Кость Москалець – Ранкове передмістя сну про тебе

Ранкове передмістя сну про тебе
Вертаюся до брами – і назад
Бог загорта не дочитавши небо
І кілька слів упало в білий сад

І кілька солов’їв із інеєм на крилах
Течуть у гнізда втомлено мовчать
Неповерненна незбагненно світла
І неминуча наче та печаль

І сходить сонце Боже як це просто
І вигорає місто до землі
І вже прокинувшись
Усе ще чую постріл –
Це знак це повернулись кораблі

Ви зараз читаєте: Кость Москалець – Ранкове передмістя сну про тебе