Клавіші життя

Related posts:

1. Павло Мовчан – Стукіт Криє затінком суничним літній ліс, Струмує шелест: густіша… крок повільний Уповільнює дорогу, що, стискаючись, все ширша… Підлітає вгору хата, аж за обрій зазирає, Чи шляхи рівніші стали, Від коліс, можливо, довші? Та за обрієм знов обрій… Тільки з вежі часу чути стукіт серця, Тупіт чути!.. Лопотить дитя по стежці, Жінка бульбу вибирає, Яблука об дах […]...
2. Оксана Боровець – Напишеш – і зітреш. І знову не напишеш Клавіші Backspace присвячується Напишеш – і зітреш. І знову не напишеш. У місці чарівнім – могильники зі слів. Там жоден звичний звук не порушає тиші. До рук іде любе: візьми і ощаслив. Там кожне по собі – маленьке сіре зомбі, Одним бракує рук, а ті – без голови. Тож плачте в самоті, одні, в безсилій […]...
3. Життя летить Життя летить, години мимоволі Підносять крила вверх і тихо вниз, Чи хтось із нас бажав такої долі!?? На кожного чекає свій сюрприз… Ти зводиш свої мрії в нескінченність, Ти прагнеш мати те чого не мав, Ти оптиміст в реалі песимізму, Мов спати з тим кого ти не кохав.!! В твоїх очах нема усіх моралей, Ти […]...
4. Павло Мовчан – Метушливці Не знайти чого шукали В лусковинні віддзеркалень: Д е с ь, як висохла роса, Щ о с ь, як звук у небесах, І к о л и с ь, як в мові слово. ВСЕ – раптово однакове: Ти, вона, воно, вони, Незнайомі і знайомі – П’ятипалі свистуни. Перетлили стільки всього, Стерли стільки вже взуття, Загострили […]...
5. Павло Мовчан – “Життя будується у плоті… “ Життя будується у плоті, В думках росте, В словах мудріша, І кожен звук солодкий в роті Щодня від захвату кругліша… Проте на все є своя міра – З переситу і втіха кисне… Рубцями вивернувши шкіру, Час виявля сумління чисте. Допоки вм’ятини повітря Заповнюєш ти воском м’язів, Твоя душа блука сирітно І спотикається щоразу… Отож розваж, […]...
6. Богдан Кіселичник – Ти ввійшла в моє життя Ти ввійшла в моє життя Ніжним поцілунком, Розцвіла моя душа Радощів гатунком. Запалало моє серце, Засвітились очі, Ти поклала в мою душу Любов тої ночі. Ти поклала, і забрати Ніхто вже не зможе! Я дякую тобі, І тобі дякую, Боже. Ти ввійшла в моє життя Щасливої миті, Зрозумів, що два серця В одне ціле злиті. […]...
7. Життя Життя чудове, … … .правда!? Але не весь час, не завжди Воно заводить нас в оману, Що ми одні, що назавжди… … . Це щастя і цей успіх буде, Як раптом, звідкілясь взялися сльози, І взявся страх, неспокій і турботи. Вже все не так Вже все змінилось ми, вони… Ніхто не знає де? що? і […]...
8. Життя це гра Життя – це гра! І грати треба. Немає вибору у нас. Життя одне.. Й ми стартували… . До фінішу далеко та проте… .. Цей шлях пройде, як мить одна. У кожного він свій Єдиний, незабутній. Із всими помилками Із мріями, думками. Хтось пройде його легко, А хтось не знає, Що за крок його чекає. Ну, […]...
9. Життя іде і все без коректур… – Костенко Ліна Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, І ми живем уже після потопу. Не знаю я, що буде після нас, В які природа убереться шати. Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми живі, нам треба поспішати. Зробити щось, лишити по собі, А ми, нічого, – […]...
10. Павло Мовчан – “Обертається свято життя в сумування… “ Обертається свято життя в сумування: Над розпалищем тіла сумує душа. Кожен день може бути останнім, А ти думав, що вічне тривання, І чекав за смерканням світання, І тому час свій сипав з ковша. В плюсклій думці себе відшукати Ти не годен, бо й пам’ять пуста. З усіх слів найзбагненніше – мати, Найкволіша рука вузлувата, Найвразливіше […]...
11. Любов Колосюк – Ці тіні – так легко ховаються в сонці Ці тіні – так легко ховаються в сонці, Танцюють у парі то танго, то вальс, Всміхаються ніжно і тонуть у танці, І в поцілунках стрічаються враз! Безмежне натхнення і зімкнуті руки, І погляд глибокий прикутий навік, І серця гарячого випитий стукіт… Я звикла кохати і ти, мабуть, звик!...
12. Микола Руденко – Сенс життя Де реальність, де сон – Чи збагну до пуття? Сірий морок Минуле сповив пеленою – Мов не я, а хтось інший Прожив те життя. Шість десятків, які Називаються мною. Пам’ять знову проходить Дороги земні – Ніби вдруге цей світ Відкривається оку. І коли моє тіло Заклякне в труні – Я на нього так само Дивитимусь […]...
13. Олеся Сенченко – Любіть життя! Любіть життя! Від подиху до мрії, Від стуку серця до говерлівських вершин, Допоки кості у могилі не зотліють Й не стане вічність ближче на аршин. Любіть життя, як то воно востаннє, Неначе завтра вже ніколи не буде́: Й ласкавий дотик зашарілими вустами, Й м’яке здіймання її лагідних грудей. Любіть життя від смерті і до смерті, […]...
14. Твоє життя по-новому засяє Твоє життя по-новому засяє, І щастя усміхнеться на всі сто. Удача буде наче небо те безкрає, І завжди людям робиться добро. Повір у себе і повір у свої сили, Зміни життя почавши із себе. Жили ви так, і далі б були жили, Та нове щастя змінить і тебе. У Новий рік чекають люди чуда, Що […]...
15. Життя і творчість Григорія Чупринки Реферат На тему: Життя і творчість Григорія Чупринка Чупринка Григорій Оврамович народився 15 листопада 1879 р. в містечку Гоголеві на Чернігівщині в селянській родині. Навчався в Гоголівській народній школі, в Київській та Лубенські гімназіях. Був ув’язнений за участь в революції 1905 р. З 1910 р. постійно жив у Києві. Застрелений чекістами, які провадили облаву в […]...
16. Христина Сможаник – Без думки, як без життя Я не хочу сміятись наївно- Краще плакати щиро у снах. І не хочу кохати брехливо- Краще відчути ненависті страх. Я не хочу, повірте не хочу Притворятися в своїх думках, Моя думка – це мій вільний подих Без думок залишається – страх, Як легенький в секундочку помах Ви моє життя заберете Лишень запах парфумів у стінах […]...
17. Де є любов, там є життя! Де є любов, там є життя! Але як часто не цінуєм, Те що є поруч і життя, Своє без жалю, ми марнуєм! Життя пройде, згадаєм ми Що у житті було кохання Але, вже більше не знайти Шлях де були разом в останнє Здавалось буде так завжди, І почуттям ми керували! Ховали почуття в собі, Любов […]...
18. Танюша Атаманчук – Життя вже як папір Життя вже як папір Зіжмаканий, пом’ятий. Немов нещасний звір – Нема кому обняти… Життя немов вино, Яке я перепив. Як титри у кіно, В якому і не жив. І втратив свою роль, Не мавши й пари реплік. Я сам собі король, Песимістичний скептик. І зіпсувався зір, Почав частіше пити. Життя вже як папір – Так […]...
19. У чому полягає сенс людського життя (за оповіданням Джека Лондона “Жага до життя”) 1. Казкова доля Джека Лондона (хлопець-робітник, пасинок фермера, який зазнав бідності, не зміг здобути університетської освіти, але зумів досягти своєї мети і здійснити мрію – став уславленим письменником). Нова постановка проблем та її художнє втілення в північних оповіданнях Джека Лондона (герой залишався наодинці з природою та самим собою, випробовуючи себе в нелегкій боротьбі з труднощами; […]...
20. Подарувала ти мені життя … Подарувала ти мені життя… Із самого народження зі мною, Свою любов мені лиш віддавала, Від лих земних мене оберігала. Ти берегла мене у свому серці, Твоїх очей два голубих озерця, Теплом і спокоєм огорнуть душу й серце, Немов пташині, ти відкриєш дверці… Й полинути від тебе мушу… Та долоню твою я не відпущу… Берегла […]...
21. Твір на тему: Рушієм і мірою життя є добро Життя таке коротке. Поспішайте творити добро. О. Довженко Кожна людина, проживши своє життя, залишає певну згадку про себе на цій землі: хто на віки збудував прекрасні архітектурні споруди, хто створив чудові художні полотна, хто був покликаний навчати і виховувати, а хто своєю повсякденною працею, звичайною і водночас такою потрібною, вносив свій вклад у швидкоплинний потік […]...
22. У чому сенс людського життя? (За оповіданням Джека Лондона “Любов до життя”) Джек Лондон займався літературною діяльністю менш ніж двадцять із прожитих сорока років життя, але творчі успіхи письменника вражають. Сучасники спостерігали за злетом та долею Джека Лондона із заздрістю та неприхованим захопленням. З письменника намагалися зробити живу рекламу “суспільства рівних можливостей”, тобто Америки. Мовляв, ось утілення ідей про справжнє людяне суспільство: пасинок фермера, хлопчик-робітник, який не […]...
23. Катя Гуйван – Всі речі набувають простоти Всі речі набувають простоти Торкаючись твоїх заспАних рук. Слова – то звук! Лише безглуздий звук, Що виписаний з серця, де вже Ти Просяк наскрізь. І не оглух Мій стриманий до болю організм, Що І-ою ганятиме тепер Твої думки Клітинами у снах. До біса страх!!! Хай котяться під три чорти Всі ті, що перед підлістю в […]...
24. Юра Матвійчук – Переосмислити весну по – іншому Переосмислити весну по – іншому… Так зливи хочеться й мовчати в тиші, Ловити поглядом весь спокій лісу, Закутавшись в собі й в глибинах віршу… І пити чай у роздумах про світле, Про дні котрі минули й більш не будуть, Й про те, які несправедливі люди, І як сам ховаюся від всього світу… Переосмислити себе й […]...
25. Павло Мовчан – до життя Прихилля серця, мови любота, – З твоєї ласки шовк – ніжніше дихать, Я маю все, і навіть гіркота, Щоб смак не втратить, підмішалась стиха. Є в мене все: вода, в солянці сіль, І хліб в спідушці на листку латаття, І день, що йде поволі звідусіль, Аби його любов’ю привітати. Та є ще ти – безмежна […]...
26. Ольга Анцибор – Лабіринти життя Чому ж ти, коханий, так пізно зустрівся? Чому ж ти так пізно на світ народився? Я довго жила і тебе все шукала, Та доля нас двох на роки роз’єднала. Я ціле життя лабіринтом блукала. Не тих я кохала, не тих цілувала. Тоді вже, як згасла остання надія, Здійснилась моя заповітная мрія. Прийшов мій коханий, прийшов […]...
27. Олена довганюк – Люди йшли з мого життя Люди йшли з мого життя, Лишаючи на серці шрами. І залишились почуття В щоденнику між сторінками. Людей, що йдуть, я не тримаю, Бо знаю, що напевне не дарма. І тих, що вже пішли не повертаю, Бо вже мене для них нема. В душі вони прірву залишають, Розпаливши в серці біль. Почуття усі вбивають, Не докладаючи […]...
28. Сила волі до життя пораненого воїна в оповіданні “Воля до життя” (1 варіант) Друга світова війна – страшний і героїчний період в історії нашого народу. У своєму оповіданні “Воля до життя” О. Довженко розкриває психологію людини у незвичайних обставинах. “Людина на війні – це воля, – стверджує армійський хірург, – є воля – є людина! Нема волі – нема людини! Скільки волі, стільки й людини”. Це твердження ілюструє […]...
29. Роздуми над сенсом життя в оповіданні М. Шолохова “Доля людини” Оповідання М. Шолохова названо “Доля людини” не випадково. Темою твору є роздуми над долею людини, над сенсом життя. Ця тема розкривається на прикладі життя головного героя оповідання Андрія Соколова. Чому обрано саме його? Адже, на перший погляд, він зовсім не герой, звичайна людина. Мені здається, що саме тому, що Соколов один з багатьох звичайних людей, […]...
30. Микола Вінграновський – Пісня про життя Заспіваю твоє ім’я, Твоє тихе ім’я вишневе, Де між хмарами обійма Свою ніжну дорогу небо. Де горить під зорею мак І говорить гроза з грозою, Переманює – перейма Хвиля хвилю попід горою. Заспіваю твою любов У великій твоїй дорозі, В тій дорозі, де й я ішов В кароокій рясній тривозі, Де цілує росу роса, Де […]...
31. Семенко Михайль – Гора Жовтих Лілій Скажи – ти не забула гору Жовтих Лілій І до болю зелену полонину? Коли перебули найпоетичнішу з ідилій І клялись кохати до загину? Сонце, сонце, небо, бухти, бухточки, далі – Ми ж цілий світ у той мент осягнули! І квіти – великі, жовті, безумні – збирали, І все минуле, і все майбутнє – забули, забули. […]...
32. Оля Зайцева – Моє життя – пухнаста заметіль Моє життя – пухнаста заметіль, Наївно-біла і така морозна… Знайти вогонь в єднанні спраглих тіл Напевно, можна, тільки ж… несерйозно. А де ж шукать? На картах, по зірках? В свідомості змордованій до краю? Візьму й зліплю собі сніговика, Зігрію руки чорно-білим чаєм… І, може, справді, зовсім не біда Врочистий танець снігу невеселий Й моїх думок […]...
33. Сила волі до життя пораненого воїна в оповіданні “Воля до життя” (2 варіант) О. Довженко в своєму оповіданні “Воля до життя” змалював звичайних людей у екстремальній ситуації. Основою цього оповідання було саме життя воєнних років. Головний герой твору – звичайний боєць Іван Кармалюк. Важко поранений, він усіма силами намагається вижити: незважаючи на біль, затискає розірвану артерію, бореться з газовою гангреною, навіть коли вже майже не має пульсу. Зрозумівши, […]...
34. Людське життя – у чому його сенс? (За оповіданням Джека Лондона “жага до життя”) Джек Лондон – один із найвідоміших американських письменників. Його твори надзвичайно цікаво читати. Мабуть, це тому, що автор багато чого побачив і пережив у своєму житті. Майбутньому письменнику змалку довелося тяжко працювати. Наприклад, з десяти років він розвозив газети, потім була робота на консервній фабриці, у пральні, в котельні. Взагалі, Джек Лондон випробував себе у […]...
35. Оксана Пахльовська – Нема ні стін, ні вікон, ані свіч Нема ні стін, ні вікон, ані свіч, Лише холодні клавіші і руки. Ти граєш і не музику, а ніч, Обвітрену століттями розлуки. Я ненадовго, але ти не вір. Я вже навіки, запитай у долі. Вітри гортають спалений клавір. Ні стін, ні вікон у твоєму домі. А тільки ніч, і музика, і ми – Як срібні […]...
36. То, може, правий Кальдерон: життя – це тільки сон? (за твором П. Кальдерона “Життя є сон”) КАЛЬДЕРОН ПЕДРО (1600-1681) Іспанський драматург XVII ст., якому належать 120 комедій (трагедій), 80 п’єс у жанрі “ауто сакраменталь” (“священнодійство”) та багато інтермедій. Хоча всі п’єси створені на основі сюжетів, які були написані раніше, все ж авторська індивідуальність яскраво помітна: Кальдерон вибудовує нову композицію, доповнює монологи і діалоги персонажів яскравими метафорами і ліричними сторінками. Кальдерон був […]...
37. Юлія Мусаковська – Знайди собі жінку для життя Знайди собі жінку для життя, Для продовження роду, Для праці, Для збереження традицій і звичаїв. Жінку, яка відлипає, мов тісто від пальців, Коли її достатньо вимісиш. Жінку, яка крохмалить постіль і сорочки, Має маленьку родимку на верхній губі, Знає дати народження всіх твоїх родичів, Не забуває спитати, Чим ти сьогодні обідав. Жінку, яка розуміє з […]...
38. Воля до життя (дуже стисло/скорочено) – довженко Олександр Військовий хірург розповідає своєму другові про те, як він рятував людей на війні, що бачив. Найважливіше, вважає він, це воля людини до життя. … Боєць зупинився тільки тоді, коли з його пораненої руки випав автомат. Він готовий був роздирати фашистів хоч би зубами, але руки зовсім не чув. З надзвичайним напруженням вийшов він з небезпечної […]...
39. Павло Мовчан – “Тихенько відійди… “ Тихенько відійди, Відколивайсь, як звук, – Холодний блиск води Уже торкнувся рук. Це осінь почина Дочасно брати квит – Її рука сумна Кислички рве на спит. В маленький козубок Опеньків набери, Тихенько на клубок Позмотуй кольори. І відступись ще раз Від спокою свого, Від вицвілих окрас І будь-яких пригод. І сам на самоті Знайди собі […]...
40. Вірш Миколи Руденка – Життя ріки Річки для мене – це живі істоти. Хто стверджує, що в них душі нема? Людські страждання, радості й скорботи Вони вбирають в себе тайкома. Гніздяться думи у важких туманах, Шумлять над водами дощем рясним. І очерет, що шелестить в лиманах, Звіряє їх висотам неземним. Ріка несе любов, коли у воду Красуня рушить з небом на […]...