Ліна Костенко – Чатує вітер на останнє листя

Чатує вітер на останнє листя
Старого дуба, що своїм корінням
Тримає схили урвища…
А знизу,
По глинищах,
По збляклих травах
Вповзає дим циганського багаття
І чутно – перегукуються люди
За сірою гіркою пеленою.

Строката хустка – жовте і багряне –
З плечей лісів упала їм під ноги.
І вся природа схожа на циганку –
Вродливу,
Темнооку,
Напівголу,
В червоному намисті з горобини,
З горіховими бубнами в руках…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Ліна Костенко – Чатує вітер на останнє листя