Леонід Кисельов – І мати молода, і сонце юне

І мати молода, і сонце юне,
І в неї на колінах немовля.
В прозорому повітрі, наче струни,
Гудіння оксамитного джмеля.

Прислухаюсь – співає колискову,
Не знати, чи дитині, чи собі…
І мати молода, і юне Слово,
І яблуні у ранішній журбі.

Розумні і дурні, малі й великі,
Уславлені й забуті – все пройшло,
Та не було народів без’язиких,
Іще німих народів не було!

1968

Ви зараз читаєте: Леонід Кисельов – І мати молода, і сонце юне