Крістік Хрустік – Ти – муза, та я чомусь тебе втрачаю

Ти – муза, та я чомусь тебе втрачаю.
Ти десь блукаєш між моїм і не моїм…
І що робити я давним-давно не знаю,
В зимовім серці – літні грози й грім.

Мені б хотілося тебе кохати, але ти
Вже не один у серденьку та горі свому
І вже не боляче, а хочеться втікти,
Та я біжу поколу біля твого дому.

Мені би десь напитись глікодину,
Щоб я у глюках бачила тебе одного.
Та біль ламає мене просто як людину
І робить ями, там де є дорога.

Я заспокоюсь і втечу від всіх в астрал
І там блукатиму з потворами своїми.
Лиш моє серце ти давно украв,
Воно лежить десь в тебе під дверима… .

Бо воно не потрібне тобі…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Крістік Хрустік – Ти – муза, та я чомусь тебе втрачаю