Ковальчук Людмила – Якщо люблю

Якщо люблю, то це уже назавжи,
Та все ж не значить, що навік твоя.
Ти хочеш, хоч гіркої, але правди?
А чим та правда краща, а ніж я?

Якщо люблю, то вірна, немов доля.
Та не тримай, піду – то відпусти.
Душа моя, як вітер, що у полі,
Все ж не живе в полоні самоти.

Якщо люблю, то мов гірким полином
Труять тебе цілунки не мої.
Не стануть медом, якщо я покину,
Де є розруха, там нема сім’ї.

Якщо люблю, твоїм життям я стану,
В думках і побуті, і де завгодно я.
А як не любиш, то зійду туманом,
Бо все ж не значить, що навік твоя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

О земле втрачина явыся.
Ви зараз читаєте: Ковальчук Людмила – Якщо люблю