Леся Українка – Eppur ti tradiro

Тебе я, може, зраджу. В ту годину,

Як таємницею весь світ укриє мла,
Приникне геній з поглядом огнистим
І з поцілунком до мого чола.

І я тоді бліда й тремтяча встану,

Покину ліжко і піду за ним.
Крізь темряву піду за гордим і величним
Таємним генієм моїм.

Моїм устам свої слова надасть він,

Одкриє всі дива, що знає сам.
Із серця глибини тоді полинуть
К широким, неозорим небесам

Нестримані, одважні, вільні співи.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Іван франко з вершин і низин скорочено.
Ви зараз читаєте: Леся Українка – Eppur ti tradiro
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.