Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” (3 варіант)
Головний герой цієї соціально-психологічної повісті – Євген Рафалович. Він адвокат у невеликому містечку, у якому живе його, колишній репетитор Стальський. Колись, у юності, він (Євген) зустрів панночку на балу, яку потім покохав. Вони не обмінялися адресами і далі Євген нічого про неї не знав. Але йому пощастило зустріти її знову, вона брала уроки музики. Туди ж записався і Рафалович. Вони стали щирими друзями, і хоча Регіна не зізнавалася йому у коханні, але він був дуже щасливий. “Вій не зізнався їй в коханні, не чув від неї подібних слів,
Здається, що це прекрасне та чисте кохання, але дуже велике розчарування чекає на Євгена. Він написав Регіні, що склав іспити “з найкращою похвалою” на візитці. Але отримав несподівану відповідь, що дівчина вийшла заміж і виїхала зі своїм чоловіком “на провінцію”.
Мені дуже прикро за хлопця, адже він мріяв про те, щоб, “зробивши докторат, він поговорить з нею про спільну їх будущину”, а вийшло, що Регіна нічого йому не повідомила і вийшла заміж. Як на мене, то це важко назвати справжнім коханням, бо тоді виникає
Невже він не міг її розшукати? Може, тому що не так вже сильно її кохав? Може, йому просто підходила роль нещасного закоханого? Але зовсім вже дикою є ситуація, коли Рафалович дізнається, що тією нещасною жінкою, з якої глумиться Стальський, є його перше кохання – Регіна! Що ж він робить, коли дізнається, що саме над його коханою увесь час знущається цей садист?
І зовсім вже для мене не є прийнятним його реакція на знущання Стальського, коли він пропонує Євгенові Регіну. Зрозуміло, що це реакція “хворого” Стальського на те, що для його дружини Євген є ідеалом! Чому він не захистив жінку, а просто вибіг? Він питає у себе: “Невже разом з любов’ю я стратив здатність до простого людського співчуття?” Здається, він просто придумав для себе якусь ідеальну Регіну і закохався. Бо каже ж він: “Регіно моя… Віддай мені мій ідеал,… що яснів у моєму серці… “
І сама Регіна каже йому, коли він пропонує їй втекти, що вони не зможуть бути щасливими краденим щастям: він краде її від чоловіка, а вона його – від справи життя. Він бачить у ній свій ідеал, а тому через деякий час до них прийде розчарування. Може, і права була дівчина, та чому ж Євген не заперечив їй, не переконав її? Чому він так ухопився за ці слова? А ще мені здається, що Регіна просто хоче будь-куди втекти від свого чоловіка. Та як би воно там не було, а вона зробила дуже сміливий крок за тих, часів: пішла від чоловіка до коханого, аби бути з ним. Рафалович зустрів її дуже холодно, навіть офіційно. Він навіть пообіцяв допомогти, як адвокат, при розлученні.
Зовсім іншої зустрічі чекала Регіна і дуже розгубилася. Куди тепер йти: повертатись до чоловіка-садиста? Як так підло можна було зробити? Євген кинув кохану жінку (хай і колишню кохану) на поталу Стальському. у неї не було іншого виходу, бо терпець уже увірвався. Вона мусила якось відплатити за своє загублене життя чоловікові.
Я розумію і підтримую Регіну (можливо, це і жорстоко, але справедливо!) Що може зробити одна беззахисна жінка? Чому Євген не шукав Регіну або її тіло? Невже він так швидко забув про неї? Чи вона йому була байдужа?
Можливо, це дуже суб’єктивна думка, але мені здається, що вони ніколи не кохали один одного. Євген кохав лише надуманий ідеал, а Регіна пішла до нього через безвихідь.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” (2 варіант) З творів І. Франка перед нами постає образ соціально активного героя, який тісно пов’язаний з народними масами, їх бажаннями, прагненнями. Він прикладає багато зусиль для зросту, хоча й повільного, національної гідності, людської самосвідомості. У соціально-психологічній повісті І. Франка “Перехресні стежки” замальовується безправне життя селян Галичини на зламі XIX і XX століть. Головний герой повісті – […]...
- Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” (1 варіант) Повість І. Франка “Перехресні стежки” показує в повній мірі політичну й економічну ситуацію, що склалася в Галичині наприкінці XIX-початку XX сторіччя. Перед очима читача постали дуже цікаві типи урядовців і селян. Ще більшої цікавості цій повісті додає любовний трикутник подружжя Стальських і адвоката Рафаловича. Ще до зустрічі з Регіною в домі Стальського Євгеній згадує про […]...
- Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки”: еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки”: Еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Провідною темою повісті І. Франка “Перехресні стежки” є тема кохання молодого адвоката Євгенія Рафаловича й Регіни Твардовської. Рафалович приїздить у справах в галицьке повітове місто, як ми читаємо на початку твору. У цьому місті він знайомиться зі Стальським, дружиною якого є […]...
- Перехресні думки, перехресні стежки… (сатиричні зауваження за романом І. Франка “Перехресні стежки”) Ах, який пан адвокат! Ох, який ідеал, який герой цей Євгеній Рафалович! Бо “селяни горнулися до нього зі своїми кривдами і жалями… ” Такий собі позитивний герой, який страждає заради свого народу. Які прекрасні пориви душі! “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” Як багато хочеться зробити для простого люду, байдуже, […]...
- Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” та повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” та повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Загальновідомо, що будь-який мистецький твір набуває особливого значення, коли він має на собі відбиток авторської біографії. Завдяки цій особливості постать автора стає ближчою до нас, зрозумілішою, дорожчою, бо ми сприймаємо тоді твір як відвертість, щиру сповідь друга. Такою “відвертістю” стала для мене збірка Івана […]...
- Образ Євгенія Рафаловича – представника покривджених у повісті Івана Франка “Перехресні стежки” Образ Євгенія Рафаловича – представника покривджених у повісті Івана Франка “Перехресні стежки” Іван Франко у своїй творчості часто звертався до зображення селян і робітників, які через об’єктивні і суб’єктивні причини ставали провідниками народних заворушень. У повісті “Перехресні стежки” письменник виписав образ інтелігента, головною метою якого було покласти своє життя на жертовник щастя людського. Саме з […]...
- Про перехресні стежки інтелігенції (повість Івана Франка “Перехресні стежки”) Про перехресні стежки інтелігенції (повість Івана Франка “Перехресні стежки”) 1900 року І. Франко опублікував повість “Перехресні стежки”. Саме в ці роки він розгорнув боротьбу за реалістичну і народну літературу, за реалізацію її мети – служіння інтересам народу. Література повинна порвати із схоластичністю і шукати нових доріг, більш природних і відповідних самому життю. Саме таким новатором […]...
- Боротьба справедливості з жорстокістю і насильством у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Для Івана Франка характерні твори, головними героями яких є активні, глибоко порядні, віддані народній справі люди. Один із таких творів – повість “Перехресні стежки”. У провінційне місто приїжджає молодий талановитий адвокат Євгеній Рафалович. Адвокат має можливість заможно і спокійно жити, зробити блискучу кар’єру, але він свідомо обирає інший шлях – шлях оборони селян – найбезправнішого […]...
- Драма втрати ідеалу (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Драма втрати ідеалу (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Свій твір “Перехресні стежки” І. Франко друкував на сторінках львівського журналу “Літературно-науковий вісник” упродовж 1900 року. Кілька років, що передували роботі над ним і дали авторові матеріал для сюжету повісті, були в його житті надзвичайно драматичними. Одним з важких випробувань, що випали на долю Франка, був […]...
- Зображення чиновництва, шляхти і поміщиків у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Молодий, але досвідчений і вже надзвичайно популярний адвокат Євгеній Рафалович потрапляє в провінційне місто, де збирається працювати. Знайомство з поглядами та життям місцевої інтелігенції Євгеній розпочав “заочно”: він дізнався багато чого від свого колишнього репетитора Валеріана Стальського, а останній назвав місто “акустичним”. Тоді Рафалович трохи здивувався, спочатку не зрозумівши цього терміна. Але невдовзі нерозуміння пройшло, […]...
- Любов і боротьба Євгенія (за повістю І. Франка “Перехресні стежки”) У центрі соціально-психологічної повісті І. Франка “Перехресні стежки” – постать молодого адвоката Євгена Рафаловича. Діяльність адвоката тісно пов’язана із життям”містечка, в якому він опинився волею долі. Євген – представник нового покоління української інтелігенції, яка прийшла на зміну народникам. Адвокат чітко визначив мету свого життя – вчити селян “життєвій освіті”, навчити користуватися своїми правами, організовувати людей […]...
- Перехресні стежки (дуже стисло/скорочено) – Франко Іван Повість 1 Молодий адвокат Рафалович після суду приймає загальні вітання з приводу блискуче проведеного процесу за селянське пасовисько. Від цього процесу залежало його майбутнє. До нього звертається Валеріан Стальський, “домашній інструктор” адвоката ще з гімназії. Він пропонує допомогти у пошуку помешкання й запрошує Рафаловича в “ресторацію”. 2 Перед обідом Євгеній починає згадувати старі часи, думає […]...
- Любов і боротьба Євгенія Рафаіловича (Повість Івана Франка “Перехресні стежки”) ЛЮБОВ І БОРОТЬБА ЄВГЕНІЯ РАФАЇЛОВИЧА (Повість Івана Франка “Перехресні стежки”) “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” В останній розмові з Євгенієм Регіна запитує його, чи правда, що завтра має відбутися “хлопське зібрання”. Рафалович одразу запалюється: Так, пані. Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити […]...
- Поєдинок на “перехресних стежках” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Поєдинок на “перехресних стежках” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Наприкінці 90-х – у перших роках XX століття І. Франко написав повість “Перехресні стежки”, яка стала однією з перших ідеологічних творів в українській літературі і замикала собою лінію перехідного стану розвитку галицької суспільності між старими відносинами і новими гуманістичними ідеалами. Повість засвідчувала поворот нової інтелігенції […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові в романі Івана Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, […]...
- Перехресні стежки (скорочено) – Франко Іван (1856-1916) І Адвокат доктор Євгеній Рафалович щойно виграв свою першу справу у карному суді одного з великих провінційних міст. Завдяки його блискучій обороні клієнти Рафаловича – селяни були не тільки звільнені трибуналом від відповідальності за участь в аграрному бунті, але й мали тепер надію виграти спірне пасовисько шляхом цивільного процесу. Ледве вирвавшись від вдячних йому […]...
- Образ Рафаловича у романі Івана Франка “Перехресні стежки” За жанровими ознаками “Перехресні стежки” Івана Франка – новітній суспільно-психологічний роман. У ньому поєднувалися традиції ідеологічного роману й. повісті, що складалися в українській літературі у творчості І. Нечуя-Левицького, Б. Грінченка, з елементами психологічного роману в дусі Достоєвського. Історія взаємин головного героя “Перехресних стежок” – “русина”, “мужичого” адвоката, радикального діяча Євгенія Рафаловича з його колишньою коханою, […]...
- У чому бачить освічена людина Євгеній Рафалович служіння народові? (За повістю І. Франка “Перехресні стежки”) Проблемі служіння демократичної інтелігенції своєму знедоленому народові присвячена повість Івана Франка “Перехресні стежки”. Перехресні стежки бувають реальними, а бувають і уявними, символічними. Існують перехрестя думок, людських доль, інтересів. Іноді людські стежки перехрещуються задля великих, корисних народові справ. Саме про це йдеться в повісті “Перехресні стежки”. У центрі повісті – представник інтелігенції, людина освічена, популярний адвокат […]...
- Духовна краса українського народу в повісті О. Довженка “Зачарована Десна” (1 варіант) Йому і страшно, і блаженно, Він посивів, як сивий світ. Людинолюбцеві Довженку Запахло мудрістю століть Ігор Калинець Український народ постає з творів Олександра Довженка як народ, здатний до високих духовних злетів, народ з розвиненою фантазією, який живе у світі міфологізованому, сповненому олюднених природних істот, Краса – ось головний принцип духовного світу його народу. Олександр Довженко […]...
- Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі? (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядко вується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “… Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. […]...
- Духовна краса українського народу в повісті О. Довженка “Зачарована Десна” (2 варіант) Треба прагнути до того, щоб Виявити сутність свого народу, Його характер, його високі Благородні поривання і духовну Красу… О. П. Довженко Досі є на Чернігівщині проста селянська хата, в якій на вервечках висить потемніла від часу колиска. На білій стіні цієї звичайної оселі виблискує фотографія з гордим профілем людини. Це – славетний син України Олександр […]...
- Проблема кохання та сімейного щастя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Проблема кохання та сімейного щастя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Хто з нас не мріє про щасливе кохання, міцну родину, тихе сімейне щастя? І це не тільки бажання, але необхідність для людини. Щастя – в коханні. Це питання хвилювало та хвилює багатьох письменників. Проблему кохання і сімейного щастя у повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький […]...
- Контрастне зображення трудівників і гнобителів у повісті “Інститутка” (2 варіант) Марко Вовчок вперше в українській літературі змалювала образи кріпаків. Вона зобразила кріпаччину як справжнє зло. Читаючи її твори, ми бачимо, що кріпаки багато в чому кращі за тих панів, що збиткуються з них. Устина розповідає про своє життя у панів досить об’єктивно. Вона визнає, що панночка її зовні дуже гарна і мила, але насправді дуже […]...
- Невмирущість кохання в баладі “Тополя” (4 варіант) Балада Т. Г. Шевченка “Тополя” – пісня невмирущому, вічному коханню. У ній розповідається про молоду дівчину. Її коханий поїхав на чужину та й загинув. Дуже тужила дівчина: не знала чи живий він, а може мертвий. Пішла вона до ворожки, щоб дізнатися про свою долю. Мати хоче її за старого та нелюбого віддати, а дівчині краще […]...
- Ідея незнищенності кохання в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський – справжня перлина української класичної літератури, письменник, який приніс у нашу літературу потужний струмінь світових тем і образів, разом зі своїми однодумцям” вивів її з теренів суто “селянської” тематики на глибоко психологічні простори вивчення людської особистості та сенсу людського буття загалом. Повість “Тіні забутих предків” – твір глибоко сокровенний, написаний вже не в […]...
- Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” (2 варіант) Творча спадщина Степана Васильченка дає читачам і дослідникам багатий матеріал для роздумів над вічними проблемами життя, що досить своєрідно й оригінально втілилися в його творах. Не залишався письменник байдужим і до проблем сучасної йому дійсності. Працюючи вчителем, він спостерігав життя дітей, які втратили своє дитинство внаслідок ситуації, що склалася на той час у державі. Він […]...
- Образ землі в однойменній повісті О. Кобилянської (3 варіант) Орися ж ти, моя ниво, Долом та гороюі Та засійся, чорна ниво, Волею ясною! Ю. Федькович Багато видатних українських письменників присвятили свої твори проблемі “людина і земля”. Вона порушена в творах Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Карпенка-Карого, Ольги Кобилянської. О. Кобилянська – письменниця Буковини. Вона добре знала життя народу, його прагнення та мрії. Дуже важко жилось трудовому […]...
- Духовна краса селянки – трудівниці в романі “Марія” (1 варіант) Роман У. Самчука “Марія” (1933 р.) – перший в українській літературі художній твір, в якому розповідається про примусову колективізацію, так зване розкуркулювання справжніх господарів землі, трудівників – хліборобів, про голодомор тридцять третього року. Головна героїня роману – Марія Кухарчук, звичайна селянка, трудівниця. Це узагальнений образ української жінки. Вона емоційна, добра, чутлива, старанна. Хоча Марія неосвічена, […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” (1 варіант) Вже дуже давно у нашому суспільстві немає таких понять, як “кріпак”, “панщина”. Важко собі уявити, що колись люди не належали самі собі, платили “подушне”, працювали на панському полі, а своє жито осипалося. Саме ці події І. Нечуй-Левицький відтворив у повісті “Микола Джеря”. В образі Миколи втілено ідеї усіх борців, що казали: “Досить! Не будемо працювати […]...
- Мій улюблений герой у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (3 варіант) Мелашка Усі головні герої повісті “Кайдашева сім’я” – яскраві й цікаві. І нехай вони далекі від ідеалів, та в пам’яті залишаються надовго. Навряд чи швидко зможемо забути енергійно-сварливу Марусю Кайдашиху, запальну Мотрю, жартівливого Ларвіна. Про кожного з них можна сказати дуже багато, та з усіх мені найбільше сподобалася Мелашка. По-перше, так само, як і Лавріна та […]...
- Душевна краса Наталки Полтавки за однойменною п’єсою І. П. Котляревського (2 варіант) Українська земля. Чарівна, неосяжна, велична. І на цій землі живуть загадкові і напрочуд гарні жінки. З давніх-давен славляться вони працьовитістю, вмінням господарювати й виховувати дітей, виділяються красою зовнішньою й душевною, силою почуттів, вірністю у коханні й моральною чистотою. У п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” вперше з’являється реалістичний образ української жінки. Перед нами постає образ українки, […]...
- Мій улюблений герой у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (2 варіант) Маруся Кайдашиха Із усіх героїв повісті найбільше мені сподобалась Маруся Кайдашиха, яка, на мою думку, змальована найдовершеніше. Вона якась реальна, жива, зрозуміла навіть у своїх негативних проявах. Це була “… вже немолода, але й не стара жінка, висока, рівна, із довгастим лицем”. Певна частина її життя припала на ті часи, коли була панщина, яка не могла не […]...
- Невмирущість кохання в баладі “Тополя” (2 варіант) Мене глибоко вразила балада Т. Г. Шевченка “Тополя”, написана за мотивами усної народної творчості. В ній зображені глибокі переживання дівчини, яку доля розлучила з коханим. Минув рік, минув другий, а парубок не повертається. Дівчина страждає: Не співає чорнобрива, Стоя під вербою; Не співає, – як сирота, Білим світом нудить. Вона не зрікається своїх почуттів навіть […]...
- Душевна краса Наталки Полтавки за однойменною п’єсою І. П. Котляревського (1 варіант) Образ жінки завжди відігравав величезну роль в житті та свідомості людства. Прадавні слов’яни поклонялися жінці, як богині. Упродовж багатьох століть зверталися вони з піснями і молитвами до своєї святої захисниці, берегині – до матері чи просто жінки, увічнюючи її благословенне ім’я. Іван Котляревський у своїй п’єсі “Наталка Полтавка”, узагальнивши усі найкращі риси українок, жінок, що […]...
- Вічні теми життя і кохання і повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” І. “Тіні забутих предків” – лебедина пісня кохання (ненадумана, природна, чиста, щира, прекрасна; поєднання української міфології з реальним життям). II. Життя є щастям, якщо є любов. 1. Головний герой твору Іван Палійчук (потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань, вважав, що в світі панує нечиста сила, править злий дух, в лісах блукає веселий чугайстер, але в […]...
- Мій улюблений герой у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (1 варіант) Омелько Кайдаш Мій найулюбленіший герой у названій повісті – Омелько Кайдаш, глава сім’ї, про яку йдеться у творі. Це людина, яка справді гідна поваги, бо прожила довге й нелегке трудове життя, передчасно зістарівшись. Сама зовнішність героя засвідчує сказане: “… здорові загорілі жилаві руки”, “лице… сухорляве й бліде, наче лице в черня, високий лоб, посічений густими дрібними зморшками”. […]...
- Диво перемоги надії та справжнього кохання в повісті-казці “Пурпурові вітрила” Диво перемоги надії та справжнього кохання в повісті-казці “Пурпурові вітрила” Казкар Егль, можливо, знав свою справу, та не знав людей – і дітей, і дорослих. Через його базікання на березі лісового струмка мала вирости нещасна людина. Сталося дійсно чудо, що чекання На пурпурові вітрила не було марним. А диво – це явище протиприродне. Насправді у […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” (3 варіант) Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” належить до соціально-побутових повістей, а це означає, що побут у ній зображений не стільки заради себе самого, щоб читачі побачили, як живуть українські селяни, скільки заради певної мети. Саме у звичайному житті людина розкривається якнайповніше: у своїй хаті вона стає такою, якою є насправді, а не такою, якою хотіла би, […]...
- Причини братовбивства у повісті О. Кобилянської “Земля” (2 варіант) У повісті “Земля” О. Кобилянська підхоплює проблему, яка була досить болючою для українців у всі часи. Якісь таємні закони визначають існування нашої нації, але один з них звучить досить прозоро і сьогодні: бути хазяїном своєї землі. Теми землі, її місця в житті людини і впливу на характер і долю селянина торкнувся вперше І. Нечуй-Левицький у […]...
- Духовна краса селянки – трудівниці в романі “Марія” (2 варіант) Доля українки завжди була тернистим шляхом, скрутним, нелегким, Стійка і мужня, а водночас тендітна та лагідна, ця жінка змушена була власними руками створити відчуття затишку в домі, ростити дітей. Господарювати, працювати, щоб забезпечити родину. А якщо врахувати безліч тяжких років, ЩО випали Україні, кількість горя і бід, які вистраждав український народ, та її взагалі можна […]...
Лірика яка місто.