Коротка Біографія Івана Нечуй-Левицького

Related posts:

1. Сторінками біографії І. Нечуя-Левицького I. Народження майбутнього майстра слова. (Іван Семенович Левицький народився 25 листопада 1838 року в м. Стеблів Київської губернії Канівського повіту. Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнав скарби українського фольклору та поезії Т. Шевченка, що згодом яскраво відбилося в його творчості.) II. Роки навчання та пошуки самого себе. (Навчався Нечуй-Левицький в Богуславському училищі (1848-1852), потім […]...
2. Біографія Івана Нечуя-Левицького Нечуй-Левицький Іван Семенович (1838-1918) Письменник, перекладач Іван Семенович Левицький (літературний псевдонім – Нечуй) народився 25 листопада 1838 року в Стеблеві, в сім’ї сільського священика. Батько його був освіченою людиною прогресивних поглядів, мав велику домашню книгозбірню і на власні кошти влаштував школу для селян, в якій його син і навчився читати й писати. Змалку І. Левицький […]...
3. І. Нечуй-Левицький – майстер пейзажу І. Нечуй-Левицький – майстер пейзажу I. Тонке природжене чуття природи – характерна риса творчої особистості І. Нечуя-Левицького. (У письменника майже нема творів, куди пейзаж не входив би як обов’язковий складовий елемент сюжету. Пильне око письменника фіксує всі деталі – освітлення, барви, описи поверхні землі, рослинність.) II. І. Нечуй-Левицький – видатний “артист зору”. 1. Повість “Микола […]...
4. Висловлювання відомих людей про творчість Івана Нечуй-Левицького “Іван Левицький – се великий артист зору, се колосальне, усеобіймаюче око України” (І. Франко). “Кайдашева сім’я” з погляду “на високо-артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства” (І. Франко). “Яка прекрасна мова! Читав – наче погожу воду у спеку пив. Яке знання народних звичаїв, народного життя!” (М. Коцюбинський). “Жодна література […]...
5. Життєпис Івана Нечуя-Левицького ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838 – 1918) Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй тощо) народився 25 листопада 1838р. в м. Стеблеві Київської губ. Канівського повіту (нині – Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район). Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнавав скарби українського фольклору та поезії Шевченка, що згодом яскраво відбилося в його творчості. Навчався Нечуй-Левицький […]...
6. Життя і творчість Івана Нечуя-Левицького Реферат на тему: Життя і творчість Івана Нечуя-Левицького (1838 – 1918) Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй тощо) народився 25 листопада 1838р. в м. Стеблеві Київської губ. Канівського повіту (нині – Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район). Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнавав скарби українського фольклору та поезії Шевченка, що згодом яскраво […]...
7. Коротка Біографія Івана Котляревського ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ (1769-1838) Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня 1769 р. в Полтаві у родині канцеляриста міського магістрату. У 1789 р. Котляревські внесені до списку дворян. Хлопець навчався в Полтавській духовній семінарії, служив у Новоросійській канцелярії в Полтаві, учителював у поміщицьких сім’ях Золотоніського повіту; вивчав фольклор та звичаї народу. Протягом 1796-1808 рр. І. Котляревський перебував […]...
8. Іван Нечуй-Левицький – Твори в двох томах Том 1 Київ: Наукова думка, 1985. – 631 с. У історії української реалістичної літератури творчість Івана Семеновича Нечуя-Левицького (1838-1918) займає визначне місце. У перший том входять такі твори:”Дві московки”,”Рибалка Панас Круть”, “Хмари”, “Баба Параска та баба Палажка”, “Микола Джеря”, “На Кожум’яках”. Том 2 К.: Наукова думка, 1986. – 640 с. В історії української реалістичної літератури […]...
9. Коротка біографія Івана Франка ІВАН ФРАНКО (1856-1916) Іван Якович Франко Народився 27 серпня 1856 р. в с. Нагуєвичі на Львівщині в родині коваля. Навчався у сільській початковій школі ( 1862-1864 рр. ), у так званій нормальній школі при василіанському монастирі ( 1864-1867 рр. ), пізніше – у Дрогобицькій гімназії ( 1867-1875 рр. ). 1875 року вступив на філософський факультет […]...
10. Едипів комплекс у творчості Івана Нечуя-Левицького Характер і світобачення Левицького сформувалися ще в дитинстві. Переконання письменника безперечно впливали на творення персонажів його творів. Щоб збагнути основні причини поведінки героїв, яких письменник “виліпив” з розмаїття власного душевного життя, варто вивчати його життєвий шлях. У автобіографії письменник подав дуже цінний фактаж, який вказує, що головною подією в дитинстві Левицького, яка наклала відбиток на […]...
11. І. Нечуй-Левицький і російська культура I. І. Нечуй-Левицький – один із найвидатніших письменників-реалістів XIX ст. (У цьому визначенні відчувається посилання на багатоплановий тематичний діапазон творчості прозаїка – від зображення життя кріпосного та пореформеного села, міщанства, старосвітського духовенства до тем із життя української інтелігенції.) II. Нова манера об’єктивної епічної розповіді. (Письменник дав зразки реалістичних описів соціального побуту і барвисті картини пейзажу.) […]...
12. Нечуй-Левицький Іван – Біографія Іван Семе́нович Нечу́й-Леви́цький (справжнє прізвище – Леви́цький ) – український прозаїк, перекладач. Іван Левицький народився 25 листопада 1838 року в Стеблеві, в сім’ї сільського священика. Батько його був освіченою людиною прогресивних поглядів, мав велику домашню книгозбірню і на власні кошти влаштував школу для селян, в якій його син і навчився читати й писати. Змалку І. […]...
13. Іван Нечуй-Левицький – Криве дзеркало української мови Київ: Друкарня І. І. Чоколова, 1912. – 96 с. Нечуй-Левицький Іван Семенович (справжнє прізвище – Левицький, *25 листопада 1838, Стеблів – †2 квітня 1918, Київ) – український прозаїк, перекладач. Маючи м’яку вдачу, Іван Нечуй-Левицький показував дивовижну твердість та категоричність, коли йшлося про святі для нього речі. У цьому вдався в батька-священика. Ще в Кишиневі написав […]...
14. “Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Івана Нечуя-Левицького Характерною рисою творчої манери І. Нечуя-Левицького є гумор і сатира, спрямовані проти польської шляхти, російської колоніальної політики, української продажної інтелігенції, духовенства, чиновництва і затурканості та забобонності українських селян. З огляду на переконання, що у пореформену епоху слід виявляти справжні взаємини на селі, відтворювати їх без будь-якої ідеалізації, уважно придивлятися до усіх навіть найтемніших рис селянського […]...
15. Життя та творчість Івана Нечуя-Левицького ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) Іван Семенович Левицький народився в містечку Стеблеві, тепер Корсунь-Шевченківського району на Черкащині в родині священика 25 листопада 1838 р. Перші знання отримав від батька, який навчав грамоті селянських дітей. У 1845р. майбутній письменник розпочав навчання в дядька Є. Трезвинського, вчителя Богуславського духовного училища, а 1847р. вступив до Богуславського духовного училища. По закінченні […]...
16. Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові особи повісті – це надзвичайно […]...
17. Підручник народознавства (повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Підручник народознавства (повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю і нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Тому такими різними були […]...
18. Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як підручник народознавства (1838 – 1918) Народився в м. Стеблеві на Черкащині в родині священика. Отримував освіту в Богуславському духовному училищі, Київській духовній семінарії, Київській духовній академії, але священиком не став. Працював учителем у Полтавській духовній семінарії, у гімназіях польських міст Каліша, Сідлеця, Кишенева (Молдова). У1885 році виходить у відставку, переїздить до Києва, де живе до кінця життя, […]...
19. Коротка Біографія Івана Карпенко-Карого ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (ІВАН ТОБІЛЕВИЧ) (1845-1907) Іван Карпович Тобілевич Народився 29 вересня 1845 р. у слободі Арсенівка на Херсонщині (тепер Новомиргородський район Кіровоградської області) у сім’ї управителя поміщицького маєтку. Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, яке закінчив у 1859 р. Відтоді майже двадцять років служив канцеляристом. З початку 60-х років брав активну участь в Українському театральному житті. […]...
20. Національна ідея у повісті Івана Нечуя-Левицького “Хмари” Творча діяльність Івана Нечуя-Левицького знаменувала розширення тематичних меж, проблематики та збагачення жанрів і образних засобів української художньої літератури. Він звертав увагу на необхідність змалювати в усій повноті народне життя, показати характерні типи, побут, звичаї, взаємовідносини різних станів тогочасної України. У межах власної накресленої творчої програми Нечуй-Левицький створив велику кількість колоритних образів, серед яких і представники […]...
21. Коротка біографія Івана Драча ІВАН ДРАЧ (1936) Іван Федорович Драч – український поет-шістдесятник, перекладач, кіносценарист, громадсько-політичний діяч. Народився 17 жовтня 1936 р. в с. Теліжинці Тетіївського району на Київщині. Закінчив у Тетієві середню школу й одразу почав викладати російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвенячого. Потім працював інструктором райкому комсомолу, служив в армії. Пізніше вступив на філологічний […]...
22. В його душі була мета, ясна і проста – народ і Україна… (гімн молодості у романі Івана Нечуя-Левицького “Хмари”) “В його душі була мета, ясна і проста – народ і Україна… ” (гімн молодості у романі Івана Нечуя-Левицького “Хмари”) Як відомо, цивілізація розвивається лише тоді, коли кожне наступне покоління робить крок уперед, дбаючи про рідну землю, про свій народ. Воно повинно осмислити поклики попередників і внести власну часточку в розвиток свого краю. Це глибоко […]...
23. Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – підручник з народознавства Усе своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю й нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Тому такими різними були і його твори: сумні й зворушливі повісті […]...
24. Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький посідає особливе місце серед творців української класичної прози. Він – майстер великих епічних творів, вдумливий спостерігач народного життя. В художніх творах Нечуя-Левицького розкриваються правдиві картини часів панщини і характерні явища пореформеної епохи: боротьба за власність, за землю, поява заможної сільської верхівки та маси заробітчан, […]...
25. Урок етики для сучасників і нащадків (за романом Івана Нечуя-Левицького “Князь Єремія Вишневецький”) Історія України для Нечуя-Левицького лишалася невичерпним джерелом роздумів і творчих пошуків, він вважав конче необхідним розвивати національну самосвідомість, був переконаний, що саме художні твори на тему історичного минулого здатні викликати живу зацікавленість широких верств українського народу до свого минулого. Однак, змальовуючи образи історичних осіб, письменник не схильний до їхньої ідеалізації: авторська думка прагне осмислити співвіднесеність […]...
26. Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Твір Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. “Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори” – так починається повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. В цьому творі на фоні надзвичайних пейзажів українських містечок автор зображує життя типової родини: її звички, звичаї, та малює велику панораму тогочасного суспільства. Автор […]...
27. Значення творів І. Нечуя-Левицького для розвитку української прози Своїми талановитими творами він (І. С. Нечуй-Левицький) вивів на світ життя людей свого краю… Панас Мирний Одне з найпочесніших місць в історії української літератури належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому – видатному письменнику, класику нашої літератури. Почавши літературну діяльність у середині 60-х років XIX століття, він за своє довге життя написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, значну […]...
28. Якби Карпо Летючий опинився в нашому часі… (за твором Івана Нечуй-Левицього “Запорожці”) Карпо Летючий, за твором Івана Нечуя-Левицького, мав можливість побачити справжніх запорожців – мужніх, відважних, красивих, мудрих. Головне те, що для них було важливим. А найперше – це була любов до рідного краю, до свободи, до незалежності, пошана до своїх батьків, зокрема, матері. Якби Карпо Летючий опинився в нашому часі, то, напевно, порадів із того, що […]...
29. Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства Ще І. Франко зазначав, що повість “Кайдашева сім’я” “з огляду на високоартистичне змалювання селянського життя” належить “до найкращих оздоб українського письменства”. З великою художньою силою і правдивістю І. Нечуй-Левшіький розкрив у цьому творі духовні цінності, які склалися впродовж століть в українській родині. Новаторство письменника якраз виявилося втому, […]...
30. Характеристика Петра Джері, твір-мініатюра (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. […]...
31. Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як невичерпне джерело українознавства РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як невичерпне джерело українознавства Ще І. Франко зазначав, що повість “Кайдашева сім’я” “з огляду на високоартистичне змалювання селянського життя” належить “до найкращих оздоб українського письменства”. З великою художньою силою і правдивістю І. Нечуй-Левшіький розкрив у цьому творі духовні цінності, які склалися впродовж століть в українській родині. Новаторство […]...
32. Коротка біографія Павла Тичини ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) Павло Григорович Тичина Народився 23 січня 1891 р. в с. Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка. Вчився спочатку в земській початковій школі в с. Піски. Пройшовши проби голосу, у 1900 р. став співаком архиєрейського хору при Троїцькому монастирі Чернігова й одночасно навчався в Чернігівському духовному училищі. У 1907-1913 рр. – студент […]...
33. Роздуми про Івана Нечуя-Левицького. Самотність і творчість Розглядаю зображення письменника на фото різних років і звертаю увагу на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото, не зображений усміхненим. А його герої сміються. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний факт його біографії: він помер стареньким дідусем у маленькій кімнаті, самотнім і нікому не потрібним. […]...
34. Своєрідність визначення і розв’язання проблеми батьків та дітей у сільській родині (за повістю Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Своєрідність визначення і розв’язання проблеми батьків та дітей у сільській родині (за повістю Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Глибоке знання народного життя, вміння пропустити його крізь свою художню уяву та душу, артистичне володіння народною мовою допомогло Івану Семеновичу Нечую-Левицькому створити справжній шедевр української національної культури – повість “Кайдашева сім’я”. Письменник з великою майстерністю показав життя українського […]...
35. Відображення життя селян-кріпаків у творі І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Майже півстоліття тривала літературна діяльність І. Нечуя-Левицького – одного з найкращих українських письменників. За цей час він написав близько шістдесяти художніх творів, у яких змалював життя різних верств українського населення: селян, міщан, заробітчан, інтелігенції, попів, ченців та інших. Найкращими творами І. Нечуя-Левицького заслужено вважаються ті, у яких він показав життя українського селянства за часів кріпацтва. […]...
36. Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, Який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карпо, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на […]...
37. Проблема батьків та дітей у творі І. С Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Проблема батьків та дітей належить до вічних проблем людства. Щоправда, трактується в різні віки вона по-різному. І це зрозуміло: нові люди, нові соціальні умови життя – то й різні проблеми. І. С. Нечуй-Левицький у своїй повісті “Кайдашева сім’я” порушує проблему батьків на зламному етапі нашої історії – кріпацтва і феодалізму. Щойно скасували кріпацтво, всі отримали […]...
38. Природа сміху у “Кайдашевій сім’ї” І. Нечуя-Левицького Загальновизнано, що гумор – “одна з найсильніших, найцікавіших особливостей” таланту І. Нечуя-Левицького. Найвиразніше, найособливіше ця риса творчого стилю письменника виявилася в його повісті “Кайдашева сім’я”. Нечуй-Левицький зумів підмітити й передати найособливіше в народному характері, зокрема погляд на життя з усмішкою, гумористично-іронічне ставлення до складнощів життя. Змальовуючи побут родини Кайдашів, автор використовує засоби народної сміхової культури, […]...
39. Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх Персонажів, що вони, ніби живі, […]...
40. Коротка біографія Михайла Коцюбинського МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913) Михайло Михайлович Коцюбинський Народився 17 вересня 1864 р. в місті Вінниці в родині чиновника. Початкову освіту здобув у Барській школі; протягом 1876-1880 рр. навчався в Шаргородській духовній семінарії. Мріям Коцюбинського про гімназію та університет через складні родинні й матеріальні обставини здійснитись не судилося; брак системних знань довелось надолужувати за допомогою самоосвіти. Письменник […]...