Критика “О земле втрачена, явися… ” Стус

У вірші ” О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ!.. ” відтворено поетичний образ України. Це – щира розмова сина з рідною землею, далекою і втраченою. Обрамлення підсилює тужливі настрої. Для поета Україна – не просто образ рідної землі. Це незамінна складова його душі, яка водночас і завдає страждань, і лікує: О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні, і лазурово простелися, і душу порятуй мені.

У зболеному серці українського патріота незгасним образом сяє рідна земля, допомагаючи йому витерпіти тяжкі табірні випробування.

“Пролийся

мертвому мені” – екзистенційний мотив смерті, відчуття приреченості, неможливості поєднатися з рідним краєм. Світлі спогади про дитинство і юність становлять основну частину поезії, окреслюють чарівний світ природи та буття ліричного героя. Образ рідного краю, що постав у спогадах, повертає ліричного героя до життя. Відбувається зцілення душі: “І душу порятуй мені”.

О земле втрачена, явися
бодай у зболеному сні
і лазурове простелися,
пролийся мертвому мені!
І поверни у дні забуті,
росою згадок окропи,
віддай усеблагій покуті
і тихо вимов: лихо, спи!..
Сонця клопочуться

в озерах,
спадають гуси до води,
в далеких пожиттєвих ерах
мої розтанули сліди.
Де сині ниви, в сум пойняті,
де чорне вороння лісів?
Світання тіні пелехаті
над райдугою голосів,
ранкові нашепти молільниць,
де плескіт крил, і хлюпіт хвиль,
і солодавий запах винниць,
як гріх, як спогад і як біль?
Де дня розгойдані тарілі?
Мосянжний перегуд джмелів,
твої пшеничні руки білі
над безберегістю полів,
де коси чорні на світанні
і жаром спечені уста,
троянди пуп’янки духмяні
і ти – і грішна, і свята,
де та западиста долина,
той приярок і те кубло,
де тріпалася лебединя,
туге ламаючи крило?
Де голубів вільготні лети
і бризки райдуги в крилі?
Минуле, озовися, де ти?
Забуті радощі, жалі.
О земле втрачена, явися
бодай у зболеному сні,
і лазурово простелися,
і душу порятуй мені.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Заняття для душі стаття.
Ви зараз читаєте: Критика “О земле втрачена, явися… ” Стус
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.