Головна ⇒ 📌Нові твори ⇒ Критика “О земле втрачена, явися… ” Стус
Критика “О земле втрачена, явися… ” Стус
У вірші ” О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ!.. ” відтворено поетичний образ України. Це – щира розмова сина з рідною землею, далекою і втраченою. Обрамлення підсилює тужливі настрої. Для поета Україна – не просто образ рідної землі. Це незамінна складова його душі, яка водночас і завдає страждань, і лікує: О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні, і лазурово простелися, і душу порятуй мені.
У зболеному серці українського патріота незгасним образом сяє рідна земля, допомагаючи йому витерпіти тяжкі табірні випробування.
“Пролийся
О земле втрачена, явися
бодай у зболеному сні
і лазурове простелися,
пролийся мертвому мені!
І поверни у дні забуті,
росою згадок окропи,
віддай усеблагій покуті
і тихо вимов: лихо, спи!..
Сонця клопочуться
спадають гуси до води,
в далеких пожиттєвих ерах
мої розтанули сліди.
Де сині ниви, в сум пойняті,
де чорне вороння лісів?
Світання тіні пелехаті
над райдугою голосів,
ранкові нашепти молільниць,
де плескіт крил, і хлюпіт хвиль,
і солодавий запах винниць,
як гріх, як спогад і як біль?
Де дня розгойдані тарілі?
Мосянжний перегуд джмелів,
твої пшеничні руки білі
над безберегістю полів,
де коси чорні на світанні
і жаром спечені уста,
троянди пуп’янки духмяні
і ти – і грішна, і свята,
де та западиста долина,
той приярок і те кубло,
де тріпалася лебединя,
туге ламаючи крило?
Де голубів вільготні лети
і бризки райдуги в крилі?
Минуле, озовися, де ти?
Забуті радощі, жалі.
О земле втрачена, явися
бодай у зболеному сні,
і лазурово простелися,
і душу порятуй мені.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- О земле втрачена, явися!.. – Василь Стус О земле втрачена, явися Бодай у зболеному сні І лазурове простелися, Пролийся мертвому мені! І поверни у дні забуті, Росою згадок окропи, Віддай усеблагій покуті І тихо вимов: лихо, спи!.. Сонця клопочуться в озерах, Спадають гуси до води, В далеких пожиттєвих ерах Мої розтанули сліди. Де сині ниви, в сум пойняті, Де чорне вороння лісів? […]...
- Детальний Аналіз “О земле втрачена, явися… ” Стус ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: патріотична лірика. Жанр: ліричний вірш. Віршовий розмір: ямб. Художньо-стильові особливості: твір присвячено рідному краєві. Написаний у формі звертання, він являє собою низку риторичних запитань, різних за змістом і тональністю, які йдуть за певним образом-картиною. У вірші відтворено художній образ України. Ліричний герой сподівається, що спогади про рідний край порягу – ють […]...
- Василь Стус – О земле втрачена, явися… (АНАЛІЗ) Аналіз твору Василя Стуса “О земле втрачена, явися… ” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична. Провідний мотив : мрія про повернення на рідну землю. Віршовий розмір : ямб. Про твір : перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: […]...
- Василь Стус – О земле втрачена, явися… (Характеристика твору) Характеристика твору Василя Стуса “О земле втрачена, явися… ” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична. Провідний мотив : мрія про повернення на рідну землю. Віршовий розмір : ямб. Про твір : перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: […]...
- Коротко про “О земле втрачена, явися!..” Літературний рід : лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики : патріотична. Провідний мотив: мрія про повернення на рідну землю. Віршовий розмір: ямб. Про твір: перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: “сонця хлюпочуться в озерах”, “світання тіні пелехаті над райдугою голосів”, “плескіт крил і […]...
- Аналіз “О земле втрачена, явися!..” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична. Провідний мотив : мрія про повернення на рідну землю. Віршовий розмір : ямб. Про твір : перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: “сонця хлюпочуться в озерах”, “світання тіні пелехаті над райдугою […]...
- Новаторство поезії Василя Стуса Василь Стус… Це ім’я викликає подив, бо життя його було коротке, але яскраве. Доля – трагічна. Творчість – національна гордість, бо є духовним надбанням. В чому ж його сила і своєрідність таланту?! Так, саме таланту XX століття. Його поправу можна назвати Людиною з великою букви, бо вболівав за свій народ, переживав із ним печалі і […]...
- Втрачена любов Ширмою холодного мовчання Я завісив душу. Щось не так… Офіційне, крижане прощання. Після цього виживають? Як? Дощ осінній, сірий, безпросвітний Топить душу. Втрачена любов. Серце, ще зігріте сонцем літнім, По інерції качає кров. Небо у калюжах брудно-сірих, Сірий ранок, сірий і туман. Сірий парк. Апатія. Зневіра. Мною рухає самообман. Розум слухає, та серце не обдуриш, […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса (2 варіант) Багато гучних і ніжно-тихих слів про рідну землю було сказано і написано в різні часи. Поети присвячували їй найпалкіші рядки, які часто ставали піснями чи гаслами. А ось Василь Стус, життя якого стало освідченням у любові до України і дорогою до неї, як це не дивно, пише: ” А я не можу й слова проронити… […]...
- Критика “Як добре те, що смерті не боюсь я… ” Стус Поезія ” ЯК ДОБРЕ ТЕ, ЩО СМЕРТІ НЕ БОЮСЬ Я ” – це філософська медитація, у якій висловлено глибокі почуття й екзистенційні роздуми автора. Стисло викладено життєве кредо В. Стуса, його духовні принципи і ніби накреслений власний трагічний, страдницький життєвий шлях. Зі скупих стриманих рядків постає образ мужньої людини, патріота-борця, який вірить у свою правоту […]...
- Головна тема поезії Василя Стуса Головна тема поезії Василя Стуса Наша Україна має трагічну і незвичайну історію. Прикладів тому можна навести безліч. Один із них: найкращі люди часто сидять за гратами. Одна із таких трагічних доль – доля Василя Стуса. Багато хто порівнює В. Стуса з Т. Шевченком. “Якби було краще життя, я б віршів не писав, а – робив […]...
- “Народе мій! До тебе я ще верну і в смерті обернуся до життя”. Життя й доля Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших поетів двадцятого століття. У першій половині 60-х років він пише твори, багато друкується, працює редактором газети, вступає до аспірантури Інституту літератури. З початком періоду застою все змінилося і в житті країни, і в долі В. Стуса. Погляди письменника не збігалися з офіційними, тому з роботи був звільнений, […]...
- Мотиви жертовності, вірності матері-Україні в поезії В. Стуса Життя В. Стуса – мов спалах яскравої зірки на небі. Різниця тільки в тому, що зірка після спалаху (як нам здається) падає вниз і зникає у безвісті, а життя і творчість поета лишаються вічними і безсмертними. Як вічна і його синівська любов до України, до свого народу: Народе мій, до тебе я ще верну, Як […]...
- Чом, чом, чом, земле моя (народна пісня) Чом, чом, чом, земле моя, Так люба ти мені, Так люба ти мені? Чом, чом, чом, земле моя, Чарує так мене Краса твоя? Чим, чим, чим манить мене Пташні твоєї спів, Пахучий цвіт лісів? Чим, чим, чим манить мене Вода річок твоїх, Що тут пливе? Тим, тим, тим, дитино, знай, Що тут ти вперше світ […]...
- Віктор Забіла – Соловей (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Віктор Забіла Соловей Не щебечи, соловейку. Під вікном близенько; Не щебечи, малюсенький. На зорі раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш. Неначе заграєш; Так і б’ється в грудях серце, Душу роздираєш. Як засвищеш голосніше, А далі тихенько: Аж у душі похолоне, Аж замре серденько. Зовсім трошки перестанеш, Лунь усюди піде; Ти в темну ніч веселися, І як […]...
- Критика “Блакитна Панна” Вороний Витончену форму та яскраві тропи має вірш Миколи Вороного ” Блакитна Панна ” ( 1912 р. ), який відкриває цикл поезій “Гротески” . Провідні мотиви твору – возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом. Блакитна Панна – це образ Весни у “серпанках та блаватах”, якій уся земля виспівує: “Осанна!” Цей образ тривожить душу ліричного […]...
- Іван Франко – Земле моя Земле, моя всеплодющая мати, Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! Дай теплоти, що розширює груди, Чистить чуття і відновлює кров, Що до людей безграничную будить Чисту любов! Дай і огню, щоб ним слово налити, Душі стрясать громовую дай власть, Правді служити, неправду палити Вічну дай страгть! […]...
- Критика “Пісня про рушник” Малишко Вірш А. Малишка ” ПІСНЯ ПРО РУШНИК ” – це гімн материнства, сповідь-спогад ліричного героя, пройнята материнським теплом і синівською вдячністю. У поезії матір дарує синові “рушник вишиваний” як символ життєвої дороги, на якому “росяниста доріжка, і зелені луги, й солов’їні гаї”. Цей рушник пов’язаний із життєвою долею ліричного героя і з образом найближчої і […]...
- Критика “О панно Інно” Тичина Поезія ” О панно Інно ” ( 1915 р. ) – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Провідним мотивом є нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Цей вірш сповнений краси, ніжності, чистоти. Цьому сприяють й художні засоби, поєднання зорової образності з музичністю: О панно Інно, панно Інно! Я – сам. […]...
- Критика “Задивляюсь у твої зіниці… ” Симоненко У поезії ” ЗАДИВЛЯЮСЬ У ТВОЇ ЗІНИЦІ ” Василь Симоненко гордо й одверто заявляє про свою любов до України, говорить про те, що Батьківщина завжди була, є і буде найважливішою для нього. Поезія написана у формі монологу ліричного героя, зверненого до матері-України. У вирі буденної суєти ліричний герой наче на хвилину зупинився, щоб звести дух, […]...
- Філософічність у творах Василя Стуса І. Василь Стус – поет лірико-філософського складу. (Філософічність його поезії виявляється не на рівні теоретизування, а є власністю світовідчування, світобачення. “Один з найкращих друзів – Сковорода”, – так напівжартома написав В. Стус 1969 року. Сковородинівське “пізнай самого себе і через себе – світ” глибоко й органічно увійде в Стусову поезію, визначивши сенс його життя і […]...
- Роберт Рождественский – На Земле безжалостно маленькой Роберт Рождественский – На Земле безжалостно маленькой На Земле безжалостно маленькой Жил да был человек маленький. У него была служба маленькая. И маленький очень портфель. Получал он зарплату маленькую… И однажды – прекрасным утром – Постучалась к нему в окошко Небольшая, казалось, война… Автомат ему выдали маленький. Сапоги ему выдали маленькие. Каску выдали маленькую И […]...
- Розмова з рідним краєм (за віршем К. Малицької “Чом, чом, земле моя… “) 1. Любов до рідного краю – провідна тема творчості поетів-ліриків, поетів-патріотів. (З давніх-давен поети намагалися передати свої почуття за допомогою поетичного слова. Головним для них були почуття любові до батьківщини, до рідного краю. Найглибші за змістом і наймилозвучніші вірші були покладені на музику і набули ще більшої популярності. Так сталося і з віршем К. Малицької […]...
- Василь Симоненко – “Земле рідна! Мозок мій світліє… “ Земле рідна! Мозок мій світліє, І душа ніжнішою стає, Як твої сподіванки і мрії У життя вливаються моє. Я живу тобою і для тебе, Вийшов з тебе, в тебе перейду, Під твоїм високочолим небом Гартував я душу молоду. Хто тебе любов’ю обікраде, Хто твої турботи обмине, Хай його земне тяжіння зрадить І з прокляттям безвість […]...
- Чом? Чом? Чом? Земле моя (скорочено) – Малицька Костянтина Чом? Чом? Чом? Земле моя, Так люба ти мені? Чом, чом, чом, земле моя. Чарує так мене краса твоя? Чим? Чим? Чим? Манить мене Пташні твоєї спів, пахучий цвіт лісів? Чим, чим, чим манить мене Водиця струй твоїх, що тут пливе? Тим, тим, тим, дівчино, знай, Бо тут ти вперше світ уздріла в яри (1) […]...
- Василь Стус – Я блукав містом своєї юності Я блукав містом своєї юності, Марно відшукуючи в нових кварталах Вчорашні споруди, сквери, стежки, Знайому ліпку на фронтонах будинків – Географія втрачена. Місто покращало й виросло, З’явились нові бульвари, готелі, вулиці, Пам’ятники, стадіони, дерева, Тільки жодного знайомого обличчя в натовпі, Жодного обличчя, Котре б нагадало тобі Згублену молодість. Сподівався зустріти бодай себе Отут, де струменіє […]...
- Критика “Молюсь і вірю” Рильський Тема сповіді розгортається в поезії ” Молюсь і вірю “. Це твір інтимно-філософського спрямування, за жанром – вірш-рефлексія, у якому майстерно відтворено красу почуттів ліричного героя. Ліричний герой зізнається в любові до всього світу, усього, що його оточує. Твір має виразний життєствердний мотив: Молюсь і вірю. Вітер грає І п’яно віє навкруги, І голубів тремтячі […]...
- Василь Стус – В мені уже народжується бог В мені уже народжується бог, І напівпам’ятний, напівзабутий, Немов і не в мені, а скраю смерті, Куди живому зась – мій внук і прадід – Пережидає, заки я помру. Я з ним удвох живу. Удвох існую, Коли нікого. I гримить біда, Мов канонада. Він опорятунок, Я ж білоусто мовлю: порятуй, Мій господи. Опорятуй на мить, […]...
- Критика “Ви знаєте, як липа шелестить… ” Тичина Вірш ” Ви знаєте, як липа шелестить… ” написаний 1911 року. Це період становлення майбутнього поета як особистості: минув рік навчання в Чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю Чернігівщини. Ця поезія засвідчила неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш спочатку не належав до жодної збірки, згодом входить до “Сонячних кларнетів”. Це шедевр інтимно-пейзажної лірики. Темою вірша є […]...
- Критика “Intermezzo” Коцюбинський Яскравим зразком імпресіоністичного стилю є новела Коцюбинського ” Intermezzo ” – один з найкращих творів Михайла Михайловича. Її вважають Вершиною імпресіоністичного письма М. Коцюбинського. Назва новели походить від назви невеликого музичного твору довільної будови, що виконується оркестром між окремими частинами опери. Коцюбинський переосмислив цей термін і вклав у нього інший зміст. Інтермецо в Коцюбинського – […]...
- Григорій Сковорода – De Libertate (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Григорій Сковорода De Libertate Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно – лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! Критика, коментарі до твору, […]...
- Сочинение на тему: Как жить на Земле, чтобы не мешать ей жить? Как жить на Земле, чтобы не мешать ей жить? Человечество освоило Землю, воздушное и водное пространства. В космос запускаются спутники, оснащенные специальным оборудованием для установления контакта с жителями иных цивилизаций. Да, мы не одни. Во Вселенной бессчетное количество звезд, планет, галактик, а наша Солнечная система всего лишь капля в гигантском океане Мироздания. Но фотографии, сделанные […]...
- Ліричність і краса пісні К. Малицької “Чом, чом, чом, земле моя… “ Костянтина Малицька – різнобічно обдарована людина, яка палко любила свій край. Свою любов вона передала у вірші “Чом, чом, чом, земле моя… “, який став народною піснею. У поезії письменниця звертається до землі як до живої істоти. Авторка пояснює дітям значення поняття “рідний край”, батьківщина – це місце, де ти народився, де живуть твої батьки, […]...
- Внутрішній світ ліричного героя (“Весь обшир мій – чотири на чотири”, “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує… “) (1 варіант) Василь Стус… Патріот у найвищому значенні цього слова. За свою любов до України він заплатив життям. Але власну трагічну долю поет обрав сам. Мордовія, Колима, Урал, а перед очима – “Україна написалась на мурах тюрми”. Зовсім інакше могло скластися життя Стуса, бо спочатку все було добре: навчання в інституті, вчителювання, перші поетичні спроби, аспірантура. Та […]...
- “De libertate” аналіз/критика Григорій Сковорода Тема свободи Найбільша цінність для ліричного героя (а разом із ним і для автора) – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото. Взірцем борця за волю народу Г. Сковорода називає Богдана Хмельницького, гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти. Вірш емоційно багатий, у ньому використані риторичні питальні […]...
- За літописом Самовидця – Стус Василь Украдене сонце зизить схарапудженим оком, Мов кінь навіжений, що чує під серцем ножа. За хмарою хмари. За димом пожарищ – високо Зоріє на пустку усмерть сполотніле божа. Стенаються в герці скажені сини України, Той з ордами ходить, а той накликає Москву. Заллялися кров’ю всі очі пророчі. З руїни Вже мати не встане – розкинула руки […]...
- Критика “Заповіт” Шевченко Політичною програмою боротьби проти тих, хто посягнув на права українського народу, є вірш ” ЗАПОВІТ “. Цей твір було написано в грудні 1845 року на Переяславщині, коли Тарас Шевченко важко захворів на запалення легенів. Поет закликає народ Звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати свої інтереси. Шевченко висловлює віру у світле майбутнє України. […]...
- Любовь к человеку, к родной земле – основа лирики И. А. Бунина Любовь к человеку, к родным местам – основное направление в поэзии замечательного русского писателя И. А. Бунина. Важнейшим мотивом лирики по эта является превосходство естественного бытия над общественной жизнью. “Изменить общество к лучшему можно лишь через сближение с природой, которая является источником нравственного возрождения людей”, – именно так считал великий поэт. Очень много стихотворений И. […]...
- Василь Стус – Сто плах перейди, серцеокий Сто плах перейди, серцеокий, сто плах, сто багать, сто голгоф, а все оступають мороки і все твій поріг зависокий, бо світ розмінявся на кроки причаєних надкатастроф. Бо що застарі наші болі над цей невидимий стобіль? Всі вітри зійшлися у полі і владять тобою поволі і грають тобі на басолі страшний козачок божевіль. Зростає твій крик […]...
- “О Русская земле! Уже за шеломянем еси!” Читая великий памятник древнерусской литературы – “Слово о полку Игореве”, невольно приходишь к мысли, что все темы в нем подчинены одной общей теме и все чувства подчинены одному высокому чувству. Эта тема – тема Родины, а чувство – любовь к родной земле. Именно Русская земля, весь русский народ, а не какой-либо из князей, являются главным […]...
Заняття для душі стаття.