Леся Українка – “Нагаєчка, нагаєчка!” – співають накінець… “

“Нагаєчка, нагаєчка!” – співають накінець,
Присвистують, притупують, ще пустяться в танець.
Чого ж се так утішилась, громадонько моя?
По кім же се гуляла так “нагаєчка твоя”?

Се ж по тобі, громадонько, нагаєчка гуля,
Тобі ж вона й взнаки далась “восьмого февраля”!
Навіщо ж їй нагадувать такі веселі дні,
Щоб знову розгулялася ще по твоїй спині?

Над власною наругою жартуєш ти сама,
Невже ж бо ти, громадонько, зовсім без сорома?
Ще пісня не вродилася, щоб волі заспівать,
А ти мов заходилася знічев’я танцювать.

Чи ми, немов невільники, під ляскіт канчука,
На втіху злим плантаторам ударим гопака?
Чи се ми хочем, здавишся на божу благодать,
Такою “Карманьйолою” тиранів налякать?

1.07.1905, Колодяжне


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Краткое содержание я убит подо ржевом.
Ви зараз читаєте: Леся Українка – “Нагаєчка, нагаєчка!” – співають накінець… “
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.