Левко Боровиковський – Чорноморець

ЧОРНОМОРЕЦЬ
То не сірий туман
З Чорномор’я підняв –
Піднімаються гуси то сірії;
То не хмару снігів
Буйний вітер навів –
Піднімаються лебеді білії.
Кричать гуси: гел! гел!.
А за ними орел
Іспускається з хмари високої:
“Не тікайте вгорі,
Гуси сірі мої!
Підождіте орла, мої любії!
Я не бити лечу,
Розпитати хочу:
Чи не бачили ясного сокола?
Чи не стрітили ви
Богатир-голови,
З Чорноморії доброго молодця?” –
“Коло моря убит
Чорноморець лежить;
Його ручки лежать на три штученьки,
Його ніжки на згляд
Край дороги лежать;
Крізь реберця – трава пробивається.
Серед степу того
Ніхто к тілу його
Із живої душі не ласкається;
Тільки ластівки три,
З-під сідої гори,
Пригортаються: першая ластівка –
Мати рідна рида;
А другая – сестра;
Третя ластівка – жінка покійного.
Де матуся рида –
Там кровава ріка
Протікає до моря глибокого;
Де рідненька сестра –
То вже річка пройшла
І просохла, не влившись до моря;
А де жінка була –
І росиці нема,
І зав’яла трава край покійного”.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Левко Боровиковський – Чорноморець