Левко Боровиковський – Волох

ВОЛОХ
За морем степ, край моря степ,
В степах волох з шатрами ходить:
Крива коса, зубчастий серп
Волоха в поле не виводить.
Волох не йде в полки служить;
Волох живе – як набежить.
Широкий степ – його постіль;
Кругом стіна – із небом гори;
Нежатий хліб, небрана сіль;
Півголий сам, а діти – голі.
Зате ж татарин, німець, лях
Не гріли рук в його шатрах.
Пани в хоромах просять сна;
Купець моря перепливає;
Моряк в воді шукає дна;
Мужик в судах поріг змітає.
Волох бідняк в шатрі сидить,
І смашно їсть і міцно спить.
Зима – коло огню в шатрах;
Весна – лежить він під звіздами;
А літо – ходить по степах
З ширококрилими шатрами.
Без хліба – сит, без хати – пан.
Густий туман – його жупан.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Аналіз вірша альбатрос.
Ви зараз читаєте: Левко Боровиковський – Волох