Літературний жанр

Літературний жанр (фр. genre – рід, вид) – тип літературного твору, один із головних елементів систематизації літературного матеріалу, класифікує літературні твори за типами їх поетичної структури. Категорією вищого порядку при тричленному поділі літератури є літературний рід (загальне) – епос, лірика, драма; категорією середнього порядку – літературний вид (особливе) – роман, повість, новела в епосі; категорією нижчого порядку (окреме) – різновид (жанр). З погляду на тип поетичної структури літературного твору (спосіб творення уявного світу, позиція літературного суб’єкта, наявність чи відсутність сюжету, рецепція) серед епічних творів найчастіше виділяють такі жанрові види: епопея, казка, байка, легенда, оповідання, повість, роман, новела, новелета, художні мемуари та ін,; серед ліричних: ліричний вірш, пісня, елегія, епіграма, епітафія та ін.; серед драматичних: трагедія, комедія, драма, водевіль, фарс та ін. У процесі історичного розвитку майже кожен жанровий вид варіював у різновиди, або жанри. Так, жанровими різновидами роману сьогодні є роман біографічний, автобіографічний, детективний, духовний, історичний, готичний, бульварний, крутійський, пригодницький, психологічний, науково-фантастичний, соціально-побутовий, тенденційний, роман-епопея, роман-щоденник, роман-притча та ін. Класифікацію підвидів проводять то за змістовою ознакою

(історичний роман, духовний роман, роман жахів), то за композиційною чи версифікаційною особливістю твору (сонет, рондо), то за сукупністю ознак і особливостей (мадригал, хоку). Типологія жанрів була чітко визначена в класицизмі. Романтизм порушив класицистичну “чистоту” жанрів. У XIX ст. стало поширеним поєднання літературних родів у жанрі. Коли ж у жанровім виді виступають елементи двох чи трьох родів, говоримо про змішаний жанр (поема, балада – змішані ліро-епічні жанри). Іноді виділяють пограничні Л. ж., котрі містять у собі літературні елементи з науковим стилем викладу (літературу й публіцистику поєднують художній нарис, есе, фейлетон, репортаж). Л. ж. і жанрові системи – категорії історично змінні. В одну історичну епоху висуваються на передній план одні жанри, відсуваються на задній план або зовсім занепадають інші. Популярна в епоху класицизму, ода в літературі ХІХ-ХХ ст. майже зовсім зникає. Просвітництво висунуло на перше місце міщанську драму, сатиричний жанр, які пізніше були витіснені романтичними жанрами – елегією, баладою, ліро-епічною поемою та ін. Першим підкреслив культурно-історичний характер Л. ж. французький учений Ф. Брюнетьєр (1849-1906) у книзі “Еволюція жанрів в історії літератури” (1890). Ряд літературознавців ототожнює поняття літературний вид і жанр, вживаючи ці слова як синоніми.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Твір велика душа маленького горбоня спиридон черкасенко.
Ви зараз читаєте: Літературний жанр