Леся Українка – Як дитиною, бувало

Як дитиною, бувало,
Упаду, собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.

“Що, болить?” – мене питали
Але я не признавалась –
Я була малою горда,-
Щоб не плакать, я сміялась.

А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчиться драма
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма,-

Безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись,
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір мініатюра про мову рідну.
Ви зараз читаєте: Леся Українка – Як дитиною, бувало
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.