Леся Українка – Любка
Була в мами доня, Любка чорнобрива,
Розумная, гарна та нетерпелива.
Було, часом мама в місто виїжджає, –
Там-то вже пильненько доня виглядає!
От підросла Любка, віддали в науку.
Не зле було вчитись, – одну мала муку:
Хотіла дізнатись, життя яке буде,
Як в світі широкім живуть тії люди…
Скінчила науку, вже весілля мали
Справлять – аж коханця у військо забрали.
Любка дожидала, потім захворіла,
Розважила Любку ранняя могила.
1885
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Леся Українка – “Великеє місто. Будинки високі… “ Великеє місто. Будинки високі, Людей тих – без ліку! Веселую чутно музику. Розходяться людськії лави широкі, Скрізь видно ту юрбу велику. І все чужина! ох, біда самотному У місті широкім! Себе ночувать одиноким! І добре, хто має к багаттю чийому Склонитися слухом і оком. То ж добрії люди мене привітали В далекій країні, Там друга […]...
- Леся Українка – Do (Гімн. Grave) До тебе, Україно, наша бездольная мати, Струна моя перша озветься. І буде струна урочисто і тихо лунати, І пісня від серця поллється. По світі широкому буде та пісня літати, А з нею надія кохана Скрізь буде літати, по світі між людьми питати, Де схована доля незнана? І, може, зустрінеться пісня моя самотная У світі з […]...
- Леся Українка – Така її доля (Образок з життя) Невелика хата у Пріськи Чугаїхи, але зате порядна, біла, не гірш, як у людей. Та й нащо їй велика хата? Сама вона живе в ній із своїм старим: ні діток не має вона, ні родини; от хіба тільки сусідка або кума забіжить часом на попрядки чи так у свято прийде одвідати; а […]...
- Леся Українка – Розбита чарка На весіллі бринять чарочки, – Хай здорові живуть молодята! Хай живуть, як в гніздечку пташки, Хай кохаються, мов голуб’ята! На весіллі хтось чарку розбив; – Молода на посаді сумує, Молодий смутно чоло схилив, – Не журіться, то щастя віщує! На весіллі музика гучна, Тож-то шпарко та весело грає! Ох, я знаю, комусь-то вона Безталаннеє серденько […]...
- Леся Українка – “Часто кажуть: “ясні зорі… “ Часто кажуть: “ясні зорі, То найкраще в цілім світі”. Чи гадає хто при тому, Що за світом є ще кращі? Уночі у сонних мріях Летимо ми геть од світу, Хто летить в безодню чорну, Хто в сріблясті емпіреї, Хто хаос непевний бачить, Хто з зірками водить коло, А як тільки сонце гляне, І хаос, і […]...
- Леся Українка – Сон літньої ночі Посвята М. Ставиському Сон літньої ночі колись мені снився. Коротка та літняя нічка була, І сон був короткий, – він хутко змінився І зник, як на сході зоря розсвіла. Чудовая мрія, розкішна та ясна, Кохано в ту ніч обгорнула мене, Приснилась мені люба доля прекрасна, Приснилось невидане щастя дивне. Була я щаслива, безмірно щаслива; Приснилось […]...
- Леся Українка – Леся Українка – Камінний господар (4) Оселя командорова в Мадріді. Опочивальня донни Анни, велика, пишно, але в темних тонах убрана кімната. Високі вузькі вікна з балконами сягають сливе до підлоги, жалюзі на них закриті. донна Анна у сивій з чорним півжалобній сукні сидить при столику, перебирає в скриньці коштовні покраси і приміряє їх до себе, дивлячись у свічадо. Командор (увіходить) Чого […]...
- Леся Українка – “Ви щасливі, пречистії зорі… “ Ви щасливі, пречистії зорі, Ваші промені – ваша розмова; Якби я ваші промені мала, Я б ніколи не мовила слова. Ви щасливі, високії зорі, Все на світі вам видко звисока; Якби я так високо стояла, Хай була б я весь вік одинока. Ви щасливі, холоднії зорі, Ясні, тверді, неначе з кришталю; Якби я була зіркою […]...
- Леся Українка – Північні думи Годі тепера! ні скарг, ані плачу, Ні нарікання на долю, – кінець! Навіть і хвилю ридання гарячу Стримать спроможусь. Нестиму вінець, Той, що сама положила на себе. Доле сліпая, вже згинула влада твоя, Повід життя свого я одбираю від тебе, Буду шукати сама, де дорога моя! Мрії рожеві, тепер я розстануся з вами, Тихо відводжу […]...
- Леся Українка – давня весна Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна. Я думала: “Весна для всіх настала, Дарунки всім несе вона, ясна, Для мене тільки дару не […]...
- Леся Українка – Сон (Посвята Александрі С-вій) Був сон мені колись: богиню ясну Фантазії вбачали мої очі, І друга любого подобу красну Богиня прийняла тієї ночі. Той самий вираз і усмішка мила, Той самий погляд довгий, розумливий, На плечах лиш барвисті мала крила, Вінець над чолом з лавру святобливий. Вона іде! Непереможна сила Мене примушує за нею простувати По […]...
- Леся Українка – На вічну пам’ять листочкові Ой палка ти була, моя пісне! Як тебе почала я співати, В мене очі горіли, мов жар, І зайнявся у грудях пожар. Хтіла я тебе в серці сховати, Та було моє серденько тісне, Ой палка ти була, моя пісне! Так, була моя пісня палка. Вислухала товаришка спів, Мов троянда, уся паленіла, І сльоза в неї […]...
- Леся Українка – Світ, відомий давнім людям Всі великі цивілізації почалися на Сході, в південній частині Азії та в східній частині Африки, при великих річках, серед розкішної природи, в теплому, лагідному кліматі. Там повстали цивілізації найдавшнійші в світі: китайська, індійська, єгипетська, далі ассіро-вавилонська, гебрейська (жидівська) і фінікійська. далі ми довідаємося багато про життя тих народів, тепер же поговоримо про те, як тії […]...
- Леся Українка – Si (Settina) Сім струн я торкаю, струна по струні, Нехай мої струни лунають, Нехай мої співи літають По рідній коханій моїй стороні. І, може, де кобза найдеться, Що гучно на струни озветься, На струни, на співи мої негучні. І, може, заграє та кобза вільніше, Ніж тихії струни мої. І вільнії гуки її Знайдуть послухання у світі пильніше; […]...
- Леся Українка – Байдари Дорога довга. Чагарі, долини, На небі палкому ніде ні хмари. Ми їдемо, спочинку ні хвилини. Коли зненацька чую: “Ось Байдари!” Дивлюся: брама, сиві дві скелини… О, що се? Чудо чи потужні чари? Немов заслона впала і відкрила Натури дивні, краснії дари, Що досі від людських очей ховались. Щоб тута жити, треба мати крила! Вже люди, […]...
- Леся Українка – Первісні арійці Коли європейці разійшлися по цілому світі, вони пізнали багато чужих мов живих і мертвих ; порівнюючи ті мови одну з другою, учені побачили, що багато єсть дуже похожих між собою, і ті мови, які похожі між собою, вони назвали “сім’ями людських мов”. Отже єсть на світі “сім’ї народів”, так само єсть і “сім’ї людських мов”. […]...
- Леся Українка – “Завжди терновий вінець… “ Завжди терновий вінець Буде кращий, ніж царська корона. Завжди величніша путь На Голгофу, ніж хід тріумфальний. Так одвіку було Й так воно буде довіку, Поки житимуть люди І поки ростимуть терни. Але стане вінцем Лиш тоді плетениця тернова, Коли вільна душею людина По волі квітчається терном, Тямлячи вищу красу, Ніж та, що кричить на майданах: […]...
- Леся Українка – Свята ніч В темну ніч ми зібрались громадкою йти Так поважно, немов у пригоді Мали стати кому, а проте без мети, Ми дивились на зорі, та й годі. Тихі, тихі й спокійні в ту нічку були Ліс і поле на цілім просторі, І здавалось, неначе ми чути могли, Як спадали летючії зорі. Всі розмови, не скінчені тут […]...
- Леся Українка – Жалібний марш Вмер батько наш! Та й покинув нас! Ох, і смутний настав час! Сиротою наша мати зосталась! Звідки ж тебе виглядати? Чи по степах, чи по лугах шукати? Чи сокола послати? Батечку ж наш! Та вернись до нас! Та порадь же ти, батьку, нас, Як без тебе в світі жити Україні При лихій годині? Вирядили ми […]...
- Леся Українка – Епілог Чи сумно вас, чи радісно читать, Оповідання про велику драму? То хочеться над вами заридать, То заспівать з раптового нестяму. То був якийсь блискучий карнавал, Червона оргія буяла на просторі, Здавалось, налетів дев’ятий вал І прокотився бурею по морі. Дев’ятий грізний вал! У глибині Якісь печери позіхали чорні, Та високо здіймались гребені і, Тремтячи огнем, […]...
- Леся Українка – Сліпець (Нарис-pendant) Motto: душі ніхто не бачить, а чує – не кожний. Дивна річ, я ніколи не знав напевне, сліпий я чи видющий. Люди часто вважали мене сліпим, а мені здавалося, що я таки видющий, тільки з того мені радощів не було, бо я не міг дивитись на сонце. Я пробував дивитись на нього крізь різнобарвні […]...
- Леся Українка – Грішниця Колись давно в далекій стороні Була війна страшна і незвичайна: Те лихо звалось білою війною. Без гасел бойових, без гучної музики, Без грімких вистрілів, без ясних корогов. Вона була немов лихе повітря, Що прилітає на совиних крилах. І полягав вояк за вояком, Полки зникали, як вали на морі; На поєдинки там виходили вночі, Ховаючи під […]...
- Леся Українка – Письмо Єгиптяни думали, що письмо видумав бог Тот, він же видумав і математику і філософію. Грецький філософ Платон подає легенду про те, як єгипетський цар Тамус розмовляв з богом Тотом про його науки, а потім запитав його навіщо він видумав письмо. для того, відповів Тот, щоб зробити людей розумнішими, а їхню пам’ять міцнішою; письмо спосіб, щоб […]...
- Леся Українка – Іранці. Зороастр Іранцями звуться народи арійської сім’ї, що займали велику країну між морем Каспійським, річкою Оксусом, морем Ерітрейським, між Тигром та Індом. Назвисько Іран єсть перекручене назвисько Аріана, деякі кажуть Єран. Іран країна дуже велика, а в ній багато незаселених сторін, на полудні Гедрозія – неродюча сторона, близько Аральського моря – Туранські степи, посередині Велика пустиня-солонець. В […]...
- Леся Українка – Калина Козак умирає, дівчинонька плаче: “Візьми ж мене в сиру землю з собою, козаче!” – Ой, коли ж ти справді вірная дівчина, Буде з тебе на могилі хороша калина. “Ой, що ж тобі, милий, з того за потіха, Щоб я мала червоніти серед мого лиха? Ой, що ж тобі, милий, з того за відрада, Щоб я […]...
- Леся Українка – Хамсін Рудий Хамсін в пустині розгулявся, Жагою палений, мчить у повітрі, Черкаючи пісок сухими крильми, І дише густим полум’ям пекучим. Якесь весілля дике! Мов сопілка – Співа пісок, зірвавшися зненацька З важкої нерухомості своєї, А камінці на бубнах приграють. Хто ж там у жовтій та сліпучій млі На честь Хамсінові таночки водить? Щось віє покривалами тонкими, […]...
- Леся Українка – Торгівля. Ремісництво. Колонії У пророка Єзекіїля є опис великої торгівлі та багатства Тіру за його часів (V в. до Р. X.). Там споминаються різні міста, з якими торгував Tip, і їхні вироби та товари. Але не скрізь можна розібрати, про які країни там говориться. Напр., місто Тарсіс інші перекладають Картагена, але певно то було якесь місто в Іспанії, […]...
- Леся Українка – Пан народовець Ось послухайте, Іванцю, Я ж добра вам жичу, Я надумав видавати Часопись мужичу… Не мужичу, ні, “людову”, Вибачте на слові, Там я буду боронити Справи народові. Нащо вам здалася тая Мудра політика, Тільки часу марнування – Сварка, біятика. Хай пани ідуть до думи Голову сушити, Я вам справи господарські Поможу рішити. Я навчу вас, як […]...
- Леся Українка – Щастя (Легенда) Се було в початку віків. Новостворений світ сіяв чудовою красою, скрізь була гармонія, ясне, повне життя. Цвіла божа мрія, розкішна й лагідна. Людське життя плило тихими хвилями і зливалося з тією мрією в одне осяйне, спокійне море. Великий спокій був на землі, й люди жили в спокою. Так було довго. Злий дух спав у […]...
- Леся Українка – Поет під час облоги У місті панує велика тривога. Туманом окутала вража облога, І голод грозиться страшною рукою, Від шпигів ворожих немає спокою. Збирається в місті за радою рада, Та згоди немає, панує розрада, Змагання, непевність і крик: зрада! зрада! Мов тяжка хвороба, так час там пливе, Та місто не вмерло, воно ще живе. Он в церкву ідуть молодята […]...
- Леся Українка – Зоря поезії (Імпровізація) Імпровізація Через тумани лихі, через великеє горе Ти світиш мені, моя зоре. Ти се була, що встала вогнем опівночі, Шлях прокладала ясний через темне, бурхливеє море І чарувала новою надією втомлені очі, Ти се була, моя зоре! Хто ти, мрія чи сон? я не знаю, Тільки в тебе я вірю і віри повік не зламаю, […]...
- Леся Українка – Арійці в Індії. Веда Що всі народи індо-європейські жили колись спільно, се видно з їхніх мов, звичаїв та віри, але жоден з тих народів не пам’ятає ні про те спільне життя, ні про те, як вони розійшлися з свого первісного рідного краю. Учені думають, що певне якісь монгольські орди розігнали арійців з їхньої сторони. Плем’я санскритське (воно вважається найстаршим), […]...
- Леся Українка – L? gende des si? cles Здавен, було, марю: коли б мені сила, То я б у той храм таємничий вступила, Де світять крізь пітьму науки дива, Де людська не хилиться вділ голова, А гордо здіймається чоло думливе, Знаття свого певне, і ясне, й щасливе, Де ллється у душу величний спокій, Немов легендарний цілющий напій. Гадала: замкнуся у тиху кімнату, На […]...
- Леся Українка – Кассандра (1) Кімната в гінекеї (жіночій половині) Пріамового дому. Гелена сидить на низькім різьбленім стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці; сама пишно вбрана, на поясі висить кругле срібне свічадо. Кассандра ввіходить у кімнату, замислена, дивиться поперед себе, погляд її падає на Гелену, немов пронизує її і немов бачить крізь неї ще щось далі. Так дивлячись, […]...
- Леся Українка – Соломон Коли Соломон став царем, то Адоніа мусів уже покинути думку про царювання. Він просив тільки через Вірсавію, щоб Соломон дав йому наймолодшу жінку з давидового гарему, але Соломонові здалося, що Адоніа починає вже далеко сягати в своїх бажаннях, і казав його забити в той же день. Святця Абіатара, що колись був прихильником Адонії, Соломон не […]...
- Леся Українка – Сфінкс Колись давно, під сонцем полудневим, Серед мовчазної розлогої пустині І розпачливо-мертвого простору В душі раба, що зріс в тяжкій неволі, Вродилась мрія і запанувала Над ним, своїм творцем, потужно й міцно, Міцніш від влади сильних фараонів. І наказала мрія взяти камінь З гарячих скель лівійської пустині І з нього витесать дивну подобу На вічну загадку […]...
- Леся Українка – Айша та Мохаммед Діалог Садок в Мохаммедовім гаремі. Айша в малій виноградній альтанці сидить і їсть солодощі, ліниво одкинувшись на низенькому ослоні, вкритому великим килимом. Мохаммед приходить і мовчки сідає біля її ніг на край килима. Айша Коханий, глянь на мене! Мохаммед мовчки переводить погляд з простору в той бік, де Айша. Глянь на Мене! Мохаммед Та я […]...
- Леся Українка – Віра Віра асірійська та халдейська ще мало відома, хоч над нею багато стараються вчені, щоб зрозуміти її систему, бо та віра видимо мала великий вплив на віру сусідніх народів, надто на віру жидівську. Сусідні народи теж внесли багато свого в асіро-вавілонську віру, але тепер поки що трудно ще зважити, скілько хто від кого перейняв. Що змішання […]...
- Леся Українка – Спогад з Євпаторії Море стелиться чорним, важким оксамитом, Небо чорне і хмарне тяжіє вгорі, Тільки де-не-де, мов передсмертним останнім привітом, Промовляє зоря до зорі. Невидимками крадуться чорні ворожії хвилі, Тихо, тихо, мов хитрих злочинців гурти, І причаїли гомін, і скрили всі гребені білі, Ледве дишуть… підкрались і вдарили зразу в борти, Потрясли корабель наш і з реготом геть […]...
- Леся Українка – Царство перське. Кір В Лідії був тоді царем Кройзос (Крез), син Аліатта. Геродот розповідає про нього в початку своєї історії: Кройзос був сильний та багатий, він владав золотими пісками Пактолу, всі народи по той бік р. Галіса були йому піддані, всі, окрім лікійців та кілікійців, він докінчив завоювання грецьких міст в Азії, почате його батьком. Влада його не […]...
Чому я обрала вірш о весна блока.