Критика “О панно Інно” Тичина

Поезія ” О панно Інно ” ( 1915 р. ) – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Провідним мотивом є нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Цей вірш сповнений краси, ніжності, чистоти. Цьому сприяють й художні засоби, поєднання зорової образності з музичністю: О панно Інно, панно Інно! Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив – Дитинно, злотоцінно. Любив? – Давно. Цвіли луги…

Самотність героя, що страждає від кохання, підкреслено білим кольором зими – “сніги”. В уяві ліричного героя образи Інни і її сестри злилися в один. І спогад про нещасливу любов вирішується драматично:

Сестра чи Ви? – Любив…

І знову зорові враження переходять у музичні: “Я Ваші очі пам’ятаю, як музику, як спів”, а слухові – у зорові: “І раптом – небо… шепіт гаю… О ні, то очі Ваші”.

Для характеристики закоханості ліричного героя автор використовує неологізми, щоб підкреслити унікальність цього почуття, яке не подібне на будь-чиє ще: “дитинно” (бо саме для дитини найбільш притаманна наївність, щире захоплення), “злотоцінно” (це кохання цінувалося вище за будь-який скарб).

О панно Інно, панно Інно!
Я – сам. Вікно. Сніги…
Сестру я Вашу так любив –
Дитинно, злотоцінно.
Любив? – Давно. Цвіли луги…
О люба Інно, ніжна Iнно,
Любові усміх

квітне раз – ще й тлінно.
Сніги, сніги, сніги…
Я Ваші очі пам’ятаю,
Як музику, як спів.
Зимовий вечір. Тиша. Ми.
Я Вам чужий – я знаю.
А хтось кричить: ти рідну стрів!
І раптом – небо… шепіт гаю…
О ні, то очі Ваші.- Я ридаю.
Сестра чи Ви? – Любив…

1915 р.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Критика “О панно Інно” Тичина