Лексика

Лексика (грецьк. lexikos – словесний, словниковий) – сукупність слів мови, її словниковий склад. Термін використовується і стосовно окремих пластів словникового складу (побутова Л., поетична Л. і та ін.), і для позначення всіх слів, властивих якому-небудь художньому творові (Л. “Слова про Ігорів похід”) чи вжитих тим чи іншим письменником (Л. Т. Шевченка). За походженням слова поділяються на споконвічно українські і запозичені (див.: Лінгвістичні запозичення). Значний пласт Л. складають інтернаціоналізми (революція, демократія, космос). За сферою вживання визнається Л. загальновживана, яку використовують усі носії мови незалежно від професії, освіти, місця проживання тощо, і Л. обмеженого використання (професійна Л., діалектологічна Л., просторова Л., жаргонна Л., офіційно-ділова Л – і т. п.). З погляду експресивно-стилістичного застосовується Л. нейтральна і Л. стилістично забарвлена (експресивна Л-, поетична Л., вульгарна Л., абстрактна Л. тощо). Всі шари Л. використовуються у художніх творах з певною стилістичною метою. Л. прямо чи опосередковано відображає дійсність, реагує на зміни в житті народу. Слова можуть виходити з активного користування у зв’язку з втратою предметів і явищ (історизми), а також через заміну їх більш виразними лексемами (архаїзми). З другого боку, Л. постійно поповнюється новими словами на позначення нових предметів, явищ,

понять (неологізми). Саме в Л. проявляється можливість індивідуальної творчості письменника. В індивідуальному новотворі автор шукає найдосконалішої форми для вираження своїх думок, настроїв, почуттів. Так., неологізми М. Семенка “бігорух”, “рухообіги”, “життєбензин”, “експресо-вітер”, “автотрам” допомагають відтворити темпоритм сучасного поетові міста.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Раніше природа лякала людину.
Ви зараз читаєте: Лексика