Літературно-естетична орієнтація України: погляд Сергія Жадана
(народився 1974 року)
Народився на Старобільщині Луганської області. Закінчив філологічний факультет Харківського державного педагогічного університету
Їм. Г. С. Сковороди. Мешкає в Харкові.
Поет, прозаїк. Автор поетичних збірок “Рожевий дегенерат” (1995), “Цитатник” (1995), “Генерал Юда” (1995), “Пепсі” (1998) та ін. Член Асоціації українських письменників.
Літературно-естетична орієнтація України: погляд Сергія Жадана
Відродження вітчизняної культури на початку минулого століття зактуалізувало проблему її естетичної
Натомість образ Сходу, найчастіше втілений в образі Китаю, прочитується як колиска найціннішого – релігійного досвіду людства. Однак через те, що традиційні релігії (церковне християнство чи буддизм) є “гамівною сорочкою” сучасної цивілізації (збірка “Генерал Юда”), Сергій Жадан пропонує творення міфології як нової релігії шляхом руйнування-перетлумачення релігійних образів-конструкцій (святий Георгій, Ісус Христос, Марія, Юда, Будда) та знакових постатей українців (Тарас Шевченко, Михайль Семенко, Богдан-Ігор Антонич, Володимир Сосюра). Отже, поет висуває містичний Схід як естетичний взірець української культури (поезії “Кода”, “Блюз мандрівного копача”);
Мандрівка крізь села й міста.
Ночівлі в степах і покоях.
Нехай відсутня мета –
Відсутність її впокоює. (… )
Сліди чортячі та кінські
Вели нас в якусь оману.
Пливли в степах українських
Сині китайські тумани.
І чари спокус – що поробиш –
Ми мали до них охоту.
Лягали на присмерк Європи
Рожеві світанки Сходу.
Проте у проблемі літературної орієнтації України не менш значущим є внутрішній аспект: сама здатність народу до вибору свого шляху. Як зазначає Анна Біла, “Україна – це… приреченість бути причетним до банального світу… а відчувати свою приреченість є станом і шанованою ознакою ментальності. (… ) Межі, кордони, пороги – один з найулюбленіших поетичних рядів С. Жадана. Ряд символізує прагнення дороги, руху (часто обігрується як ще одна ментальна риса українців) і неможливість переступити через власну пасивно-консервативну етнопсихологічну обмеженість… Відчуття дороги, проте, прогнозує кінцеву зупинку. Дорога, прочитуємо, передбачає смерть, а не Європу. (… ) Україна – це
Недо-країна, простір недосконалості. (… ) Персонажі, які прагнуть подолати реальні межі, кордони… і смертю не годні їх попрати”. Критичний струмінь щодо української вдачі у поезії Жадана настільки напружений, що дав змогу деяким коментаторам побачити у збірці “Балади про війну і відбудову” мало не “антиукраїнську” налаштованість (Олександр Пасічний). Проте в найновіших поезіях митець, замість нарікати на ментальні проблеми українців, акцентує здатність до непідробного кохання як головну конструктивну силу:
… країна, в якій я живу,
Можливо, саме тому і не розвалилась,
Що в ній іще кілька людей
Люблять одне одного – без істерики
І презервативів, просто
Перемовляються якимись словами,
Зустрічаються десь на вулиці
(цикл “Китайська кухня”).
Вибір “шляху” української культури відбувається на трьох рівнях: нації, покоління, особистості. Перед українським етносом це питання постає у вигляді трагічної дилеми “патріотизм / еміграція”, де вірність нації – важкий хрест, а еміграція тлумачиться як зрада Батьківщини “І надійно сховані золоті червінці, які тягнули на дно, / зводячи на пси твій потяг вирватися за межі Вітчизни” (“Якось-таки ти виріс… “), абсурдна спроба протистояти долі (“Цитатник”), аналог самогубства (“Іммігрант зонг”) або нонсенс для внутрішньо вільної людини (“Берлін, який ми втратили”). Поет виступає речником покоління, відчуваючи його відчайдушне намагання знайти смисл життя і можливість самопосвяти в байдужому світі, саморобну героїку “революції”, “війни” (“Пластунка N”), прагнення великих звершень у “десятий рік революції” (“Авіахем”), висуваючи соціалістичних (Ернесто Че Гевара, Мао Цзедун) або ісламських екстремістів (бін Ладен) як романтизований приклад політичної волі.
Особистість – ліричний герой – проходить еволюцію від неформального політичного ідеолога до власне письменника. Для нього цей вибір полягає в необхідності визначитися не з географічними, а з духовними межами свого існування, знайти своє призначення й свободу. Для митця, літератора – це перш за все можливість вільної творчості: “- Слухай, – спитав я, коли пиво вже закінчувалось і Руді так само закінчив розповідь про одну свою персональну виставку в 70-ті в Ірландії, – а чому ти не повернувся на батьківщину? – Знаєш, – він поставив склянку на стіл, – я думав вертатись. Але в якийсь момент збагнув, що це не буде повернення, це буде нова еміграція. Я, взагалі-то, не космополіт, однак зрозумів тут таку річ – насправді простір не поділяється на свій або чужий, простір буває або вільний, або замкнутий, розумієш? Мені насправді… де я живу, головне – як я живу. А тут я живу так, як мені хочеться” (“Берлін, який ми втратили”).
Порятунок від культурної асиміляції поет убачає в наявності пам’яті: політичної, естетичної, історичної, суспільної, особистої. Пам’яті, покоління для нього – плин свідомості, спогади-фантазії й відчуття “духу часу”. Історична пам’ять є ознакою особистості, творця, громадянина; “в теплій, щирій інтонації Сергій Жадан з любов’ю творить каталог пам’яті, куди входять знайомі з дитинства міські краєвиди з музеєм мотлоху радянського побуту. Та реалії минулого викликають вже подяку і пошану, а не зневажливо-іронічну погорду, як в деяких ранніх творах. Бо там – в глибині історії – відбувається таїнство синівської любові, що дає сили і наснагу жити зараз” (Любов Березовчук). У такий спосіб, Сергій Жадан, один із найяскравіших представників “дев’яностиків”, закликає до літературно-естетичної орієнтації на Схід як джерело релігієтворчого потенціалу – сили побудови новітнього світу, виявляючи стосунок до теорії “азіатського ренесансу”, а отже, до потужної традиції української літератури. “Революційний”, дещо провокативний характер діяльності й мислення наймолодших літераторів (того ж Жадана) пояснюється відчуттям літературного життя як живого організму, коли сьогодні ж можливо все докорінно змінити. У тім і перевага літпроцесу-події, що його учасники – живі письменники – ще не перетворилися на любий серцю архівіста препаративний матеріал.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Своєрідність стилю та мотивів поетичних творів Сергія Жадана Сміх, що має до мене назавтра прийти, Розпізнаю сьогодні поміж плачу я. За хвилину до того, як з’явишся ти, – Я тебе передчую. Сергій Жадан Сергій Жадан став відомим сучасним читачам насамперед як один із засновників літературної корпорації харківських поетів “Червона Фіра” (1991), до якої належали також Р. Мельників і І. Пилипчук. У своїй творчості […]...
- Любов до України в поезії М. Рильського (2 варіант) Любов до рідної землі, інтерес до її славного минулого та вболівання за невідоме майбутнє – це вічні теми, яких торкалися письменники всіх часів і народів. У радянські часи писати твори, в яких би висловлювалася любов до України, до її народу було неможливо, це б дорівнювало балансуванню на краю глибокої прірви. Розквіт творчості Максима Рильського припав […]...
- “Я України сни, України… ” (сторінками “Щоденника” Олександра Довженка) Я молитись мушу За Україну, за народну душу… П. Куліш Творчість Олександра Довженка – явище масштабне, багатогранне, має світове значення. Тільки та людина, яка глибоко любить свій народ і живе його болями, може так талановито відобразити історичну долю нації. Яскраві спалахи Довженкової уяви були невпокореними, могутніми, і повністю пригасити їх не вдалося навіть витонченій у […]...
- Мій погляд на конфлікт п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” Доля української мови, як і доля нації, в усі часи складалась непросто. Які тільки культури не намагалися підім’яти їх під себе й поглинути. Українську мову не визнавали (“не было, нет и быть не может”), калічили неправильною вимовою, призначали для хатнього чи провінційного вжитку, надмірно вживали іншомовні слова, хоч не бракувало українських синонімів. У роки радянської […]...
- Біографія Сергія Єфремова Рід Сергія Олександровича Єфремова (по материнській лінії – Крамаренко, по батьківській – Охріменко) належав до духовенства. Первісне прізвище “Охріменки” було перелицьоване на “Єфремових” уже в XIX столітті: в духовних школах була тоді звичка (про неї згадує Мордовець у “Дзвонарі”) змінювати прізвища на латинський або великоруський штиб.” (А. Кримський. Життєпис і літературна діяльність С О. Єфремова, […]...
- Літературно-музична композиція за творчістю В. Симоненка Сценарій Я ВОСКРЕС, ЩОБ ІЗ ВАМИ ЖИТИ ПІД ШАЛЕНСТВОМ ВЕСНЯНИХ ЗЛИВ В. Симоненко (Літературно-музична композиція за творчістю В. Симоненка) Я ВОСКРЕС, ЩОБ ІЗ ВАМИ ЖИТИ ПІД ШАЛЕНСТВОМ ВЕСНЯНИХ ЗЛИВ В. Симоненко (Літературно-музична композиція за творчістю В. Симоненка) Шкільний зал прибраний під українську світлицю – квітами, рушниками, вишивками. На стіні – портрет В. Симоненка, під ним […]...
- Андрій Малишко – Поетичні твори. Літературно-критичні статті К.: Наукова думка, 1988. – 738 с. Ім’я Андрія Малишка вже давно й по праву вписане в історію української і всієї радянської багатонаціональної літератури. Але це аж ніяк не означає, що його художня спадщина належить історії,- краще з його доробку живе активним життям сьогодні і житиме завтра, бо не втрачає з плином часу, тієї ідейно-естетичної […]...
- Образ України в поезії В. Симоненка Я… з твоїм ім’ям вмираю І в твоєму імені живу! В. Симоненко. “Україні” У шістдесяті роки XX століття в українську літературу приходить плеяда талановитих українських поетів – І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, Б. Олійник, В. Стус, В. Симоненко. Вони прагнули наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди – цих загальнолюдських ідеалів, за якими […]...
- Короткий життєпис Сергія Осоки Сергій Осока народився 23 березня 1980 року в селі Затін Полтавської області, нині він – студент філологічного факультету Полтавського педагогічного університету ім. В. Короленка, переможець Міжнародного літературного конкурсу “Гранослов”. Цього року має вийти підготовлена в Національній Спілці письменників України перша книга талановитого поета “Сьома сніжинка січня”....
- Шевченко як правозахисник (Несподіваний погляд на діяльність і творчість поета) Ми знаємо прізвища багатьох українських правозахисників, але ніколи серед них ви не зустрінете прізвища Тараса Шевченка. Хоча саме його я вважаю найвидатнішим правозахисником України. Так, він не писав ні наукових праць з юриспруденції, не робив наукових розвідок. І до створення Організації Об’єднаних Націй було ще ціле століття, та вже тоді він порушив у своїх творах […]...
- Естетична функція кольору в романах Павла Загребельного Реферат на тему: Естетична функція кольору в романах Павла Загребельного Семантику кольору можна розглядати на чотирьох рівнях: міфічному, символічному, знаковому, образному. Не вдаючись до характеристики кожного з них, зауважимо, що ми будемо говорити про колір як про символ. Естетична функція символу у Павла Загребельного має свої особливості. В основі естетичного ідеалу цього терміна лежить загальнонародна […]...
- Розстріляне відродження – літературно-мистецьке покоління 20-х – 30-х рр. XX ст. в Україні Розстріляне відродження – літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х рр. XX ст. в Україні, яке дало високохудожні твори в галузі літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом. Термін “розстріляне відродження” вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавріненко, уживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 1920-1930-х рр. За це десятиліття […]...
- Тема України і революції в поезіях П. Тичини Події 1917 року сколихнули всі верстви суспільства. Невизначена, тривожна ситуація сповнювала серце Павла Тичини, хвилювала душу молодого поета, збуджувала порив до творчості. Павло Тичина щиро вірив у національне й соціальне визволення рідної України. Тому у важкі часи народження української державності і незалежності був з трудящим людом, жив його надіями і сподіваннями. Віра в перемогу, щира […]...
- Ціна патріотизму – смерть в ім’я народу України. Огляд творчості В. Стуса Кожен вірш В. Стуса – це крик серця, що б’ється пораненим птахом у грудях поета. Його душа не в змозі миритися з несправедливістю, а уста не мовчать: вони говорять мовою палких віршів. Не злякали вірного сина України ні заслання, ні гулагівські табори. Із сорока семи років життя В. Стус двадцять три провів у неволі, але […]...
- Естетична і художня цінність пейзажної лірики Лесі Українки Леся Українка проблему естетики вирішувала в тісному взаємозв’язку з першочерговим завданням часу із визвольним рухом. Поетеса вважала, що завдання справжнього мистецтва полягає у правдивому відображені життя і всієї його багатогранної краси, в поглибленому вивченні дійсності. Вона розуміла, що прекрасне, насамперед життя у всій його багатогранності і величі. Пейзаж, як один із образних засобів, Леся Українка […]...
- Син України Богдан Лепкий Широкому загалу України відома пісня “Чуєш, брате мій”. Написана вона на слова поета Богдана Лепкого. У цьому вірші лише кілька строф. Та яка гама переживань міститься у такому маленькому творі! Відліт журавлів на зимівлю в чужі краї є яскравим поетичним символом. Тяжка подорож лету над морем нагадує про поневіряння сотень тисяч західних українців, які вік […]...
- Євген Плужник: власний погляд на навколишній світ Бачив життя до останнього Дна сотнями ран! Євген Плужник Серед тих, кому судилося “Розстріляне Безсмертя”, постає талановитий поет Євген Плужник. Доля подарувала йому всього 38 років (1898-1936). Тяжко хворий на сухоти, він був заарештований і засланий до концтабору на Соловки, там і помер. Скільки їх, молодих, талановитих, люблячих світ і життя, розтоптав чобіт сталінських інквізицій?! […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє України Де б він не був, куди б не закинула його тяжка доля, він завжди повертався до своєї рідної України, линув до неї своєю душею, до її “степів широких”, до її заквітчаних, мов чарівна дівчина, сіл, до найдорожчого для нього – до Дніпра. Він скрізь бачив її, рідну матір-Україну. І ніякі поневіряння не могли вбити ту […]...
- Кларнетизм – світоглядно-естетична концепція Павла Тичини Кларнетизм – світоглядно-естетична концепція Павла Тичини, унікально виражена за допомогою багатьох поетичних засобів: звукових (асонанс, алітерація, звуконаслідування, анафора й епіфора), зорових (епітет, метафора, індивідуально-авторські слова), формальних (розміщення строф і рядків у них) тощо. Термін, запропонований Ю. Лавріненком та В. Баркою для позначення стильової якості синтетичної лірики раннього П. Тичини й походить від назви його збірки […]...
- Поетичний образ України в поезії “Любіть Україну” Володимира Сосюри Поетичний образ України в поезії “Любіть Україну” Володимира Сосюри “Сосюра був народним улюбленцем, за ним ходили легенди. Кілька поколінь радянських студентів виросло з його лірикою на вустах, численні ентузіасти розносили співуче Сосюрине слово по Україні”, – писав Олесь Гончар. Натура поета у всій її щирості і глибині розкрилася у вірші “Любіть Україну”. Це сердеч-не слово […]...
- Кайдашева сім’я як символ зневаженої України (за однойменною повістю Івана Нечуя-Левицького) I. Моє сприйняття повісті (раніше як комедія, розповідь про суцільну колотнечу. Зміст першого варіанта вступу змушує задуматися над символічністю назви повісті). II. Краєвиди села Семигори, що овіяне славою героїчних битв Богдана Хмельницького (опис безкрайнього поля, над яким “високо чорніють козацькії гостроверхі й круті могили”). III. Приниження України у другій половині XIX ст. (бездержавність; української мови […]...
- Естетична цінність Естетична цінність – здатність будь-якого явища, насамперед творів мистецтва, викликати естетичне почуття, давати людині духовно-інтелектуальну насолоду (втіху), збагачувати її внутрішній світ. Така здатність зумовлена якостями, властивостями, особливостями тих явищ, які їм притаманні і мають значення, смисл для людини. Е. ц. художнього твору як цілісної структури відчувається читачами по-різному, але при цьому є один індикатор – […]...
- Образ України в творчості сучасних українських поетів (Д. Павличко, І. Драч, Б. Олійник, Ліна Костенка) Образ України в творчості сучасних українських поетів (Д. Павличко, І. Драч, Б. Олійник, Ліна Костенка). Доля України, її минуле, сучасне і майбутнє – лейтмотив творчості україн-ських поетів XX ст. Ця тема стала актуальною і для наших сучасників: Д. Павличка, І, Драча, Б. Олійника, Ліни Костенко. У творах Д. Павличка образ України насамперед асоціюється із рідним […]...
- Образи України у творчості В. Сосюри Серед натхненних співців краси нашої любої і стражденної України невгасимим сяйвом палахкотить ім’я талановитого поета XX століття Володимира Сосюри. М’який лірик, він підносився до висот подвижницької самопожертви заради блага рідного краю. Образ Вітчизни незмінно окрилював його фантазію та уяву, надихаючи на створення поезій, пронизаних палкою синівською любов’ю до України. Всі вони сприймаються як одкровення справжнього […]...
- Образ України у творчості А. Малишка Коли читаєш поезії Андрія Малишка, відразу постає перед тобою образ України – тієї найріднішої в усьому світі землі, яка була і колискою, і ненькою, і помічницею, і розрадницею. 1 тоді ти розумієш, що поет належить саме до таких людей – люблячих і безмежно відданих своїй Батьківщині. Тому не дивно, що уся творчість Андрія Малишка – […]...
- Життя та творча доля поета Сергія Єсеніна Життя та творча доля поета Сергія Єсеніна Сергей Есенин не столько человек, сколько орган, созданный природой исключительно для поэзии… Максим Горький Російську поезію XX століття неможливо уявити без віршів Сергія Єсеніна. До вершин поезії поет піднявся з глибин народного життя. З юності в його серце запала Росія, її сумні та розлогі пісні, бунтарський разінський дух […]...
- Тарас Шевченко – вірний сни України Український народ, як і кожен народ світу, має свої святині. Однією з таких святинь, національною гордістю нашого народу є творчість Тараса Григоровича Шевченка. Він уперше заявив про себе як поета, видавши невелику збірку поезій, що мала назву “Кобзар”, яка стала символічною і дала друге ім’я поетові. Із полум’яних творів Кобзаря весь світ дізнався, що є […]...
- Ставлення поетів до України, матері Ставлення поетів до України, матері Можем вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна матір рідну вибирати… / В. Симоненко / В українській культурі образи України і матері завжди були взаємопов’язані. Високе місце матері в ній пояснюється перш за все тим, що племена на […]...
- Цей неоднозначний Панько Куліш (Після знайомства з літературно-критичними матеріалами про письменника) Пантелеймон Куліш – майже загадкова постать у літературі. Бо хоча про нього й відомо багато, та все ж збагнути його як особистість дуже складно – настільки різняться оцінки критиків різних періодів розвитку історії. Мене завжди цікавили письменники, передусім, як особистості, як люди: їхня манера розмовляти, спілкуватися з іншими людьми, висловлювати своє ставлення до тих чи […]...
- Любов до України в поезії М. Рильського (1 варіант) Максима Тадейовича Рильського справедливо вважають одним з найбільших і найталановитіших поетів доби 1917-1933 років. Саме в цей період творчість поета досягла вершини, можливо, поет міг би зростати й далі, якби реалії радянського життя не підрізали йому крила, не змусили замінити щирі слова, що йшли від самого серця, на вихвалення влади, політики Москви. Проте, я гадаю, […]...
- Образ України у творчості Тараса Шевченка Образ України у творчості Тараса Шевченка “Я так люблю Мою Україну убогу, Що прокляну святого Бога, За неї душу погублю!” / Т. Шевченко / Він був сином мужика і став володарем у царстві духу. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам […]...
- Тема України у творчості В. Сосюри Тема Вітчизни, тема рідного краю, його працьовитих людей, їхньої духовності була для творчості В. Сосюри центральною. Вона втілена у віршах про рідну Донеччину, де промайнула юність поета. Донецький край Сосюра славив у багатьох творах. Вірш “Як передать, Донбас, твою красу і силу… ” оспівує сучасні поету типові картини вугільного краю. У вірші подано яскраві слухові […]...
- Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір” Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір”. У роки другої світової війни на перше місце у художній свідомості Максима Рильського вийшла пекуча тривога за долю України, рідного народу. Написана в цей час його натхненна патріотика залишиться взірцем високої громадянської гідності українського слова в критичну добу історії. […]...
- Твір на тему: Прапор України Державний Прапор України – це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів. Українське сполучення синього та жовтого кольорів – одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів різних країн світу. Що нагадують ці кольори? Синій колір – це колір чистого неба, а жовтий колір нагадує пшеничне поле, що колоситься під ясним сонечком. Мабуть, […]...
- Літературно-артистичне товариство Літературно-артистичне товариство – об’єднання київських митців (письменників, музик, малярів), осередок художнього життя України на межі ХІХ-ХХ ст. Його представники (М. Лисенко, М. Старицький, І. Нечуй-Левицький, Марія Заньковецька, М. Мурашко, Леся Українка, Людмила Старицька-Черняхівська, М. Соловцов, М. Садовський, А. Купрін та ін..), пропагуючи кращі зразки мистецтва (влаштовували виставки, концерти, літературно-музичні вечори, творчі конкурси тощо), створювали художнє […]...
- Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду… “ Роздуми Шевченка про власну долю та долю України В поезії “Мені однаково, чи буду… “ Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію “Мені однаково, чи буду… “, тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового […]...
- “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил… ” Образ України в творчості В. Симоненка Україна! Велика, прекрасна, неосяжна – вся вона вмістилася у чутливому серці її великого сина – відомого поета В. Симоненка. Із глибин народного життя, із славної Полтавщини бере початок його чудова, пристрасна поезія, що ніби струмочком – дзвінким, мелодійним, чаруючим розтікається по всій Україні, перетворюючись на широку річку, яка несе визнання. Визнання і щиру синівську любов […]...
- Образ України в поезії Володимира Сосюри Ні, недаремно Сосюру називають солов’єм України. Твори його запам’ятовують школярі усіх класів, тому завдяки простоті і схвильованості віршів діти починають любити поезію і літературу взагалі. З віршами Сосюри закінчують університет і вступають вперше на власний життєвий шлях. Вірші Сосюри, покладені на музику, співають всюди… Ліричний герой віршів Володимира Сосюри – це полум’яний патріот, людина з […]...
- Твір на тему: Перший президент України Михайло Грушевський, безперечно, є великим сином українського народу. Це найвидатніший історик, перу якого належать дев’ять томів великої історії України. Таке історичне дослідження досі мають лише деякі великі народи. Заслуга М. Грушевського в тому, що він високо підніс українську науку. Його праці й досі пробуджують національну свідомість народу. Не випадково саме М. Грушевський став першим президентом […]...
- Літературно-естетичні погляди Г. Сковороди Літературно-естетичні погляди Г. Сковороди I. Г. Сковорода – філософ-просвітитель XVIII століття. II. Основні проблеми філософії та творчості Г. Сковороди. 1. Проблема сутності людини. 2. Проблема людського щастя. 3. Пошуки шляху до всенародного щастя. III. Основні положення вчення філософа. 1. Пізнання себе. 2. Вибір “сродної праці”. (Суспільство, в якому кожна людина знайшла своє місце у світі […]...
Биография анатолий каминчук.