Кріпосник Собакевич у створеній М. Гоголем галереї мертвих душ
I. Кріпосницька Росія 30-х років XIX ст. в поемі М. Гоголя “Мертві душі”.
II. Собакевич – поміщик-кріпосник, реакціонер.
1. Зовнішній вигляд Собакевича (схожість із “середнього розміру ведмедем”; символічна звичка наступати всім на ноги; безмежна жадібність, корисливість; убогість, невиразність мови).
2. Собакевич у своєму маєтку (зовнішній вигляд садиби, що схожа на “ведмежий кут”; постійне клопотання про міцність господарства; схожість речей у домі, що його оточують, з незграбним, вайлуватим виглядом господаря; суворий образ кріпаків).
3. Собакевич та люди, що його оточують (взаємини із сусідами; губернатор та інші чиновники з погляду Собакевича).
4. Вороже ставлення до освіти, відсутність духовних потреб.
5. Собакевич під час зустрічі з Чичиковим (поводження з Чичиковим; оцінювання Чичиковим майнового стану Собакевича; розуміння Собакевичем мети, з якою той хоче придбати мертвих душ; бажання вигідно продати свій “товар”).
III. Чи є собакевичі у наш час?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Манилов и Собакевич в поэме Н. В. Гоголя “Мертвые души” (1) Гоголь – великий писатель-реалист, творчество которого прочно прошло в русскую классическую литературу. В поэме “Мертвые души” писатель обращается к одной основных тем своего – к русскому помещичьему классу. Центральное место в первом томе занимает пять “портретных” глав, в которых представлены образы помещиков: Манилова, Ноздрева, Коробочки, Собакевича и Плюшкина. Их объединяет паразитизм существования, праздная бездеятельность, отсутствие […]...
- Ноздрев и Собакевич в поэме Н. В. Гоголя “Мертвые души” На Руси есть такая изрядная коллекция Гадких рож, что невтерпеж мне пришлось Глядеть на них… Н. В. Гоголь “Мертвые души” вышли в свет уже после смерти А. С. Пушкина, но первые главы поэмы Н. В. Гоголь успел ему прочитать. Великий поэт, всегда смеявшийся при чтении Гоголя, на этот раз по мере чтения глав становился все […]...
- Манилов и Собакевич в поэме Н. В. Гоголя “Мертвые души” (2) Говоря о героях поэмы “Мертвые души”, мы не можем не упомянуть о ее авторе. Будучи натурой утонченной, верной идеалам добра и справедливости, Гоголь особенно остро воспринимал ужасы окружающего мира. Первые три помещика, которых мы встречаем на страницах поэмы, есть неприкрытые пародии на человека. Манилов и Собакевич – две прямо противоположные личности. Если говорить о геометрическом […]...
- Стилістична фігура Стилістична фігура (лат. stilus – грифель для писання та figura – образ, зовнішній вигляд) – незвичні синтаксичні звороти, що порушують мовні норми, вживаються задля оздоби мовлення. С. ф. досить поширені в поезії, покликані не лише індивідуалізувати мовлення автора, а й збагатити його емоційними нюансами, увиразнити художнє зображення. С. ф., яка ще називається фігурою поетичного мовлення […]...
- Гроші – рушійна сила (за новелою О. де Бальзака “Гобсек”) I. Бальзак – один із найвидатніших романістів XIX ст. II. Згубна влада грошей над людьми. 1. Лихвар, який робить гроші із грошей (одне бажання Гобсека: неподільно володіти усе більшою кількістю грошей; гобсек вольовий, розумний, спостережливий: розуміє, що живе у злому світі, тому відповідно до цього і будує своє життя; любов до золота, прагнення до збагачення […]...
- Жива Росія у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” (образи народу) I. Викриття М. В. Гоголем кріпосництва в поемі “Мертві душі”. II. Поема про Росію. 1. Світ “мертвих душ” поміщиків (скупий Плюшкін; безгосподарний Манілов; безтурботний гравець, п’яниця Ноздрьов; ворог освіти Собакевич; темна, забита Коробочка). 2. Протиставлення світу гнобителів багатостраждального російського народу (безграмотні з примітивним духовним світом – двоє мужиків біля дверей шинку, кріпаки поміщиків, слуга Чичикова […]...
- Поместье и его владелец (по поэме Н. В. Гоголя “Мертвые души”) (сочинение-миниатюра) Люди давно подметили, что дом человека – не только его крепость, но и его зеркало. Любой дом несет на себе отпечаток личности его владельца. Н. В. Гоголь до предела довел эту черту в “Мертвых душах”, и сходство стало почти гротескным, так что получились как бы двойные портреты героев поэмы. Чичиков в своих разъездах и хлопотах […]...
- Чичиков у гостях у Ноздрьова та Плюшкіна Чичиков у гостях у Ноздрьова та Плюшкіна У гостях? Скажімо, не зовсім точно. По-перше, Чичикова ніхто не запрошував до себе, а по-друге, це була цілком ділова поїздка. Мета її – придбання фіктивних кріпаків, причому будь-що, але не за будь-яку ціну, а якнайдешевше. У реальності здійснення цієї фантастичної ідеї Чичиков уже переконався, успішно відвідавши чарівного Манилова, […]...
- Твір на тему: Мій ровесник Я не знаю нічого кращого, складнішого, цікавішого за людину. М. Горький Держава – це ми, український народ, тому наша країна і називається демократичною: від грецького “демос” – народ. Молодь, мої однолітки – це та частина народу, на плечі якої незабаром ляже турбота про майбутнє держави. Які ж ми зараз? Нам пощастило: ми почали вчитися вже […]...
- Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” I. “Інститутка” – реалістична повість про боротьбу кріпаків за своє визволення. II. Спільні риси селян-кріпаків. 1. Прагнення до волі. 2. Сміливість, рішучість, здатність до протесту. (Прокіп до глибини душі вражений соціальною несправедливістю, стає на шлях протесту проти сваволі поміщиків, скоро переходить до рішучих дій. Коли панночка вдарила бабусю […]...
- Сравнительная характеристика Манилова и Собакевича Николай Васильевич Гоголь – замечательный русский писатель. Его талант сатирика и обличителя крепостного права достиг вершины в поэме “Мертвые души”. Писателю удалось создать незабываемую галерею образов крепостников: безответственных и лживых, жадных и беспринципных, неспособных организовать даже свою жизнь, но наделенных властью над крестьянами. Белинский назвал поэму “истинно национальным произведением”. Гоголь сумел показать, что крепостное право […]...
- Запорозький козак Тарас Бульба (за однойменною повістю М. В. Гоголя) I. Історична основа повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” (Запорозька Січ XVI-XVII ст.; запорозькі козаки – справжні лицарі української землі, захисники рідної землі, православ’я та стародавніх законів). II. Тарас Бульба – втілення кращих рис характеру людини тієї епохи: 1. Походження і зовнішній вигляд (корінний запорожець, полковник; мужнє обличчя, сміливий погляд, козацькі вуса, кремезна постать); 2. […]...
- Кайдашева сім’я як символ зневаженої України (за однойменною повістю Івана Нечуя-Левицького) I. Моє сприйняття повісті (раніше як комедія, розповідь про суцільну колотнечу. Зміст першого варіанта вступу змушує задуматися над символічністю назви повісті). II. Краєвиди села Семигори, що овіяне славою героїчних битв Богдана Хмельницького (опис безкрайнього поля, над яким “високо чорніють козацькії гостроверхі й круті могили”). III. Приниження України у другій половині XIX ст. (бездержавність; української мови […]...
- Твір на тему: Нарешті сніг! (твір-опис) Нарешті сніг! (твір-опис) Цього року осені, здавалося, не буде кінця. Уже давно опало листя з дерев і птахи відлетіли у вирій. У будинках давно вже увімкнули опалення, а зими все ще не було. День у день я визирав уранці з вікна своєї кімнати, сподіваючись побачити там сніг. Але снігу не було. І справді “унылая пора”! […]...
- Примарне і прекрасне у повісті-казці Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” Великий німецький романтик Е. Гофман розкриває у своїх творах ілюзорність і примарність світу, в якому можна знайти порятунок від бездуховності, сірості та порожнечі лише за допомогою сили мистецтва, романтичних уявлень і створення великих і світлих ілюзій. У казці-новелі “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” зображена брехлива велич правлячої верхівки. Це лялькова держава, де все схоже на […]...
- Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка I. Творчість Марка Вовчка у колі письменників антикріпосницького напряму (Т. Шевченко, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, використання народної поезії). II. Тема боротьби проти гнобителів у творчості Марка Вовчка. 1. Динамізм образів кріпаків (від мрії про волю до відкритої непокори). 2. Образ жінки-кріпачки – центральна постать “народних оповідань” (майстерність описання безправних кріпаків, реалістичні образи Олесі, Горпини, Одарки. […]...
- Печорін – “молодший брат Онєгіна” (зіставлення образів за творами О. Пушкіна і М. Лермонтова) I. “Герой нашого часу” М. Ю. Лермонтова – перший реалістичний психологічний роман, написаний прозою (розкриття “історії душі людської” – головне завдання автора; звернення особливої уваги на розкриття складного, суперечливого характеру головного героя роману). II. Печорін – “молодший брат Онєгіна”. 1. У чому схожість між Печоріним і Онєгіним? (обидва – представники вищого світського товариства; чимало спільного […]...
- Фігурний вірш Фігурний вірш (лат, figura – зовнішній вигляд, образ) – вірш, в якому синтезовано властивості звукових та візуальних мистецтв, втілені у винахідливій, переважно графічній, формі. Запроваджений еллінським поетом Сіммієм (збереглося три його вірші – у вигляді сокири, крил та яйця), поширились у європейських, особливо у новоєвропейських літературах XVII ст., набуваючи найнесподіваніших конфігурацій. Висвітлювалися Ф. в. і […]...
- Аполітизм Аполітизм (грецьк. а – префікс, що означає заперечення, відсутність, politike – політика) – відсутність зацікавлень політикою, політичною діяльністю, свідоме нехтування політичними проблемами. У літературі і літературознавстві А. свідомо культивується тими, хто розуміє мистецтво як незацікавлену естетичну діяльність, а політику трактує як безцеремонне маніпулювання масами задля власної вигоди чи задоволення честолюбства і тому самоусувається від активного […]...
- Життя дворянства XIX століття у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Життя дворянства XIX століття у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Роман “Євгеній Онєгін” займає провідне місце у творчості Пушкіна. Цей твір не тільки великий за обсягом, але й широко охоплює найрізноманітніші теми та характери. В. Г. Бєлінський назвав його “енциклопедією російського життя”. За ним, дійсно, можна скласти враження про епоху, вивчити життя Росії в […]...
- Характеры помещиков в поэме “Мертвые души” Произвол помещиков, тяжелая жизнь крепостных крестьян, пьянство, лень – все это без прикрас было показано Гоголем в поэме “Мертвые души”. Россия – богатая, бедная, добрая, уродливая, глупая, любящая, злая – встает перед нами на страницах произведения. Показывается весь ужас, весь “ад” русской жизни. “Ад” русской жизни – это прежде всего помещики-самодуры, которые заботятся только о […]...
- Сенс назви оповідання А. П. Чехова “Товстий і тонкий” (1 варіант) В оповіданні А. П. Чехова “Товстий і тонкий” йдеться про зустріч двох приятелів дитинства. Ця зустріч приємно здивувала і “товстого”, і “тонкого”. Щирість та радість заполонила їхні душі. Приємна несподіванка піднесла друзям настрій, вони розчулено згадували роки навчання у гімназії. Потім друзі почали розповідати про свої досягнення на службі. Під час цієї розмови з’ясувалося, які […]...
- Незгасний Інтерес до Шерлока Ходака 1. Шерлок Холмс сприймається як реальна людина. (Звичайно, Артур Конан Дойль вигадав свого героя, але він наділив його такими рисами, що Шерлок Холмс сприймається як реальна людина, яка живе серед нас. І в сучасного покоління Шерлок Холмс так само викликає цікавість, як і в перших читачів книжок Артура Конан Дойля.) 2. Шерлок Холмс – незвичайний […]...
- Что общего у гоголевских помещиков и чем они не похожи друг на друга “Мертвые души” – роман, названный поэмой. Постоянный житель всех хрестоматий по русской литературе. Произведение классики, которое сегодня так же злободневно и актуально, как и полтора века назад. “Попробуйте детально вспомнить сюжет и финал “Дубровского”, – заметил один из исследователей. – Это намного сложнее, чем забыть хотя бы одного помещика из “Мертвых душ”. Действительно, в разработке […]...
- Побут і традиції епохи середньовіччя 1. Англія епохи середньовіччя. (Простий люд був доведений до розпачу гнітом феодального магнатства. Знедолені збиралися у великі ватаги та хазяйнували в лісах і на пустищах. Магнатство грабувало теж.) 2. Причини скрутного становища і наростання тривоги в народі. (Короля Річарда не було в країні: він потрапив у полон до підступного й жорстокого герцога Австрійського. Відібрати трон […]...
- Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеал щасливого суспільства, яким його уявляв собі Франсуа Рабле, збігається в часі з найвищим розквітом мистецтва доби Відродження, а разом із ним – з гуманістичними прагненнями та пориваннями. Із біографії Рабле ми знаємо, що багато років він прожив у Італії, де на той час уже сформувалась […]...
- Остап та Андрій – сини Тараса Бульби Остап та Андрій – сини Тараса Бульби Існує загадка, ще й досі ніким не розгадана, яка й зараз не дає спокою багатьом: “Як же так, росли діти в одній родині, виховувалися однаково – один на радість, другий на горе й ганьбу?” Саме так сталося в сім’ї полковника Тараса Бульби. Виросли хлопці дужі й здорові, навчені, […]...
- Показ прагнення жінки до незалежності (за повістю О. Кобилянської “Людина”) I. Етичний ідеал Ольги Кобилянської (інтелігентна, горда і сильна натура; жінка – виходець із середньої верстви буржуазії, котра піднімається над оточенням, протистоїть йому, стає людиною – господинею своєї долі). II. Олена – жінка, яка прагне до незалежності. 1. Зовнішній вигляд і духовний світ Олени (прекрасна зовнішність, критичний розум, працьовитість; надзвичайне бажання щастя; мрії про світ […]...
- Микола Руденко – Сосни – колони собору Сосни – колони собору, Небо – розписана баня. В білій безмовності бору Дятла ритмічне длубання. Дятел – як попик, що носом Мудрість длубає церковну. Сонце освітленням косим Схожість довершує повну. Дятле! Молитви не треба Із крижаного Синаю. Сам я під банею неба Вищу премудрість пізнаю. Засіб длубання простого Між сніговими дарами Не розповість, що святого […]...
- Влада золота у повісті Оноре де Бальзака “Гобсек” “Художник, – стверджував Бальзак, – це людина, що звикла робити зі своєї душі дзеркало, в якому відіб’ється весь світ”. Навіть у невеликій повісті Бальзакові вдалося показати реалістичну картину сучасної Франції, розкрити головну рису цього суспільства – матеріальну зацікавленість, владу грошей. Безжалісність і нещадність головного героя повісті “Гобсек”, чиїм ім’ям її названо, вражають. Ім’я Гобсек стало […]...
- “Бережіть собори ваших душ” (за романом Собор”) Годинник вічності вже відрахував останні хвилини другого тисячоліття, коли нажахане людство чекало кінця епохи. Що там, за порогом тисячоліть? Суцільні проблеми – голод і перенаселення, ядерна катастрофа й екологічна криза. Та чи не найважливішою серед них є проблема втрати духовності. На мій погляд, найстрашніше, що може статися з людиною – це духовна пустота, моральна деградація […]...
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) (2 варіант) Петро Гулак-Артемовський, ідучи вчительською стежкою, до кінця свого життя захоплювався літературою, добре знав український фольклор і життя простих людей-кріпаків. Хоча літературна спадщина Гулака-Артемовського невелика, але твори його привертають до себе увагу влучним змістом і красою живої розмовної мови. Письменник жив за часів кріпацтва, коли висловлювати свої волелюбні думки було небезпечно, тому й звернувся він до […]...
- Зображення Т. Шевченком тяжкого життя селян-кріпаків у поезії “І виріс я на чужині” У поезії “І виріс я на чужині” Шевченко відтворив враження від перебування в селі Кирилівці під час першої подорожі на Україну у 1843 році. Поет згадує рідне село, говорить про всю Україну. Він протиставляє чудовій українській природі тяжке життя поневоленого народу. Тарас Шевченко із захопленням говорить про рідний край. Його мальовничі пейзажі приваблюють Шевченка і […]...
- Потворне і прекрасне у повісті-казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” Великий німецький романтик Гофман розглядав свою долю як частку загальної долі “маленьких людей”, що стояли на порозі подвійного буття: між мізерними справами і великими ілюзіями. Порятунок від духовно обмеженого, порожнього, сірого життя автор знаходить у романтичних мріях, у мистецтві, що є суверенною частиною людського духу. У казці-новелі “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” дійсність постає в […]...
- Химерний світ Гофмана (за казкою-новелою Гофмана “Крихітна Цахес на прізвисько Ціннобер” Яскравим представником доби Романтизму є Е. Т. А. Гофман – німецький письменник, композитор і художник. У його фантастичних оповіданнях і романах втілився дух німецького романтизму. Одним із таких творів письменника є романтична казка-новела “Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер”. Це розповідь про те, як фея Розабельверде перетворила маленького потворного карлика на юнака, в якому люди раптом […]...
- Невгамовані пристрасті чи хитрий план пробитися до вищого світу? (За романом Стендаля “Червоне і чорне”) … Провінційне французьке містечко Вер’єр. Один із синів неписьменного теслі Жульєн має здібності до навчання. На відміну від братів, він має струнку статуру, гордовитий погляд, любить усамітнюватися і читати книжки, чим дратує домашніх. Про що він думає насамоті, стає зрозуміло трохи пізніше. Коли дев’ятнадцятирічним юнаком Жульєн потрапляє до фешенебельного будинку мера, виявляється, що це перша […]...
- Наташа Ростова – найчарівніший жіночий образ у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” У романі Толстого “Війна і мир” зображено безліч людських доль, для кожної автор намагається знайти єдині критерії оцінки характеру. Головне для письменника-це ті моральні закони, за якими живе людина. В центрі оповіді – одна з головних героїнь Наташа Ростова. Зовнішній вигляд Наташі – відображення різноманітного світу її відчуттів. Завжди в русі, змінлива, вона бурно відгукується […]...
- Головні образи повісті Марка Вовчка “Інститутка”: порівняльний аналіз Повість “Інститутка” Марка Вовчка, як і більшість її творів, присвячена темі життя кріпаків. Важливо, що у цьому творі письменниця майстерно змальовує не тільки життя та психологію кріпаків, але й психологію поміщиків. Усі персонажі умовно поділяються на дві групи – кріпосників та кріпаків. До першої групи належать панночка, стара пані та лікар, чоловік панночки, а до […]...
- Чем объясняется успех Чичикова? В “Мертвых душах” Гоголь типизирует образы русских помещиков, чиновников и крестьян. Единственный человек выделяющийся из общей картины российской жизни – это Чичиков. Раскрывая его образ, автор повествует о его происхождении и формировании его характера. Чичиков – персонаж, история жизни которого дается во всех деталях. Из одиннадцатой главы мы узнаем, что Павлуша принадлежал к бедной дворянской […]...
- Контрастне зображення трудівників і гнобителів у повісті “Інститутка” (1 варіант) Вразлива і доброзичлива Марко Вовчок завжди проймалася болем і печалями поневоленого народу, переживала його кривди, жила інтересами і вподобаннями трудових мас. Письменниця близько до серця сприймала вияви несправедливості, не могла спокійно дивитися на важке становище пригнобленого народу, яке видавалося ще більш трагічним у порівнянні з ситим і розгульним життям кріпосників. У повісті “Інститутка” Марко Вовчок […]...
Contra spem spero що означає.