Крах недовершеної ідеї (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”)

I. Незвичайний злочинець Родіон Раскольников – головний герой роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара” (злочин – убивство лихварки – він чинить під впливом створеної ним системи ідей).
II. Крах теорії Раскольникова.
1. Теорія Родіона Раскольникова (зародження і формування теорії під впливом соціальної несправедливості; поділ Раскольниковим людей на два типи: нижчих, або “матеріал”, і “вищих”, подібних до Наполеона, “володарів долі”; нижчі люди – мовчазно і покірно підпорядковуються заздалегідь встановленому порядку, “володарі долі” – сміливо постають проти звичаїв, що існують, зухвало порушуючи суспільні норми моралі, не зупиняючись перед насильством і злочином).
2. Моральний злочин проти самого себе (злочин Раскольникова – своєрідний тест на вищий ранг: “Чи твар я тремтяча, чи право маю? Воша я чи людина?”; внесення змін в життя людства окремими особистостями ніколи не давало позитивних результатів; загальні риси “вершителів історії” – егоїзм, прагнення до влади, жорстокість, неповага до чужого життя; у Раскольникова було занадто багато людського, щоб стати Наполеоном (жаліє зганьблену дівчину, матір, сестру; співчуває Соні, Катерині Іванівні, Мармеладову; здатний любити); покарання Раскольниковим самого себе за перевірку своєї теорії: намагаючись1 підняти себе у своїх очах над людьми, утворює психологічну стіну між собою і ними, і ця самотність руйнує його).
3. Духовне відродження Раскольникова (усвідомлення Раскольниковим під впливом вчинків Соні Мармеладової необгрунтованості своєї теорії: побачив в Соні не “тремтячу твар”, не смиренну жертву обставин, а людину, самопожертва, якої спрямована на порятунок тих, хто гине, на дієву турботу про близьких можливість воскресіння Раскольникова для нового життя під впливом Соніної любові).
III. Любов, співчуття, людська чуйність, вище світло – вихід у царство добра і правди (із світу корисливості і розрахунку).

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Крах недовершеної ідеї (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”)