Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Короткий літопис життя і творчості І. Карпенка-Карого
Короткий літопис життя і творчості І. Карпенка-Карого
Короткий літопис життя і творчості І. Карпенка-Карого
(І. К. Тобілевича)
29 вересня У селі Арсенівці Бобринецького повіту на Херсонщині,
1845 в родині управителя поміщицького маєтку Карпа Адамовича Тобілевича народився син Іван.
1555 Починає вчитись у Бобринецькій повітовій школі.
1559 Закінчує Бобринецьку повітову школу з нагородою за успіхи в навчанні та “благонравие”.
1860 Починає працювати писарчуком у канцелярії пристава в містечку Мала Виска, потім канцеляристом у Бобринецькій ратуші (міській управі).
1862-1863 Знайомство
1564 Працює канцеляристом у Бобринецькому повітовому суді. Був “писцем” кріпосних справ і столоначальником кримінальної частини.
1865 Переїздить до Єлисаветграда, де працює на посаді столоначальника повітового поліцейського управління.
1866 Працює секретарем Єлисаветградського міського поліцейського управління. Займається громадською та аматорською театральною діяльністю.
1868-1869 Робота секретарем Херсонського міського поліцейського управління, потім знову Єлисаветградського.
1869 Одружився з Надією Карлівною
1877 Заклав хутір Надія на честь дружини.
1887 Дружина померла від туберкульозу, залишивши чотирьох дітей: Назара, Юрія, Галину, Ірину.
1869-1883 Активна громадсько-політична і театральна діяльність в Єлисаветграді. Очолює нелегальний політичний гурток місцевої передової інтелігенції. Допомагає учасникам революційного руху. Перші літературні проби. Співробітництво в газеті “Елисаветградский вестник”, переклади з російської мови повістей Г. Успенського та Ф. Решетнікова, створення оповідання “Новобранець”. Робота над п’єсами “Чабан” (“Бурлака”), “Хто винен?” (“Безталанна”), “Підпанки”.
1883 В альманасі М. Старицького “Рада” опубліковане оповідання “Новобранець” за підписом Гнат Карий. Звільнений з посади секретаря поліції. Під псевдонімом Карпенка-Карого стає актором трупи М. Старицького.
1884 Одружився зі співачкою трупи Старицького Софією Віталіївною Дітковською.
1884 Під час гастролей трупи Старицького в Ростові-на-Дону надходить розпорядження про заборону Карпенкові-Карому перебувати на Україні й у великих містах Росії. Він оселяється в м. Новочеркаську, живе під наглядом поліції як політичний засланець. Працює в кузні і в палітурній майстерні. Написав п’єсу “Бондарівна”.
1885 Написані п’єси “Розумний і дурень” та “Наймичка”. Переробляє п’єсу “Хто винен?” на “Безталанну”.
1886 Створена комедія “Мартин Боруля”. У Херсоні виходить “Збірник драматичних творів” І. Карпенка-Карого.
1887 Одержує дозвіл залишити Новочеркаськ. Переїжджає на хутір Надія біля Єлисаветграда. Живе під наглядом поліції. Займається господарством. Прагне поновити свою театральну діяльність. Листується з братами: М. Садовським і П. Саксаганським.
1888 Гласний поліцейський нагляд за драматургом змінюється негласним. Дозволено виїзд із хутора Надія. Відновлення акторської діяльності в українському народному театрі. Виїжджає на гастролі разом з Кропивницьким, Заньковецькою, Саксаганським, Садовським. Разом із Саксаганським згодом очолює окрему трупу.
1889 Написав комедію “Сто тисяч”. 7892 Написав драму “Батькова казка”.
1893 Написав п’єсу-жарт “Паливода XVIII століття”.
1895 Написана драма “Лиха іскра поле спалить і сама щезне”.
1897 Створив п’єси “Понад Дніпром”, “Чумаки”. Склав записку до з’їзду театральних діячів у Москві, яку з трибуни з’їзду виголосив П. Саксаганський.
1898 Написано статтю “Наталка Полтавка”. Сторінки з споминів”.
1899 Створив трагедію “Сава Чалий”.
1900 Написав комедію “Хазяїн”.
1907 Під час гастролей у Москві відвідує Л. М. Толстого, дарує йому свої твори.
1902 Написав драму “Гандзя”. 1903-1904 Написав комедії “Суєта”, “Житейське море”.
1907 У другій половині січня в м. Умані востаннє виступає на сцені. Через тяжку хворобу змушений припинити роботу в театрі. 31 серпня їде лікуватись до Берліна.
155 вересня Помер у Берліні Іван Карпенко-Карий.
1907 Його тіло перевезено на Україну і поховано поблизу хутора Надія на кладовищі с. Карлюжино, поруч з могилою його батька.
1969 У хуторі Надія відкрито літературно-меморіальний музей І. Карпенка-Карого.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Відповідь на контрольне питання До творчості І. Карпенка-Карого Що спільного й чим відрізняються твори М. Костомарова та І. Карпенка-Карого про Саву Чалого? 1899 року І. Карпенко-Карий написав п’єсу “Сава Чалий”. Сава Чалий був одним із ватажків гайдамацького руху на Поділлі в XVIII столітті. А 1838 року М. Костомаров написав романтичну трагедію “Сава Чалий”. Відмінність двох однойменних творів у тому, що М. Костомаров своїм […]...
- Життєпис Івана Карпенка-Карого Карпенко-Карий Іван Карпович (1845-1907) драматург, актор, режисер, театральний діяч Народився Іван Карпович Тобілевич 17 (за старим стилем – 29) вересня 1845 р., с. Арсенівка Бобринецького повіту Херсонської губернії (тепер Новомиргородського району Кіровоградської області) у родині збіднілого шляхтича – управителя поміщицьких маєтків. З 1859 року, закінчивши з відзнакою Бобринецьке трикласне повітове училище, служив писарем у канцелярії […]...
- Образ хазяїна життя в п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” I. “І. К. Карпенко-Карий – батько новочасного українського театру, визначний артист, великий драматург” (І. Франко). II. Моє знайомство з творами Карпенка-Карого (в попередніх класах комедія “Сто тисяч”, зараз п’єса “Хазяїн”). 1. Порівняння героїв двох комедій (образ Пузиря – рідний по духу Герасиму Калитці: ненаситна жадоба до збагачення, дикість натури стяжателя, зажерливість і цинізм; Пузир наживався […]...
- “Сцена – мій кумир… ” (життя і творчість І. Карпенка-Карого) “Я взяв життя” – у цих словах Івана Карпенка-Карого весь зміст його творчості. Видатний драматург був свідком соціальних зрушень у житті суспільства і свої враження переніс у п’єси. 29 вересня 1845 року в сім’ї управителя поміщицького маєтку народився син Іван. Мати хлопчика була кріпачкою, батько перед весіллям викупив її у панів. Вона не вміла ні […]...
- Короткий літопис життя і творчості Панаса Мирного Короткий літопис життя і творчості Панаса Мирного 13 травня Народився Панас Якович Рудченко в родині бухгалтера повітового 1849 скарбництва в м. Миргороді на Полтавщині. 1562 Закінчив Гадяцьке повітове училище. 1563 Розпочалася його служба в канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. У вільний від служби час юнак багато читає, записує зразки усної народної поезії. 1577 Переселяється до Полтави, […]...
- Короткий літопис життя і творчості А. Кочерги КОРОТКИЙ ЛІТОПИС ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ І. А. КОЧЕРГИ 6 жовтня 1881. У м. Носівці на Чернігівщині в сім’ї залізничного службовця народився Іван Антонович Кочерга. 1890-1899 Живе в м. Чернігові, де успішно закінчує місцеву гімназію. 1899-1903 Вчиться в Київському університеті на юридичному факультеті. 1904 Працює на посаді ревізора в Чернігівській контрольній палаті. У газеті “Черниговские губернские […]...
- Життя та творчість Івана Карпенка-Карого ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) Справжнє ім’я – Іван Карпович Тобілевич (псевдонім Карпенко-Карий поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого – героя п’єси Т. Шевченка “Назар Стодоля”). І. Карпенко-Карий народився 29 вересня 1845р. в с. Арсенівка Бобринецького повіту на Херсонщині в родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку. Хлопець навчався в Бобринецькому повітовому […]...
- Короткий літопис життя і творчості Василя Стуса КОРОТКИЙ ЛІТОПИС ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ 6 січня 1938 В родині Семена Дем’яновича та Їлини Яківни Стусів у с. Рахнівка Вінницької області народилася четверта дитина – син Василько. 1939 Батьки Василя Стуса переїздять на Донбас у м. Сталіно (тепер Донецьк), працюють на хімзаводі. 1944 Шестирічний Василько йде до 1-го класу. 1954 Закінчивши із срібною медаллю школу, […]...
- Корифей українського театру (за творами І. Карпенка-Карого) Корифей українського театру Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище – Тобілевич) був людиною всебічно обдарованою. Його два брати і сестра стали відомими акторами, діячами української культури. Успіх п’єс Івана Карпенка-Карого пояснюється тим, що сам драматург починав з акторської діяльності. Спочатку він був актором трупи свого брата Миколи Садовського, а 1890 року створив разом із Саксаганським “Товариство російсько-малоросійських […]...
- “Я взяв життя” (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Сюжет п’єси “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий узяв із реального життя: у країні скасували кріпосне право, сили, що дрімали в окремих представниках селянства, звільнилися і знайшли вихід у примноженні достатків, у скуповуванні земель, у нещадній експлуатації селянства. Герасим Калитка, головний герой п’єси “Сто тисяч”, жив у кожному новітньому багатієві. Карпенко-Карий навіть прізвище своєму героєві дав, використавши […]...
- Новаторство Івана Карпенка-Карого – драматурга Новаторство Івана Карпенка-Карого – драматурга Могутню силу таланту мав видатний український драматург і театральний діяч Іван Карпович Тобілевич, широко відомий під псевдонімом Карпенко-Карий. “Він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”, – писав про нього І. Франко. Повільною, але твердою ходою, долаючи […]...
- Сатирична типізація в комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Сатирична типізація в комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” I. І. Карпенко-Карий – один із корифеїв української сцени. (Драматична творчість І. Карпенка-Карого – найбільше досягнення української класичної драматургії XIX століття. Через величезну пізнавальну та художню цінність його твори вже понад сторіччя мають неабиякий успіх. “… Цілісність драматичної творчості Карпенка-Карого, – писав його видатний сучасник Іван Франко, […]...
- Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над людиною (1845-1907) Справжнє прізвище – Тобілевич. Народився в слободі Арсенівка (тепер у складі села Веселівки Новомиргородського району Кіровоградської області) в родині управителя поміщицьких маєтків (брати – Микола Садовський, Панас Саксаганський і сестра – Марія Садовська стали відомими акторами, діячами української культури). Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, працював дрібним чиновником у канцеляріях. Багато займався самоосвітою, брав участь […]...
- Трагедія жіночої долі в творчості Івана Карпенка-Карого Трагедія жіночої долі в творчості Івана Карпенка-Карого Жінка… Дружина, мати, сестра, наречена, дочка, невістка… Кожна з них, несучи на собі тягар моральної відповідальності за благополуччя рідних і близьких людей, сама часто залишається наодинці зі своїми складними проблемами: незахищеністю, залежністю від різних життєвих обставин, пресом соціальної нерівності, побутових забобонів, сімейної тиранії… Продовжуючи й творчо розвиваючи традиції […]...
- “Комедію нам дайте, ще бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над поромами… ” Актуальність-творів І. Карпенка-Карого I. Загальнолюдські цінності героїв І. Карпенка-Карого; (Письменник умів “заглибитися в душу народу”, правдиво розкрити трагедію простих людей. Він довів, що гідність людини не в приналежності до привілейованої касти, а в трудовій діяльності, в простоті та щирості, коханні та взаємоповазі.) II. Риси героїв “нашого часу”. (Безумовно, це прагнення мати якомога більше грошей. А що сучасні бізнесмени? […]...
- Особисті міркування. Актуальність творів Івана Карпенка-Карого нині Особисті міркування. Актуальність творів Івана Карпенка-Карого нині Здавалось би, що від часу написання Карпенком-Карим знаменитих п’єс нас відділяють десятиліття, але й сьогодні п’єси залишаються актуальними. І причина цьому – процес реформування економіки на ринковій основі. От тільки біда, що сьогодні ми не маємо такого геніального драматурга, який зумів би в такій яскравій формі показати, що […]...
- Актуальність п’єс І. Карпенка-Карого Здавалось би, що від часу написання Карпенком-Карим своїх видатних п’єс нас відділяють десятиліття, але й сьогодні його п’єси залишаються актуальними. І причина цьому – процес реформування економіки на ринковій основі. От тільки біда, що сьогодні ми не маємо такого геніального драматурга, який зумів би в такій яскравій формі показати, що подібні процеси – це в […]...
- Іван Карпенко-Карий – Біографія (СКОРОЧЕНО) Іван Карпенко-Карий Справжнє ім’я – Іван Карпович Тобілевич (1845-1907) Псевдонім “Карпенко-Карий” поєднує в собі ім’я Батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого – героя п’єси Т. Шевченка “Назар Стодоля” Народився 17 вересня 1845р. в родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку. Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, з 1859 р. працював писарчуком станового пристава в містечку […]...
- Актуальність творів Івана Карпенка-Карого ” Здавалось би, що від часу написання Карпенком-Карим знаменитих п’єс нас відділяють десятиліття, але й сьогодні п’єси залишаються актуальними. І причина цьому – процес реформування економіки на ринковій основі. От тільки біда, що сьогодні ми не маємо такого геніального драматурга, який зумів би в такій яскравій формі показати, що подібні процеси – це якоюсь мірою […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” як викриття користолюбства Наприкінці XIX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси […]...
- Життя і творчий шлях Івана Карпенко-Карого Реферат на тему: Життя і творчий шлях Івана Карпенко-Карого (1845 – 1907) Народився Іван Карпович Тобілевич 29 вересня 1845р. в с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда; батько його походив із старовинного зубожілого дворянського роду й працював прикажчиком поміщицького маєтку, а мати була простою селянкою. Освіту, до якої так тягнувся хлопець, довелося через матеріальну скруту обмежити чотирикласним училищем […]...
- Трагічне і комічне у п’ієсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” I. Творчість І. Карпенка-Карого у контексті розвитку української драматургії й театру кінця XIX ст. (Відомий драматург І. Карпенко-Карий стояв біля витоків нової української драматургії. Найчастіше у своїх творах він звертався до соціальних проблем і суспільних відносин. З нещадною правдою він показав нові зміни на селі, зобразив позитивні і негативні риси своїх персонажів, висміяв прагнення до […]...
- Хазяїн І. Карпенка-Карого видатне досягнення української драматургії ХІХ століття Реферат на тему: “Хазяїн” І. Карпенка – Карого видатне досягнення української драматургії ХІХ століття. І. К Карпенко – Карий народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівці на Херсонщині в родині управителя поміщицьких маєтків. Він був талановитим драматургом, актором, режисером, громадським діячем, а також основоположником українського театру. Свою освіту здобув у Бобринецькому повітовому училищі. Працював […]...
- Комедія “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XIX ст Спадщина І. Карпенка-Карого (Тобілевича) – 18 п’єс. Драматургічна творчість його – найбільше досягнення української класичної драматургії XIX ст. Творчо засвоївши досягнення своїх попередників – І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, М. Гоголя, О. Островського, він створив жанр української соціальної комедії. “Хазяїн” – найвизначніша, найкраща реалістична сатирична комедія Карпенка-Карого, – вершина його творчості. У чому Ж […]...
- Новаторство І. Карпенка-Карого-драматурга Основні свої твори І. Карпенко-Карий писав у 80-ті роки XIX століття, у той час, коли у суспільстві відбулися глибокі зміни, набули розвитку нові, капіталістичні, відносини. Почалося інтенсивне розшарування суспільства на класи, що дало про себе знати усіма наслідками і в Україні. Нові явища тогочасного життя в найповнішому і найхарактернішому їх вияві Карпенко-Карий зображує у своїх […]...
- Система образів у комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Драматична творчість І. К. Карпенка-Карого – найбільше досягнення української класичної драматургії XIX ст. В українській драматургії п’єса “Хазяїн” вважається найкращою реалістичною сатиричною комедією. Карпенко-Карий використав могутню силу сміху не для того, щоб розважати, звеселяти громадськість, а щоб боротись за торжество світлих, благородних ідеалів людства. Автор підкреслював, що його “Хазяїн” – це “зла сатира на чоловічу […]...
- Сатиричний образ сільського глитая (За комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Драматургія Івана Карпенка-Карого – одне з найвищих надбань українського класичного театру. П’єси цього видатного митця визначаються реалістичністю, досконалістю, багатоплановістю. Так, у славетній комедії “Сто тисяч” талант письменника-сатирика виявився з найбільшою повнотою, винайшовши художню форму для зображення зажерливого та фанатично жадібного сільського глитая. Сюжет комедії “Сто тисяч” становлять події, пов’язані з шахрайськими намірами заповзятливого куркуля Герасима […]...
- “Хазяїн” І. К. Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XIX століття Драматична творчість І. К. Карпенка-Карого – найбільше досягнення української літератури XIX ст. В українській драматургії п’єса “Хазяїн” вважається найкращою реалістичною сатиричною комедією. Автор підкреслював, що його “Хазяїн” – це “зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Проблему “стяжання для стяжання!” Карпенко-Карий розробляє на основі глибокого вивчення тих соціальних процесів, що відбувалися […]...
- Образ копача Бонавентури в п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” Образ копача Бонавентури в п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” У п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” виведені два основних образи. Перший – це ненажерливий сільський глитай Герасим Калитка, що увібрав у себе найгірші риси вдачі: грубість, жадобу, скнарість, гонитву за наживою. У цьому образі автор показав тих, хто із соціальних низів видерся на виший щабель і […]...
- Актуальність п’єси І. Карпенка-Карого “Хазяїн” (2 варіант) Завдання літературної критики – визначити художню цінність твору, його значення для читачів. Скільки було випадків, коли вчені не приймали видатне творіння або, навпаки, схвалювали якусь низькопробну “одноденку”. Мені здається, що найсправедливішим і найточнішим критиком є час, який перевіряє художні твори на справжність, розставляє їх на місця: щось відправляє у забуття, а іншим дає путівку у […]...
- Основні конфлікти і тема п’єси І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Основні конфлікти і тема п’єси І. Карпенка-Карого “Хазяїн” І. Карпенко-Карий – видатний творець української реалістичної драми. Його творчість знаменувала найвище досягнення критичного реалізму в українській драматургії XIX століття. Створені ним п’єси відіграли важливу роль у розвитку українського театру. У створенні повноцінної літературної комедії Карпенку-Карому також належить провідне місце. Комедії його завжди відзначаються глибоким суспільним змістом […]...
- Художня правда п’єси Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Художня правда п’єси Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Творчість Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого) слушно вважається найвищим досягненням української драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття, бо в ній геніально переплелись вірність життєвій правді і висока художня майстерність митця. Він уважно спостерігав за процесом розвитку економічного та соціального становища в Україні кінця ХІХ століття, коли повновладними господарями ставали […]...
- Життя та творчість Івана Карпенко-Карого ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) Справжнє ім’я – Іван Карпович Тобілевич (псевдонім Карпенко-Карий поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого – героя п’єси Т. Шевченка “Назар Стодоля”). І. Карпенко-Карий народився 29 вересня 1845р. в с. Арсенівка Бобринецького повіту на Херсонщині в родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку. Хлопець навчався в Бобринецькому повітовому […]...
- Образ Пузиря в комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” (2 варіант) Іван Карпенко-Карий – найвідоміший драматург XIX століття. В його п’єсах вперше гостро постали проблеми, які хвилювали тогочасне суспільство. Скасування кріпацтва, збагачення одних і зубожіння інших – ось лише деякі з них. І. Карпенко-Карий писав драми, трагедії і комедії. Останній жанр вперше в Україні він зробив глибоко соціальним. Саме таким твором є комедія “Хазяїн”. Проблематика твору […]...
- Хазяїн Івана Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії ХIХ ст “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії ХІХ ст. Іван Карпенко-Карий (Тобілевич) вважається кращим з українських драматургів-реалістів ХІХ ст., одним з визнаних батьків української драматургії. Він обходив умовності в створенні образів, навіть у сатиричних комедіях дотримувався психологізму (хіба що трохи гіперболізовував окремі психологічні риси персонажів, як того вимагав жанр). Наблизились впритул до найактуальніших з […]...
- “Хазяїн” X. К. Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XIX століття І. Карпенко-Карий – корифей української драматургії, його ідеї не вмерли, “вони живуть поміж людьми і, намагаючись втілитись у живі форми, прибрати реального змісту, нагадують їм про того, хто їх витворив, кому вони завдячують своєю появою на світ… ” (Симон Петлюра). І. Я. Франко назвав І. Карпенка-Карого першим майстром на ниві української драматичної літератури. Межі об’єктів […]...
- Честь і безчестя персонажів комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Честь і безчестя персонажів комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Комедія “Хазяїн” (1900) слушно вважається вершиною творчості Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого). “Зла сатира на чоло-вічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!” – так визнав свій задум сам автор, поклавши в основу п’єси реальні факти капіталістичної дійсності. Письменник з великою викривною силою змальовує типові […]...
- Морально-етичні проблеми в комедії Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Морально-етичні проблеми в комедії Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Драматургічна спадщина І. К. Карпенка-Карого – це самобутнє й цікаве явище в історії вітчизняної театральної культури. Невмирущу славу принесли митцеві його сатиричні комедії: “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Суєта”. Сюди ж належить і комедія “Мартин Боруля”, яка піднімає важливі морально-етичні проблеми і цим самим стає в ряд безсмертних творів. […]...
- Нова доба – нові господарі землі (за п’єсами І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”, “Хазяїн”) Друга половина XIX сторіччя. Залишилася в минулому селянська реформа 1861 року. Селяни нарешті отримали право не лише до сьомого поту працювати на поміщицькій землі, а й на зароблені гроші викупити свій власний наділ. Треба знати історичні умови тієї доби, щоб зрозуміти позитивні і негативні риси характерів персонажів драматичних творів Карпенка-Карого. Терентій Пузир і Герасим Калитка […]...
- Моя оцінка образу Герасима Калитки (за комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Кращі риси простих людей не закривали від спостережливого ока І. Карпенка-Карого того, що було породжене тогочасною соціальною дійсністю. У п’єсі “Сто тисяч” автор яскраво змалював охопленого жадобою збагачення сільського глитая Герасима Калитку. Калитка, на перший погляд, любить землю і називає її святою земелькою, божою дочечкою. Але для нього земля є засобом збагачення, наживи: “Як радісно […]...
Балади про робін гуда скорочено.