Класична література

Микола Гоголь – Вечір проти Івана Купала

Микола Гоголь Вечір проти Івана Купала Бувальщина, розказаня дяком ***ської церкви Х Ома Григорович мав особливу примху: він вельми не любив наново переповідати одне й те саме. Бувало, деколи, як допросишся в нього щось

Михайль Семенко – Океан

Я не знаю – є Що ще більш таємне Як це співуче слово – Океан. Скільки людей-героїв В твої простори впивалося – Скільки надій ламалося Крізь туман. Скільки народів твоїми водами – Крізь піну

Василь Стус – За читанням Ясунарі Кавабати

ЗА ЧИТАННЯМ ЯСУНАРІ КАВАБАТИ Розпросторся, душе моя, на чотири татамі, або кулься від нагая, чи прикрийся руками. Хай у тебе є дві межі, та середина – справжня, марно, невіре, ворожить – молода чи поважна.

Григорій Косинка – Троекутний бій

Григорій Косинка Троекутний бій Ніч. Електричні ліхтарі, як парубки, моргають на молоді тополі, милуються, грають світлом на біло-зеленому листі… I переливаючись метеорами, зорі з безодні небесної… – 3-з-уй… – бба-х-х!.. Над мільйонним сонним городом

Іван Франко – Веснянки

ВЕСНЯНКИ * * * Розвивайся, лозо, борзо 4, Зелена дiброво! Оживає помертвiла Природа наново. Оживає, розриває Пута зимовiї, Обновляєсь в свiжi сили Й свiжiї надiї. Зеленiйся, рiдне поле Українська ниво! Пiдiймися, колосися, Достигай щасливо!

Олесь Бердник – Хто зважиться – вогняним наречеться

Фантастична повість Частина перша ДИВО ЧОРТОВОЇ ДОЛИНИ ГОРОБИНА НІЧ Шаленіла гроза. Старі люди дивувалися: звечора ніщо не віщувало негоди. Сонце заходило на спеку, повітря було сухе й давлюче, небокрай багрянився над дніпровськими луками урочисто.

Олена Матушек – Двобій

ДВОБІЙ Чи життєві долаємо гори, Чи в обхід прокладаємо шлях – Всюди нас переслідує ворог, Найпідступніший ворог – Страх. Він собі обирає мішені По лякливих збілілих очах. Наші душі, неначе кишені, Вивертає вік по

Марко Вовчок – Два сини

В оповіданні Два сини Марко Вовчок правдиво змалювала солдатчину, що була важкою карою для селянства. Мати-вдова двох синів Андрійка та Василя. Коли сини дійшли віку, їх забрали в солдати. Андрій десь загинув, а Василь,

Пантелеймон Куліш – Заворожена криниця

ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ ЗАВОРОЖЕНА КРИНИЦЯ Вертоград моей сестры… Пушкин У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кинамон, моя утіха, Нард, алое в любім саді. Там квітки, як в божім раю, Що на Тигрі да

Павло Тичина – На культурах устього світу

На культурах устього світу майові губки поросли. Осінь. По містах вже о четвертій – електричні ліхтарі. А в селі ступнів щось у десять (тінь од чабана) додому отару женуть. Вони казали: можна ж купити