Критика “Гімн” Франко
Поезія ” Гімн ” – один з найкращих зразків революційно-патріотичної лірики в українській літературі. Автор змальовує образ “вічного революціонера” як втілення могутності, нездоланності народу, його одвічних прагнень до свободи та справедливості. Конкретизуючи цей образ, поет акцентує увагу не на закликах до руйнувань, а на великій перетворюючій силі “науки, думки, волі”.
У вірші ” Гімн ” мільйони пригноблених і скривджених покликав голос “вічного революціонера” , що не мириться з неволею. Розійшовшись “по
Сила “науки, думки, волі” протистоїть тій “пітьмі”, що з давніх-давен принижувала людину, надломлювала її сили, зводила до становища раба. Енергійний ритм, закличні інтонації, високий гуманістичний пафос твору відбивали визвольні настрої не тільки окремих соціальних верств, а й усього національно поневоленого народу. Вірш Івана Франка “Гімн” , як і Шевченків “Заповіт” , був одним з неофіційних
Поезія Івана Франка “Гімн” за звучанням, могутністю думки та заклику – Одна з найсильніших поезій громадянської лірики в українській літературі. Завжди в суспільстві будуть знаходитися “вічні революціонери”, небайдужі до народного горя, страждань та неволі. Вони прямуватимуть уперед і кликатимуть за собою інших, не боячись переслідувань та покарання з боку офіційної влади. Але поет бачить боротьбу у сфері духовній:
Дух, наука, думка, воля –
Не уступить пітьмі поля…
Франко вірить, що розвалиться “зла руїна” і настане новий день, прихід якого ніхто не зможе зупинити. Але для цього треба:
Не ридать, а добувати
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі…
Вірш покладений на музику, його ритм експресивний, а художні засоби (анафора, перелічення, метафора) дуже виразні
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Іван Франко – Гімн (Вічний революцйонер… ) (Характеристика твору) Характеристика твору Івана Франка “Гімн (Вічний революцйонер… )” Усе життя Івана Франка пройшло під знаком любові до рідного народу. Він не тільки вважав за святий обов’язок служити людям, а й благословляв добровіль-но взятий на свої плечі тягар. Своєю творчістю Іван Франко звершував безнастанний подвиг – вів свій народ до щасливої долі. Вже друга поетична книга […]...
- Аналіз “Гімн” Франко ” Гімн ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Гімн” : громадянська лірика. Жанр “Гімн”: Ліричний вірш. Провідний мотив “Гімн”: Боротьба народу за своє майбутнє, непохитна віра в перемогу. Віршовий розмір “Гімн”: Чотиристопний хорей, суміжне римування. Примітки: Поезія “Гімн” – один з […]...
- Іван Франко – Гімн (Вічний революцйонер… ) (АНАЛІЗ) Аналіз твору Івана Франка “Гімн (Вічний революцйонер… )” 1880 р. Із збірки “З вершин і низин” Літературний рід : лірика. Вид лірики : громадянська. Жанр : гімн (ліричний вірш). Провідний мотив : боротьба народних мас за світле майбутнє, несхитна віра в їхню перемогу. Віршовий розмір : хорей. Тип римування : суміжне. Літературознавці про твір : […]...
- Аналіз вірша Івана Франка – Гімн Усе життя Івана Франка пройшло під знаком любові до рідного народу. Він не тільки вважав за святий обов’язок служити людям, а й благословляв добровіль-но взятий на свої плечі тягар. Своєю творчістю Іван Франко звершував безнастанний подвиг – вів свій народ до щасливої долі. Вже друга поетична книга “З вершин і низин” (1887) засвід-чила, що у […]...
- Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” (1 варіант) Мандрівним філософом звикли називати Григорія Сковороду, великим Кобзарем і духовним світочем Тараса Шевченка, співачкою “досвітніх огнів” і дочкою Прометея ввійшла в українську літературу Леся Українка, Вічним революціонером “зарекомендував” себе Іван Франко. У творчості Івана Франка образ вічного революціонера є наскрізним. Вже його друга поетична книга “З вершин і низин” засвідчила, що в літературу прийшов поет-громадянин, […]...
- Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” (2 варіант) У багатогранній творчій спадщині І. Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”. Як і великий Кобзар, Каменяр говорив саму правду. Простотою і глибиною своєї поезії він був найближчий до Шевченка. Його поетичне слово стало виразником громадсько-політичних ідеалів революційно-демократичної інтелігенції, зброєю у боротьбі за інтереси трудового народу. […]...
- Коротко про “Гімн” (1880) Із збірки “З вершин і низин” Літературний рід : лірика. Вид лірики : громадянська. Жанр : гімн (ліричний вірш). Провідний мотив : боротьба народних мас за світле майбутнє, несхитна віра в їхню перемогу. Віршовий розмір : хорей. Тип римування : суміжне. Літературознавці про твір : з цього вірша постав образ вічного революціонера як одвічного […]...
- Іван Франко – Гімн (Вічний революцйонер… ) Іван Франко ГIМН Замiсть пролога Вiчний революцйонер – Дух, що тiло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Вiн живе, вiн ще не вмер. Нi попiвськiї тортури, Нi тюремнi царськi мури, Анi вiйська муштрованi, Ні гармати лаштованi, Нi шпiонське ремесло В грiб його ще не звело. Вiн не вмер, вiн ще живе! Хоч […]...
- Гімн природі (за поезією П. Тичини “Гаї шумлять… “) Павло Тичина є одним з найулюбленіших поетів нашого народу. Великою майстерністю відзначений вірш “Гаї шумлять… “, в якому струменить захоплення людини красою природи рідного краю. У поезії використані образи, що часто зустрічаються в народних піснях: гаї, ріки, ластівки, хмари: Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Відтворюючи […]...
- Критика “Мойсей” Франко Поема Івана Франка ” Мойсей ” (1905 р.) – вершинний твір, окраса і гордість вітчизняної літератури. Це г Либокий філософський твір, у якому на матеріалі біблійного сюжету Показано конфлікт вождя з народом, засуджується зрада національних інтересів та проголошується ідея служіння рідному народові. Поема писалася одним подихом, під час творчого піднесення. Цьому значною мірою сприяли тогочасні […]...
- Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” (4 варіант) І. Франко – активний громадський і літературний діяч. Був організатором багатьох суспільних і літературних угруповань. Активність і боротьба були основними принципами його життя, що відбилося і в творчості. Поезія “Гімн” є прологом до першої частини збірки “З вершин і низин”. У поезіях цієї збірки І. Франко намагався показати, що час, коли прості люди терпляче корилися, […]...
- Іван Франко – Хлібороб Гей, хто на світі кращу долю має, Як той, що плугом святу землю оре? Святую землю в банку заставляє, В довги впадає, як в бездонне море, І поти б’ється, аж остатня рація На нього спаде – грунту ліцитація – І поки в найми не пошкандибає, – Гей, хто на світі кращу долю має? Гей, хто […]...
- Іван Франко – Вічний революціонер DE PROFUNDIS Вічний революцйонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю,- Він живе, він ще не вмер. Ні попівськiї тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ […]...
- Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” (3 варіант) І. Франко – це видатний діяч нашої культури. З уроків літератури знаємо, що він писав поезії та прозу (оповідання, повісті), але був не тіл письменником, але й літературознавцем, критиком і активним суспільним діячем. Ці сфери діяльності, звичайно, вплинули і на його літературну творчість. Зокрема, він був учасником соціально-демократичного руху, а отже, захоплювався ідеєю революції, яка […]...
- Вірш Антонича Богдана-Ігоря – Гімн життя Іди в ночі, мій друже, іди вночі на грунь І серце, що в утомі, ти приложи до хвої, По місяця чолі рукою пересунь, А може, тиша тугу поволі в тобі вкоїть. Усі твої маріння, усі думки замовкнуть, Вже бур’яном для тебе не є рудий храбуст, Уже глядиш інакше на рунь гірську, пожовклу І заспіваєш гімн […]...
- Твір на тему: Національний гімн Україна довгі часи не мала державності, а отже, і державного гімну. Волелюбний український народ є автором численних патріотичних пісень, які підносилися до рівня національних гімнів. Одним з них стала популярна у другій половині XIX ст. пісня-гімн “Ще не вмерла Україна”. Основою для створення національного гімну став вірш, написаний у 1862 році видатним українським етнографом Павлом […]...
- “De libertate” аналіз/критика Григорій Сковорода Тема свободи Найбільша цінність для ліричного героя (а разом із ним і для автора) – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото. Взірцем борця за волю народу Г. Сковорода називає Богдана Хмельницького, гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти. Вірш емоційно багатий, у ньому використані риторичні питальні […]...
- Критика “О слово рідне! Орле скутий!..” Олександр Олесь Громадянська лірика Олександра Олеся – це відображення особистої позиції поета в суспільстві, його переконань, ідеалів, урешті-решт, це свідчення часу, доби, у яку він жив. Вірш ” О слово рідне! Орле скутий!.. ” (1907 р.) зображує тяжке становище української мови в перші десятиліття XX ст., а також розуміння автором ролі поетичного слова, справжньої поезії в житті […]...
- Критика “Пам’яти тридцяти” Тичина Вірш ” Пам’яти тридцяти ” – громадянська лірика. В основі твору – дійсний трагічний факт: бій під Крутами 29 січня 1918 року, загибель юних патріотів-українців у боротьбі за вільну Україну проти російсько-більшовицької навали. Останки загиблих юнаків були поховані на дніпровських кручах у Києві. Поезія Тичини глибоко психологічна. Автор тужить, страждає, оплакує борців за волю. Ці […]...
- Григорій Сковорода – De Libertate (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Григорій Сковорода De Libertate Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно – лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! Критика, коментарі до твору, […]...
- Іван Франко – майстер художнього слова Іван Франко – майстер художнього слова У літературному русі другої половини XIX століття Іван Франко – найвидатніший діяч. Його “поетична творчість вражає глибиною і багатством ідей, Широким колом тем і сюжетів, великою різноманітністю форм”. Своє палке слово Каменяр спрямовував на захист трудящих, проти несправедливого ладу, проти експлуататорів. Найвидатнішим внеском у скарбницю української поезії стала збірка […]...
- Критика “Contra spem spero!” Українка Поезію ” Contra spem spero! “, назва якої у перекладі з латинської мови означає “без надії сподіваюсь”, написала дев’ятнадцятирічна Леся Українка. Саме в цей час життя поставило перед нею вибір: бути скореною важкою недугою (і не тільки фізично) чи перемогти. Поетеса не скорилася, вона стала на шлях боротьби за перемогу. У поєдинку з підступною хворобою, […]...
- Критика “Любіть Україну” Сосюра Натура поета в усій її щирості й глибині розкрилася у вірші ” Любіть Україну “. Це сердечне слово поета-патріота, мовлене в радісну годину визволення української землі, коли після німецької окупації засяяло сонце волі. Написаний у 1944 р. вірш уперше був опублікований у “Київській правді” та “Літературній газеті”. Згодом вірш увійшов до збірки “Щоб сади шуміли”. […]...
- Тарас Шевченко – На панщині пшеницю жала… (Сон) (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Тарас Шевченко На панщині пшеницю жала… (Сон) (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Сон Марку Вовчку На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать. Воно, сповитеє, кричало У холодочку за снопом. Розповила, погодувала, Попестила; і ніби сном. Над сином сидя, задрімала. І сниться їй той син Іван І уродливий, […]...
- Іван Франко – Каменярі (АНАЛІЗ) Аналіз твору Івана Франка “Каменярі” Вірш “Каменярі” Іван Якович Франко помістив у збірку з промовистою назвою “Думи пролетарія”. Усе життя поет відчував свою близькість до народу, закликав знедолених, пригнічених рабським становищем людей боротися зі свавіллям і неправдою. Вірш “Каменярі” наповнений символічними образами, серед яких – височенна гранітна скала, символ неправди і неволі. До цієї скали […]...
- Критика “Молюсь і вірю” Рильський Тема сповіді розгортається в поезії ” Молюсь і вірю “. Це твір інтимно-філософського спрямування, за жанром – вірш-рефлексія, у якому майстерно відтворено красу почуттів ліричного героя. Ліричний герой зізнається в любові до всього світу, усього, що його оточує. Твір має виразний життєствердний мотив: Молюсь і вірю. Вітер грає І п’яно віє навкруги, І голубів тремтячі […]...
- Вірш В. Сосюри “Любіть Україну” – гімн рідному краю Вірш В. Сосюри “Любіть Україну” – гімн рідному краю Українська література щедра на таланти, на щирих і задушевних поетів. Серед них був і Володимир Сосюра, який любив рідну землю і народ, оспівував їх у своїх творах і залишив нам у спадок свій солов’їний голос. Але він не просто любив Україну – він боровся з її […]...
- Іван Франко – Чого являєшся мені у сні (АНАЛІЗ) Аналіз твору Івана Франка “Чого являєшся мені у сні” 1896 р. Із збірки “Зів’яле листя” Літературний рід: лірика. Вид лірики: інтимна. Жанр: ліричний вірш. Провідний мотив: нерозділене кохання. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про твір. Цей вірш є вершиною не тільки української, а й світової інтимної лірики. Завдяки досконалій єдності змісту й форми вірш справляє незвичайно […]...
- Критика “Тіні забутих предків” Коцюбинський Критика “Тіні забутих предків” Коцюбинський Останній період творчості Коцюбинського характеризується його інтересом до загадкового світу народної міфології. Результатом такої зацікавленості стала поява одного з найкращих творів письменника – ” Тіні забутих предків “. Звернувшись до життя карпатських українців, автор зобразив поетичний світ давніх гуцульських традицій, сильних і нестримних почуттів, органічної єдності з природою. Задум повісті […]...
- Критика “Дитинство” Яновський Новела ” ДИТИНСТВО ” у романі ” Вершники ” – це розповідь про Данила Чабана, життя якого уособлює шлях українського народу, історію його роду “затятого і непосидючого”, що “козакував і землю робив”. Новела сповнена глибоких роздумів про життя дореволюційного українського села. У творі немає ні батальних сцен, ні гострих соціальних конфліктів, ні напружених ситуацій. Не […]...
- Державний гімн України Державний гімн України – “Ще не вмерла Україна”, офіційно прийнятий після проголошення незалежності України. Слова написав П. Чубинський (1862), а музику – спочатку М. Лисенко, а потім М. Вербицький. У ХІХ-ХХ ст. у ролі національних Г. використовувалися й інші пісні – “Заповіт” Т. Шевченка, “Не пора” (слова І. Франка, музика д. Січинського), “Вічний революціонер” (слова […]...
- Гімн Гімн (грецьк. hymnos – похвальна пісня) – урочистий музичний твір на слова символічно-програмного змісту, вживається здебільшого як символ держави (поряд з іншими атрибутами: прапором, гербом тощо). Як жанрова форма поезії еволюціонував з культових пісень, завершуваних молитвою до культового божества (Єгипет, Месопотамія, Індія). В Елладі вживав ся на честь Аполлона (пеан), діоніса (дифірамб) або у вигляді […]...
- Іван Франко – Гiмн Вiчний революцйонер – Дух, що тiло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Вiн живе, вiн ще не вмер. Нi попiвськiї тортури, Нi тюремнi царськi мури, Анi вiйська муштрованi, Ні гармати лаштованi, Нi шпiонське ремесло В грiб його ще не звело. Вiн не вмер, вiн ще живе! Хоч вiд тисяч лiт родився, Та […]...
- Критика “Пісня про рушник” Малишко Вірш А. Малишка ” ПІСНЯ ПРО РУШНИК ” – це гімн материнства, сповідь-спогад ліричного героя, пройнята материнським теплом і синівською вдячністю. У поезії матір дарує синові “рушник вишиваний” як символ життєвої дороги, на якому “росяниста доріжка, і зелені луги, й солов’їні гаї”. Цей рушник пов’язаний із життєвою долею ліричного героя і з образом найближчої і […]...
- Василь Симоненко – Ти знаєш, що ти – людина (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди. Інші кохатимуть люди – Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе – Озера, гаї, степи. І жити спішити треба. […]...
- Критика “Ти знаєш, що ти – людина” Симоненко Вірш ” ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА… ” входить до збірки “Земне тяжіння” . У ньому В. Симоненко очищує від бруду, підносить з болота розтоптану в роки сталінського свавілля людську гідність. Наче нічого нового, невідомого читачеві не говорить поет. Але він здатний перевернути душу, примушує замислитися над таким простим і водночас складним запитанням: Ти […]...
- Критика “Кавказ” Шевченко Поема Т. Шевченка ” КАВКАЗ ” присвячена щирому другові поета Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями. “Кавказ” – ще одна геніальна політична сатира Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо він без сюжету і персонажів. Але він є згустком ідей, спрямованих на викриття царизму, його колонізаторської сутності. Поему […]...
- Гімн людському інтелектові (за новелами Едгара По “Золотий жук”, “Вбивство на вулиці Морг”) I. Моє ставлення до детективних оповідань (читаю із захопленням, цікаво стежити за вчинками героїв, спостерігати за логікою розкриття таємниць, вражають можливості людського розуму). II. Засновник детективного жанру – Едгар По (майстер захоплюючої фантастичної новели, сміливі гіпотези і припущення; відчуття напряму розвитку наукової думки майбутнього, не відступаючи від логічних законів дійсності; сприймались як опис реальних подій). […]...
- “Сонячні кларнети” Критика “Сонячні кларнети” – перша друкована збірка поетичних творів Павла Тичини, що вийшла у 1918 року. Збірка “Сонячні кларнети” в оцінці літературної критики. Літературознавець Олександр Білецький “Ніби щойно прокинувшись, він (П. Тичина), відкрив очі на світ і основне начало всесвіту побачив у ритмічному русі, гармонійному звукові, музиці. Цей ритм всесвіту і є “Сонячними кларнетами”. Поет Микола […]...
- Критика “Заповіт” Шевченко Політичною програмою боротьби проти тих, хто посягнув на права українського народу, є вірш ” ЗАПОВІТ “. Цей твір було написано в грудні 1845 року на Переяславщині, коли Тарас Шевченко важко захворів на запалення легенів. Поет закликає народ Звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати свої інтереси. Шевченко висловлює віру у світле майбутнє України. […]...
Притчав твори мойсей.