ Телята ледве мукають в безсиллі. Корови жалісно ревуть. А Бугаї гудуть, як в люту бурю хвилі, І під собою землю рвуть… Шукають винного в біді: – Це сонце винне!- мукає Руде.- Опівдні стане,

Олександр Підсуха – Мова

МОВА Ой яка чудова українська мова Де береться все це, звідкіля і як Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва, Вір, дерелісок, чорноліс. Є іще байрак. І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

Леся Українка – Мріє, не зрадь!

Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе остатню надію вложила. О, не згасни ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти

Пантелеймон Куліш – Рідне слово

ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ РІДНЕ СЛОВО Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Шевченко Мовчки предки наші в полі, Мовчки спочивають, Тільки чорнії могили 3 вітром розмовляють. Спочивають, дожидають Праведного суду, Що судити Україну Рідне слово

Іван Малкович – Свічечка букви “Ї”

СВІЧЕЧКА БУКВИ “Ї” Хай це можливо і не найсуттєвіше але ти дитино покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви “ї” а також витягнувшись на пальчиках оберігати місячний серпик букви “є” що зрізаний з неба

Яків Головацький – Туга за родиною

ТУГА ЗА РОДИНОЮ Я в чужині загибаю, По чужині блуджу, За своєю родиною Білим світом нуджу. Ту чужая сторінонька, Та люди чужії Не пристануть до серденька, Хоть і не лихії. Най би які добрі

Володимир Малик – Двоє над прірвою

Розділ перший 1 У бараці було темно й задушно. Змучені в’язні поринули у важкий, безпробудний сон. Тільки один в’язень – Володя Булатович – ніяк не міг заснути. Лежав горілиць на верхніх нарах і, приклавши

Олесь Бердник – Лабіринт Мінотавра

Повість-легенда Завжди терновий вінець Буде кращим, ніж царська корона, Завжди величніша путь На Голгофу, ніж хід тріумфальний; Так з предвіка було І так воно буде довіку, Поки житимуть люди І поки ростимуть терни. …

Володимир Винниченко – Суд

Сваволю й беззаконня, які процвітали в імперії, переконливо показано в оповіданні “Суд”. Головний персонаж Михайло Денисович Самоцвіт, “хохол, малорос, живе “як у раю. Бо “тепер по тридцять копійок удень роблять мені – такої дешевої

Майк Йогансен – Гнилизна

Я хочу розповісти одну історію, що скоїлася з моїм знайомим Павліком Явнем. Павлік Явень блондин, невеличкий на зріст, з кніпс-пенсне на спокійному носі, акуратненько вдягнений блондин. Шіммі стоять у нього в шахві, а ходить